Справа № 214/7860/19
2-о/214/13/20
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 лютого 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Гриня Н.Г.,
при секретарі судового засідання – Печарник З.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Саксаганський районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою 17 жовтня 2019 року, в подальшому уточнивши зміст та вимоги, в якій просить суд встановити факт народження нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, за межами України дитини – хлопчика, громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого органом реєстрації актів цивільного стану в м. Сосновець Республіка Польща.
Вимоги заяви мотивовано тим, що вона є громадянкою України, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . 18 вересня 1999 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 , зареєстрований Дзержинським відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис №379. Під час державної реєстрації шлюбу вона змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». 11 грудня 2007 року шлюб між ними було розірвано, про що Саксаганським відділом РАЦС м. Кривого Рогу складено актовий запис №608. Після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_5 » вона залишила без змін. Протягом періоду 2018-2019 р.р. вона перебувала на заробітках в Республіці Польща, де завагітніла та у м. Сосновець Сілецького воєводства народила дитину – хлопчика, який відповідно до ст.7 Закону України «Про громадянство» є громадянином України. Факт народження дитини зафіксований у Республіці Польща з видачею 25 лютого 2019 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Сосновець Сілецького воєводства свідоцтва про народження. Медичного свідоцтва про народження, виданого медичним закладом, на підставі якого вона б зареєструвала в Україні факт народження дитини, вона не має. У свідоцтві про народження, виданому органом державної реєстрації актів цивільного стану Республіки Польща відомості про неї як матір дитини вказані за її дошлюбним прізвищем « ОСОБА_4 » відповідно до діючих в цій країні правил. На даний час вона повернулася до України з дитиною на постійне місце проживання. З метою отримання свідоцтва про народження сина за українським зразком вона звернулася до органу РАЦС, однак у видачі свідоцтва їй відмовили, оскільки у польському свідоцтві про народження дитини вона як мати записана під дошлюбним прізвищем, в той час як відповідно до паспортних даних вона є « ОСОБА_5 ». За цих обставин, з огляду на виявлені суперечності їй роз`яснено доцільність встановлення факту материнства у відповідності до ч.2 ст.15 Закону України «Про громадянство». Встановлення заявленого факту має для неї юридичне значення, оскільки надасть їй можливість легалізувати дитину як громадянина України, народжену нею як громадянкою України. Зауважила, що з особою, яка записана у свідоцтві батьком – ОСОБА_6 вона у шлюбі не перебуває, тому в подальшому відомості про батька має намір зазначити в порядку ст.135 СК України.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року заяву прийнято до розгляду з відкриттями провадження та призначенням до розгляду за правилами окремого провадження.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористалась, подавши заяву про розгляд справи без її участі, пред`явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в заяві.
Представник заінтересованої особи правом на участь в судовому засіданні не скористався, надавши суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, заперечень по справі не має.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
18 вересня 1999 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ) уклала шлюб з ОСОБА_3 , зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського виконкому Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу, актовий запис №379. Під час державної реєстрації шлюбу заявник змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.8) на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 18 вересня 1999 року (а.с.7).
11 грудня 2007 року шлюб між подружжям розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено актовий запис за №608. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишено без змін, свідченням чому є свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2007 року (а.с.6).
Як вказувала заявник, протягом 2018-2019 р.р. вона перебувала на заробітках в Республіці Польща.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Сосновець Республіка Польща народився хлопчик – ОСОБА_2 ( ОСОБА_7 ). У відомостях про батьків дитини зазначено: батько – ОСОБА_6 ), ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ). Факт народження дитини зареєстровано в м. Сосновець 25 лютого 2019 року Відділом РАЦС в м. Сосновець Сілезького воєводства із видачею свідоцтва про народження (а.с.9, 10-12 – в офіційному перекладі на українську мову).
Після повернення до України, з метою реєстрації народження сина ОСОБА_10 заявник ОСОБА_1 як його мати звернулася до Саксаганського районного у м. Кривому Розі відділу ДРАЦС Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро), однак отримала відмову з посиланням на наявність державної реєстрації народження дитини в Республіці Польща та виявлення суперечностей в наданих нею документах про народження дитини, де прізвище матері вказане як « ОСОБА_4 », в той час як прізвище її відповідно до паспортних даних « ОСОБА_5 ».
Звертаючись до суду, заявник вказує, що встановлення заявленого факту має для неї юридичне значення, оскільки надасть можливість легалізувати дитину як громадянина України, народжену нею як громадянкою України за кордоном.
Відповідно до ст. 7 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Як визначено ст. 4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За правилами ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту вказаних статей, а також роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Згідно зі ст.7 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
За правилами ст.7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
За приписами ст.ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народила хлопчика - ОСОБА_2 . Народження дитини мало місце в м. Сосновець Сілецького воєводства, Республіка Польща, де й проведено державну реєстрацію народження дитини за матір`ю – ОСОБА_11 (дошлюбним прізвищем). Виявлені суперечності в прізвищі матері дитини визначають для неї перешкоди у реєстрації народженої нею за кордоном дитини в Україні як громадянина України.
Однак суд не може повністю погодитись з таким твердженням заявника, оскільки державна реєстрація дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведена в Республіці Польща з видачею свідоцтва про народження, а відтак є легалізованою та не потребує проведення додаткової державної реєстрації в Україні шляхом складання актового запису про народження та видачею іншого свідоцтва про народження державного зразка. При цьому проведення повторної реєстрації вже належним чином зареєстрованої дитини, народженої за кордоном, не передбачено положеннями діючого законодавства України.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збиранні доказів на користь однієї із зацікавлених сторін. Також в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість і достовірність вищевказаних доказів, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що встановлення факту народження дитини – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Сосновець Сілецького воєводства, Республіка Польща, за наявності державної реєстрації цього факту та не оспорювання його є недоцільним. Однак з огляду на наявні суперечності в прізвищі матері дитини, які створюють перешкоди заявникові у реалізації нею прав та виконанні обов`язків як матір`ю дитини, суд вважає за доцільне встановити факт, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, є матір`ю ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Сосновець Сілецького воєводства, Республіка Польща, державна реєстрація народження якого проведена Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Сосновець Республіка Польща. З огляду на викладене вимоги заявника слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України понесені заявником судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 4, 13, 19, 76-82, 141, 263-265, 267, 268, 273, 293, 294, 315-319, 351-352, 354, п.8 ч.1 ст.430, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Саксаганський районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити частково.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме встановити, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_12 ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, є матір`ю ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Сосновець Сілецького воєводства, Республіка Польща, державна реєстрація народження якого проведена Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Сосновець Республіка Польща.
В задоволенні заяви в іншій частині – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його підписання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Саксаганський районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 33356045, м. Кривий Ріг, вул. Тесленка 21-а.
Рішення суду складено та підписано 11 лютого 2020 року.
Суддя Н.Г. Гринь
