Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/627/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В`юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 корпус 3, оф. 111, код ЄДРПОУ 41477192) до Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754) про стягнення заборгованості в сумі 3 214 768 грн. 67 коп.

за участю представників учасників справи:

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача: Мацепура Валерій Степанович (ордер ЛВ №119728 від 09.12.2019 року) - в режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ", у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 3 214 768 грн. 67 коп. (з яких - 3 204 939 грн. 76 коп. - основний борг; 4 214 грн. 72 коп. - 3 % річних; 5 614 грн. 19 коп. - інфляційні втрати).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/627/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/627/19 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/627/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.12.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" адвокат Курінський О.Г. подав господарському суду заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ст. 221 ГПК України, оскільки у останнього немає можливості подати до суду у повному обсязі доказів, що підтверджують розмір витрат понесених стороною позивача.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.01.2020 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" 3 214 768 грн. грн. 67 коп. з яких: 3 204 939 грн. 76 коп. - основний борг; 4 214 грн. 72 коп. - три проценти річних; 5 614 грн. 19 коп. інфляційних втрат. Стягнуто з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" 48 221 грн. 53 коп. судового збору.

22 січня 2020 року на поштову адресу господарського суду Рівненської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката Курінського О.Г., у якій адвокат Курінський О.Г. просить суд судові витрати у розмірі 65 070 грн 67 коп. покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.01.2020 року призначено до розгляду у судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" адвоката Курінського О.Г. про ухвалення у справі рішення про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката. Розгляд заяви призначено на 29.01.2020 року, зобов`язано представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" адвоката Курінського О.Г. надати суду у термін до 29.01.2020 року докази направлення Державному підприємству "БУРШТИН УКРАЇНИ" заяви про ухвалення у справі рішення про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката, запропоновано Державному підприємству "БУРШТИН УКРАЇНИ" надати свої пояснення щодо поданої заяви про ухвалення у справі рішення щодо розподілу судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката.

28 січня 2020 року на офіційну електронну адресу господарського суду від адвоката Курінського О.Г. на виконання вимог п. 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 22.01.2020 року надійшли докази направлення Державному підприємству "БУРШТИН УКРАЇНИ" заяви про ухвалення у справі рішення про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката (оригінали доказів на поштову адресу господарського суду надійшли 31.01.2020 року).

29 січня 2020 року від представника відповідача Мацепури В.С. через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для ознайомлення з заявою та підготовки письмових пояснень.

29 січня 2020 року судом встановлено, що представник позивача (заявника) в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Присутній представник відповідача просив суд оголосити перерву у судовому засіданні 29.01.2020 року для ознайомлення з матеріалами справи № 918/627/19.

У судовому засіданні 29.01.2020 року господарським судом оголошено перерву для надання можливості представнику відповідача Мацепурі В.С. ознайомитися з матеріалами справи № 918/627/19 та зняття необхідних копій.

Після ознайомлення представником відповідача з матеріалами справи о 12 год. 54 хв. 29.01.2020 року судове засідання продовжилося та представник відповідача просив суд оголосити перерву у судовому засіданні 29.01.2020 року для підготовки письмових пояснень (заперечень) на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.01.2020 року оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката до 03.02.2020 року, доручено забезпечення проведення судового засідання 03.02.2020 року в режимі відеоконференції Сихівському районному суду м. Львова (вул. Чоловського, 2, м. Львів, Львівська область, 79000), ухвалено, що у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Сихівського районного суду м. Львова братиме участь представник Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" Мацепура Валерій Степанович.

03.02.2020 року на офіційну електронну адресу господарського суду від представника Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" Мацепури В.С. надійшли пояснення за запереченнями на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката від 02.02.2020 року.

03.02.2020 року судом встановлено, що представник позивача (заявник) в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про проведення судового засідання 03.02.2020 року без участі представника позивача (заявника) Курінського О.Г.

Представник відповідача Мацепура В.С. з`явився в судове засідання 03.02.2020 року в режимі відеоконференції в приміщенні Сихівського районного суду м. Львова.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката Курінського О.Г. у справі №918/627/19, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд прийшов до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

При поданні позову Товариство з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" просило суд стягнути з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" заборгованість у розмірі 3 214 768 грн. 67 коп. та судові витрати покласти на відповідача.

В подальшому, рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.01.2020 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" 3 214 768 грн. грн. 67 коп. з яких: 3 204 939 грн. 76 коп. - основний борг; 4 214 грн. 72 коп. - три проценти річних; 5 614 грн. 19 коп. інфляційних втрат. Стягнуто з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" 48 221 грн. 53 коп. судового збору.

22 січня 2020 року на поштову адресу господарського суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" від 20.01.2020 року про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката Курінського О.Г.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що 18.12.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" адвокат Курінський О.Г. подав господарському суду заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ст. 221 ГПК України, оскільки у останнього немає можливості подати до суду у повному обсязі доказів, що підтверджують розмір витрат понесених стороною позивача.

Вказана заява подана господарському суду 18.12.2019 року, тобто до закінчення судових дебатів, оскільки судові дебати у справі № 918/627/19 проводилися 15.01.2020 року.

Заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката Курінського О.Г. направлена суду поштою 20.01.2020 року, тобто в межах 5-денного строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відтак, господарський суд вирішує питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог на підставі заяви представника позивача.

У судовому засіданні 03.02.2020 року в режимі відеоконференції представник відповідача просив суд відмовити повністю у задоволенні заяви від 20.01.2020 року про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката Курінського О.Г. з підстав, викладених у поясненнях з запереченнями на заяву від 02.02.2020 року.

Враховуючи вищевикладене та вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд, зазначає наступне.

За умовами п. 3 ч. 1 , ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, де зазначено, що такий розрахунок складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 48 221 грн. 53 коп.

У п. 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого заявником за подання заяви про видачу судового наказу, та витрат на професійну правничу допомогу загальним розміром 48 221 грн 53 коп. покласти на відповідача.

18.12.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" адвокат Курінський О.Г. подав господарському суду заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ст. 221 ГПК України, оскільки у останнього немає можливості подати до суду у повному обсязі доказів, що підтверджують розмір понесених стороною позивача.

У заяві від 20.01.2020 року про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката Курінського О.Г. представник позивача просить суд судові витрати у розмірі 65 грн 070 грн 67 коп. покласти на відповідача.

На підтвердження судових витрат адвокат Курінський О.Г. долучив до вказаної заяви копію договору № 5/5019 про надання правової допомоги від 31.01.2019 року з додатками, копію доручення № 1 від 26.08.2019 року, копії рахунків № 31 від 26.09.2019 року, № 61 та № 62 від 20.01.2020 року, копії платіжних доручень № 559 від 15.11.2019 року, № 207 від 29.11.2019 року, № 212 від 06.12.2019 року, № 2214 від 13.12.2019 року, № 223 від 27.12.2019 року, № 229 від 14.01.2020 року, № 246 та № 247 від 20.01.2020 року, акти прийому-передачі № 39 від 18.10.2019 року та № 62 від 20.01.2020 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2020 року в режимі відеоконференції просить суд відмовити в задоволенні заяви адвоката Курінського О.Г. від 20.01.2020 року у зв`язку з тим, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача не містить окрім суми судового збору 48 221 грн 53 коп. будь-якої іншої суми на відшкодування витрат та розрахунку будь-яких відомостей про судові витрати на правову допомогу адвоката.

Крім того, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні заяви адвоката Курінського О.Г. від 20.01.2020 року, посилаючись на ч. 6 ст. 129 ГПК України, оскільки на думку адвоката Мацепури В.С. сума судових витрат, заявлена представником позивача до відшкодування у заяві від 20.01.2020 року істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку і взагалі дорівнює нулю, а представник позивача не довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного розрахунку).

Суд, врахувавши пояснення з запереченнями представника відповідача на заяву від 20.01.2020 року в вищенаведеній частині дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Жодна норма процесуального закону не встановлює конкретних вимог до форми попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат чи рівня його деталізації та не передбачає, що зазначена в розрахунку сума обов`язково повинна бути підтверджена документально вже на стадії подання такого розрахунку або проведення першого підготовчого засідання у справі або подання першої заяви по суті справи шляхом надання доказів понесених витрат, адже попередній (орієнтовний) розрахунок стосується не лише вже понесених, а і очікуваних до понесення судових витрат, при цьому докази на підтвердження їх розміру можуть подаватись аж до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд керується ч. 3 ст. 124 ГПК України, згідно з якою попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Також суд враховує, що 18.12.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" адвокат Курінський О.Г. подав господарському суду заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ст. 221 ГПК України, оскільки у останнього немає можливості подати до суду у повному обсязі доказів, що підтверджують розмір понесених стороною позивача.

При цьому, 20.01.2020 року представник позивача направив суду заяву про вирішення судових витрат з доказами.

Суд розцінює такі дії представника позивача з подачі заяв від 18.12.2019 року та від 20.01.2020 року до господарського суду в порядку ст. 221 ГПК України як те, що адвокат Курінський О.Г. довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного розрахунку) та як намір довести іншу фактичну суму судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відтак, вищенаведені заперечення представника відповідача, суд, вважає необґрунтованими.

Крім того, представник відповідача просив суд не приймати до розгляду деякі докази, які долучені адвокатом Курінським О.Г. до заяви від 20.01.2020 року (а саме: договір № 5/5019 про надання правової допомоги від 31.01.2019 року з додатками, копію доручення № 1 від 26.08.2019 року, копії рахунків № 31 від 26.09.2019 року, копії платіжних доручень № 559 від 15.11.2019 року, № 207 від 29.11.2019 року, № 212 від 06.12.2019 року, № 214 від 13.12.2019 року, № 223 від 27.12.2019 року, акт прийому-передачі № 39 від 18.10.2019 року) у зв`язку з тим, що дані докази були наявні у позивача до закінчення судових дебатів 15.01.2020 року у справі, а представник позивача не обґрунтував поважності причин, що унеможливили подання їх до суду у строк в порядку ч.ч. 2, 4, 5, 8 ст. 80 та ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.2, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відтак, ГПК України встановлює спеціальний порядок та строк для подання стороною доказів про розмір судових витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, а саме - такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Окрім цього, суд зауважує, що ч. 8 ст. 129 ГПК України не встановлено вимог щодо форми заяви про подання доказів, як і не передбачено, що така заява має обов`язково подаватись в письмовому вигляді. Внаслідок тлумачення словосполучення «сторона зробила про це відповідну заяву» можна прийти до висновку, що заява може бути зроблена усно, так як стосовно письмових заяв в інших нормах ГПК України законодавець використовує дієслово «подавати».

Судом встановлено, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" 18.12.2019 року (тобто до закінчення судових дебатів) в порядку ст. 221 ГПК України зробив відповідну заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, та у письмовому вигляді повідомив суд про неможливість подати до суду у повному обсязі доказів, що підтверджують розмір понесених стороною позивача, оскільки необхідно оформити акти виконаних робіт між позивачем та адвокатським бюро Олександра Курінського, а також провести взаєморозрахунки.

20.01.2020 року, тобто в межах 5-денного строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України, направив суду поштою заяву про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката Курінського О.Г. з доказами. Вказана заява отримана судом 22.01.2020 року.

Суд вважає, що протягом розгляду справи подання договору про надання правової допомоги та доручення для підтвердження повноважень на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" не було обов`язковим через те, що такий договір не може слугувати самостійним доказом наявності у адвоката повноважень на представництво в силу прямої вказівки процесуального закону, який вимагає для цього наявності довіреності або ордера, а обсяг (межі) повноважень представника визначаються виданим на підставі договору ордером.

21.10.2019 року адвокатським бюро "Олександра Курінського" видано ордер серія ВВ № 1001561 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" у господарському суді Рівненської області Курінським Олександром Георгійовичем, який долучено до матеріалів справи № 918/627/19.

Ненадання договору про надання правової допомоги в процесі розгляду справи за умови відповідного підтвердження повноважень адвоката ордером та подання договору після ухвалення рішення з дотриманням встановлених процедури та строків в жодному випадку не може свідчити про недобросовісність представника позивача та зловживання ним процесуальними правами.

Подання інших доказів з метою розподілу судових витрат, тобто як одного з доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, так і всіх разом могло бути здійснено в будь-який момент визначеного у ч.8 ст.129 ГПК України строку та було зроблено стороною вчасно, про що йшлося вище.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" адвокат Курінський О.Г. дотримався встановлених ГПК України порядку та строку подання доказів про розмір судових витрат, які позивач сплатив або мав сплатити у зв`язку з розглядом справи, такі докази можуть бути прийняті та розглянуті судом, а доводи представника відповідача з запереченнями проти вказаного є необґрунтованими.

Крім того, адвокат Мацепура В.С. наполягав на дослідженні судом оригіналів доказів про розмір судових витрат (які долучено адвокатом Курінським О.Г. до заяви від 20.01.2020 року), пред`явленні їх представнику відповідача з метою ознайомлення та на тому, щоб суд не брав до уваги вказані письмові докази, оскільки на його думку представником позивача не дотримано порядку їх подання, встановленого ст. 91 ГПК України, а отже суд, на думку адвоката Мацепури В.С. не має права брати ці докази до уваги.

Також представник відповідача зазначив, що надані позивачем докази про витрати на правову (правничу) допомогу не відповідають вимогам закону та не можуть бути покладені на сторону відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд зауважує, що ст. 91 ГПК України встановлює право, а не обов`язок суду оглядати оригінали доказів, копії яких надані учасником справи.

Господарський суд не зобов`язував сторону позивача надати оригінали доказів, копії яких долучено до заяви від 20.01.2020 року в ухвалах від 22.01.2020 року та 29.01.2020 року.

У судовому засіданні 03.02.2020 року суд, заслухавши представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в порядку, визначеному ГПК України, докази, які долучені до матеріалів справи стосовно розподілу судових витрат, дійшов висновку про їх належність, допустимість, достовірність та відсутність необхідності витребування оригіналів доказів у сторони позивача, оскільки у суду немає достатніх підстав вважати копії долучених доказів такими, що не відповідають оригіналам та немає сумнівів щодо фактичного оформлення цих доказів саме у вказані дати, вказаними особами.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2019 року між Адвокатським бюро "Олександра Курінського" (бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (клієнт) було укладено Договір № 5/2019 про надання правової допомоги (далі - Договір), який згідно до п. 8 діє з 01.02.2019 року і припиняється його належним виконанням. (т.2, а.с.169-176).

На підставі укладеного Договору № 5/2019 від 31.01.2019 року між клієнтом та бюро 26.08.2019 року укладено Доручення № 1 (т.2. а.с. 181-182) про надання правової допомоги, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" в особі директора Ромадіної Євгенії Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, доручає, а Адвокатське бюро "Олександра Курінського" в особі директора Курінського Олександра Георгійовича, який діє на підставі Статуту, приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу по певним питанням, зокрема: правова допомога по стягненню з Державного підприємства "Бурштин України" на користь товариства суми основної заборгованості за Договором № 250 з виконання комплексу субпідрядних робіт з рекультивації пошкоджених земель та попутним вилученням бурштину (Реалізація Постанови Кабінету міністрів України від 30.11.2016 року № 1063) від 01.08.2017 року, штрафних санкцій, трьох процентів річних, суми інфляційних втрат, витрат на правову допомогу.

За умовами п. 1.1. Договору за дорученням та в інтересах клієнта бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу, обсяг якої наведений у Додатку № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 3.4 Договору вартість послуг надання правової допомоги, зазначена в Додатку № 2, який є невід`ємною його частиною. На підставі п. 3.6. бюро в ході надання правової допомоги, але не рідше одного разу на 3 місяці, складає та направляє клієнту акти надання послуг (виконаних робіт). Разом з актом надання послуг (виконаних робіт) бюро направляє клієнту рахунок для оплати послуг.

Відповідно до п. 4.5 Договору відшкодування фактичних витрат проводиться одночасно з оплатою наданих послуг на підставі акта надання послуг (виконання робіт) та документів, що підтверджують понесені витрати. За п.п. 4.4. граничний розмір та вартість фактичних витрат, що відшкодовується клієнтом бюро, зазначений в додатку № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною

Додатком № 2 до Договору визначена вартість надання послуг та розмір фактичних витрат, що сплачуються клієнтом за Договором.

Згідно з додатку № 2 до Договору вартість підготовки та здійснення представництва інтересів клієнта в судах оплачується клієнтом в залежності від обсягу часу, який було витрачено адвокатом бюро для надання даних послуг. Базова вартість однієї години роботи адвоката становить 800 грн 00 коп. без ПДВ (робочі години з 09:00 год. до 19:00 год.). Вартість робіт в неробочий час обчислюється з урахуванням наступних коефіцієнтів до базової вартості однієї години адвоката: неробочий час (будні з 07:00 до 09:00 та з 19:00 до 22:00, вихідні з 07:00 до 22:00) - коефіцієнт 1,5; офіційні свята (з 07:00 до 22:00) - коефіцієнт 2,0; нічний час (з 22:00 до 07:00) - коефіцієнт 3,0. Терміновість, тобто здійснення дій за вимогою клієнта у більш скорочений термін, ніж визначений адвокатом, для своєчасного надання правової допомоги - коефіцієнт 3,0. Вартість роботи адвоката у відрядженні оплачується із розрахунку 8 (вісім) годин роботи на день.

У відповідності до Додатку № 2 до Договору клієнт окрім оплати вартості послуг відшкодовує бюро вартість фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення, якщо такі витрати були понесені. До складу фактичних витрат входить оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, проживання та добові витрати у відрядженні, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, телефонних переговорів, послуг поштового зв`язку, перекладу та нотаріального посвідчення документів тощо. Витрати на оплату послуг третіх осіб (консультації, висновки спеціалістів, експертів, аудиторів, переклад та нотаріальне посвідчення документів тощо), транспортні витрати та витрати на проживання у відрядженні відшкодовуються на підставі документів, що їх посвідчують.

Відшкодування фактичних витрат відбувається виходячи з наступних тарифів. Послуги таксі - згідно тарифу компанії, яка надає такі послуги. Транспортні витрати власним транспортом бюро (адвоката бюро) - 3,5 грн/км. Транспортні витрати залізничним транспортом - згідно тарифу Укрзалізниці. Транспортні витрати авіаційним сполученням - за згодою клієнта. Проживання у готелі у відрядженні - до 1000 грн 00 коп/доба. Вартість добових витрат у відрядженні у межах Київської області складає 300 грн 00 коп. без ПДВ за добу на одну людину, за межами Київської області - 600 грн 00 коп. без ПДВ за добу на одну людину. Фактичні витрати, пов`язані з друкарськими, копіювальними та іншими технічними роботами, телефонними переговорами, послуги поштового зв`язку, відшкодовуються з розрахунку 200 грн без ПДВ за одну годину роботи співробітника бюро, який був задіяний для надання таких послуг/виконання робіт.

21.10.2019 року адвокатським бюро "Олександра Курінського" видано ордер серія ВВ № 1001561 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" у господарському суді Рівненської області Курінським Олександром Георгійовичем.

Судом встановлено, що на підставі вказаного Договору № 5/2019 від 31.01.2019 року та Доручення № 1 від 26.08.2019 року адвокатом Курінським О.Г. надана для позивача правова допомога та понесено витрати при вирішенні спору, який виник між Товариством з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" та Державним підприємством "БУРШТИН УКРАЇНИ" про стягнення заборгованості в сумі 3 214 768 грн. 67 коп. та вирішений господарським судом Рівненської області у справі № 918/627/19.

Адвокат Курінський О.Г. представляв інтереси позивача у господарському суді Рівненської області по справі № 918/627/19 на підставі ордеру серія ВВ № 1001561 на надання правничої (правової) допомоги від 21.10.2019 року.

Судом встановлено, що адвокат Курінський О.Г. 26.09.2019 року виписав рахунок № 31 для клієнта (Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА) на загальну суму 47 000 грн 00 коп. без ПДВ з найменуванням "попередня оплата підготовки позовної заяви та представництво інтересів у суді за позовом ТОВ УЕУ про стягнення заборгованості ДП Бурштин України зг Дод 2 до Договору № 5/2019 від 31.01.2019 р.".

20.01.2020 року адвокат Курінський О.Г. виписав рахунки № 61 та № 62 для клієнта (Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА) за найменуваннями "представництво в суді та відшкодування витрат на представництво інтересів у суді у справі № 918/627/19 за позовом ТОВ УЕУ Бурштин України зг Дод 2 до Договору № 5/2019 від 31.01.2019 року на загальні суми 2 694 грн. 00 коп. та 9 310 грн. 00 коп. відповідно.

Згідно з актами прийому-передачі № 39 від 18.10.2019 року та № 62 від 20.01.2020 року до Договору № 5/2019 від 31.01.2019 року позивач та адвокатське бюро "Олександра Курінського" склали ці акти про те, що послуги з надання правової (правничої) допомоги були надані якісно та у відповідності до Договору. Клієнт не має зауважень до повноти, якості, обсягу, своєчасності, ціни за цим актом правової (правничої) допомоги, а також до сум понесених витрат, включених в цей акт.

За актом № 39 від 18.10.2019 року виконавець (адвокатське бюро "Олександра Курінського") та позивач погодили вартість робіт з надання правової (правничої допомоги) на суму 6 066 грн. 67 коп.

За актом № 62 від 20.01.2020 року виконавець (адвокатське бюро "Олександра Курінського") та позивач погодили вартість робіт з надання правової (правничої допомоги) на суму 59 004 грн. 00 коп., що складається з вартості послуг на суму 41 480 грн. 00 грн. та витрат на суму 17 524 грн. 00 коп.

Для підтвердження оплати рахунку № 31 від 26.09.2019 р. на загальну суму 47 000 грн 00 коп. представником відповідача до заяви від 20.01.2020 року долучено докази: копії платіжних доручень № 559 від 15.11.2019 року на суму 6 000 грн. 00 коп., № 207 від 29.11.2019 року на суму 1 000 грн. 00 коп., № 212 від 06.12.2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп., № 214 від 13.12.2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп., № 223 від 27.12.2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп., № 229 від 14.01.2020 року на суму 10 000 грн. 00 коп.

Для підтвердження оплати рахунку № 61 від 20.01.2020 р. на загальну суму 2 694 грн. 00 коп. представником відповідача до заяви від 20.01.2020 року долучено докази: копія платіжного доручення № 247 від 20.01.2020 року на суму 2694 грн. 00 коп.

Доказів на підтвердження оплати виставленого рахунку № 62 від 20.01.2020 року на загальну суму 9 310 грн. 00 коп. представником позивача суду не надано.

Крім того, як вбачається з додатків до заяви від 20.01.2020 року адвокатом Курінським О.Г. надано суду копію платіжного доручення № 246 від 20.01.2020 року загальну суму 6 066 грн. 67 коп., що підтверджує оплату за надання правової допомоги (в т.ч. підг позовн докум та судов засід) за рахунком № 39 від 18.10.2019 року, який суду не надано.

У заяві від 20.01.2020 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвокат Курінський О.Г. просить суд судові витрати у розмірі 65 070 грн 67 коп., (які складаються з вартості правової (правничої) допомоги - 47 528 грн. 67 коп. та витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги - 17 524 грн. 00 коп.) покласти на відповідача.

Однак, господарський суд встановив, що представник позивача адвокат Курінський О.Г. надав суду докази на підтвердження оплати на професійну правничу допомогу на загальну суму 55 760 грн. 67 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2020 року в режимі відеоконференції заперечував стосовно обсягу послуг, прийнятих та погоджених за актами прийому-передачі № 39 від 18.10.2019 року та № 62 від 20.01.2020 року.

При цьому адвокат Мацепура В.С. висловлював свої сумніви стосовно кількості часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги та у поясненнях з запереченнями на заяву від 20.01.2020 року наводив власний розрахунок часу, який адвокат Курінський О.Г. ніби-то реально задіяв на правничу допомогу.

Зокрема, представник відповідача звертав увагу суду на те, що адвокат Курінський О.Г. приймав участь у судових засіданнях в загальній кількості 6 год. 05 хв., хоча актами прийому-передачі йому погоджено інші дані, в судове засідання 08.10.2019 року взагалі не з`явився і доказів відрядження не надав, а в судових дебатах виступав всього 7 хв. 38 сек., хоча з клієнтом погодив підготовку до судових дебатів 196 хв.

Крім того, представник відповідача зазначив, що не можуть бути задоволені судом поштові витрати від 24.12.2019 року внесені до акту прийому-передачі № 62 від 20.01.2020 року, а саме відправка учасникам і до суду відзиву на позовну заяву про визнання недійсним договору № 250, оскільки такі витрати не стосуються справи № 918/627/19.

При оцінці заперечень відповідача, суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені та у Постановах від 09.07.2019 року у справі № 923/726/18, від 13.12.2018 року у справі №816/2096/17 та від 16.05.2019 року у справі № 823/2638/18 стосовно того, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, але не доказів обґрунтування часу, витраченого адвокатом.

Приписами ст. 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

При цьому згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, господарським судом беруться до уваги пояснення за запереченнями представника Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" Мацепури В.С. на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката від 02.02.2020 року.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом Курінським О.Г. робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

Відтак, суд встановив, що витрати, які поніс позивач, сплативши за Договором № 5/2019 від 31.01.2019 року є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст. ст. 123,126,129 ГПК України, при цьому згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

Сплата даних витрат на професійну правничу допомогу підтверджується доказами на загальну суму 55 760 грн. 67 коп.

Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 р. у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 р. у справі №923/726/18).

Суд вважає заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), а також повністю відповідає та не порушує правові позиції із даного питання, котрі викладені Верховним Судом у таких постановах від 25.04.2018 року у справі № 922/3142/17, від 02.05.2018 року у справі № 910/22350/16 та від 11.06.2018 року у справі № 923/567/17.

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Господарський суд, враховуючи пояснення з запереченнями представника відповідача від 02.02.2020 року, зменшує суму судових витрат на правничу допомогу адвоката Курінського, виходячи з наступного.

У судовому засіданні 08.10.2019 року по справі № 918/627/19 судом встановлено, що представник позивача не забезпечив явку уповноваженого представника.

Відтак, господарським судом не можуть бути покладені на відповідача витрати, погоджені між позивачем та адвокатським бюро "Олександра Курінського" у акті прийому-передачі № 62 від 20.01.2020 року на послуги від 08.10.2019 року на суму 6 400 грн. 00 коп. (а саме - представництво: відрядження до міста Рівне для участі у судовому засіданні по справі № 918/627/19), а також витрати від 08.10.2019 року на суми 2310 грн. 00 коп. (на придбання паливно-мастильних матеріалів) та 600 грн. 00 коп. (інші витрати, а саме добові витрати, що пов`язані із відрядженням до міста Рівне.

Також, судом встановлено, що поштові витрати на суму 44 грн. 00 коп. від 24.12.2019 року (на відправку учасникам і до суду відзиву на позовну заяву про визнання недійсним Договору № 250) не підтверджені матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, датовані таким числом.

Крім того, суд не може задовольнити стягнення з відповідача витрат на послуги від 14.01.2020 року на інші види правової допомоги: підготовка до судових дебатів у розмірі 2 613 грн. 33 коп., оскільки суду не надано доказів такої підготовки та задоволено витрати на представництво у судовому засіданні 15.01.2020 року.

Також, судом встановлено, що 20.01.2020 року представник позивача до господарського суду Рівненської області не з`явився, а тому витрати від 20.01.2020 року на суму 600 грн. 00 коп., пов`язані з відрядженням за межі регіону: відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, виходячи з тарифів, що затверджені умовами договору, а саме: добові витрати, що пов`язані із відрядженням до міста Рівне для участі у судовому засіданні по справі № 918/627/19 не можуть бути покладені на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що адвокатом позивача доведений розмір витрат на професійну (правничу) допомогу на суму 43 193 грн. 34 коп. (з розрахунку: 55 760 грн. 67 коп. - 6 400 грн. 00 коп. - 2613 грн. 33 коп. - 2 310 грн. 00 коп. - 600 грн. 00 коп. - 44 грн. 00 коп. - 600 грн. 00 коп.).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката та ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката на суму 43 193 грн. 34 коп. в решті заявленої вимоги (65 070 грн. 67 коп. - 43 193 грн. 34 коп. = 21 877 грн. 33 коп.) відмовити.

Крім того, у поясненнях за запереченнями від 02.02.2020 року представник відповідача відзначає, що на його думку акти прийому-передачі № 39 від 18.10.2019 року та № 62 від 20.01.2020 року містять внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу з метою незаконного стягнення коштів з державного підприємства, що вчинене групою осіб за попередньою змовою, і на думку адвоката Мацепури В.С. містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та вважає обов`язком суду винести окрему ухвалу з цього приводу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Винесення окремої ухвали є правом суду, а не обов`язком та при розгляді справи № 918/627/19 у господарського суду Рівненської області відсутні підстави для винесення окремої ухвали в порядку ст. 246 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 233, 238, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката на суму 43 193 грн. 34 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 94, код ЄДРПОУ 34112754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УОРЛД ЕМБЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 корпус 3, оф. 111, код ЄДРПОУ 41477192) судові витрати, пов`язані з наданням професійної (правничої) допомоги у розмірі - 43 193 (сорок три тисячі сто дев`яносто три) грн. 34 коп.

4. В решті заявленої вимоги відмовити.

5. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 11.02.2020 року.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Заголдна Я.В.