Справа № 446/1345/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Костюк У. І.

з участю секретаря Коваль В.А.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Мельник Л.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янка -Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка -Бузька ЦРЛ», третьої особи комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" Франівська міжрайонна МСЕК про визнання незаконним та скасування наказу,поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ», третьої особи КЗ Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" Франківська міжрайонна МСЕК, в якому просить визнати недійсним та скасувати наказ КНП Кам`янка-Бузька ЦРЛ» від 25.02.2019 №05-05/40к; поновити її на посаді постової медсестри педіатричного відділення з 25.02.2019; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2019 по день постановлення рішення. Також просила поновити строк звернення до суду як пропущений з поважних причин.

Позов мотивує тим, що з 1994 по даний час вона працює на посаді старшої медсестри педіатричного відділення. У 2017 році через скорочення ліжкового фонду педіатричного відділення за невиконання ліжко днів, посаду старшої медсестри було скорочено на 0,5 ставки та оскільки вона є інвалідом III групи загального захворювання з 1997 року (з 2008 III група присвоєна довічно), і весь час працює в цій лікарні та у зв`язку із скороченням посади, дирекцією КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ» їй було запропоновано 0,5 ставки постової медсестри педіатричного відділу, та 19.01.2018 призначено на вказану посаду. З моменту призначення на посаду постової медсестри жодних зауважень до її роботи не було, чергування у нічні та денні зміни були погодженні між нею та керівництвом. 25.02.2019 з невідомих для неї підстав, працівник відділу кадрів КНП «Кам`янка-Бузької ЦРЛ» ознайомила її з листом Франківської МСЕК від 14.02.2019, в якому вказано, що вона може працювати у кабінетних умовах без чергувань. У цей день, посилаючись на лист Франківської міжрайонної МСЕК та п.2 ч.1 статті 40 КЗпП, не отримавши згоди від профспілкової організації, її було звільнено з посади постової медсестри педіатричного відділення НКП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ». З даним наказом вона не погодилась. В подальшому, 12.03.2019 дирекція КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ» отримує повторну відповідь від ОСОБА_3 на запит від 15.01.2019 з роз`ясненням: може працювати медичною сестрою, а лист від 14.02.2019 № 8 вважати недійсним.

У зв`язку із перенесеним стресом, через незаконне звільнення, її стан погіршився, тому з 27.02.2019 до 26.04.2019 вона перебувала на стаціонарному лікуванні у Кам`янка-Бузькій ЦРЛ та обласній лікарні м.Львова. 30.04.2019 вона вийшла на роботу і одразу звернулась із заявою на ім`я директора КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ» з проханням скасувати наказ від 25.02.2019 та поновити її на посаді постової медсестри педіатричного відділення. Жодної відповіді на її заяву вона не отримувала. Вона звернулась з лисом до профспілки працівників охорони здоров`я та на підставі наданих нею копій документів, профспілка зробила висновок, що звільнення її з посади медичної сестри стаціонару (0,5 ставки) згідно із пунктом 2 статті 40 КЗпП України згідно наказу НКП «Кам`янка-Бузька центральна районна лікарня» від 25 лютого 2019 року № 05-05/40-к відбулося без належної правової підстави, зокрема, за відсутності виявлених фактичних даних, які б в достатній мірі та однозначно підтверджували, що внаслідок стану здоров`я вона не може належно продовжувати виконувати покладені на неї обов`язки медичної сестри чи їх виконання протипоказано їй за станом здоров`я. У зв`язку з тим, що звільнення відбулося без законної підстави, вона має бути поновлена на роботі, а також має бути виплачений середній заробіток за час вмушеного прогулу. Крім того, позивач просить поновити строк звернення до суду, який вона пропустила з поважних причин, а саме перебувала довгий час на лікуванні, поганий стан здоров`я після перенесеної операції, важке матеріальне становище після лікування, відсутність заробітної плати позбавила її можливості оплати юридичні послуги адвоката за складання позовної заяви.

Ухвалою суду 02.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

24.06.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 за безпідставністю позовних вимог та відмовити в задоволені клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Відзив мотивує тим, що звільненню ОСОБА_1 передували події, а саме про той факт, і ознайомлення з листом Франківської міжрайонної МСЕК №8 від 14.02.2019 року мала місце розмова в неофіційному форматі в якій обговорювалось питання про невідповідність займаній посаді позивача - медичної сестри стаціонару та висновку Франківської міжрайонної від 20.11.20108 року. Позивачу було запропоновано звернутися до Франківської міжрайонної МСЕК про роз`яснення висновку про умов характер праці довідки про інвалідність від 20.11.2008 року. Після чого, дирекцією КНП “Кам`янка-Бузька ЦРЛ” був надісланий лист №41 від 15.01.2019 на ім`я голови Франківської міжрайонної МСЕК ОСОБА_4 щодо роз`яснення працевлаштування інваліда III групи загального захворювання ОСОБА_1 .. 22.02.1019 року до КНП “Кам`янка-Бузька ЦРЛ” надійшов лист №8 від 14.02.2019 Франківської міжрайонної МСЕК, в якому вказувалось, що ОСОБА_1 інвалід III групи загального захворювання, згідно висновку МСЕК, може працювати в кабінетних умовах без чергувань. 25.02.2019 року позивача було ознайомлено з листом Франківської міжрайонної МСЕК та повідомлено про звільнення на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП. З наказом №05-05/40к від 25.02.2019 року “ Про звільнення” ОСОБА_1 була ознайомлена. Отже, зважаючи на висновок ОСОБА_5 , який передбачає характер та умови праці, відповідач розумів що несе відповідальність, як за працівника в особі ОСОБА_1 , її здоров`я, так і за пацієнтів, яким надається медична допомога яка входить в обов`язки позивача. Тобто, встановлений діагноз обмежує її можливості, що безпосередньо може вплинути на якість виконання її службових обов`язків. Керуючись законодаством, зокрема ст.с.24,55 КЗпП, розуміючи наслідки трудових відносин з позивачем, відповідач розриває трудовий договір на підставі п.2 ч.іст. 40 КЗпП України. Щодо погодження з профспілковою організацією звільнення ОСОБА_1 то відповідно до ч.9 ст.43 КЗпП України суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Щодо повторного надіслання листа КНП “Кам`янка-Бузька ЦРЛ” до Франківського міжрайонного МСЕК від 15.01.2019 року, то твердження позивача є неправдивим, оскільки лист №41 від 15.01.2019, яким звертається відповідач про роз"яснення щодо працевлаштування позивача МСЕК є одним. Лист № 13 від 12.03.2019 року Франківської міжрайонної МСЕК надійшов на адресу відповідача 22.03.2019 року, який містив текст про те, що позивач інвалід III може працювати медичною сестрою, а роз`яснення №8 від 14.02.2019 року вважати недійсним. Аналізуючи Класифікатор професій ДК 003:2010, посада, яку займає ОСОБА_1 0,5 ставки “сестра медична старша” тотожна посаді “сестра медична”, що рекомендовано листом Франківської міжрайонної МСЕК №13 від 12.03.2019. Оскільки, сестра медична старша працює в кабінетних умовах, тому вважають, що листи Франківської міжрайонної МСЕК є скоріше доповненням між собою, ніж протиріччям. Той факт, що позивач має право працювати на посаді сестри медичної стаціонару не зазначено ні у висновку про умови та характер праці зазначеного в довідці серія ЛВ №396355 від 20.11.2008 виданою Франківською міжрайонною МСЕК, ні в листах №8 від 14.02.2019 року, №13 від 12.03. 2019. КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ» звернулася з листом №469 від 07.05.2019 року до Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи, щодо конкретного роз`яснення “Кабінетна медсестра без додаткових навантажень та уточнення права ОСОБА_1 на чергування та чергування в нічні зміни. КНП ”Кам`янка-Бузька ЦРЛ” отримала лист №182 від 15.05.2019 року надісланий Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи, у якому стверджувалось знову, що ОСОБА_1 може працювати медичною сестрою без нічних змін. Відповідачем не порушені жодні права позивача з огляду й на те, що позивач продовжує працювати в КНП ”Кам`янка-Бузька ЦРЛ” на посаді старшої медичної сестри дитячого відділення. Позивач стверджує, що після виходу на роботу 30.04.2019 року нею було написано заяву про скасування наказу від 25.02.2019 року та поновлення її на посаді постової медсестри дитячого відділення. Директором на зборах колективу 28.05.2019 було запевнено ОСОБА_1 , що при наявності в КНП “Кам`янка-Бузька ЦРЛ” 0,5 ставки сестри медичної, їй обов`язково запропонують наявну посаду. Позивач погодилася з постановою колективу, але при підписі протоколу зазначила, що не згідна з рішенням. В жодному із листів та висновку ОСОБА_5 не підтверджується право позивача займати посаду медичної сестри стаціонару, якої функціональні обов"язки відрізняються від обов"язків медичної сестри а оскільки, як вище зазначалося, що “старша медична сестра” відповідно до Класифікатора ДК 003:2010 і належить до посади “медична сестра”, то можна вважати, що дирекція КНП “Кам`янка-Бузька ЦРЛ” надала умови праці інваліду III групи загального захворювання ОСОБА_1 відповідно до висновку Франківської міжрайонної МСЕК від 20.11.2008 року.

Ухвалою суду від 22.10.2019 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи Франківську міжрайонну МСЕК.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила такий задовольнити.

Представник позивача позов підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти позову заперечила, просила в такому відмовити з підстав наведених у відзиві.

Представник третьої особи комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" Франівська міжрайонна МСЕК у судове засідання не з`явився, причин неявки неповідомив.

Заслухавши сторін, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу №13 по Кам"янка-Бузькій ЦРЛ від 19.01.2018, старшу медичну сестру дитячого відділння Омельченко Н.Т. з 21.01.2018 переведено на 0,5 ст. старшої медичної сестри дитячого відділення та 0,5 ст. медичної сестри постової дитячого відділення з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Як вбачається з довідки серії ЛВА-1 №396355, виданої 20.11.2008 ОСОБА_6 , на підставі огляду МСЕК №439 ОСОБА_1 безтерміново встановлена третя група інвалідності загального захворювання. У Висновку про умови та характер праці зазначено "кабінетна медсестра".

Згідно з наказом № 05-06/40-к від 25.02.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено ОСОБА_1 із займаної посади сестри медичної стаціонару педітричного відділення 25.02.2019 року у зв"язку з обставинами передбаченими п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підстава: Лист КЗЛОР "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи " Франківської міжрайонної МСЕК №8 від 14.02.2019.

КНП "Кам"янка-Бузька ЦРЛ 15.01.2019 за вих. №41 звернулося до Франківської міжрайонної МСЕК за роз`ясненнями щодо працевлаштування інв. ІІІ групи загального захворювання ОСОБА_1 , 1957 р.н..

14.02.2019 за №8 Франківська міжрайонна МСЕК, на лист КНП «Кам"янка-Бузька ЦРЛ» від 15.01.2019 №41, роз"яснює щодо працевлаштування інв. ІІІ групи загального захворювання ОСОБА_1 , 1957 р.н., яка згідно заключення МСЕК може працювати медсестрою у кабінетних умовах без чергувань.

Відповіно до листа №15 від 12.03.2019 Франківської міжрайонної МСЕК на запит КНП "Кам"янка-Бузька ЦРЛ" з №175 від 21.02.2019, Франківська міжрайонна МСЕК роз`яснює щодо працевлаштування інв.ІІІ гр. загального захворювання ОСОБА_1 , 1957 р.н., може працювати медичною сестрою. Роз`яснення від №8 від 14.02.2019 вважати недійсним.

Як видно з листа №182 від 15.05.2019 Львівського обласного центра медико-соціальної експертизи, на запит директора КНП "Кам"янка-Бузького ЦРЛ "щодо роз"яснення рекомендацій МСЕК по працевлаштуванню особи з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_1 повідомляють: ОСОБА_1 ,1956 р.н., може працювати медичною сестрю без нічних змін.

Голова РК профспілки медичних працівників Кам"янка-Бузького району 15.07.2019 дала відповідь на заяву від 12.07.2019 старшій медичній сестрі дитячого відділення КПН "Кам"янка-Бузької ЦРЛ, що на момент її звільнення 25.02.2019 погодження з профспілкою не проводилось. Профспілка не повідомлялась протягом попередніх трьох місяців.

Львівська обласна організація професійної спілки працівників охорони здоров"я України 11.06.2019 за №47/03 надала відповідь ОСОБА_1 на запит щодо незаконного звільнення з посади сестри медичної стаціонару педіатричного відділення КПН "Кам"янка-Бузька центральна районна лікарня" по п.2 ст.40 КЗпП України дала висновок про те, що на їх думку звільнення ОСОБА_1 з посади медичної сестри стаціонару (0,5 ставки) по пункту 2 статті 40 КЗпП України згідно наказу КПН "Кам"янка-Бузька центральна районна лікарня" від 25.02.2019 року №05-05/40-к відбулося без належної правової підстави, зокрема за відсутності виявлених фактичних даних, які б достатній мірі та однозначно підтверджували, що внаслідок стану зоров"я вона не може належно продовжувати виконувати покладені на неї обов"язки медичної сестри чи їх виконання протипоказано її за станом здоров"я.

Спірні правовідносин, які виникли між сторонами регулюються нормами КЗпП України.

Згідно ст. 233 КЗпП України , працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньодо районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 234 233 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Згідно п.4 постанови Пленум Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені статтями 228, 223 КЗпП (322-08) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Як встановлено судом і вбачається із копії наказу від 25.02.2019 №05-05/40-к позивач ОСОБА_1 була ознайомлена з даним наказом. Однак, як видно з ряду медичних документів, позивач у період з 27.02.2019 по 12.03.2019, з 18.03.2019 по 31.03.2019, та з 01.04 по 26.04.2019 перебувала на лікуванні. Крім того, позивач зазначає, що лікування та відсутність заробітної плати, призвели її до важкого матеріального становища та можливості оплатити юридичні послуги адвокату для звернення до суду.

Зважаючи, на обставини, які виникли у позивача, та те що даний позов поданий 17.07.2019, суд дійшов висновку про поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду з позовом до КНП «Кам`янка-Бузької ЦРЛ» у зв`язку з тим, що такий пропущено з поважних причин.

Конституція України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43).

Згідно п. 2 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці. Відповідно до ч. 2 вказаної статті звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частиною 1 ст. 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору за п. 2 ст. 40 КЗпП України можливе лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є представник.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. № 4, від 26 жовтня 1995 р. № 18, від 25 травня 1998 р. № 15 при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв`язку з нездатністю забезпечити залежну дисципліну праці у відповідній структурі.

Пунктом 24 зазначеної Постанови передбачено, що працівник, який відмовився від переведення на більш легку роботу, якої він відповідно до медичного висновку потребував за станом здоров`я, не може бути звільнений за п. 3 чи п. 4 ст. 40 КЗпП України. Власник або уповноважений ним орган можуть у зв`язку з цим розірвати трудовий договір за п. 2 ст. 40 КЗпП України, якщо наявні передбачені ним умови.

Звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я можливе у разі наявності відповідного медичного висновку. Такий медичний висновок згідно зі ст. 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року дають медико-соціальні експертні комісії, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, визначають для інвалідів роботи і професії, доступні їм за станом здоров`я, перевіряють правильність використання праці інвалідів згідно з висновком експертної комісії та сприяють відновленню працездатності інвалідів.

В наказі №05-05/40-к від 25.02.2019 року визначено, що підставою для звільнення позивача був лист КЗЛОР "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи " Франківська міжрайонна МСЕК №8 від 14.02.2019. У якому зазначено «щодо працевлаштування інв. ІІІ гр. загального захворювання ОСОБА_1 , 1957 р.н., яка згідно заключення МСЕК може працювати медсестрою в кабінентних умовах без чергування.»

Відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП роботодавець має право звільнити працівника лише у разі виявлення його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Про таку невідповідність не могло бути відомо на час укладення трудового договору – протипоказання стану здоров`я виявлені після його укладення. Якщо така невідповідність уже була присутня на момент укладення договору і продовжує існувати, звільнення відбувається відповідно до статті 7 частини шостої статті 24 КЗпП. Враховуючи те, що ІІІ група інвалідності ОСОБА_1 встановлена 2008 році, а трудовий договір про роботу на посаді медичної сестри дитячого відділення укладений з 21.01.2018, то жодних нових фактичних обставин щодо стану здоров`я чи протипоказань до роботи медичної сестрою у період роботи на вказаній посаді не виникло.

Крім того, аналізуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що власник може звільнити працівника з мотивів його невідповідності роботі, яку він виконує (посаді, яку займає), за станом здоров`я (п. 2 ст. 40 КЗпП України) лише у двох випадках: а) за умови відмови працівника від переведення; б) якщо, згідно з медичним висновком, працівник визнається непрацездатним і не визначаються види робіт, які він може виконувати в силу такої його працездатності та необхідності охорони здоров`я. Якщо звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП було проведено без пропозиції обійняти іншу наявну посаду на підприємстві (у першу чергу по спеціальності, у другу - будь-яку іншу роботу), у працівника є достатньо підстав для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Судом враховано, що з листа Франківської МСЕК від 14.02.2019 №8, в якому зазначається про те, що ОСОБА_1 , «може працювати в кабінетних умовах без чергувань», а також з листа Франківської МСЕК №13 від 12.03.2019, де вказується, що попереднє роз`яснення №8 від 14.02.2019 вважати недійсним, і зазначається, що ОСОБА_1 «може працювати медичною сестрою», не можна встановити факт невідповідності працівника займані посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, оскільки роботодавець повинен передусім керуватись довідкою до акта огляду МСЕК, на зворотній стороні якої зазначається висновок про умови та характер праці, а також індивідуальною реабілітаційною програмою інваліда. Роботодавець може звернутись до ОСОБА_5 , рішенням якої працівникові встановлено групу інвалідності, з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності фактичних умов праці цього працівника його стану здоров`я. Таким чином, доказів того, що позивач ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді матеріали справи не містять.

Окрім того, жодних пропозицій щодо переведення на вакантні та незаймані посади позивачу відповідачем надано не було. Натомість посилання представника відповідача про те, що 28.05.2019 на засіданні трудового колективу вирішено запропонувати ОСОБА_1 в КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ» 0,5 ставки сестри медичної при наявності такої ваканції, суд до уваги не бере, оскільки таке відбулося вже після винесення наказу.

За приписами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Установлено, що КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ» не надано доказів щодо звернення до районного комітету Кам`янка-Бузької організації профспілки працівників охорони здоров`я України та отримання висновків профспілок.

Разом з тим, згідно з частиною дев`ятою статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Крім того, як вказувалось раніше, ОСОБА_1 сама зверталась в профспілковий орган щодо незаконного звільнення з посади сестри медичної стаціонару педіатричного відділення КНП "Кам`янка-Бузька ЦРЛ".

Проаналізувавши сукупність порушень процедури звільнення ОСОБА_1 відповідачем, судом визнано недоцільно зупиняти провадження по справі, та запитувати згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника, оскільки така юридичного значення для вирішення справи не буде мати.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Разом із тим, ухвалюючи рішення про стягнення середнього заробітного заробітку за час вимушеного прогулу, суд керується розрахунком позивача, де за розрахункову одиницю взято заробітну плату за два місяці роботи, що передували звільненню.

Згідно п. 8 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.1995 р. № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

Позивач був звільнений 25.02.2019 року, останніми місяцями перед звільненням були грудень 2018, січень 2019.

Таким чином, середньоденний заробіток визначається виходячи із заробітку саме за ці місяці, що у відповідності до наданої довідки становить (5219,23+2591,40):41=190,50 грн. Кількість днів вимушеного прогулу на час подання позову до суду становить 90, а тому середній заробіток, що підлягає стягненню за цей період становить 17145,28 грн. Крім того, згідно листа КНП «Кам`янка-Бузька ЦРЛ» від 04.02.2020 орієнтовний розрахунок заробітної плати, яку б отримала ОСОБА_1 в період з 16.07.2019 по 05.02.2020 на 0,5 ставки сестри медичної стаціонару педіатричного відділення КНП «Ка`янка-Бузька ЦРЛ» становить 26 605,82 грн. Відтак, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2019 по день постановлення рішення в сумі 43 751,10.

З врахуванням наведеного, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, відсутності доказів про наявність підстав для звільнення та порушенням процедури звільнення позивача із займаної посади, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача потрібно стягнути 768,40 грн судового збору на користь позивача та 768,40 грн на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка -Бузька ЦРЛ» третьої особи комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" Франівська міжрайонна МСЕК про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка -Бузька ЦРЛ» від 25 лютого 2019 за № 05-05/40к.

Поновити ОСОБА_1 на посаді постової медичної сестри педіатричного відділення Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка -Бузька ЦРЛ» з 25.02.2019.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка -Бузька ЦРЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02. 2019 по день постановлення рішення в сумі 43 751,10 (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят одну гривню десять копійок).

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка -Бузька ЦРЛ» на користь ОСОБА_1 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Кам`янка -Бузька ЦРЛ» на користь держави 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) судового збору.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Кам`янка -Бузька ЦРЛ»,80400, вул. Героїв Небесної Стоні, 29а, м. Кам`янка -Бузька, Львівської області, ЄДРПОУ 01996326.

Третя особа: Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" Франівська міжрайонна МСЕК, м. Львів, вул. Симоненка, 4.

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2020.

Суддя Костюк У.І.