___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 р.

м. Херсон

Справа № 540/2183/19

16 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - Анісімова В.В.,

представника відповідача - Давідок З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови № 2069 від 03.10.2019 р. про накладення штрафу до судового розгляду по суті на 13.01.2020 о 10:00 год,

встановив:

Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі – позивач, Товариство, Херсонобленерго) звернулося до суду із адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – відповідач, НКРЕКП, Регулятор), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 2069 від 03.10.2019 р. про накладення на позивача штрафу за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

Ухвалою від 28.10.2019 р. у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначене на 15.11.2019 р.

Ухвалою від 29.10.2019р. вжиті заходи забезпечення позову.

Ухвалою від 15.11.2019 р. підготовче судове засідання відкладено на 06.12.2019 р.

Протокольними ухвалами від 06.12.2019 р. та від 20.12.2019 р. у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву

Ухвалою від 24.12.2019р. закрите підготовче провадження, розгляд справи по суті призначений на 13.01.2020р.

Ухвалами від 13.01.2020р., від 22.01.2020р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 04.02.2020р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної планової перевірки дотримання Товариством ліцензійних умови з передачі, розподілу, постачання електричної енергії, в тому числі за регульованим тарифом, НКРЕКП встановлено порушення АТ "Херсонобленерго" ліцензійних умов з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, що зафіксовано в актах про проведення перевірки від 13.09.2019р. року та винесено постанову від 03.10.2019 року № 2069 про застосування до Товариства санкції.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 6 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" рішення регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення такого правопорушення або не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання останнім акта про результати перевірки. Закон № 877 та Закон України "Про НКРЕКП" не містять інших строків для притягнення ліцензіата до відповідальності. Натомість, оскаржуване рішення відповідач прийняв з порушенням встановленого строку, а саме – 03.10.2019 року, за умови завершення перевірки та винесення акту - 13.09.2019 року. Також позивач зазначив, що п. 2,3 оскаржуваної постанови зобов`язано АТ "Херсонобленерго" врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування на загальну суму 9092,47 тис. грн. (без ПДВ), а в разі неврахування - підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії АТ "Херсонобленерго" шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму. Проте, жодним дійсним на момент проведення перевірки та винесення постанови нормативним актом Регулятор не наділений повноваженнями щодо зобов`язання суб`єкта господарювання вчиняти дії щодо врахування в Інвестиційній програмі вимог НКРЕКП щодо джерел її фінансування та відповідно зменшення тарифів в бік їх зменшення. Відтак, на думку позивача, відповідач діяв поза межами своїх повноважень та з порушенням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Також стверджує про порушення відповідачем принципу пропорційності при обранні розміру штрафної санкції, оскільки ні спірна постанова, ні Обґрунтування до проекту постанови не містять обґрунтування застосування 50% від максимального розміру штрафної санкції. Посилаючись на постанови про застосування штрафних санкцій до інших обленерго за аналогічні порушення, зазначає про дискримінаційний підхід відповідача до АТ "Херсонобленерго". Стверджує, що при обрахунку сум необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми Регулятор користувався формулою, що не затверджена жодним нормативно-правовим актом.

На підставі викладеного, просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх повністю задовольнити із підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, надіславши суду відзив та заперечення на відповідь на відзив, посилаючись на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Закон № 222) орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення. Статтею 2 Закону "Про НКРЕКП" передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії. Щодо строків притягнення позивача до відповідальності, відповідач зазначає, що Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" є спеціальними по відношенню до норм іншого законодавства, яким передбачено порядок проведення перевірок і накладення штрафних санкцій та містить особливі терміни прийняття рішення з урахуванням забезпечення права ліцензіата на захист у ході проведення перевірки. Так, сукупний строк з моменту підписання акту, його отримання ліцензіатом засобами поштового зв`язку (у випадку відмови від підписання акту), надання ліцензіатом зауважень та пояснень до акту (також засобами поштового зв`язку), дослідження цих зауважень для можливості запобігання необґрунтованому притягненню ліцензіата до відповідальності та недопущення порушення його прав, прийняття рішень за результатом розгляду акта перевірки складає від 17 до 24 робочих днів. Таким чином, згідно з нормами спеціального Закону "Про НКРЕКП" процедура перед призначенням до розгляду акту на засідання НКРЕКП є значно тривалішою, ніж терміни, на які посилається позивач та пов`язані виключно з правом ліцензіата на захист своїх прав та інтересів в ході перевірки, відтак, мають бути застосовані саме вимоги Закону "Про НКРЕКП", як такого, що прийнятий пізніше та має вищу юридичну силу. Разом з тим, відповідач відмічає, що згідно з ч. 2 ст. 3 Закону "Про НКРЕКП" Комісія здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору Законом, а також використання інших засобів, передбачених законом. Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено вичерпний перелік санкцій, які можуть застосовуватися у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку: попередження про необхідність усунення порушень; штраф; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії. Так, п.п. 2, 3 резолютивної частини оскаржуваної постанови не є санкцією за порушення в сфері енергетики та комунальних послуг, а є різновидом державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до повноважень, наданих Законами "Про НКРЕКП", "Про ринок електричної енергії" та спрямованих на виконання вимог законодавства. Зазначив, що при обрахунку сум необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми Регулятор користувався Методичними рекомендаціями щодо визначення сум необґрунтованого недовиконання інвестиційних програм, програм ремонтів енергопостачальних компаній та надлишково отриманого або недовиплаченого доходу від здійснення ліцензованої діяльності, яка затверджена постановою НКРЕКП від 21.03.2017 № 306 (далі – Методичні рекомендації № 306). Стверджує про дотримання принципу пропорційності при обранні розміру штрафу та відсутності дискримінації, оскільки перевіркою встановлено по кожному виду порушень декілька фактів однотипних порушень щодо різних споживачів.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі із підстав викладених у відзиві та запереченні на відповіді на відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та проаналізувавши норми законодавства, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство "Херсонобленерго", код ЄДРПОУ 05396638, здійснює господарську діяльність з 22.01.1999 року, запис № 14991200000001052 за наступними видами діяльності: основний вид - розподілення електроенергії (35.13), електромонтажні роботи (43.21), інші будівельно-монтажні роботи (43.29), професійно-технічна освіта (85.32), інші види освіти, н. в. і. у. (85.59), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (55.20), постачання інших готових страв (56.29), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), передача електроенергії (35.12), торгівля електроенергією (35.14), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22).

На підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, на підставі постанови НКРЕКП від 31.05.2019 № 917 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у III кварталі 2019 року» та посвідчень про проведення планових перевірок від 27.08.2019 № 328 та № 329, Регулятором було проведено планову виїзну перевірку щодо виконання позивачем Ліцензійних умов з розподілу та Ліцензійних умов з постачання за період діяльності Ліцензіата з 01.01.2018 по 31.12.2018 року.

За результатами проведення планової перевірки складені Акт планової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії від 13.09.2019 № 315 (далі - Акт № 315) та Акт планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії від 13.09.2019 № 314 (далі - Акт № 314).

03.10.2019 за результатами розгляду Акта № 314 та Акта № 315 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання (за участю представників АТ «Херсонобленрего»), прийнято постанову НКРЕКП № 2069 «Про накладення штрафу на АТ «Херсонобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою до Херсонобленерго застосовані наступні санкції та заходи регулювання:

1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накладено штраф у розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 05396638).

2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО»:

1) відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року N0 955, урахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9 092,47 тис. грн. (без ПДВ);

2) у строк до 07 жовтня 2019 року: надати до НКРЕКП звітну інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 21 листопада 2013 року N0 1467, за І—IV квартали 2018 року,

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області поштою на паперових носіях та в електронному вигляді скориговані форми звітності N0 11- НКРЕКП (квартальна) «Звіт щодо показників надійності (безперервності) електропостачання» та N0 12-НКРЕКП-розподіл (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії» за І—IV квартали 2018 року, а також скориговану форму звітності N0 14-НКРЕКП (річна) «Звіт щодо усунення причин незадовільної якості електричної енергії за скаргами споживачів» за 2018 рік;

3) у строк до 15 жовтня 2019 року:

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області інформацію та належним чином завірені копії підтвердних документів щодо врегулювання спірних питань із гр. ОСОБА_1 , в частині внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання замовника, що є додатком до договору про приєднання до електричних мереж;

привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України по відношенню до гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , шляхом внесення змін до технічних умов в частині визначення точок приєднання на межі земельної ділянки замовників або, за згодою замовників, на території цієї земельної ділянки, про що у строк до 01 листопада 2019 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Херсонській області з наданням на лежним чином завірених копій підтвердних документів, або надати інформацію та належним чином підтвердні документи щодо забезпечення підключення електроустановок власників квартир до електричних мереж та подання напруги в точки приєднання.

3. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:

1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 11 165, 36 тис. грн. (без ПДВ), урахувавши: суму перевищення вартості закупівель понад 10 % в рамках виконання заходів «Придбання програмного забезпечення MicrosoftWinSvrSTDCode 2016 SNGL OLP 2Lic NL CoreLic (або аналог)» та «Renault Logan MCV Authentique AUTA 15H 5R або аналог» у розмірі 40,41 тис. грн./ (без ПДВ);

позитивну суму необгрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 11 124,95 тис. грн. (без ПДВ).

2) У разі неврахування АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в Інвестиційній програмі на 2020 рік статті «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» без додаткових джерел фінансування у розмірі, зазначеному у підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Не погодившись із постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін щодо спірної постанови та встановлених під час проведення перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Усі нормативно-правові акти застосовуються судом у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо пункту 1 спірної Постанови.

Позивач стверджує, що відповідачем порушено строк притягнення до відповідальності в сфері енергетики, що передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 за № 428 – протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення регулятором.

Відповідач стверджує, що ним не порушені такі строки, оскільки спеціальним законом «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначений певний порядок прийняття рішення Регулятором. Так сукупний строк від моменту підписання акту, його отримання ліцензіатом засобами поштового зв`язку (у випадку відмови від підписання акту), надання ліцензіатом зауважень та пояснень до акту (також засобами поштового зв`язку), дослідження цих зауважень для можливості запобігання необґрунтованому притягненню ліцензіата до відповідальності та недопущення порушення його прав, прийняття рішень за результатом розгляду акта перевірки складає (як мінімум) від 17 до 24 робочих днів та пов`язане виключно із правом Ліцензіата на захист своїх прав та інтересів в ході перевірки.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків притягнення АТ "Херсонобленерго" до відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (ч. 3 ст. 22 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Згідно із ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року № 2019-VIII (далі - № 2019-VIII) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії (ч. 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

Відповідно до пп. "б" п. 4 ч. 4 ст. 77 Закону № 2019-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірах від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону № 2019-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії (ч. 7 ст. 77 Закону № 2019-VIIІ).

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 року № 428 (далі – Порядок № 428) передбачає порядок оформлення результатів перевірок.

Так, відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Порядку № 428 за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки у двох екземплярах. У разі відмови уповноваженої особи ліцензіата прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається ліцензіату рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі відсутності у ліцензіата пояснень та обґрунтувань до акта перевірки він може повідомити НКРЕКП про це листом за підписом уповноваженої особи у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

Пунктом 5.4 Порядку № 428 передбачено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про ринок природного газу" та "Про теплопостачання".

Таким чином, зі змісту Закону № 2019-VIII слідує, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

У свою чергу, Законом № 1540-VIII та Порядком № 428 передбачена певна процедура прийняття Регулятором рішень про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, зокрема, право ліцензіата надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки; розгляд на засіданні НКРЕКП, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.

Варто відмітити, що строки прийняття рішення про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії передбачені тільки ч. 6 ст. 77 Закону № 2019-VIII, а саме - протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором, а також ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V – протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду.

Так, судом встановлено, що акти перевірки складені 13.09.2019 року. 20.09.2019 року відповідач отримав пояснення позивача щодо проведеної перевірки.

Отже, з урахуванням вимог пункту 5.4 Порядку № 428, суд вважає, що акт про проведення перевірки відповідач повинен був розглянути не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки, тобто граничний строк для застосування санкцій встановлений Законом сплив 20.09.2019р., а встановлений Порядком – 27.09.2019р.

Натомість, оскаржувану постанову відповідач прийняв 03.10.2019 року, порушивши при цьому строки прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, передбачені як ч. 6 ст. 77 Закону № 2019-VIII, та ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, так і Законом № 1540-VIII та Порядком № 428.

Відтак, суд погоджується із позицією позивача про прийняття відповідачем рішення про притягнення позивача до відповідальності поза межами строків, встановлених законодавством, що регулює дані правовідносини.

Суд відмічає, що законодавець відреагував на наявні у законодавстві розбіжності між законодавчо встановленими строками притягнення Ліцензіата до відповідальності та реально необхідними для дотримання процедури прийняття рішення, внісши відповідні зміни у закони Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» від 19 грудня 2019 року № 394-IX, що набрав законної сили 29.12.2019р., збільшивши строк прийняття відповідного рішення до 30 днів з дня складання акту перевірки, усунувши тим самим розбіжності як між законодавчо встановленими та реальними строками, а також між строками, встановленими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Щодо правомірності п. 2 та п. 3 оскаржуваної Постанови НКРЕКП № 2069 від 03.10.2019, суд зазначає наступне.

Позивач стверджує, що будь-які дії відповідача, щодо прийняття рішень в т.ч. і пов`язаних із державним регулюванням повинні ґрунтуватись на положеннях Закону, в той же час жодний Закон не передбачає прав НКРЕКП зобов`язувати суб`єктів господарювання враховувати в Інвестиційній програмі статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності без додаткових джерел фінансування та відповідно не передбачено підстав для встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму із відповідних причин. Також посилається на відсутність законодавчо встановленої методики для обрахунку додаткового доходу. Зазначає, що згідно із ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тому, на думку позивача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, діяла поза межами своїх повноважень та з порушенням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідач заперечуючи, зазначає, що пункти 2 та 3 резолютивної частини Постанови № 2069 не є санкцією за порушення в сфері енергетики та комунальних послуг, а є різновидом державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до повноважень, наданих Законом про НКРЕКП, Законом України «Про ринок електричної енергії» та спрямованих на виконання вимог законодавства. Відповідно до пунктів 1 та 13 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП, Регулятор для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП, Регулятор має право, зокрема, приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання. Одночасно, згідно з частиною третьою статті 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення рушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Перелік санкцій є вичерпним. Інші заходи впливу Регулятора, які випливають з мети завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності. Отже, застосоване у пунктах 2 та 3 резолютивної частини Постанови № 2069 державне регулювання не порушує законних прав та інтересів Позивача. Обрахунок додаткового доходу проведений на підставі Методичних рекомендацій, затверджених постановою НКРЕКП від 21.03.2017р. № 306.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд відмічає наступне.

Щодо позиції відповідача про те, що застосовані заходи не є санкціями, не спричиняють позивачу негативних наслідків, суд відмічає наступне.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про електроенергетику", "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Судом встановлено, що підпунктом 1 п. 2 та пп. 2 п. 3 оскаржуваної Постанови НКРЕКП № 2069 від 03.10.2019 зобов`язано позивача відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року N0 955, урахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9092,47 тис. грн. (без ПДВ) та зобов`язано Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у разі неврахування АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в Інвестиційній програмі на 2020 рік статті «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» без додаткових джерел фінансування у розмірі, зазначеному у підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРЕО» шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Тобто, НКРЕКП визначило додатковий дохід за результатами діяльності АТ “Херсонобленерго” 2018 року та зобов`язано позивача урахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9092,47 тис. грн.. та у разі неврахування АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в Інвестиційній програмі на 2020 рік підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Тобто, фактично відповідач даним пунктом постанови від 03.10.2019р. встановив вид санкції, який має бути застосований до позивача за порушення ним приписів законодавства, а саме, розгляд питання щодо вилучення зі структури тарифів кошти в загальній сумі 11165,36 тис. грн. (без ПДВ), що завдасть позивачу як підприємству відповідних збитків та не може розцінюватись по іншому, ніж санкція.

Із наведених підставі, суд не погоджується із позицією відповідача, що застосовані заходи не є санкціями та не спричиняють позивачу негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 50 Закону України “Про ринок електричної енергії” оператор системи розподілу (АТ “Херсонобленерго”) розробляє інвестиційну програму з урахуванням плану розвитку системи розподілу та подає її Регулятору разом із розрахунком тарифу на послуги з розподілу. Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 19.07.2018 № 755 «Про схвалення Інвестиційної програми АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на 2018 рік» була схвалена Інвестиційна програма з розподілу та постачання електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на 2018 рік (далі - ІП на 2018 рік).

Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955 (далі Порядок 955).

Пунктом 5.2 № 955, передбачено обов`язок ліцензіата надавати до апарату НКРЕКП її територіального підрозділу НКРЕКП у відповідному регіоні Звіт щодо виконання ІП щокварталу та за підсумками року не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Комісією встановлено, що у зв`язку із затвердженням ІП на 2018 рік 19.07.2018, звіти за І та II квартали Ліцензіатом до НКРЕКП не надавались. Звіти щодо виконання ІП на 2018 рік за III квартал та за 2018 рік АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» надавало до НКРЕКП з порушенням термінів, а саме: за III квартал 2018 року - на 8 днів (вх. НКРЕКП від 02.11.2018); за 2018 рік - на 26 днів (вх. НКРЕКП від 20.02.2019).

Позивач заперечуючи проти порушення строків, надав суду копії звітів, рекомендованих повідомлень та списків згрупованих поштових відправлень, зазначивши, що вчасно надіслав звіти до регулятора.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого ст. 77 КАС України покладений обов`язок доведення правомірності оскарженого рішення, не надав суду доказів на підтвердження своєї позиції про порушення позивачем строків подання Звітів щодо виконання ІП на 2018 рік, відтак суд вважає недоведеним дане порушення.

Також суд відмічає, що Порядок № 955 не містить повноважень Регулятора щодо зобов`язань суб`єкта господарювання вчиняти дії щодо врахування в Інвестиційній програмі вимог НКРЕКП, щодо джерел її фінансування та відповідно зменшення тарифів в бік їх зменшення.

Суд погоджується із позивачем, що Порядок 955 містить норми, які чітко визначають, що саме ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму та визначає джерела її фінансування (п. 1.2, 2.2, 2.3.)

Згідно із п. 2.3 Порядку 955 джерелами фінансування ІП формуються ліцензіатом з таких статей: амортизаційні відрахування; прибуток на виробничі інвестиції, передбачений структурою тарифів; запланований обсяг надходжень за перетоки реактивної електричної енергії.

Додатковими джерелами фінансування ІП можуть бути кредити, плата за приєднання, будь-яка фінансова допомога, кошти, отримані від здійснення діяльності, пов`язаної та не пов`язаної з розподілом електричної енергії, та інші джерела відповідно до вимог чинного законодавства.

Тобто виключно ліцензіат (Позивач) формує джерела фінансування ІП, в той же час НКРЕКП, поза межами та порядку передбаченому Постановою 955 зобов`язує Позивача передбачити джерелом фінансування ІП на 2020 рік додатковий отриманий дохід за 2018 рік в розмірі 9092,47 тис. гри.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 3 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлює, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Отже, будь-які дії відповідача, щодо прийняття рішень в т.ч. і пов`язаних із державним регулюванням повинні ґрунтуватись на положеннях Закону, в той же час жодний Закон не передбачає прав НКРЕКП зобов`язувати суб`єктів господарювання враховувати в Інвестиційній програмі статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності без додаткових джерел фінансування та відповідно не передбачено підстав для встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму із відповідних причин.

Відтак суд погоджується із позивачем, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, діяла поза межами своїх повноважень та з порушенням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо порядку проведення розрахунку суми позитивної суми необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності позивача, суд відмічає наступне.

Позивач стверджує, що згідно із ст. 4 Закону України “Про НКРЕКП” основними принципами діяльності Регулятора є законність. Відповідний принцип є складовим елементом принципу Верховенства права ( в силу ст. 8 Конституції України діє на території України) та є принципом, що вимагає, щоб посадові особи мали уповноваження на свої дії та діяли в межах наданих їм повноважень. Тобто приймаючи спірну постанову, відповідач зобов`язувався керуватись виключно нормами права, в той же час застосовує поняття та формули, що не визначено жодним нормативно-правовим актом Так, жодний нормативно- правовий акт не містить поняття позитивної суми необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності та порядку його розрахунку та порядку їх розрахунку.

Відповідач у відзиві на позов детально розписав визначення суми необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів енергопостачальної компанії та надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік.

Представник відповідача суду пояснила, що при обрахунку даних сум Регулятор користувався Методичними рекомендаціями щодо визначення сум необґрунтованого недовиконання інвестиційних програм, програм ремонтів енергопостачальних компаній та надлишково отриманого або недовиплаченого доходу від здійснення ліцензованої діяльності, яка затверджена постановою НКРЕКП від 21.03.2017 № 306 (далі – Методичні рекомендації № 306).

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на Методичні рекомендації № 306, оскільки, як вбачається з п. 1.1 даних рекомендацій, вони розроблені з метою надання методологічної допомоги територіальним органам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, під час проведення планових перевірок ліцензіатів НКРЕКП з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ліцензіати). Разом з тим, наведені Методичні рекомендації не є нормативно - правовим актом, тому ними не може бути розширено повноваження відповідача, в тому числі, щодо повноважень на вилучення зі структури тарифів коштів необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.06.2019р. по справі № 804/7661/17.

Щодо зобов`язання позивача спірною постановою надати до НКРЕКП звітну інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 21 листопада 2013 року N0 1467, за І—IV квартали 2018 року, суд зазначає, що позивач надав суду копії звітної інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за 1, 2, 3 квартали 2018 року та 2018 рік із супровідними листами та списками згрупованих поштових відправлень, зазначивши, що вчасно надіслав звіти до регулятора.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого ст. 77 КАС України покладений обов`язок доведення правомірності оскарженого рішення, не надав суду доказів на спростування позиції позивача та доведення правомірності свого рішення, відтак суд вважає недоведеним дане порушення.

Щодо зобов`язання позивача надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області інформацію та належним чином завірені копії підтвердних документів щодо врегулювання спірних питань із гр. ОСОБА_1 , в частині внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання замовника, що є додатком до договору про приєднання до електричних мереж, суд зазначає наступне.

ОСОБА_7 звернулась до АТ “Херсонобленерго” із заявою про приєднання електроустановок потужністю 31 кВт до електричних мереж МКП «ВУВКГ м. Херсона», а саме до «РЩ-0,4 кВ гіпохлоритної» ТП № 170, з урахуванням листа МКП «ВУВКГ м. Херсона» від 17.05.2018р. № 02/04-11/1660.

У відповідь на Заяву про приєднання замовника ОСОБА_1 позивачем підготовлені технічні умови №36/80-860 від 07.06.2018р. приєднання до електричних мереж абонента МКП “ВУВКГ м.Херсона” у рахунок зменшення дозволеної потужності за договором № 591 від 14.05.2003р. Напругою приєднання було обрано 6кВ тому, що згідно однолінійної схеми, що є додатком №7.2 до договору №591 від 14.05.2003р., МКП ”ВУВКГ м.Херсона” має насоси напругою 6кВ та два трансформатори 6/0,4кВ. Згідно роз`яснення Держенергонагляду №28/15-23-364/6-54 від 02.07.2018р “Силові трансформатори, які встановлені в ТП-170 не можуть вважатися струмоприймачами, оскільки вони не є апаратом для перетворення одного виду енергії в інший”. Тому, враховуючи роз`яснення НКРЕКП №5619/17/9-18 від 09.07.2018р. АТ “Херсонобленерго” окремо звернулося до МКП “ВУВКГ м.Херсона” за наданням інформації, щодо наявності струмоприймачів, приєднаних до мереж 0,4кВ.

Враховуючи, що МКП “ВУВКГ м.Херсона” надало погодження приєднання електроустановок житлового будинку до РЩ-0,4кВ гіпохлоритної станції, яка є об`єктом підвищеної небезпеки (об`єкт є сховищем небезпечних хімічних речовин, а саме хлору), АТ “Херсонобленерго” звернулося до МКП “ВУВКГ м.Херсона” за підтвердженням можливості такого приєднання без загрози життєдіяльності населення. Після одержання відповіді від МКП “ВУВКГ м.Херсона”, АТ “Херсонобленерго” було підготовлено та видано замовнику технічні умови в новій редакції від 13.06.2018 року, про що НКРЕКП повідомлено листом №36-0562244 від 27.09.2018 року, до якого додані технічні умови у новій редакції.

Відтак спірне питання із гр. ОСОБА_7 врегульовано АТ “Херсонобленерго” у червні 2018 року про що повідомлений Регулятор.

Щодо зобов`язання АТ “Херсонобленерго” привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України по відношенню до гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , шляхом внесення змін до технічних умов в частині визначення точок приєднання на межі земельної ділянки замовників або, за згодою замовників, на території цієї земельної ділянки, про що у строк до 01 листопада 2019 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Херсонській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів, або надати інформацію та належним чином підтвердні документи щодо забезпечення підключення електроустановок власників квартир до електричних мереж та подання напруги в точки приєднання, суд зазначає наступне.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_2 (власником квартири АДРЕСА_1 та АТ «Херсонобленерго» врегульовані Договором про приєднання до електричних мереж від 30.11.2017 № 1089348/63014, невід`ємним додатком до якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 06.12.2017 №36/80-1528. На виконання умов Договору, ОСОБА_2 12.12.2017 здійснено оплату вартості послуги з приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_3 (власником квартири АДРЕСА_2 ) та АТ «Херсонобленерго» врегульовані Договором про приєднання до електричних мереж від 30.11.2017 № 1089347/63013, невід`ємним додатком до якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 06.12.2017 № 36/80-1527. На виконання умов Договору, ОСОБА_3 12.12.2017 здійснено оплату послуги з приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних ОСОБА_4 (власником квартири АДРЕСА_3 ) та АТ «Херсонобленерго» врегульовані Договором про приєднання до електричних мереж від 30.11.2017 № 1089350/63015, невід`ємним додатком до якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 06.12.2017 №36/80-1529. На виконання умов Договору, ОСОБА_4 13.12.2017 здійснено оплату вартості послуга приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_5 (власником квартири АДРЕСА_4 та АТ «Херсонобленерго» врегульовані Договором приєднання до електричних мереж від 04.12.2017 № 1089585/63015, невід`ємним додатком якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від .12.2017 №36/80- 1551. На виконання умов Договору, ОСОБА_5 13.12.2017 здійснено оплату вартості послуги приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_6 (власником квартири АДРЕСА_5 ) та АТ «Херсонобленерго» врегульовані Договором о приєднання до електричних мереж від 04.12.2017 № 1089663/63098, невід`ємним додатком якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 08.12.2017 №36/80-1552. На виконання умов Договору, ОСОБА_6 14.12.2017 здійснено оплату вартості послуги з приєднання до електричних мереж.

Згідно з умовами пунктів 3.1 зазначених Договорів, виконавець послуг зобов`язаний забезпечити установленому порядку приєднання об`єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у термін три місяці, згідно СНІП ДБН та СОУ-Н ЇВ 42.2-37471933-45:2011, після виконання замовником зобов`язань, визначених пунктами 3.2 договорів, а саме замовник зобов`язаний розробити на підставі технічних умов проектну документацію на електричні мережі зовнішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об`єкта замовника), внутрішнього електрозабезпечення електроустановок (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодити її з виконавцем послуги та оплатити на умовах договору вартість наданих послуг з приєднання електроустановок замовника точці приєднання.

Відповідно до пунктів 1.1 розділу І зазначених вище Технічних умов, замовникам для одержання потужності необхідно, запроектувати та виконати реконструкцію елементів електричних мереж, які є спільною власністю (внутрішньобудинкові мережі) від точки приєднання до власних установок (за необхідністю) та повідомити АТ «Херсонобленерго» про місце встановлення вузла обліку.

Крім того, згідно з пунктами 6 Технічних умов точки приєднання визначені ліцензіатом на наконечниках кабелів живлення Л-3 та Л-13 в РП-0,4 кВ ЗТП-6/0,4 кВ № 885.

Відповідачем встановлено порушення пункту 1.7 ППЕЕМ, яким визначено, що точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

Позивач заперечуючи проти встановлення даного порушення стверджує, що відповідно до Повідомлення про проведення заходу державного контролю планова виїзна перевірка ліцензованої діяльності проводилась за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 р., що також зафіксовано у акті перевірки, в той же час надається оцінка технічним умовам виданим у грудні 2017 року, а отже робиться висновок про період діяльності що знаходиться за межами перевірки. Слід зазначити, що період з 01.01.2017 по 01.01.2018 вже перевірявся НКРЕКП, а отже проведення перевірки за період, що вже був предметом перевірки є порушенням вимог п.3.3 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, де чітко визначено, що планові перевірки не можуть здійснюватися за період, який вже перевірявся.

Також зазначає, що пунктом 10 ч. 5 ст. 9 Закону України “Про ринок електричної енергії” чітко визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду має право надавати висновок щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання за письмовим зверненням заявника, в тому числі щодо визначення точки забезпечення та напруги в точці приєднання. Отже вирішення питання щодо визначення змісту Технічних умов (точки приєднання), належить виключно до дискреційних повноважень органу з державного нагляду (контролю) в електроенергетиці, а не НКРЕКП, а тому в даному випадку Регулятор діє за межами своїх повноважень.

Суд відмічає, що дане порушення встановлено на підставі аналізу договорів, укладених позивачем із замовниками у листопаді 2017 року, та технічних умов, що є додатками до них, разом із тим підставою для перевірки даних договорів були звернення до Регулятора замовників щодо реалізації цих договорів у 2018 році.

Також суд зазначає, що встановлене порушення стосується визначення місця точки приєднання на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки, а не технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання, як стверджує позивач.

Відтак суд не погоджується із позивачем про проведення Регулятором перевірки із даного питання поза межами визначеного періоду та за межами своїх повноважень.

Не знайшли свого підтвердження доводи позивача про порушення Регулятором принципу пропорційності при обранні розміру штрафної санкції, оскільки із акту перевірки слідує, що під час перевірки відповідачем описані по декілька фактів, що стосуються одного порушення.

Разом із тим, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про скасування спірної постанови, оскільки під час її прийняття Регулятором допущені порушення норм матеріального права та процедури застосування санкцій до ліцензіата.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2069 від 03.10.2019 р. Про накладення штрафу на АТ "Херсонобленерго" за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, 03057, м.Київ, вул.Смоленська,19) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73003, м.Херсон, вул.Пестеля, 5) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12750,00 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 лютого 2020 р.

Суддя Г.М. Морська

кат. НОМЕР_1