Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 р. Справа№200/14678/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2019 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової допомоги при виході на пенсію, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії;

- стягнути з відповідача грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в сумі 41857,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що педагогічний стаж роботи позивача складає більше 44 років 10 місяців 06 днів. 18 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій. Проте, до теперішнього часу виплату зазначеної грошової допомоги не здійснено.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Пунктом 7.1 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е-ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, за умови, що вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Постановами Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 та від 26 вересня 2002 року №1436 затверджений «Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на вислугу років». Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 затверджений «Перелік типів позашкільних навчальних закладів». До вищеназваних Переліків не включені заклади Міністерства культури України, крім того в розділі «позашкільні навчальні заклади» викладачі не передбачені.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, рішенням відповідача відмовлено ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги відповідно до п. «е-ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 7.1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26 грудня 2019 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків.

14 січня 2020 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

15 січня 2020 року від відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 останній 25 серпня 1978 року прийнятий на посаду вчителя по класу баяну (наказ №27 від 25 серпня 1978 року).

Відповідно до довідки Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу музичної школи м. Сіверська від 19 серпня 2019 року №36 ОСОБА_1 працює на посаді викладача по класу баяна з 25 серпня 1978 року по теперішній час.

Згідно пункту 1.2 «Статуту початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу музичної школи м. Сіверська», затвердженого розпорядженням голови Бахмутської районної ради №181 від 21.12.2016, Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад музична школа м. Сіверська є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти та належить до системи позашкільної освіти.

10 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою №6174 про призначення пенсії за віком.

16 жовтня 2019 року рішенням 056350003837 позивачу призначена пенсія за віком з 13 вересня 2019 року в розмірі 4184,84 гривень.

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 жовтня 2019 року №430 позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги відповідно до пункту «е-ж» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 7.1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначено, що відповідно до пункту 7.1 «Прикінцевих положень» Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е-ж» стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, за умови, що вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Постановами Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 та від 26 вересня 2002 року №1436 затверджений «Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на вислугу років». Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 затверджений «Перелік типів позашкільних навчальних закладів». До вищеназваних Переліків не включені заклади Міністерства культури України, крім того в розділі «позашкільні навчальні заклади» викладачі не передбачені.

Зазначене рішення ОСОБА_1 не отримано.

14 листопада 2019 року позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення грошової допомоги.

12 грудня 2019 року Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області листом за №1052/Є-01-01-03 повідомило позивача про рішення №430 від 16 жовтня 2019 року №430, яким йому було відмовлено у виплаті грошової допомоги.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII, в редакції Закону України №2745-VIII від 06.06.2019, «Про освіту» позашкільна освіта разом із повною загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами, є невід`ємним складником системи освіти та становить структуру освіти в Україні.

Відповідно до статті 12 Закону України від 22 червня 2000 року №1841-III, в редакції Закону України №2704-VIII від 25.04.2019, «Про позашкільну освіту» (далі - Закон №1841-III) та «Переліку типів позашкільних навчальних закладів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2011 року №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші.)

Статтею 19 Закону №1841-III, пунктом 25 «Положення про позашкільний навчальний заклад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2011 року №433, встановлено, що учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, зокрема, є педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, залучені до навчально-виховного процесу.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону №1841-III педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Відповідно до «Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, заступники директора з навчальної роботи.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 45 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV, в редакції Закону України №2505-VIII від 12.07.2018, «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ, в редакції Закону України №2443-VIII від 22.05.2018, «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив «Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» (далі - Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, «Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік №909).

Зазначеним Переліком визначено, що в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30 січня 2019 року по справі №876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Згідно копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 останній 25 серпня 1978 року прийнятий на посаду вчителя по класу баяну (наказ №27 від 25 серпня 1978 року).

Відповідно до довідки Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу музичної школи м. Сіверська від 19 серпня 2019 року №36 ОСОБА_1 працює на посаді викладача по класу баяна з 25 серпня 1978 року по теперішній час.

Отже, періоди роботи позивача з 25 серпня 1978 року відноситься до спеціального трудового стажу, передбаченого статтею 55 Закону №1788-ХІІ.

Наведений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 лютого 2019 року (справа №462/5636/16-а).

Оскільки інших доводів щодо відсутності підстав для отримання позивачем грошової допомоги Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не зазначено, суд вважає відмову відповідача у зарахуванні спірного періоду до спеціального стажу, протиправною.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Україні) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зважаючи на те, що на момент звернення з адміністративним позовом до суду у цій справі позивачу не було відомо про рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 жовтня 2019 року №430, суд визнає протиправним зазначене рішення, оскільки саме рішення, а не бездіяльність створює відповідні правові наслідки.

Водночас, беручи до уваги те, що у виплаті грошової допомоги відмовлено вищевказаним рішенням, яке позивачем не отримано, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом скасування цього рішення.

Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС Україні у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю […].

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення від 16 жовтня 2019 року №430, з відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, слід стягнути на користь позивача грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій позивача станом на день її призначення.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2019 року рішенням 056350003837 позивачу призначена пенсія за віком з 13 вересня 2019 року в розмірі 4184,84 гривень.

Отже стягненню підлягає сума - 4184,84х10=41848,40 гривень.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, підлягають задоволенню частково в сумі 41848,40 гривень.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 768,40 гривень, сплата яких підтверджується квитанцією № 0.0.1519522658.1 від 12 листопада 2019 року, яка міститься в матеріалах справи.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, 371, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35; код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 жовтня 2019 року №430, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні грошової допомоги відповідно до пункту «е-ж» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 7.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької на користь ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, в сумі 41848 (сорок одна тисяча вісімсот сорок вісім) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення складений 11 лютого 2020 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко