Провадженя№ 2/266/57/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 року м. Маріуполь Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Макогон С.Б.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачкиОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_6 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди.

В ході слухання справи позивачкою були уточнені позовні вимоги, які в остаточній редакції зводяться до наступного: позивачка посилалася на те, що відповідачка ОСОБА_3 є її сусідкою, з якою у неї з недавнього часу склалися неприязні стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_6 року в ефіри випуску програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» ОСОБА_3 розповсюдила про неї інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує її честь та гідність, а саме нібито вона приходила і стукала в двері до відповідачки, стояла з молотком, погрожувала повідбивати голови її дітям. Таким чином, відповідачка розповсюдила про неї недостовірну інформацію про нібито порушення нею норм діючого кримінального законодавства України, яка вочевидь порочить її гідність та честь. Такими неправомірними діями ОСОБА_3 їй спричинено морально шкоду, яку вона, з урахування способу розповсюдження в ефірі програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» для півмільйонної аудиторії міста, оцінює в 100000,00грн. Просить визнати недостовірною та такою, що принижує її честь та гідність інформацію, розповсюджену про неї ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . в прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» в сюжеті «Життя під прицілом відекамер», розміщену на веб-сайті в мережі Інтернет для перегляду необмеженого кола осіб (ІНФОРМАЦІЯ_5. Зобов`язати ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» на протязі семі днів після набрання законної сили рішенням суду в прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» спростувати інформацію, розповсюджену про неї, зазначив, що вона є недостовірною та в той же строк розмістити спростування розповсюдженої про неї ОСОБА_3 інформації на веб-сайті, зазначив про те, що вона «Приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям» є недостовірною інформацією. Зобов`язати ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» в той же строк на веб-сайті розмістити текст резолютивної частини рішення суду. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн., судові витрати.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 08.11.2018р. провадження по цивільній справі № 266/6216/18 відкрито, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

12.12.2018р. та 17.12.2018р. представником відповідача ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» до суду надані письмові відзиви на позовну заяву.

21.12.2018р. відповідачка ОСОБА_3 до суду надала письмовий відзив на позовну заяву.

26.03.2019р. представником відповідача ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» до суду надані письмові заперечення, в яких просять в задоволенні позовної заяви відмовити.

26.04.2019р. позивачка надала до суду позовну заяву про уточнення позовних вимог.

Представник позивачки ОСОБА_2 , що діє на підставі ордеру, у судовому засіданні позовні вимоги викладені у позовній та уточненій позовній заявах підтримала, пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1. в прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» в сюжеті «Життя під прицілом відекамер» ОСОБА_3 розповсюдила відносно позивачки недостовірну інформацію, а саме, що ОСОБА_1 «приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям». Така інформація є недостовірною та порушує особисте немайнове право позивачки, спричинила моральні страждання, які позивачка оцінила у 100000,00грн. Вважають, що в діях ОСОБА_3 є факт цивільного правопорушення. Вказану інформацію ще було розповсюджено на веб-сайті відповідача. Якщо розглядати весь відео-сюжет, то в ньому зазначені повні анкетні дані позивачки, адреса і відповідачка ОСОБА_3 показує на двері ОСОБА_1 . Обов`язок по доведенню того, що дана інформацію достовірна, покладений на відповідачку, оскільки вона її розповсюдила. Вважає, що розповсюджена недостовірна інформація про порушення, нібито позивачкою, норм діючого кримінального законодавства України, вочевидь порочить її гідність та честь. Позивачка тривалий час мешкає в м. Маріуполі, працювала багато років у м.Маріуполі, тому після цього ефіру її постійно питали люди про даний ефір і їй приходилося виправдовуватися, нервувати. З урахуванням поганого стану здоров`я позивачки, яка є інвалідом, дана інформація погіршила її стан, їй приходилося приймати снодійне, з урахуванням чого позов просила задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 доводи позову підтримала та пояснила, що 30.07.2017р. вона підіймалася до відповідачки, її діти стрибали в квартирі, коли відкрили двер, то вона попросила, щоб ті припинили, оскільки вона хоче спати. Через деякий час до неї прийшла ОСОБА_3 з подругою ОСОБА_7 , вона з відповідачкою розмовляла культурно. Її сім`я мешкає на першому поверсі, на той час і зараз з донькою і дитиною, оскільки в своїй квартирі роблять ремонт. Відповідачка в квітні 2017 року придбала квартиру на другому поверсі. Цілий рік вона допомагала відповідачці, як сусідці. Однак їх будинку багато років, добре чути сусідів, а діти у відповідачки дуже гучно поводяться. 01.08.2017р. відповідачка запросила свого товариша, який відносно неї висловлювався нецензурною лайкою, а поряд була ОСОБА_3 . Вона викладає відео в інтернеті під іменем Регіни Забельських. І дотепер у неї з ОСОБА_3 триває конфлікт. Вона зверталася до поліції щодо неправомірних дій відповідачки, звернення ще не розглянуті. Вважає, що ОСОБА_3 розповсюдила відносно неї неправдиву інформацію, яка зачіпляє її честь та гідність, просить задовольнити позов у повномсу обсязі, стягнути з відповідачки моральну шкоду, так як після сюжету, який транслювався на телебаченні, вона дуже переживала, лікувалася, так як інформація, яку відносно неї розповсюдила ОСОБА_3 , є неправдивою.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, заперечувала проти задоволення позову, пояснила, що вона придбала квартиру в квітні 2017р., зробила ремонт та у липні 2017р. заселилась. В неї з позивачкою були дружні стосунки, та мала ключі від її квартири. В листопаді 2017р. її син сказав, що з нього сміються в школі, показав сторінку в інтернеті, де є відео, де ходять люди в їх під`їзді, з нецензурними коментарями. Пізніше вона спустилася до позивачки, яка сказала, що так, це вона викладає відео в інтернет і вдарила її, від чого вона впала. Дане відео позивачка також виклала в інтернет. Позивачка скаржилась на неї до «Служби у справах дітей», до поліції. Вона зверталася до поліції, однак останні нічого не роблять. Позивачка встановила більше шести камер. Позивачка влітку 2018р. прийшла до неї, подзвонила у двері, була з молотком і пообіцяла повідбивати її дітям голови, коли це було точно, вона не пам`ятає, можливо днем і події відбувалися на порозі її квартири і позивачка намагалася проникнути у її квартиру. В цей час в її квартирі окрім її дітей, була її подруга Бережна зі своєю дитиною. Також свідком даної події була сусідка ОСОБА_8 . Позивачка регулярно пред`являє їй претензії стосовно шуму з її квартири, які є не обґрунтованими. Про ці події вона розповіла журналістам на програмі «Інтер» та «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення».

Представник відповідачки ОСОБА_4 , що діє на підставі ордеру, в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнала у повному обсязі, заперечувала проти задоволення позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві, зазначила, що в своїх поясненнях суду позивачка зазначила, що бажає смерті дітям ОСОБА_3 , що вказує на її негативне ставлення. Відсутні докази та недоведений причинний зв`язок між погіршенням стану здоров`я позивачки та виходом в ефір спірної програми ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначила про конфлікти з іншими сусідами, що може характеризувати позивачку взагалі. Дійсно така подія була, що позивачка приходила до ОСОБА_3 з молотком і погрожувала повідбивати голови її дітям, дату цією події назвати не може.

Представник відповідача ОСОБА_6 підтримала пояснення відповідачки ОСОБА_9 та представника ОСОБА_4 .

Представник відповідача ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» - Пітецький В.В., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі, заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у письмовому відзиві, зазначив, що між позивачкою та ОСОБА_3 склалися конфліктні сосунки, що також видно у даному судовому засіданні. Позивачкою не надано правової оцінки чи то фактів, чи оціночних суджень при поданні позовної заяви, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком позивачки, в даний час має неприязні стосунки з ОСОБА_3 Мешкає у АДРЕСА_1 років, а ОСОБА_11 стала мешкати біля двох років тому. Спочатку з ОСОБА_3 в них було все добре, прийшла в гості до Веретельник Бережна, і пізно ввечері вони пішли з дому, залишили дітей самих, діти вчинили ґвалт. Позивачка піднялася наверх, до квартири ОСОБА_9 , попросила все це припинити. Веретельник сказала, що поговорила з дітьми. Через два дня з`явився чоловік ОСОБА_7 , ображав позивачку. ОСОБА_3 йому пізніше сказала, що вона тут ні до чого. Днем діти ОСОБА_3 створюють шум, а увечері всі роблять ґвалт. Після чого позивачка почала викладати на сторінку відео, а ОСОБА_3 їх через модератора блокувала, тоді вони зробили фото з побажаннями ОСОБА_3 і розмістили їх в під`їзді. Після чого ОСОБА_3 з`явилася з журналістами з «МТВ», зняли відео, в якому оговорили позивачку. Про молоток та погрози дітям ОСОБА_9 він дізнався лише з відео, коли переглянув новини, які транслював відповідач - "МТВ". Камери встановлені для охорони його житла з 1997р., на його балконі, на його вхідній двері, ці камери видно. Після виходу ефіру позивачка дуже переймалася, плакала, люди її питали стосовно репортажу. Позивачка ніколи не погрожувала дітям ОСОБА_3 молотком. Діти бігають спокійно по під`їзду, нічого не бояться. Син ОСОБА_3 дуже шумний, сам не ображав позивачку, це робили його друзі. Діти ОСОБА_3 не виглядають заляканими, ходять до школи. Сама ОСОБА_3 лякає свою доньку позивачкою. Позивачка не погрожувала відповідачці.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки та ОСОБА_3 , мешкає на другому поверсі з 1979р. З позивачкою та ОСОБА_3 в неї нормальні сусідські стосунки. У позивачки та ОСОБА_3 конфлікт через дітей. До цього в квартирі ОСОБА_3 мешкали люди з дітьми, і також були конфлікти. Десь наприкінці літа чи спочатку осені вона почула крики та через «глазок» в дверях побачила, що позивачка стоїть з молотком, штовхає ОСОБА_3 і намагається зайти в квартиру ОСОБА_3 . Позивачка кричала, що повідбиває голови дітям ОСОБА_3 . Вона боялася вийти, а коли вийшла, вже не було нікого, чи була поліція вона не пам`ятає. Вона часто чула, що позивачка та її чоловік кричали, ображали ОСОБА_3 . Після цього випадку діти ОСОБА_3 були налякані. Позивачка незадоволена, що діти ОСОБА_11 гомонять. Вона ніколи не чула, щоб у ОСОБА_3 був гомін, оскільки після школи діти йдуть до бабусі, а о дев`ятій вже сплять. У під`їзді стоять камери, на другому поверсі також.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона товаришує з ОСОБА_3 , приходить до неї в гості, тому ОСОБА_1 знає, яка є її сусідкою. Це було днем влітку 2018р., після обіду, десь о 14.00-15.00 годині, вона була в гостях з дітьми у Веретельник, хтось подзвонив у двері, ОСОБА_11 відчинила двері, вона почула крики ОСОБА_1 , чути було від ОСОБА_1 : «Закрий свій рот, рота своїм дітям, угомони своїх дітей, інакше я відправлю їх на той світ». Веретельник прийшла вся в сльозах. Куршакова постійно лається, і на адресу дітей. Вона особисто не бачила ОСОБА_1 , тільки чула, що та обіцяла пробити молотком голови дітям. Вона чула лише крики, «потасовки» вона не чула. В цей день ОСОБА_11 не скаржилася, що ОСОБА_14 її вдарила. Вона вийшла вже тоді, коли ОСОБА_11 зачинила двері, оскільки все було дуже швидко. ОСОБА_14 нецензурно висловлюється на неї, ОСОБА_11 , дітей весь час і дотепер. Чому ОСОБА_14 чіпляється до ОСОБА_11 , вона не знає, чи викликали поліцію, вона не пам`ятає. В неї є донька, їй 10 років, вона часто приходить до ОСОБА_11 з нею в гості, буває і зі своїм чоловіком. Вона буває до 23.00год. в гостях у Веретельник, їх діти поводять себе нормально. Бувало таке, що вона з ОСОБА_11 виходили в магазин, хвилин на 15, а діти залишалися самі. Було, що ОСОБА_1 викликала поліцію, за нібито шум, якого не було.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона є донькою ОСОБА_1 , з ОСОБА_11 ніяких стосунків не має. Причиною конфлікту стало пияцтво Веретельник, мати зробила останній зауваження, на це почалася агресивна поведінка відповідачкм. Її батьки викладали відео в «Ютуб», для того, щоб показати справжнє обличчя ОСОБА_3 . Вона чула, як ОСОБА_3 у грудні 2017р. розповідала сусіду, що нібито її мати приходила до неї та погрожувала з молотком, але такого ніколи не було. Веретельник постійно пише у поліцію на них заяви. Мати дочекалася, коли ОСОБА_11 повернулася з магазину, піднялася до неї, нічого в руках не маючи, зробила зауваження та повернулася, бо двері їй не відчинили. Вони подивилися репортаж в вересні 2018р. по телебаченню, в якому ОСОБА_3 розповіла, що нібито ОСОБА_1 приходила до неї в квартиру з молотком. Після цього репортажу стан матері значно погіршився, прийшлося вживати ліки, ставити крапельниці. Багато знайомих питали мати стосовно цього репортажу. ОСОБА_16 обіцяла прославити її мати. У ОСОБА_3 систематично гомонять вночі, заважають їм відпочивати. Вона придбала квартиру в спірному будинку в квітні 2017р. Ніколи її мати не поводила себе агресивно відносно відповідачки та її дітей.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 була її сусідкою з червня 2016 по 01.08.2019р. по АДРЕСА_1 будинку АДРЕСА_2 , де вона орендувала квартиру. 08.09.2018р. вона зателефонувала ОСОБА_1 та дізналася, що стан останньої значно погіршився, вона приймає ліки та крапельниці, оскільки побачила передачу на «МТВ», де її оговорили сусіди, звели до того, що ОСОБА_14 є небезпечною, може зробити протиправну дію. Вона бачила репортаж. Цього ж дня вона прийшла до ОСОБА_14 , бачила, що той погано. В неї були гарні стосунки з ОСОБА_14 , у якої різні стосунки з сусідами і добрі, і конфліктні. Вона не була свідком того, що ОСОБА_14 приходила до дверей Веретельник з молотком.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", (далі - Постанова ВСУ № 1 від 27.02.2009р.), юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пункт 18 постанови ВСУ № 1 від 27.02.2009р. закріплює, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

В силу ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Відповідно до п.19. постанови ВСУ № 1 від 27.02.2009р., вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна , Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, п. 46).

Судом встановлено, що згідно з довідкою про склад сім`ї ОСББ «Полис-1» за адресою: АДРЕСА_3 , мешкають ОСОБА_3 з сином ОСОБА_20 , 2005р.н., та донькою ОСОБА_21 , 2010р.н. (а.с. 77).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 58906126 від 26.04.2017р. ОСОБА_3 на праві власності належить на праві власності квартира розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 76).

З роздруківки з сайту «www.mariupolskoe.tv» «Життя під прицілом відеокамер» від ІНФОРМАЦІЯ_1. вбачається, що до телеканалу звернулися мешканці одного з будинків Приморського району. Ірина Веретельник, мешканка буд АДРЕСА_2 : АДРЕСА_4 нашем подъезде, как оказалось, в ноябре ведется видеонаблюдение. Оно ведется при входе в подьезд, на площадке 1 этажа. Видео ведется обычное, но комментарии к нему выставляются далеко не адекватные, это нецензурная лексика с указанием фамилий, имен, адресов. ОСОБА_22 приходила, стучала в дверь, с молотком стояла, грозилась моим детям поотбивать головы» (а.с. 78-82).

Згідно зі зверненням ОСОБА_3 від 21.12.2018р., остання ОСОБА_1 заявила, що заборонила вести зйомку її та її родичів, а також вимагає видалити раніше викладені у Інтернет-ресурсі факти з її особистого життя (а.с. 95).

Відповідно до листа Приморського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області від 28.01.2019р., на адвокатський запит, повідомлено, що заява ОСОБА_3 за фактом погроз з боку ОСОБА_1 на адресу неповнолітніх дітей заявниці зареєстрована в канцелярії відділу 23.01.2019р. За 2017-2018р.р. заяви і повідомлення ОСОБА_3 про вжиття заходів реагування до ОСОБА_1 , яка молотком погрожувала заподіяти тілесні ушкодження малолітнім дітям, відсутні. За 2017-2018р.р. у відділку зареєстровано 6 звернень ОСОБА_3 щодо конфліктних ситуацій із сусідами (а.с. 109).

Відповідно до листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Донецькій області від 25.01.2019р., на адвокатський запит, повідомлено, що заяв ОСОБА_3 за фактом погроз з боку ОСОБА_1 на адресу неповнолітніх дітей заявниці за 2017-2018р.р., відсутні. Заява ОСОБА_3 за фактом погроз з боку ОСОБА_1 на адресу неповнолітніх дітей заявниці зареєстрована в канцелярії Приморського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області 23.01.2019р., рішення за якою буде прийнято згідно з вимогами ЗУ «Про звернення громадян». За 2017-2018р.р. у відділку зареєстровано 6 звернень ОСОБА_3 щодо конфліктних ситуацій із сусідами (а.с. 110).

Згідно з висновком спеціаліста-психолога з результатів психодіагностичного обстеження сім`ї ОСОБА_3 , психолога ОСОБА_23 від 01.03.2019р. ОСОБА_3 адекватна, психічно здорова особа, яка тимчасово відчуває підвищену ситуативну тривогу та пониження стресостійкість, внаслідок переживання конфліктних ситуації, які утворені ОСОБА_1 . ОСОБА_3 може адекватно вирішувати конфліктні ситуації. Її діти ОСОБА_20 та ОСОБА_24 , через свій вік не можуть адекватно протидіяти дорослим. Дії ОСОБА_1 відносно до дітей, зйомка відео, коментарі образливі у соцмережах, погрози на їх адресу, на адресу їх матері, фотографії з нецензурними підписами, які бачать друзі та сусіди, можна розцінювати як психологічне насилля, яке є причиною стресової обстановки, в якій тривалий час мешкає сім`я ОСОБА_3 , що також призвело до травматизації дітей, і що потягнуло за собою негативні зміни в фізичному стані і в психологічній діяльності. Ситуація фактичного нападу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_25 , з морально- психологічним тиском стала причиною різкого погіршення психо-фізичного стану дитини, розвитку гострого стресового розладу з вираженими невротичними реакціями (а.с. 128-132).

Згідно з витягом з ЄРДР № 12019050780000104 від 11.02.2019р. за заявою потерпілої ОСОБА_3 внесено відомості про те, що 13.08.2018р. невстановлена особа, знаходячись по АДРЕСА_2 , умисно завдав фізичного болю, не спричинивши тілесні ушкодження (а.с. 134).

Відповідно до довідок КЛПУ «Маріупольський наркологічний диспансер м.Маріуполя» № 2640 від 16.10.2019р. та № 959 КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» від 16.10.2019р. ОСОБА_3 не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра (а.с. 171-172).

Відповідно до листа Приморського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області від 31.10.2019р., ОСОБА_1 повідомлено, що у кримінальному провадженню №12019050780000104 від 11.02.2019р., за ознаками ст. 126 КК України, повідомлено про підозру нікому не було. 20.06.2019р. вказане провадження було закрито відповідно до ст. 284 КПК України (а.с. 179).

Згідно з медичними документами ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, загального захворювання, в тому числі після перенесеного арахноенцефаліту, сахарний діабет ІІ типу (а.с. 8, 111-114, 139).

Судом було переглянуто відеозапис програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення», в якому журналіст розповів, що ОСОБА_26 придбала квартиру по вулиці АДРЕСА_1 рік тому, показаний під`їзд, його номер, номери квартир, але її життя перетворилося на пекло, оскільки сусідка знизу встановила відеокамери. ОСОБА_3 жителька АДРЕСА_2 розповіла, що у листопаді 2017р. вона дізналася, що ведеться відеоспостереження при вході в під`їзд та на площадці першого поверху. ОСОБА_3 пояснила, що: «Відео звичайні, але коментарі до нього викладені в Інтернеті неадекватні, з зазначенням імен, прізвищ, адрес. ОСОБА_27 приходила до неї, дзвонила в двері, з молотком приходила, погрожувала її дітям повідбивати голови», після чого ОСОБА_3 з журналістами прийшли до квартири, ОСОБА_1 , покликали її, і при сусідах сказала, що останні її ображають.

Суд, з врахуванням досліджених доказів, переглянутого відеозапису програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» вважає, що інтерв`ю ОСОБА_3 журналісту програми новин відносно ОСОБА_1 не є оціночними судженнями щодо останньої в розрізі вимог українського законодавства та практики Європейського суду з прав людини, а є зазначенням конкретних фактів, обставин, подій, які на думку ОСОБА_3 , відбувалися між нею та ОСОБА_1 , зазначенням тих фактів, що ОСОБА_1 діяла протправно проти неї та її дітей.

Зазначені в інтерв`ю обставини не доведені відповідачкою ОСОБА_3 в судовому засіданні, а також не доведені і дослідженими письмовими доказами.

Крім того, суд критично ставиться і до показів свідка ОСОБА_12 , так як зазначений свідок, знаходиться у неприязних стосунках з ОСОБА_1 , не зазначила ні дату, крім місяця, ні час коли вона була свідком подій, зазначених в інтерв`ю ОСОБА_3 .

Аналізуючи вищевикладене, суд з урахуванням того, що відповідачка до поліції за фактом погроз ОСОБА_1 заподіяти її дітям тілесні ушкодження звернулася лише в січні 2019р., тобто після ефіру програми «Маріупольська служба новин» МТВ та подачі позовної заяви ОСОБА_1 до суду, відомості за даним фактом до ЄРДР не внесені, дії слідчого не оскаржені, приходить до висновку, що поширена відповідачкою ІНФОРМАЦІЯ_6 року в ефіри випуску програми «Маріупольська служба новин» МТВ інформація щодо позивачки є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності, і такою, що принижує її честь та гідність, яку в порушення ч. 3 ст. 277 ЦК України, ОСОБА_3 не спростувала, а тому таку інформацію належить спростувати в порядку встановленому законом.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5).

При визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому, визначений розмір грошового відшкодування має бути співрозмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

З огляду на приписи статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року у пунктах 3 і 9 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, тобто у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, виходячи із засад справедливості, добросовісності і розумності та з урахуванням характеру вчинених протиправних дій відповідачкою ОСОБА_3 і способу поширення нею неправдивої інформації, а також глибину душевних страждань позивачки, характер і тривалість цих страждань та наслідки, які мали місце після поширення недостовірної інформації, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 частково моральної шкоди у розмірі 5 000 гривень.

ОСОБА_1 звернувся до суду 25.10.2018 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом, з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., по 352,40грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, яка розповсюджена про неї ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» в сюжеті «Життя під прицілом відеокамер», розташованому на веб-сайті в мережі Інтернет для перегляду необмеженого кола осіб (ІНФОРМАЦІЯ_5.

Зобов`язати ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» на протязі семі днів після набрання законної сили рішенням суду в прямому ефірі програми «Маріупольська служба новин» спростувати інформацію, розповсюджену про ОСОБА_1 , зазначивши, що вона є недостовірною та в той же строк розмістити спростування розповсюдженої про неї ОСОБА_3 інформації на веб-сайті «Маріупольська служба новин», зазначивши про те, що ОСОБА_1 «приходила, стукала в двері, з молотком стояла, погрожувала повідбивати голови її дітям», є недостовірною інформацією.

Зобов`язати ТОВ «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» в той же строк на веб-сайті «Маріупольська служба новин» розмістити текст резолютивної частини рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення» на користь держави судовий збір у розмірі 704,80грн., по 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 24 січня 2020 року

Суддя: Курбанова Н. М.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_5

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 проживаюча за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіоорганізація «Маріупольське телебачення», ЄДРПОУ 22036458, адреса: м. Маріуполь, пр. Нахімова, б.116а