ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. Справа№ 910/14950/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойчун Н.Д.

від відповідача: Ходченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2019 (повний текст підписано 21.10.2019) (суддя Шкурдова Л.М.)

у справі № 910/14950/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"

про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

В листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Вектор Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів - Договору відступлення права вимоги № 27.02.17-ДГ від 27.02.2017 та Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрованого у реєстрі за №203, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» повернути Публічному акціонерному товариству «Вектор Банк» передану за Актом приймання-передачі від 27.02.2017 (Додаток № 4 до Договору відступлення права вимоги №27.02.17-ДГ від 27.02.2017) та згідно Переліку договорів іпотеки документацію по 51 боржнику-фізичній особі (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.04.2019, яка прийнята та розглянута судом; т.3, а.с.146-156).

Позов обґрунтовано тим, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було проведено перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів нікчемними з підстав, визначених ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Під час проведення перевірки було залучено суб`єкт оціночної діяльності ЗАТ «Консалтингюрсервіс», яким складено Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» від 26.07.2017, в якому встановлено, що ринкова вартість прав вимоги за Кредитними договорами відступленими ПАТ «Вектор Банк» за Договором від 27.02.2017, станом на 27.02.2017 становить 124 96 522,66 грн., відчуження прав вимоги за Кредитними договорами здійснено за ціною, що є нижчою від ринкової на 79,77 відсотки. Уповноваженою особою Фонду було видано Наказ №11 від 14.03.2018 «Про встановлення факту нікчемності правочинів», згідно якого встановлено факти нікчемності правочинів - Договору відступлення прав вимоги № 27.02.17.-ДГ від 27.02.2017 та Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за №203, укладених між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з підстав, визначених п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що: у повідомленні від 15.03.2018 №114/2 про нікчемність Договорів відступлення від 27.02.2017 вбачається, що вказані правочини визнані нікчемними на підставі п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте позивачем не наведено обставин, за наявності яких вказані договори визнані нікчемними; відповідач зазначає, що згідно платіжного доручення № 1805779 від 27.02.2017 ним було оплачено відступлені права за ціною, погодженою договорами про відступлення прав вимоги; позивачем не були вчинені дії щодо повернення перерахованих відповідачем коштів в зв`язку з визнанням договорів відступлення нікчемними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/14950/18 позов задоволено повністю; застосовано наслідки недійсності нікчемних правочинів - Договору відступлення права вимоги № 27.02.17-ДГ від 27.02.2017 та Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 203 шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» повернути Публічному акціонерному товариству «Вектор Банк» передану за Актом приймання-передачі від 27.02.2017 р. (Додаток № 4 до Договору відступлення права вимоги № 27.02.17-ДГ від 27.02.2017 р.) та згідно Переліку договорів іпотеки (Додаток № 1 до Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого 27.02.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 203) документацію по 51 боржнику-фізичній особі (оригінали кредитних договорів) відповідно до переліку наведеного у резолютивній частині рішення.

Рішення мотивоване встановленими обставинами нікчемності договорів відступлення права вимоги відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та наявністю правових підстав для застосування до відносин сторін наслідків недійсності цих договорів в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019 матеріали справи передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 в зазначеному складі суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" на рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/14950/18 та призначено справу до розгляду на 15.01.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020, у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, матеріали справи № 910/14950/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Ходаківської І.П., суддів: Демидової А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" на рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/14950/18 прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів.

В судовому засіданні 15.01.2020 оголошена перерва до 05.02.2020.

В судовому засіданні 05.02.2020 представник скаржника підтримав апеляційну скаргу і просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.02.2020 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача і просив суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, як законне та обґрунтоване.

Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що договір відступлення права вимоги є нікчемним правочином з підстав заниження його ціни на більш ніж 20 % прийнятий за недоведеністю позивачем належними і допустимими доказами такої обставини та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору у справі.

Так , під час проведення і оформлення Звіту про оцінку майна було допущено порушення ст.ст. 3, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та п. 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» стосовно його складення на замовлення неналежного замовника та без попереднього огляду об`єкта оцінки, що свідчить про протиправність та недопустимість такого доказу.

Також скаржник посилається на недопустимість рецензії Фонду державного майна України як доказу, оскільки місцевий суд залучив його до справи після закриття підготовчого провадження, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

На підставі викладеного, скаржник просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/14950/18 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.12.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Належність та допустимість Звіту № 1, як доказу підтверджена висновками Рецензії Фонду державного майна України за № 99-19-0354 від 28.08.2019, а належність та допустимість як доказу вказаної Рецензії - висновками суду.

Повернення судом першої інстанції до стадії підготовчого провадження, продовження його строку та надання позивачу надати додаткові докази не призвело до неправильного вирішення справи, а навпаки, сприяло більш детальному дослідженню обставин справи, перевірки їх належними та допустимими доказами, повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу.

Під час розгляду справи у підготовчому провадженні питання призначення судової експертизи жодною із сторін не ініціювалося.

Відповідач при розгляді справи у підготовчому провадженні погодився з рецензуванням звітів про оцінку, зроблених суб`єктами оціночної діяльності.

З огляду на викладене, позивач вважає подану відповідачем апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

27.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Вектор Банк» (позивач, новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) укладено Договір відступлення прав вимоги № 114/7-4373, за умовами якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив (передав) за плату, а ПАТ «Вектор Банк» набув (прийняв) права вимоги до боржників за Кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості) (надалі - Кредитні договори), який є Додатком до Договору відступлення прав вимоги № 114/7-4373 від 27.02.2017.

Згідно п. 2.8. Договору відступлення прав вимоги № 114/7-4373 від 27.02.2017, в дату відступлення прав вимоги Первісний кредитор (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор (ПАТ «Вектор Банк») таким, що набув та прийняв всіх прав Первісного кредитора щодо поручителів за Договорами поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитними договорами, перелік яких наведений у Додатку № 6 до Договору відступлення прав вимоги № 114/7-4373 від 27.02.2017 (надалі - Договори поруки).

Згідно з п. 2.9. Договору відступлення прав вимоги №114/7-4373 від 27.02.2017 у зв`язку з відступленням прав вимоги, при умові повного виконання Новим кредитором обов`язку сплатити Первісному кредитору вартість прав вимоги, Первісний кредитор зобов`язується здійснити відступлення прав за Договорами іпотеки, зазначеними в Додатку № 7 до Договору відступлення прав вимоги № 114/7-4373 від 27.02.2017, для чого укласти відповідні договори з Новим кредитором в нотаріальній формі за формою, передбаченою Додатком № 8 до Договору від 27.02.2017, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами Реєстру боржників

27.02.2017 між ПАТ «Вектор Банк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за № 202, за умовами якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив та передав, а ПАТ «Вектор Банк» набув та прийняв всі права вимоги за Договорами іпотеки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитними договорами, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 27.02.2017 (Реєстр іпотечних договорів) (надалі - Договори іпотеки).

Отже , у зв`язку з укладенням вищезазначених договорів про відступлення прав відбулася заміна кредитора у Кредитних договорах, Договорах поруки та Договорах іпотеки, а саме - з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «Вектор Банк».

27.02.2017 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовакомпанія «Довірата Гарантія» (відповідач) укладено Договір відступлення прав вимоги № 27.02.17-ДГ (надалі - Договір від 27.02.2017), за умовами якого Позивач відступив (передав) за плату, а відповідач набув (прийняв) права вимоги до боржників за Кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості) (надалі - Кредитні договори), який є Додатком до Договору від 27.02.2017.

Згідно п. 2.8. Договору від 27.02.2017, в дату відступлення прав вимоги Первісний кредитор (ПАТ «Вектор Банк») вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор (ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») таким, що набув та прийняв всіх прав Первісного кредитора щодо поручителів за Договорами поруки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитними договорами, перелік яких наведений у Додатку № 6 до Договору від 27.02.2017 (надалі - Договори поруки).

Відповідно до п. 2.9. Договору від 27.02.2017 у зв`язку з відступленням прав вимоги, при умові повного виконання Новим кредитором обов`язку сплатити Первісному кредитору вартість прав вимоги, Первісний кредитор зобов`язується здійснити відступлення прав за Договорами іпотеки, зазначеними в Додатку № 7 до Договору від 27.02.2017, для чого укласти відповідні договори з Новим кредитором в нотаріальній формі за формою, передбаченою Додатком № 8 до Договору від 27.02.2017, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами Реєстру боржників.

Відповідно до Акта приймання-передачі документації від 27.02.2017 за Договором від 27.02.2017 (Додаток № 4 до Договору від 27.02.2017) позивач передав, а відповідач прийняв згідно з вимогами п. 5.1 Договору від 27.02.2017 документацію по 51 боржнику-фізичній особі, яка включала: кредитні договори з усіма невід`ємними додатками, змінами та доповненнями до них (оригінали), копії паспортів, довідок про присвоєння індивідуального податкового номеру боржників, договори поруки з усіма невід`ємними додатками, змінами та доповненнями до них (оригінали), копії паспортів, довідок про присвоєння індивідуального податкового номеру поручителів, документи судового та/або виконавчого провадження, інші документи, що надавалися за згодою сторін.

27.02.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за № 203, за умовами якого позивач відступив та передав, а відповідач набув та прийняв всі права вимоги за Договорами іпотеки, які забезпечують виконання зобов`язань за Кредитними договорами, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору від 27.02.2017 (Реєстр іпотечних договорів) (надалі - Договори іпотеки). Перелік відступлених договорів іпотеки складав 51 договори, укладених з іпотекодавцями-фізичними особами.

Загальна сума відступлених прав вимог за Договором від 27.02.2017 згідно п.2.3. складала 8 006 034,03 дол. США та 26 852 359,87 грн (без урахування пені).

Відступлення прав вимоги за Договором від 27.02.2017 р. було здійснено Банком за ціною - 2 332 624,82 грн. (п. 3.1. Договору від 27.02.2017).

На підставі Рішення Правління Національного банку України № 112-рш/БТ від 02.03.2017 «Про віднесення ПАТ «Вектор банк» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення за № 853 від 02.03.2017 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Вектор банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з зазначеним Рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Вектор банк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 03.03.2017 до 02.04.2017 включно.

На підставі Рішення Правління Національного банку України за № 163-рш від 21.03.2017 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк»», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення за № 1104 від 22.03.2017 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Вектор Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку»; припинено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Вектор Банк» з 22.03.2017 до 21.03.2019 включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Вектор Банк» Провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків Відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Савельєвій Анні Миколаївні строком на два роки: з 22.03.2017 до 21.03.2019 включно.

Згідно із наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Вектор Банк" №11 від 14.03.2018 до нікчемних правочинів віднесено наступні: договір відступлення прав вимоги №27.02.17.-ДГ від 27.02.2017 з підстав, визначених п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за № 203, укладені між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" з підстав, визначених п.1 ч.3 ст.38 вказаного Закону.

16.04.2018 відповідач отримав повідомлення за вих. № 114/2 від 15.03.2018 про нікчемність правочину (договору), згідно з яким відповідачем було визнано нікчемними зазначені два договори відступлення прав вимоги від 27.02.2017 на підставі п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

05.05.2018 відповідач направив позивачу запит вих. № 41290 про надання документів стосовно перевірки договорів на предмет нікчемності.

У подальшому, 11.07.2018 відповідачем отримано від позивача вимогу за вих. № 303 від 11.07.2018 про повернення грошових коштів за нікчемними договорами.

Звертаючись з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів суду позивач зазначає, що Договір про відступлення прав вимоги №27.02.17.-ДГ від 27.02.2017 та Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за № 203, укладені між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є нікчемними з підстав, визначених п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки ринкова вартість прав вимоги за Кредитними договорами, відступленими ПАТ «Вектор Банк», становить 12 496 522,66 грн., в той час, як відступлення прав вимоги за Договором від 27.02.2017 було здійснено банком за ціною, значно нижчою - 2 332 624,82 грн. В зв`язку з цим, позивач звернувся з даним позовом п.

Мотиви , з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства

Предметом розгляду є правовідносини, що виникли з договорів відступлення права вимоги та відступлення прав за договорами іпотеки.

Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для застосування наслідків їх недійсності.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012 установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ст. 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни (ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

На підставі Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Вектор Банк» № 30 від 06.03.2017 зі змінами, внесеними Наказом за № 63-2 від 11.04.2017, Комісією здійснено перевірку окремих правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ «Вектор Банк» за період з 03.03.1016 по 02.03.2017 (включно), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за № 4143 від 14.09.2017 «Щодо продовження перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПАТ «Вектор банк» на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними)» було продовжено строк проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними до 22.03.2018.

З метою встановлення дійсної ринкової вартості прав вимоги за Кредитними договорами відступленими ПАТ «Вектор Банк» за Договором від 27.02.2017 Уповноваженою особою Фонду на підставі цивільно-правового договору було залучено до роботи суб`єкта оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс».

Згідно висновків, які містяться у Звіті про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс», ринкова вартість прав вимоги за Кредитними договорами відступленими ПАТ «Вектор Банк» за Договором від 27.02.2017, станом на 27.02.2017, з урахуванням листа ЗАТ «Консалтингюрсервіс» від 17.07.2019 за вих. № 17-74 лист про усунення виявлених недоліків, становить 12 496 522, 66 грн.

Відповідачем долучено до матеріалів справи Звіт про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», а саме - право вимоги за зобов`язаннями за кредитними договорами від 05.01.2019 (дата оцінки - 27.02.2017), здійснений на замовлення ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В.

В Звіті про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» ринкову вартість об`єкту оцінки було визначено на рівні 12 496 522,66 грн., в той час як в Звіті про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В. ринкову вартість об`єкту оцінки визначено на рівні 2 238 325,48 грн.

У відповідності до вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі № 910/14950/18 оригінали вищезазначених звітів були передані Фонду державного майна України для проведення рецензування на відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

За результатами проведення рецензування відповідно до висновків Рецензії Фонду державного майна України за № 99-19-0354 від 28.08.2019, Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» класифіковано як такий, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, обсяг зібраної та проаналізованої інформації достатній для здійснення оцінки, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1440 від 10.09.2003 та інших нормативно-правових актів з оцінки майна.

Відповідно до висновків Рецензії Фонду державного майна України №99-19-0361 від 27.08.2019, Звіт про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В. класифіковано як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, обсяг зібраної та проаналізованої інформації не достатній для проведення оцінки, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням Порядку оцінки прав вимоги за зобов`язанням, що виникає внаслідок здійснення кредитної операції, затвердженого Наказом Фонду державного майна України за № 866 від 29.05.2017; Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1440 від 10.09.2003; Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1655 від 29.11.2006 та інших нормативно-правових документів з питань оцінки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» та Звіт про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В., Рецензію Фонду державного майна України №99-19-0361 від 27.08.2019 судом першої інстанції встановлено, що Звіт про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В. не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, зокрема оцінювач недостатньо зібрав та використав документи, необхідні для проведення оцінки відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна; під час проведення оцінки здійснені необґрунтовані знижки, відсутні обґрунтування деяких оціночних процедур. Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в зв`язку з чим суд вважає за можливе прийняти в якості належного доказу Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс», яким визначено, що ринкова вартість прав вимоги за Кредитними договорами відступленими ПАТ «Вектор Банк» за Договором від 27.02.2017, станом на 27.02.2017, з урахуванням листа ЗАТ «Консалтингюрсервіс» від 17.07.2019 за № 17-74 про усунення виявлених недоліків, становить 12 496 522,66 грн.

Таким чином, відступлення прав вимоги за Договором від 27.02.2017 було здійснено банком за ціною - 2 332 624,82 грн. (п. 3.1. Договору від 27.02.2017), в той час як згідно висновків, які містяться у Звіті про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності ЗАТ «Консалтингюрсервіс», ринкова вартість прав вимоги за Кредитними договорами, відступленими ПАТ «Вектор Банк» за Договором від 27.02.2017, станом на 27.02.2017 становила 12 496 522,66 грн., що відрізняється більше ніж на 20 % від вартості, за якою відповідне право вимоги було відчужено на користь відповідача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про існування підстав, з якими приписи ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язують нікчемність правочину.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Така позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, в її постановах від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16 та від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.

Враховуючи те, що Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за №203, є похідним від Договору від 27.02.2017, він є нікчемним з підстав, встановлених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На підставі Акта № 9 від 12.03.2018 Комісією з перевірки договорів, що можуть мати ознаки нікчемності, було встановлено ознаки нікчемності договорів, передбачених п.п. 1,3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: Договору відступлення права вимоги № 27.02.17-ДГ від 27.02.2017; Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за №203.

Згідно з пропозиціями, викладеними в Акті № 9 від 12.03.2018, Уповноваженою особою Фонду було видано Наказ №11 від 14.03.2018 «Про встановлення факту нікчемності правочинів». Згідно даного Наказу було встановлено факти нікчемності правочинів - Договору відступлення прав вимоги № 27.02.17.-ДГ від 27.02.2017 та Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за № 203, укладених між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з підстав, визначених п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На виконання приписів ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою Фонду було направлено на адресу відповідача повідомлення від 15.03.2018 за вих. № 114/2 про нікчемність Договору від 27.02.2017 та Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченого 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Андрейків І.В. та зареєстрований у реєстрі за №203, роз`яснено порядок застосування наслідків недійсності нікчемних договорів. Вказане повідомлення було отримане відповідачем 16.04.2018, що підтверджується витягом з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за № 0200237628321.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем оригіналів документів, отриманих останнім за Актом приймання-передачі від 27.02.2017 (Додаток № 4 до Договору відступлення права вимоги № 27.02.17-ДГ від 27.02.2017) та згідно Переліку договорів іпотеки по 51 боржнику-фізичній особі.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Правочини , які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Як вбачається із матеріалів справи позивач передав, а відповідач прийняв оригінали документів за Актом приймання-передачі від 27.02.2017 (Додаток №4 до Договору відступлення права вимоги №27.02.17-ДГ від 27.02.2017) та згідно Переліку договорів іпотеки.

З огляду на викладене, врахувавши встановлені на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів фактичні обставини справи, приписи ст.216 ЦК України та положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до відносин сторін наслідків недійсності Договору відступлення права вимоги № 27.02.17-ДГ від 27.02.2017 та Договору про відступлення прав за договорами іпотеки, шляхом повернення Публічному акціонерному товариству «Вектор Банк» документації по 51 боржнику-фізичній особі (оригіналів кредитних договорів).

Щодо доводів, наведених у апеляційній скарзі, слід зазначити наступне.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на недоведеність позивачем належними і допустимими доказами того, що договір відступлення права вимоги є нікчемним правочином з підстав заниження його ціни на більш ніж 20%. Також, на думку скаржника, рецензія Фонду державного майна України є недопустимим доказом, оскільки місцевий суд залучив його до справи після закриття підготовчого провадження.

Як вже зазначалось, за результатами проведення рецензування відповідно до висновків Рецензії Фонду державного майна України за № 99-19-0354 від 28.08.2019, Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» класифіковано як такий, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, обсяг зібраної та проаналізованої інформації достатній для здійснення оцінки, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1440 від 10.09.2003 та інших нормативно-правових актів з оцінки майна.

Відповідно до висновків Рецензії Фонду державного майна України №99-19-0361 від 27.08.2019, Звіт про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В. кваліфіковано як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, обсяг зібраної та проаналізованої інформації не достатній для проведення оцінки, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням Порядку оцінки прав вимоги за зобов`язанням, що виникає внаслідок здійснення кредитної операції, затвердженого Наказом Фонду державного майна України за № 866 від 29.05.2017; Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1440 від 10.09.2003; Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1655 від 29.11.2006 та інших нормативно-правових документів з питань оцінки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» та Звіт про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В., Рецензію Фонду державного майна України №99-19-0361 від 27.08.2019 суд першої інстанції вірно встановив, що Звіт про оцінку майна: право вимоги за кредитним портфелем ПАТ «Вектор Банк», здійсненого суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Гуковим В.В. не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, зокрема оцінювач недостатньо зібрав та використав документи, необхідні для проведення оцінки відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна; під час проведення оцінки здійснені необґрунтовані знижки, відсутні обґрунтування деяких оціночних процедур. Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в зв`язку з чим суд вважає за можливе прийняти в якості належного доказу Звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс», яким визначено, що ринкова вартість прав вимоги за Кредитними договорами відступленими ПАТ «Вектор Банк» за Договором від 27.02.2017, станом на 27.02.2017, з урахуванням листа ЗАТ «Консалтингюрсервіс» від 17.07.2019 за № 17-74 про усунення виявлених недоліків, становить 12 496 522, 66 грн.

Таким чином, відступлення прав вимоги за Договором від 27.02.2017 було здійснено банком за ціною - 2 332 624,82 грн. (п. 3.1. Договору від 27.02.2017), в той час як згідно висновків, які містяться у Звіті про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності ЗАТ «Консалтингюрсервіс», ринкова вартість прав вимоги за Кредитними договорами, відступленими ПАТ «Вектор Банк» за Договором від 27.02.2017, станом на 27.02.2017 становила 12 496 522,66 грн., що відрізняється більше ніж на 20 % від вартості, за якою відповідне право вимоги було відчужено на користь відповідача.

Отже , посилання скаржника не відповідають дійсності, оскільки належність і допустимість Звіту, виконаного 26.07.2017 суб`єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс», як доказу підтверджена висновками Рецензії Фонду державного майна України № 99-19-0361 від 27.08.2019, а належність і допустимість як доказу вказаної Рецензії - достатньо обґрунтованими висновками суду першої інстанції.

Щодо посилання скаржника на безпідставне залучення судом доказів після закриття підготовчого провадження, колегія зазначає, що повернення судом першої інстанції 02.07.2019 до стадії підготовчого провадження, продовження його строку та надання позивачу можливості надати додаткові докази (в т.ч. Рецензію Фонду державного майна України № 99-19-0354 від 28.08.2019) після 18.06.2019 (дата закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті) зумовлене необхідністю встановити фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення, а також сприяє більш детальному дослідженню обставин справи, перевірки їх належними та допустимими доказами, повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу. Тому з метою справедливого та неупередженого вирішення справи суд і постановив відповідну ухвалу, що не призвело до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування рішення внаслідок порушення норм процесуального права відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 277 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що Звіт про оцінку майна не є висновком судової експертизи, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції питання призначення судової експертизи жодною із сторін не ініціювалося. Також слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи сторонами були надані два звіти про оцінку, виконаних суб`єктами оціночної діяльності, які внаслідок виявлених розбіжностей у висновках про вартість об`єкта оцінки, були направлені на рецензування до Фонду державного майна України, з чим відповідач при розгляді справи у підготовчому провадженні погодився.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» складений на замовлення неналежного замовника та без попереднього огляду об`єкта оцінки, колегія зазначає таке.

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI (далі - Закон) визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду) є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону, серед яких, зокрема, здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Статтею 48 Закону визначені повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку. Так, ч. 1 цієї статті передбачено, що фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов`язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов`язань перед банком).

З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку (ч.ч. 1, 3 ст.50 Закону).

До ліквідаційної маси входять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з пунктом 4.1 Розділу ІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, тимчасову адміністрацію неплатоспроможного банку або ліквідацію банку здійснює Фонд як тимчасовий адміністратор або ліквідатор, у тому числі через призначену(і) виконавчою дирекцією Фонду уповноважену(і) особу(и) Фонду у разі делегування їй (їм) всіх або частини повноважень тимчасового адміністратора або ліквідатора.

При підготовці до проведення відкритого конкурсу щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку Фонд може проводити оцінку активів неплатоспроможного банку та вартості 100 відсотків акцій банку за методикою, затвердженою рішенням виконавчої дирекції Фонду (крім виведення неплатоспроможного банку за участю держави), або шляхом залучення суб`єкта оціночної діяльності. Перелік активів, для яких проведення незалежної оцінки є обов`язковим, визначається нормативно-правовими актами Фонду (п. 1.1 Розділу IV "Виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним для Фонду способом" Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку).

Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації банку має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл (п.п. 4.15, 4.16 Розділу V "Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації" Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку).

Враховуючи наведене, посилання скаржника на те, що звіт про оцінку кредитного портфеля ПАТ «Вектор Банк» складений на замовлення неналежного замовника колегія вважає помилковим.

Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що під час проведення і оформлення звіту про оцінку не було попереднього огляду об`єкта оцінки, оскільки предметом оцінки є майнові права, а не майно.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за підсумками розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог зазначеної статті.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі №910/14950/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 08.10.2019 у справі № 910/14950/18.

4. Матеріали справи № 910/14950/18 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 10.02.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова