Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 р. Справа№200/11836/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2019 року шляхом надіслання поштою позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2019 року № 0008001302, № 0007931302, № 0007941302, № 0008011302, № 0008031302, № 0008041302.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він надав на запит податкового органу вичерпну відповідь. Будь-яких документів, які не мав позивач після отримання відповіді податковий орган не витребував. Тому підстав на проведення перевірки, які встановлені підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не було. Зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року по справі № 200/6114/19-а наказ № 746 від 23.04.2019 року на підставі якого було повелено перевірку, та за її результатами прийняті спірні податкові повідомлення-рішення скасований. Оскільки за результатами вищезазначеної перевірки були прийняти спірні податкові повідомлення-рішення, останні не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Також зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення грунтуються виключно на припущеннях, що фізична особа ОСОБА_1 повинна була в 2014 році зареєструватися фізичною особою підприємцем, проте будь-які докази про на вчинення підприємницбої діяльності з метою отримання прибутку відсутні. Тому є протиправними висновки податкового органу про необхідність реєстрації ОСОБА_1 физичної особи-підприємцем, реєстрації платником ПДВ, застосування норм до позивача-фізичної особи норм оподаткування для фізичної особи-підприємця: податку на доходи, військового збору, застосування штрафних фінансових санкцій.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Позивачу було надіслано запит як фізичній особі, та отримано відповідь про відсутність операцій з нерухомими майном. Позапланова документальна позапланова невиїздна перевірка проведена на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». За результатами перевірки складений акт, яким встановлено порушення законодавства: ст. 58, ч.6 ст.128 Господарського кодексу України здійснення господарської діяльності без державної реєстрації , ст.18 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ст.16 Податкового кодексу України в частині неподання у строки заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі та інш. Як було встановлено в ході перевірки ОСОБА_1 здійснювала діяльність з продажу нерухомості, яка є підприємницькою, тому отримані доходи повинні були оподатковуватись за правилами встановленими для фізичних осіб-підприємців. За результатами перевірки були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які вважає правомірними. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального провадження та призначено підготовче провадження на 17.12.2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року прийнято ухвалу про описку.

17.12.2019 року підготовче засідання було відкладено за письмовим клопотанням представника відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду по суті на 30.01.2020 року.

До судового засідання представники сторін не з`явилися були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС Донецької області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки 21 травня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області складений акт №519/05-99-13-02/2698218869.

На підставі акту перевірки були винесені спірні податкові повідомлення – рішення:

- № 0008001302 форми «Р» від 27.06.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 515363,13 грн. та штрафних фінансовий санкцій на суму 628 840,78 грн.;

- № 0007931302 форми «Р» від 27.06.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 733 153,74 грн. та штрафних фінансових санкцій 433 288,44 грн.;

- № 0007941302 форми «Р» від 27.06.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 48960,22 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 12240,06 грн.;

- № 0008011302 форми «ПС» від 27.06.2019 року про застосування штрафних фінансових санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 340 грн.;

- № 0008031302 форми «Р» від 27.06.2019 року про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 510 грн. за ненадання до перевірки документів, що підтверджують дані декларацій;

- № 0008041302 форми «Р» від 27.06.2019 року про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 1 грн. за порушення законодавства про патентування.

15.07.2019 року позивачем спірні податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ДПС України в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 16.09.2019 року було відмовлено у задоволенні скарги та залишено спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

При вирішенні питань про законність спірних податкових повідомлень рішень суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.1. та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач видав наказ від 23 квітня 2019 року за № 746 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства.

Позивач оскаржив зазначений наказ про проведення перевірки до Донецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року по справі № 200/6114/19-а, яке набрало законної сили, скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області від 23 квітня 2019 року за № 746 «Про проведення позапланової невиїздної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що незаконність перевірки, порушення порядку її проведення призводить до відсутності її правових наслідків.

До аналогічної правової позиції дійшов Верховний суд по справі № 810/1438/17, який зазначив, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені за результатами акту перевірки №519/05-99-13-02/2698218869 від 21.05.2019 року, складеного за результатами незаконно проведеної перевірки, отже є протиправними.

За таких обставин суд не приймає доводи відповідача щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо висловлених позивачем аргументів про встановлення податковим органом порушень податкового законодавства, суд, зазначає, що встановивши що перевірка була проведена незаконно, не надає їм правової оцінки, оскільки у даному випадку це є недоречним у контексті наявних фактичних обставин.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Згідно частині 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з квитанцією 001509048571.1 від 31.10.2019 року позивачем було сплачено судовий збір у сумі 9605,00 грн.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9605,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 27.06.2019 року № 0008001302.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 27.06.2019 року № 0007931302.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 27.06.2019 року № 0007941302.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «ПС» від 27.06.2019 року № 0008011302.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 27.06.2019 року № 0008031302.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 27.06.2019 року № 0008041302.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області ( ЄДРПОУ 43142826, вул.Італійська,59, м.Маріуполь, 87515) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9605,00 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень .

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка