ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2020 р. Справа №914/760/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Роза вітрів" від 14.11.2019

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2019 (повний текст рішення складено 28.10.2019, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі № 914/760/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Роза вітрів", м. Київ

до відповідача Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького", м. Львів

про відшкодування збитків в сумі 950126,61 грн.,

представники сторін:

від позивача - Степаненко Г.О.,

від відповідача - Сав`як І.Б.

12.04.2019 до Господарського суду Львівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Авіаційна компанія "Роза вітрів" із позовом до Державного підприємства (надалі - ДП) "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" про відшкодування збитків в сумі 950126,61 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 04 вересня 2018 року під час здійснення післяпольотного огляду повітряного судна позивача, розташованого на стоянці №В02 перону аеропорту «Львів», було виявлено пошкодження (прокол) шини колеса №4 правої стійки шасі повітряного судна стороннім предметом (саморізом), який на момент огляду перебував в шині. Позивач вважає, що пошкодження шини колеса повітряного судна відбулося на території, підконтрольній відповідачу, та є результатом недбалих дій працівників відповідача, що полягали у неналежному огляді та прибиранні сторонніх предметів з покриття перону, у результаті чого позивачу було завдано збитків на суму 950 126,61 грн.

У процесі розгляду справи позивачем підтримано позовні вимоги на суму 895550,92 грн. згідно з додатковими поясненнями від 19.08.2019 (а.с. 33-36, т.2). У вказану суму позивач включив:

1) витрати, пов`язані із позаплановою заміною пошкодженої шини (ремонт пошкодженої шини, вартість доставки шини з Бельгії, вартість технічного обслуговування основного колеса з заміни шини, вартість пального для автомобіля з доставки шини з м.Києва до м.Львова, добові витрати працівника позивача у зв`язку з доставкою шини до м.Львова) - ?34952,7?0 грн.;???

2) витрати, пов`язані із організацією харчування, трансферу та проживання в готелі для пасажирів затриманого рейсу 7W6017 - ?61060? грн.;???

3) додаткові послуги по обслуговуванню повітряного судна в аеропортах «Львів» та «Анталія» (Туреччина) - 71558,46? грн.;

4) неодержаний прибуток у зв`язку із відміною рейсу PS5673/5674 - 670527,76 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2019 в позові у даній справі відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується обставина потрапляння стороннього предмета в шину колеса повітряного судна на території аеропорту «Львів», що би свідчило про недбалість чи помилку обслуговуючої компанії. Суд також зазначив, що позивач не подав достовірних і належних доказів щодо характеру, механізму, часу чи наслідків пошкодження (проколу) шини саморізом, у зв`язку з чим, на думку суду, не підтвердженою залишилась та обставина, чи завдано і якою мірою повітряному судну завдано пошкодження внаслідок проколу саморізом шини колеса повітряного судна позивача, та чи такі наслідки спричинені діями (бездіяльністю) саме відповідача. Також суд вказав, що позивачем не надано доказу існування норми закону чи договору, відповідно до якої відповідач мав би безумовно нести відповідальність за будь-яку шкоду, завдану повітряному судну позивача, якщо така шкода виявлена на території аеропорту відповідача.

Внаслідок цього суд дійшов висновку, що оскільки належними та достатніми доказами не доведено порушення відповідачем прав позивача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач , не погодившись з вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що вирішуючи спір, місцевий господарськи й суд допустив неправильну оцінку доказів, наявних у матеріалах справи, внаслідок чого неправильно встановив обставини справи, а також неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню у повному обсязі.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив наступне:

1) рішення суду про відмову у позові ґрунтується на припущеннях відповідача, які покладені ним в основу своїх заперечень проти позову. Так, у своїх висновках, суд першої інстанції вказує, що, крім складених сторонами актів про виявлення саморіза в шині колеса повітряного судна на території аеропорту «Львів» після прибуття повітряного судна з аеропорту в Анталії, прямих, достовірних і допустимих доказів щодо потрапляння саморіза в шину на території відповідача немає. Надані позивачем копії витягів з бортових технічних журналів суд не вважав однозначними, належними та достовірними доказами на підтвердження тієї обставини, що саморіз потрапив у шину колеса саме після приземлення в аеропорту «Львів», оскільки рейс WRC6018 під час зльоту курсував територією аеропорту в Анталії, що не виключало можливості потрапляння саморіза в шину колеса саме в цей час. Водночас, суд не виключив можливості потрапляння в шину стороннього предмета і в аеропорту «Львів» у період з моменту приземлення до моменту прибуття. Таким чином, судом було визнано можливість потрапляння саморіза на території відповідача, однак, не зрозуміло, чому суд вважав більш прийнятними припущення відповідача про можливе потрапляння стороннього предмета на території аеропорту в Анталії, ніж докази, які були надані позивачем в обґрунтування потрапляння стороннього предмета в шину колеса на території відповідача;

2) суд залишив поза увагою наступні доводи позивача:

- враховуючи лист-відповідь компанії-виробника шин «Бріджстоун» та Правила зберігання і технічного обслуговування шин «Бріджстоун» позивач стверджує, що у разі, якби саморіз потрапив до шини колеса під час зльоту в аеропорту «Анталія» або раніше, це б призвело до витоку повітря, падіння тиску в колесі під час польоту ще до посадки в аеропорту «Львів» і як наслідок здійснило б негативний вплив (ослаблення, розшарування каркасу шини) під час посадки в аеропорту «Львів»;

- як вбачається з фотознімка коліс шасі під час післяпольотного огляду повітряного судна (надалі - ПС) та виявлення саморіза у шині колеса № 4, обидва колеса не відрізняються один від одного, шина, в якій виявлено саморіз не спущена, що свідчить про те, що саморіз потрапив у шину саме на аеродромі «Львів» і ще не встиг спричинити значного витоку повітря і втрати тиску у колесі, і більше того, відсутні будь-які негативні наслідки (ослаблення, розшарування каркасу шини), щоб свідчило про те, що ПС здійснювало посадку на колесо з низьким тиском у шині;

3) в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції на підтвердження нібито відсутності доказів потрапляння стороннього предмета в шину колеса на території відповідача, наведено порядок проведення відповідачем робіт по перевірці стану покриття території аеродрому та зазначено, що зауважень і претензій у позивача щодо дотримання обслуговуючою компанією вимог його документів при перевірці стану аеропорту тощо немає. Однак незрозуміло, які у позивача можуть бути зауваження до внутрішніх документів відповідача, які приймаються ним одноособово, і будь-яка можливість вплинути на їх зміст у позивача відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що 04 вересня 2018 року льотне поле оглядалось о 08:38 год., а рейс позивача прибув об 11:10 год. тобто через 2 год. 33 хв. На переконання позивача, за цей проміжок часу існує досить велика вірогідність залишення/загублення обслуговуючою технікою і персоналом, які безпосередньо постійно пересуваються територією робочої зони аеродрому, маленьких за розміром сторонніх предметів, які не завжди можна побачити;

4) щодо твердження суду першої інстанції про те, що позивач не подав достовірних і належних доказів (у тому числі експертного висновку) щодо характеру, механізму, часу чи наслідків пошкодження шини, то дійсно, позивач не мав змоги надати для проведення експертизи шину через проведення її ремонту та встановлення на інший літак для подальшої експлуатації. Однак, після закінчення підготовчого засідання та переходу до судового розгляду, коли у суду виникло питання стосовно необхідності отримання висновків експертів, позивач направив запити до державних та приватних експертних установ для з`ясування можливості проведення відповідної експертизи. Лише Запорізьке відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та ТзОВ «Міжнародна експертно-правова група» підтвердили можливість проведення даної експертизи та наявність кваліфікованих експертів, які мають відповідні свідоцтва. На цій підставі позивач заявив клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, що свідчить про те, що позивач вчиняв всі необхідні дії для об`єктивного розгляду справи. Однак, незважаючи на це, суд своєю ухвалою від 09.10.2019 відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи у даній справі, через що позивач змушений був самостійно замовити у вказаній установі проведення відповідної експертизи, висновок якої буде наданий для дослідження та долучення до матеріалів справи суду апеляційної інстанції;

5) на думку позивача, відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 614 ЦК України особа, а саме відповідач зобов`язаний доводити відсутність своєї вини у пошкодженні колеса відповідача, яке було виявлено на території аеропорту «Львів». При цьому, доводи відповідача переконливо цього факту не доводять, а базуються на припущеннях;

6) стосовно висновків суду, що позивач не надав доказу існування норми закону чи договору, відповідно до якої відповідач мав би безумовно нести відповідальність за будь-яку шкоду, завдану повітряному судну позивача, якщо така шкода виявлена на території аеропорту відповідача, позивач зазначив, що відповідно до пункту 8.5 основної угоди 2008 року, пунктів 4.1, 4.7 параграфу 4 додатку В та пункту 5.1 параграфу 5 додатку «В», відповідач в будь-якому випадку повинен відшкодувати позивачу фізичний збиток та пошкодження повітряного судна позивача, який становить 225023,16 грн. Під час розгляду справи у суді першої інстанції, представник відповідача заперечуючи проти стягнення упущеної вигоди, стверджувала, що відповідач, якщо і повинен нести перед позивачем відповідальність, то лише по відшкодуванню фактичних збитків позивача 225023,16 грн. Однак, суд першої інстанції цю обставину залишив поза увагою.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, покликаючись на таке:

1) 04.09.2018 відповідач проводив огляди аеродромних покриттів у чіткій відповідності до Інструкції про порядок огляду льотного поля, розробленої на підставі нормативно-правових актів цивільної авіації та затвердженої наказом ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» №20 від 12.01.2017. Встановлений відповідачем інтервал планових (оперативних) оглядів аеродромних покриттів відповідає затвердженому наказу Державіаслужби № 895 від 16.07.2019 «Прийнятні методи визначення відповідності (АМС) та інструктивний матеріал (ОМ), що роз`яснюють положення Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для сертифікації аеродромів», затверджених наказом Державіаслужби №849 від 06.11.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2017 за № 1574/31442»;

2) у апеляційній скарзі позивач безпідставно зазначає, що суд здійснив лише вибірковий аналіз наданих позивачем доказів та залишив поза увагою низку доводів позивача, що підтверджують потрапляння стороннього предмету в колесо повітряного судна саме на території аеоропорту «Львів». На переконання відповідача, надані позивачем документи не доводять потрапляння стороннього предмета в шину колеса на території відповідача, а саме:

- витяг з бортового технічного журналу літака із записом про відсутність пошкоджень літака за 25 хв. до вильоту із аеропорту відправлення (Анталія), коли літак після заповнення журналу і до моменту злету здійснював рух по поверхні аеродрому в аеропорту Анталія. Ймовірним залишається припущення, що колесо при зупинці ПС в аеропорту Анталія могло бути у такому положенні, при якому візуально саморіз виявити було неможливо;

- лист-відповідь компанії-виробника від 09.08.2019 про вплив стороннього предмета на шину літака, у якому виробник відповідає на поставлені позивачем питання, у яких, однак, останній не конкретизує предмет, його розміри, інші характеристики та не зазначає конкретного виду пошкодження шару обшивки, а це може бути поріз, прокол, надріз, відшарування протектора тощо;

3) відповідач виконав вимоги п. 1.1.13 Керівництва позивача з наземного обслуговування повітряних суден WR-GRH-003-2016 (огляд повітряного судна та перону), у якому зазначається, що у випадку виявлення перонним контролером пошкодження ПС слід негайно повідомити інженерно-технічний персонал або екіпаж для документування, оцінки та прийняття необхідних заходів. Факт відсутності зауважень та претензій до відповідача підтверджується записом у Технічному акті готовності повітряного судна до польоту після усунення технічних проблем, складеному 04.09.2018 за підписом командира ПС та технічного персоналу ПС позивача, наступного змісту: «Немає ніяких претензій та зауважень до служб підготовки і забезпечення польотів аеропорту»;

4) відповідач не погоджується із рекомендаціями позивача щодо визначення більш прийнятного і безпечного для повітряних суден інтервалу огляду території аеропорту і його прибирання від сторонніх предметів, оскільки, як зазначалося вище, персонал відповідача діяв виключно на підставі чинних керівних документів щодо огляду льотного поля (штучної злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок, місць стоянки, перону), контролю місць стоянок ПС та післяпольотного огляду ПС з дотриманням усіх положень та норм, які вони містять, що повно та всебічно досліджено судом першої інстанції. Даючи оцінку вказаним обставинам та доказам суд дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення відповідачем всіх передбачених дій по обслуговуванню та прибиранню території аеропорту, що виключає можливість потрапляння сторонніх предметів в шини коліс повітряних суден;

5) у позивача були всі можливості провести експертизу пошкодженої шини перед відправленням її компанії-виробнику на відновлення і ремонт та надати як доказ суду висновок експерта. Однак, після ремонту такої шини, встановити фактичні дані щодо потрапляння стороннього предмета до шини саме на території відповідача неможливо. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи;

6) посилаючись на п. 5.8 стандартної угоди ІАТА з наземного обслуговування від січня 2008 року, позивач здійснює необґрунтовану підміну понять «заподіяна шкода» та «виявлена шкода», покладаючи відповідальність за завданий збиток на відповідача за відсутності вини останнього, що у свою чергу суперечить вимогам ст. 66 Повітряного кодексу України, ст. 22, 611, 614 ЦК України та ст. 224, 225 ГК України. Окрім того, п. 8.5 стандартної угоди містить наступне застереження щодо фізичного збитку та пошкодження повітряного судна: «заподіяне з недбалості або помилки обслуговуючої компанії». Проте, факту недбалості або помилки обслуговуючої компанії у суді не доведено, доказів, що саме на території аеродрому «Львів» сталося потрапляння саморіза у шину шасі позивачем суду не надано. Вказаний пункт стандартної угоди передбачає також відшкодування виключно фізичного збитку, про що представник відповідача дійсно зазначала під час розгляду справи у суді першої інстанції, у зв`язку з чим позивач безпідставно стверджує у апеляційній скарзі, що суд цю обставину залишив поза увагою;

7) оскаржуючи рішення суду позивач висловлює думку, що відповідач не довів відсутність своєї вини у завданні шкоди позивачу. Проте таке твердження позивача є безпідставним, адже на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, під час розгляду справи, відповідач подав належні та допустимі докази, що підтверджують відсутність його протиправної поведінки у спірній ситуації.

09.12.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи експертного висновка Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №815-19 від 26.11.2019 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи.

Вказане клопотання обґрунтоване наступним:

- в оскаржуваному рішенні суд посилався на те, що позивач не подав достовірних і належних доказів, у тому числі експертного висновка, щодо характеру, механізму, часу чи наслідків пошкодження (проколу) шини саморізом. При цьому, питання стосовно необхідності отримання висновків експертів-спеціалістів для визначення моменту потрапляння стороннього предмета в шину повітряного судна та його можливий вплив на неї виникло у суду першої інстанції вже після закінчення підготовчого засідання та переходу до судового розгляду;

- враховуючи специфічність даної експертизи позивач направив запити до різних експертних установ для з`ясування наявності кваліфікованих експертів та можливості проведення вказаної експертизи. Лише Запорізьке відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та ТзОВ «Міжнародна експертно-правова група» підтвердили можливість проведення даної експертизи. Вказане свідчить про те, що позивач вчиняв всі необхідні дії для об`єктивного розгляду справи;

- призначення експертизи на стадії судового розгляду не заборонено ГПК України. Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Суд першої інстанції своєю ухвалою від 09.10.2019 відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи. При цьому, позивач не намагався самостійно провести вказану експертизу, щоб надалі ні у відповідача, ні у суду не виникло зауважень стосовно обґрунтованості її висновків або неупередженості експертів;

- враховуючи вказані обставини, позивач змушений був замовити проведення відповідної експертизи вже після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, висновок якої просить долучити до матеріалів справи та дослідити під час розгляду апеляційної скарги.

З приводу поданого позивачем клопотання відповідач висловив свою позицію у наступних документах:

1) запереченні проти клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертизи, у якому зазначив, що у позивача були всі можливості провести таку експертизу після невизнання претензії відповідачем та перед подачею позову уданій справі до суду. Зважаючи на це, відповідач вважає, що позивач не навів поважних причин неподання вказаного доказу до суду першої інстанції;

2) запереченні на висновок експерта, у якому відповідач послався на наступне:

- на переконання відповідача, експертиза шини колеса №4 станом на даний час не могла бути проведена, оскільки вказаний об`єкт експертизи станом на даний час існує у відновленому (відремонтованому) стані;

- судовий експерт Т.М. Лушникова проводила дослідження у відповідності до Методики експертного дослідження шин транспортних засобів Харківського НДІСЕ Міністерства юстиції України 2005 року, проте, згідно Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України, зазначена методика застосовується при дослідженні обставин дорожньо-транспортної пригоди;

- вимірювання геометричних розмірів у ході експертного дослідження проводилось за допомогою мікрометру МК-25 ГОСТ 6507. Згідно ДСТУ ГОСТ 6507: 2009 «Мікрометри. Технічні умови» ціна поділки шкали мікрометру МК-25 становить 0,01 мм, а у висновку експерта заміри геометричних розмірів наведено у цілих одиницях (18мм, 4мм, 12мм), що ставить під сумнів точність проведених замірів;

- у висновку експерта зазначено, що довжина шурупа складає 18 мм, проте на фото №5 представлено зображення шурупа розміщеного на шкалі з міліметровим кроком, з якої чітко вбачається, що фактична довжина шурупа становить 13 мм, а не 18 мм, а діаметр головки шурупа становить не 12 мм, а 10 мм;

- «дотичне напруження», про яке зазначено у висновку експерта, має характер ковзання і його слід відрізняти від «проникнення», тобто при дотичному напруженні (ковзанні) об`єкт приникнути у поверхню не може, що піддає сумніву висновок експерта по першому питанню, де зазначено що пошкодження на шині колеса №4 утворилося під дією дотичних напружень при навантаженні вдавлюванням самонарізного шурупа;

- у дослідженні по другому питанню експертом не вказано на скільки відбулось падіння тиску та недослідженим залишилося питання чи пошкоджене колесо було працездатним. Отже, експерт робить необґрунтований висновок по другому питанню, оскільки пошкоджене колесо може залишатися працездатним;

- при дослідженні третього питання експерт керується листом компанії-виробника «Бріджстоун» від 09.08.2019, цитуючи його, що сторонній предмет, що утворив порізи шини, рідко залишається встромленим у шину. Однак, експерт у попередніх питаннях досліджував прокол, а не поріз. Вказане свідчить про те, що експерт робить умовний висновок про те, що вказаний металевий предмет в момент зльоту і перельоту міг бути легко витиснений з шини. Крім того, ймовірність про яку йдеться у листі «Бріджстоун» від 09.08.2019, експерт переводить у площину категоричності, що свідчить про непевність та неконкретність висновку експертизи;

- відповідь експерта не встановлює жодних фактичних даних, що входять до предмета доказування та є метою проведення експертного дослідження, оскільки не встановлює факту місця пошкодження, тобто аеропорту, у якому таке пошкодження відбулося.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи експертного висновку Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №815-19 від 26.11.2019 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, дійшла висновку про задоволення цього клопотання та долучення до матеріалів справи цього висновку. При цьому, суд керувався наступним: а) однією із підстав апеляційної скарги є необґрунтоване, на думку позивача, відхилення судом першої інстанції його клопотання про проведення у справі судової експертизи. При цьому, в оскаржуваному рішенні сам же суд покликається на те, що позивач не подав достовірних і належних доказів (у тому числі експертного висновку) щодо характеру, механізму, часу чи наслідків пошкодження шини; б) після відмови суду у клопотанні позивача, позивач реалізував своє право, передбачене ГПК України, та самостійно замовив проведення судової експертизи. При цьому, висновок експертизи був складений після проголошення оскаржуваного судового рішення; в) необхідністю повного, об`єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи та забезпечення права позивача на доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Оцінка долученого до матеріалів справи висновка із врахуванням заперечень відповідача буде наведена нижче.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

01 вересня 2013 року між ТзОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» (перевізник) та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (обслуговуюча компанія) було укладено стандартну угоду про наземне обслуговування (спрощена процедура) - додаток «В» - № ОД/2013/09/01/4 (надалі - стандартна угода).

У преамбулі цієї стандартної угоди зазначено, що додаток «В» складено сторонами відповідно до спрощеної процедури, за якою сторони домовилися про те, що умови основної угоди та додатка «А» до СУНО від січня 2008 року, опублікованого Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (ІАТА), будуть частиною даного додатка «В» так, якщо б вони були викладені в цьому документі повністю. Відповідно до цього додатка «В» обслуговуюча компанія зобов`язується організувати в аеропорту м. Львова прийом, випуск і стоянку повітряних суден, а також забезпечити наземне обслуговування рейсів за заявкою перевізника.

Окрім додатка «В» сторонами також підписано додаток В1.0, додаток В2.0, додаток В3.0, у яких узгоджено, відповідно, розмір аеропортових зборів за обслуговування суден і пасажирів в аеропорту «Львів», тарифи за наземне обслуговування пасажирських повітряних суден в залежності від максимальної ваги, а також тарифи за додаткові послуги під час наземного обслуговування ПС в міжнародному аеропорту «Львів».

Як вбачається з витягу з бортового технічного журналу №56011, заповненого 04.09.2018 о 05:00 год., повітряне судно UR-WRH здійснювало рейс WRC7615 Бориспіль - Анталія, час вильоту 01:50 год., час прильоту 04:30 год. Виявлення пошкоджень чи інших несправностей не зафіксовано (а.с. 15-16, т.2) .

З витягу з бортового технічного журналу №56012, заповненого 04.09.2018 о 19:20 год., вбачається, що цього ж дня, 04.09.2018, повітряне судно UR-WRH виконувало рейс WRC6018 Анталія - Львів, час вильоту 05:25 год., час прильоту 08:15 год. При цьому, в журналі також зафіксовано час зльоту - 05:58 год. та час посадки - 08:05 год. Згідно з даними бортового технічного журналу, під час післяпілотної інспекції літака було встановлено наступне: шина №4 проколота стороннім предметом в протекторі; у відповідності з процедурою керівництва АММ 32-41-11 РВ 401 шина №4 замінена, ревізія 57, травень 2018; партійний номер знятої шини С20500100, серйний номер знятої шини 53071; партійний номер встановленої шини С20500000 , серійний номер встановленої шини 0419 (а.с. 17-18, т.2).

04.09.2018 працівник технічного персоналу ОСОБА_1 та командир повітряного судна Запорожан О.В. підписали технічний акт готовності повітряного судна до польоту після усунення технічних проблем (час складення акту: 08:20 год, повітряне судно: UR-WRH, маршрут польоту: Львів - Анталія, аеродром складення акту: Львів), згідно з яким під час післяпілотного огляду літака знайдено саморіз на шині колеса №4 правої стійки шасі. Внаслідок проколу шини саморізом відбувся витік повітря (падіння тиску в колесі №4, що зробило неможливим подальшу експлуатацію повітряного судна (АММ 32-41-00-210-002А, rev 57). Колесо №4 замінено згідно АММ 32-41-11 РВ401. Технічний стан повітряного судна: готове до польоту.

У рапорті про пошкодження/аварію ПС під час наземного обслуговування, складеному інженером ЛСТО Львів ТзОВ «Роза вітрів» Будраком І.С., внесено наступну інформацію: дата: 04.09.2018, час: 11:20 год., фаза: стоянка, місце: стоянка № В02, повітряне судно: UR-WRH, рейс: 7W6017, затримка: 9 год. 40 хв, опис події: під час післяпілотного огляду літака знайдено саморіз на шині колеса №4 правої стійки шасі, внаслідок проколу шини саморізом стався витік повітря і падіння тиску в колесі №4, що зробило неможливим подальшу експлуатацію повітряного судна; до рапорта долучено фотографії колеса (а.с. 55-56, т.1). На рапорті міститься відмітка про те, що з ним ознайомлений інспектор з безпеки польотів Странатко Д.М.

04.09.2018 о 12:16 год. комісією у складі інженерів з експлуатації аеродромів, начальника інспекції з безпеки польотів проведено обстеження стану аеродромних покриттів у зв`язку з повідомленням ЦДА (центральна диспетчерська аеропорту) повітряного судна UR-WRH, яке виконувало рейс №WRC6018 за маршрутом Анталія-Львів та складено акт обстеження аеродромних покриттів та аеродромної техніки, у якому вказано (а.с. 63, т.1):

- відомості по роботах з експлуатаційного утримання покриттів: щоденно не менше 8 разів на добу очищення покриттів від сторонніх предметів;

- перед посадкою (зльотом) стан покриттів перевірявся (відповідно до журналу стану льотного поля) 04.09.2018 о 08:38 год, ШЗПС (штучна злітно-посадкова смуга), РД (руліжні доріжки), МС (місця стоянки), перони - чисті, сухі; оцінка зчеплення на поверхні - добре;

- забезпечення прибиральними засобами - згідно табеля, технічний стан прибиральних машин - задовільний;

- результати обстеження аеродромних покриттів комісією та зауваження: сторонніх предметів не виявлено.

Як вбачається з доповідної від 04.09.2019 техніка з НО ПС першої категорії, перед зустріччю рейсу WRC6018 було проведено огляд місця стоянки 2 «В» за 15 хв. до прибуття даного рейсу та об`єктів FOD не виявлено. Після зарулювання ПС на стоянку, встановлення упорних колодок, техніком проведено післяпілотний огляд ПС згідно з технологічною картою та виявлено сторонній предмет (саморіз) на зовнішньому пневматику правої основної стойки шасі, про що було повідомлено представнику, техніку авіакомпанії «Роза вітрів», командиру повітряного судна, інспектору ДП МА «Львів». Технік авіакомпанії «Роза вітрів» своїм інструментом викрутив саморіз, після цього колесо почало спускати (а.с. 209, т.1).

Наведене також відображене в контрольному листі перевірки безпеки процедур наземного обслуговування ПС від 04.09.2018, реєстраційний номер UR-WRH, який підписаний в.о. начальника інспекції з БП Гарнцарік Ю.К. У вказаному листі зазначено наступні рекомендації: у зв`язку з відсутністю запасної шини для ПС А321 на лінійній станції технічного обслуговування АК «Роза Вітрів» на аеродромі Львів, рейс WRC6017 затримано на час доставки; відправлення рейсу було здійснено після заміни пошкодженого пневматика; складений «Технічний акт готовності ПС після усунення технічних проблем»; а також зазначено, що встановлено виконання всіх процедур по технологічній карті №1 та технологічній карті №4, аеродромною службою виконано процедуру згідно з Інструкцією про порядок огляду льотного поля аеродрому, зважаючи на зовнішній стан предмета (саморіз) пошкодження відбулося не на аеродромі «Львів» (а.с. 211, т.1).

23.10.2018 позивач надіслав відповідачу претензію про компенсацію збитків в сумі 950126,61 грн., копія якої з доказами надіслання долучені до позовної заяви, у відповідь на яку відповідач зазначив про відсутність вини експлуатанта аеродрому та про те, що тривалий час затримки рейсу перевізника та як наслідок - додаткові витрати (збитки) на суму 950126,61 гривень спричинено відсутністю запасної шини для ПС А321 на лінійній станції технічного обслуговування АК «Роза Вітрів» на аеродромі «Львів».

20.11.2018 позивач звернувся до відповідача з повторною претензією, вимоги якої відповідач не визнав і не виконав.

У розрахунок збитків в розмірі 895550,92 грн., які є предметом позову у даній справі, позивач включив фактично понесені ним витрати та упущену вигоду та здійснив його наступним чином:

До складу додаткових витрат, понесених позивачем у зв`язку із пошкодженням колеса, включено:

1) витрати на позапланове використання нової шини на колесо повітряного судна типу А321-231:

- вартість ремонту шини, підтверджена рахунком-фактурою та банківською випискою на суму 17173,44 грн.(еквівалент 603 євро станом на день оплати 08.08.2019);

- вартість доставки шини з Бельгії, підтверджена рахунком-фактурою №ІЕV00000802 від 20.04.2018 та платіжним дорученням №10958 від 07.06.2018 на суму 3328,48 грн.;

- вартість технічного обслуговування основного колеса з заміни шини, підтверджена рахунком №259 від 18.04.2018 та платіжним дорученням №10159 від 08.05.2018 на суму 12363,28 грн.;

- вартість пального для автомобіля для доставки колеса з м. Києва до м. Львова, підтверджена чеком №7713 від 05.09.2018 на суму 1450,00 грн. та чеком №3623 від 04.09.2018 на суму 1447,50 грн.;

- добові витрати працівника позивача у зв`язку із відрядженням до м. Львова для доставки шини, підтверджені наказом № 535-ВР від 05.09.2018 на суму 640,00 грн.;

2) організація харчування, трансферу та проживання в готелі для пасажирів затриманого рейсу 7W6017 позивача в м. Львів:

- вартість трансферу пасажирів аеропорт - готель - аеропорт, підтверджена рахунком №1154 від 07.09.2018 та платіжним дорученням №13147 від 11.09.2018 на суму 7680,00 грн.;

- вартість проживання пасажирів затриманого рейсу у готелі ТзОВ «Готельний комплекс «Таурус» та готелі «Супутник», підтверджені рахунком №1155 від 07.09.2018 та платіжним дорученням №13363 від 20.09.2018, рахунком № 575 від 05.09.2018 та платіжним дорученням №13147 від 11.09.2018 на загальну суму 53380,00 грн.;

- вартість харчування для пасажирів за час затримки рейсу в кафе аеропорту Львів, підтверджена рахунком №45 від 04.09.2018 та платіжним дорученням №13097 від 10.09.2018 на суму 56000,00 грн.;

3) додаткові послуги по обслуговуванню повітряного судна в аеропорту м. Львів та в аеропорту м. Анталія внаслідок затримки виконання рейсів:

- вартість аеропортових зборів та послуг наземного обслуговування в аеропорту Львів (збір за наднормативну стоянку повітряного судна, надання та запуск наземного джерела живлення ПС, буксирування ПС), підтверджена актом № 0036 форма С від 04.09.2018 та платіжним дорученням №12871 від 04.09.2018 на суму 12842,67 грн.;

- вартість аеропортових зборів та послуг наземного обслуговування в аеропорту Анталія (обслуговування ПС та пасажирів на пероні, управління польотом, контроль загрузки, телескопічний трап, джерело живлення ПС, кондиціонер ПС), підтверджена актами виконаних робіт № 2018000000115-141 від 04.09.2018, №2018000000115-142 від 05.09.2018 та платіжним доручення (SWIFT) від 07.09.2018 на суму 58717,79 грн. (еквівалент 2060,78 доларів США по курсу НБУ 28,492993 станом на 05.09.2018).

Неодержаний прибуток позивач обґрунтував тим, що внаслідок пошкодження шини повітряного судна він скасував запланований рейс, який повинен був виконуватися 04.09.2018 на даному повітряному судні за замовленням ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» РS5673/5674. Вартість виконання рейсу підтверджена довідкою про вартість рейсу РS5673/5674, договором «ВЕТ ЛІЗ» №15/12-104 від 22.12.2015, електронним листуванням представників позивача та ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», інформацією про розклад рейсів позивача від 03.09.2018 на дати 04-06.09.2018 на суму 670527,76 грн.

Перш ніж перейти до оцінки вищенаведених фактичних обставин справи з огляду на доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку експертному висновку №815-19 від 26.11.2019, на який покликається позивач як на одну із підстав для задоволення позову у даній справі.

Зі змісту експертного висновку №815-19 від 26.11.2019 вбачається, що на вирішення експертизи було поставлено наступні питання: 1) чи наявні на шині колеса №4 пошкодження, якщо так, то яка причина та механізм виникнення пошкодження; 2) якщо пошкодження наявне, то чи вплинуло воно на фактичний фізичний стан обшивки і герметичність шини; 3) якщо пошкодження наявне, то коли відносно моменту зльоту, перельоту чи посадки воно виникло?

У висновку зазначено, що при дослідженні в обсязі наданих матеріалів, експертом встановлено наступне: 1) пошкодження на шині колеса № 4 (прокол) утворилося під дією дотичних напружень при навантаженні вдавлюванням самонарізного шурупа (саморіза); 2) пошкодження на шині колеса № 4 (прокол) обумовило розгерметизацію колеса №4 і унеможливило виконання належним чином вказаним колесом свого функціонального призначення; 3) пошкодження на шині колеса №4 виникло в момент посадки літака.

Водночас, зі змісту вказаного експертного висновку вбачається, що на дослідження експерту було надано шину колеса №4, яка була відновлена (відремонтована) компанією-виробником 08.07.2019 та експлуатується на літаку А321-231 (UR-WRH), а також шуруп з потайною головкою. При цьому, зі змісту дослідницької частини висновку вбачається, що об`єктом дослідження була шина з наступними ідентифікуючими ознаками: партійний номер APR07002 , серійний номер 7155 G088 .

Як зазначалося вище, ст. 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 ГПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як було зазначено вище, у витязі з бортового технічного журналу №56012, долученого до позовної заяви (а.с. 17-18, т.2), міститься інформація про ідентифікуючі ознаки шини, знятої з колеса №4 літака UR-WRH: партійний номер знятої шини С20500100 , серійний номер знятої шини 53071 .В той же час, об`єктом дослідження була шина з іншими ідентифікуючими ознаками: партійний номер APR07002 , серійний номер 7155 G088 .

Також колегія суддів наголошує на тому, що з огляду на специфіку поставлених експерту питань, об`єктом експертного дослідження не може бути відремонтована шина, оскільки внаслідок ремонту така шина втрачає ті особливості та характеристики, які би дали змогу встановити характер та ступінь отриманих пошкоджень, а також момент виникнення пошкоджень.

При цьому, оцінку доказів, які надані обома сторонами (в т.ч. листа компанії-виробника шини), суд може та зобов`язаний здійснити самостійно. Для цього суду не потрібно враховувати висновок судової інженерно-транспортної експертизи, яка ґрунтується лише на наданні експертом оцінки документів, які і так наявні в матеріалах справи. Суд ще раз наголошує на тому, що експерт не здійснював безпосереднього дослідження пошкодженої шини, а висновки експерта, які ґрунтуються на основі трьох фотографій пошкодженого колеса не можуть вважатися достовірними.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з описаних вище обставин, між сторонами існують правовідносини щодо надання послуг по обслуговуванню повітряного судна позивача відповідачем.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906 ЦК України).

Відповідно до ст. 66 Повітряного кодексу України, керівник експлуатанта аеродрому несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів, контроль за станом приаеродромної території, будівництвом об`єктів, діяльністю суб`єктів на аеродромі та на приаеродромній території, контроль за дотриманням вимог щодо встановлення і розміщення маркірувальних знаків та радіотехнічних пристроїв, підтримання встановленого порядку виконання і забезпечення польотів на аеродромі та здійснює координацію діяльності на аеродромі підприємств і організацій.

Частиною 4 вказано статті передбачено, що експлуатант аеродрому несе відповідальність перед експлуатантом повітряного судна за шкоду, заподіяну повітряному судну з вини експлуатанта аеродрому.

Так, зі встановлених обставин справи вбачається, що сторонами не заперечується факт виявлення в Міжнародному аеропорту «Львів» імені Данила Галицького» під час післяпілотного огляду повітряного судна UR-WRH, що виконувало рейс WRC6017 Анталія-Львів, стороннього предмета (саморіза) на шині №4 повітряного судна.

Спір між сторонами фактично зводиться до того, чи несе відповідач як обслуговуюча компанія відповідальність за виявлене на його території пошкодження колеса, що є елементом повітряного судна позивача. Так, предметом спору є позовна вимога про відшкодування позивачу збитків, як прямих, так і упущеної вигоди.

За приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.8.5 основної угоди ІАТА SGHA від січня 2008 року, яка застосовується до правовідносин між сторонами в силу преамбули стандартної угоди - додатку «В», укладеної між сторонами, обслуговуюча компанія компенсує перевізнику будь-який фізичний збиток або пошкодження повітряного судна перевізника, заподіяне з недбалості або помилки обслуговуючої компанії, завжди та за тієї умови, що відповідальність обслуговуючої компанії буде обмежена будь-яким збитком або пошкодженням повітряного судна перевізника в сумі, що не перевищує рівень недорахованого мінімуму згідно з політикою страхування судна перевізника, яке в будь-якому випадку не буде перевищувати 1 500 000 USD, за винятком збитків або пошкодження щодо будь-якого інциденту на суму менше 3 000 USD, котрі не буде відшкодовано.

Враховуючи наведене, необхідними для дослідження та встановлення є обставини: наявності недбалості або помилки обслуговуючої компанії, що відповідає елементу складу цивільного правопорушення - протиправної поведінки; завдання повітряному судну пошкодження чи фізичного збитку внаслідок проколу саморізом шини колеса літака, що відповідає елементу складу цивільного правопорушення - причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; наявності збитків на суму не менше 3 000 USD; наявності вини відповідача.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів наявності протиправної поведінки відповідача, у зв`язку з чим відсутній ключовий елемент для встановлення складу цивільного правопорушення.

Твердження позивача про те, що сторонній предмет (саморіз) потрапив у шину повітряного судна позивача на території аеропорта «Львів» суд вважає припущенням, яке не ґрунтується на належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказах, як це передбачено ст. 76-79 ГПК України.

Крім складених сторонами документів, у яких зафіксовано факт виявлення саморіза в шині колеса повітряного судна позивача на території аеропорта «Львів» після прибуття повітряного судна, інших доказів щодо потрапляння саморіза в шину на території обслуговуючої компанії немає.

При цьому, витяг з бортового технічного журналу №56011, заповнений 04.09.2018 о 05:00 год., у якому не зафіксовано пошкоджень чи інших несправностей повітряного судна, не може вважатися вірогідним доказом того факту, що пошкодження шини не виникло на території аеропорта Анталії, з огляду на таке:

- вказаний запис у боровому журналі був здійснений о 05:00 год.;

- з витягу з бортового технічного журналу №56012 вбачається, що виліт рейсу WRC6018 Анталія - Львів розпочався о 05:25 год., а зліт було здійснено о 05:58 год.

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що стан шини колеса №4 у період з 05:00 год до 05:58 год. не був задокументований, більше того, у період з 05:25 год. до 05:58 год. повітряне судно здійснювало рух по руліжних доріжках та злітно-посадковій смузі аеропорта Анталії і стан коліс після завершення відповідних переміщень ніким не фіксувався та не міг бути зафіксований. Вказана обставина не виключає можливості потрапляння саморіза в шину колеса саме в цей час.

Водночас, суд першої інстанції правильно зазначив, що не виключається і можливість потрапляння відповідного стороннього предмета в аеропорту «Львів» імені Данила Галицького» у період з моменту приземлення до моменту прибуття.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 74 ГПК України на кожну зі сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. В силу цитованих вище положень ЦК України та ГК України, саме на позивача покладено обов`язок довести факт протиправної поведінки відповідача у спірних правовідносинах. Однак, незважаючи на це, матеріали справи не містять однозначних доказів того, що пошкодження шини колеса №4 повітряного судна позивача відбулося саме на території аеропорту «Львів», що свідчить про недоведеність протиправності поведінки відповідача.

Суд звертає увагу, що висновки та рішення суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях, тому за відсутності належних і вірогідних доказів на підтвердження того, де саме саморіз потрапив у шину повітряного судна позивача, суд не має можливості констатувати відповідний факт щодо місця настання події.

Колегія суддів відхиляє покликання скаржника на лист компанії-виробника шин «Бріджстоун» від 09.08.2019 (а.с. 37-38, т.2), оскільки цей лист містить відповіді на питання загального характеру, які були сформульовані позивачем без врахування специфіки пошкодження шини у спірній ситуації (а саме, того, що пошкодження було спричинене шурупом (саморізом); розмірів вказаного шурупа (саморіза); особливостей його потрапляння в шину чи розміщення в шині). Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповіді компанії-виробника на вказані питання мають ймовірнісний характер, тобто, допускають як можливість, так і відсутність витоку повітря внаслідок пошкодження шини, а також можливість як випадіння, так і залишення в шині стороннього металевого предмета, який її пошкодив.

З огляду на вищенаведені висновки, колегія суддів також відхиляє доводи скаржника, щодо того, що відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 614 ЦК України саме відповідач був зобов`язаний довести відсутність своєї вини, оскільки за відсутності доведеного факту протиправної поведінки відповідача, немає необхідності у доведенні ним своєї невинуватості.

Згідно з Технологією взаємодії служб забезпечення польотів при проведенні робіт на робочій площі аеродрому «Львів», затвердженої наказом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» №31 від 31.01.2018, перевірка та оцінка стану поверхні штучних покриттів робочої площі аеродрому здійснюється змінним інженером з експлуатації аеродромів аеродромної служби при прийомі чергування та протягом чергування при змінах стану поверхні робочої площі, в інших випадках - з інтервалом не більше чотирьох годин між контрольними перевірками.

Пунктом 4.2 Технології визначено порядок виконання перевірки та оцінки стану поверхні робочої площі аеродрому. Так, при прийомі чергування змінний інженер з експлуатації аеродромів аеродромної служби повинен не пізніше ніж через 20 хвилин після прийому коригування, а в умовах екстрених ситуацій негайно виїхати до площі (зони) маневрування та доповісти диспетчеру АДВ про готовність до огляду ЗПС та вимірювання коефіцієнта зчеплення.

Огляд льотного поля регламентується Інструкцією про порядок огляду льотного поля аеродрому «Львів», затвердженою наказом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» №20 від 12.01.2017. Так, згідно з п. 4.1, п. 4.2 Інструкції з метою забезпечення постійної експлуатаційної готовності льотного поля до польотів на аеродромі «Львів» повинен виконуватись систематичний контроль його технічного стану, який включає щоденні оперативні огляди; планові огляди; позапланові огляди; контроль в умовах виконання ремонтно-будівельних робіт підрядними організаціями.

Оперативні огляди проводить інженер з експлуатації аеродромів аеродромної служби не пізніше, ніж через 20 хвилин після заступання на зміну, в умовах екстрених ситуацій - негайно, а також в процесі роботи у разі зміни стану льотного поля. Оперативні огляди проводяться з інтервалом не більше ніж чотири години, у разі перерви у польотах понад чотири години контрольні огляди проводяться перед відновленням польотів (перед кожним вильотом чи посадкою ПС).

Чистота покриття та наявність сторонніх предметів на злітно-посадковій смузі, перонах, РД, МС та на спланованій частині льотної смуги підлягає контролю, про що зазначено в п.5 Інструкції.

Порядок ведення журналу стану льотного поля аеродрому «Львів» затверджено наказом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» №19 від 12.01.2017. Згідно з п.4.4 вказаної Інструкції змінний інженер з експлуатації аеродромів аеродромної служби фіксує в журналі дату і час огляду льотного поля; час, наданий для підготовки льотного поля до польотів; позначений ПС (робочий курс посадки/зльоту) - 13 або 31; характеристику стану льотного поля; обмеження у використанні будь-яких елементів аеродрому з позначенням часу введення та зняття обмежень; довжину та ширину очищення ЗПС; наявність критичних заметів па ЗПС та РД; код стану ЗПС у формі МЕТАR/SРЕСI. Згідно з п.4.17 Інструкції записи в журналі змінний інженер з експлуатації аеродромів аеродромної служби проводить не пізніше, ніж через 15 хв. після огляду та передачі по радіозв`язку диспетчеру ОПР АДВ (КПА) інформації про стан ЗПС, коефіцієнт зчеплення та оцінене зчеплення (з зазначенням часу надання інформації).

Технологічною картою №1 Технології виконання робіт з наземного обслуговування повітряних суден на пероні інженерно-авіаційною службою, затвердженої наказом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» №305 від 03.09.2015, визначено, що технік з НО ПС не пізніше, ніж за 15 хв. перед зарулюванням ПС на місце стоянки повинен переконатися, зокрема, в тому, що стан поверхні перону дозволяє проводити операції руху ПС, перон є вільним від об`єктів FOD (пошкодження від стороннього об`єкта), а згідно з технологічною картою №4 по встановленому маршруту, рухаючись навколо ПС, виконати візуальний огляд елементів конструкцій ПС, у тому числі шасі.

Відповідачем надано копію витягу з журналу стану льотного поля із наступними записами за 04.09.2018:

- 03:30 - 30:45 год. та 06:30 год - 06:50 год. - R13/CLRD, що відповідно до Інструкції про ведення журналу стану льотного поля аеродрому «Львів» розкодовується як: «Злітно-посадкова смуга зі сторони робочого курсу 13 є чистою та сухою»;

- 08:20 - 08:38 год. ШЗПС (штучна злітно-посадкова смуга), РД (руліжні доріжки), МС (місця стоянки), перон чисті та сухі, оцінене зчеплення на поверхні добре, прибирання сторонніх предметів з штучних покриттів вручну, R13/CLRD.

Про виконання вимог щодо огляду місяця стоянки за 15 хв. до зарулювання повітряного судна зазначається у доповідній техніка з НО ПС першої категорії від 04.09.2018 року. Так, доповідна не є документом певної затвердженої законодавчо форми, проте Технологічною картою №1 Технології виконання робіт з наземного обслуговування повітряних суден на пероні інженерно-авіаційною службою не визначено спеціального порядку фіксування того, що технік переконався в тому, що стан поверхні перону дозволяє проводити операції руху ПС, перон є вільним від об`єктів FOD.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що матеріалами справи не підтверджується обставина потрапляння стороннього предмета в шину колеса повітряного судна на території відповідача, що б свідчило про його недбалість, помилку чи іншу протиправну поведінку. Внаслідок цього, оскільки протиправної поведінки відповідача не доведено належними та вірогідними доказами, позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягали.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2019 у справі №914/760/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Роза вітрів" - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст складено 10.02.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік