УХВАЛА

06 лютого 2020 року

Київ

справа №9901/519/19

адміністративне провадження №П/9901/519/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Данилевич Н.А.,

судді - Бевзенко В.М.,

Дашутін І.В.,

Мартинюк Н.М.,

Шишов О.О.,

Перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Транс" до Президента України, третя особа Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправним та скасування Указу в частині,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Транс" (далі - ТОВ "Ювас-Транс"), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" №82/2019 від 19 березня 2019 року в частині введення в дію рядка 158 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Ухвалою Суду від 30 вересня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Транс" до Президента України, третя особа Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправним та скасування Указу в частині повернуто позивачеві відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Транс" задоволено. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2019 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до цього ж суду.

Ухвалою Суду від 16 січня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Транс" до Президента України, третя особа Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправним та скасування Указу в частині залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до Суду.

03 лютого 2020 року, з метою усунення недоліків, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що ним не пропущений такий строк, адже про існування оскаржуваного Указу він дізнався в перший робочий день тижня 08 квітня 2019 року з інформації, викладеної на офіційному сайті "Офіційний вісник Президента України" (опубліковано в п`ятницю 05 квітня 2019 року). Таким чином, позивач наполягає на тому, що звернувся з позовом щодо оскарження Указу Президента в межах строків, передбачених частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). З таких підстав, початком перебігу строку звернення з адміністративним позовом до суду, в розумінні частини другої статті 122 КАС України, вважає 08 квітня 2019 року (з моменту, коли він дізнався про порушення його прав, свобод та інтересів), а не дату опублікування Указу - 21 березня 2019 року.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідно до пункту 7 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 червня 1997 року №503/97 (далі - Указ №503/97) оскаржуваний ним Указ не спрямований на регулювання загальних суспільних відносин, що містить права, направлені на неодноразове застосування, а тому він мав би йому доводитись до відома, шляхом направлення для ознайомлення.

Проте, Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але таке право не є абсолютним та обмежується на законодавчому рівні, зокрема строками звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 1 Указу №503/97 установлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п`ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є:

"Офіційний вісник України";

газета "Урядовий кур`єр".

Оскаржуваний позивачем Указ Президента України від 19 березня 2019 року №82/2019 оприлюднено в газеті "Урядовий кур`єр" від 21 березня 2019 року № 55. Отже, саме з цієї дати вважається, що позивач повинен був дізнатись про існування оскаржуваного ним Указу, тобто з моменту його офіційного опублікування. Таким чином доводи, що він ознайомився із даним Указом в перший робочий день тижня - 08 квітня 2019 року, після його опублікування в іншому офіційному виданні - 05 квітня 2019 року, є необґрунтованими. Власне, відомості про публікацію оскаржуваного позивачем Указу вказані на звороті примірника Указу, яка долучена ним до адміністративного позову.

Крім того, як убачається із пункту 3 оскаржуваного позивачем Указу, він набирає чинності з дня його опублікування. Тобто, шестимісячний строк, перебіг якого розпочався з 21 березня 2019 року, закінчився 21 вересня 2019 року, тоді як позов Товариством було подано лише 25 вересня 2019 року.

Суд зазначає, що покликання скаржника на неможливість вчасно отримати інформацію про видання Президентом України відповідних нормативних чи правозастосовних актів, зокрема й оскаржуваного Указу, їх опублікування та оприлюднення, які скаржник називає об`єктивними причинами для своєчасного подання позовної заяви, а також на обрання відповідачем способу оприлюднення правозастосовного акту, який, на його думку, є неприпустимим для іноземних підприємств (суб`єктів господарювання), та на порушення конвенційних положень щодо доступу до правосуддя, є неприйнятими, оскільки не містять вагомих підстав та переконливої мотивації.

Суд зауважує, що від 05 квітня 2019 року до дня подання апеляційної скарги (25 вересня 2019 року) скаржник не міг не знати чи не довідатися, що Указ №82/2019 був виданий 19 березня 2019 року, оприлюднений 21 березня того ж року, що цей акт порушує чи обмежує його права, що строк на оскарження має (може) відраховуватися від дати оприлюднення цього акту.

Скаржник не звістив, які саме поважні (непереборні, нездоланні) причини завадили йому вчасно подати позовну заяву упродовж строку від дати оприлюднення Указу №82/2019 до моменту, коли, як визнав сам скаржник, він дізнався про нього, а також від дати, коли він дізнався про видання оскаржуваного акту, до закінчення шестимісячного строку оскарження, від дати, коли, з погляду скаржника, відповідач виданням свого акту порушив його права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №9901/518/19.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, в цьому спорі Суд дійшов висновку, що підстави, зазначені позивачем в заяві про усунення недоліків є неповажними причинами пропуску строку звернення до суду, що має наслідком повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Транс" до Президента України, третя особа Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправним та скасування Указу в частині - повернути.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

І.В. Дашутін

Н.М. Мартинюк

О.О. Шишов