Постанова

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 754/3152/18-ц

провадження № 61-11296св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна служба України з питань праці,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2019 року та додаткову постанову від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі -ТОВ «Комплекс Агромарс»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна служба України з питань праці, про стягнення

з роботодавця персональної частки заробітної плати, витраченої на обов`язковий особистий медичний огляд, встановлений законодавством України в процесі трудових відносин.

Позов обґрунтовано тим, що він працював на посаді технолога дільниці очисних споруд цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» з 02 червня 2014 року.

05 квітня 2017 року трудовий договір за частиною 3 статті 38 КЗпП Українибуло розірвано. У 2014 році роботодавець змусив його пройти медичний огляд за власні кошти, та згодом відмовився оплатити кошти, витрачені на проходження медичного огляду. Надалі він неодноразово звертався до відповідача та в державні органи з проханням оплатити проходження ним медичного огляд.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати протиправною відмову адміністрації та власника ТОВ «Комплекс Агромарс» оплати персональної частки його заробітної плати, витраченої ним на обов`язковий особистий медичний огляд, установлений законодавством України в процесі трудових правовідносин. Стягнути з ТОВ «Комплекс Агромарс» на його користь персональну частку його заробітної плати, потраченої на обов`язковий особистий медичний огляд, установлений законодавством України в процесі трудових правовідносин з урахуванням індексу інфляції та 3 % річної компенсації за період 2014-2018 років відповідно до чинних норм цивільного Кодексу України. Постановити, керуючись пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року за № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», окрему ухвалу і подання в прокуратуру м. Києва про факти грубого порушення трудового законодавства України, невжиття службовими особами та власником ТОВ «Комплекс Агромарс» всіх залежних від них заходів по зміцненню трудової і виробничої дисципліни, інші недоліки в роботі підприємства, що продовжують трудові спори. Відповідно до поданої заяви від 05 червня 2018 року ОСОБА_1 просив прийняти його заяву про повідомлення наявності факту дискримінації відносно нього. Визначити в судовому рішенні та додатковій ухвалі факт дискримінації відносно нього роботодавцем в особі генерального директора ТОВ «Комплекс Агромарс» - ОСОБА_2 та підпорядкованим їй представниками адміністрації ТОВ «Комплекс Агромарс».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задовлено частково. Стягнуто з ТОВ «Комплекс Агромарс» на користь ОСОБА_1 1 815 грн 72 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач проходив медичний огляд на момент його працевлаштування на посаду технолога дільниці очисних споруд цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» та саме роботодавцем його було направлено для проходження медичного огляду та оформлено на позивача карту як особі, яка підлягає медичному огляду при прийнятті на роботу, можна стверджувати, що посада позивача була віднесена до переліку робіт, де необхідно проходити медичний огляд при прийнятті на роботу. У зв`язку з тим, що відповідно до статті 169 КЗпП України саме власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього медичного огляду працівників, то відповідач неправомірно відмовив позивачу у відшкодуванні частки його заробітної плати, витраченої на медичний огляд в процесі трудових відносин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Комплекс Агромарс» задоволено.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року скасовано та постановлено нове рішення, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові постанови та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти органiзувати проведення попереднього (при прийняттi на роботу) i перiодичних (протягом трудової дiяльностi) медичних оглядiв працiвникiв, зайнятих на важких роботах, роботах iз шкiдливими чи небезпечними умовами працi або таких, де є потреба у професiйному доборi, а також щорiчного обов`язкового медичного огляду осiб вiком до 21 року.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 02 червня 2014 року ОСОБА_1 працював у ТОВ «Комплекс Агромарс» технологом дільниці очисних споруд цеху водопостачання та очисних споруд технічного департаменту на підставі наказу №413 КА/к-п від 29 травня 2014 року.

Наказом від 05 квітня 2017 року № 204 КА/к-з ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України.

Відповідно до копії картки ОСОБА_1 , яка заведена філією «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» 15 травня 2014 року, ОСОБА_1 є особою, яка підлягає медичному огляду при прийнятті на роботу.

Відповідно до змісту вказаної картки позивач проходив медичний огляд у 2014 році у лікарів з клінічними та лабораторними обстеженнями.

Згідно з наданих позивачем копій квитанцій, рахунку-фактури № 217, ОСОБА_1 у травні 2014 року при проходженні медичного огляду сплачував вартість медичних послуг.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з роботодавця персональної частки заробітної плати, витраченої на обов`язковий особистий медичний огляд, встановлений законодавством України в процесі трудових відносин, ОСОБА_1 зазначав, що у 2014 році роботодавець змусив його пройти медичний огляд за власні кошти, та згодом відмовився оплатити кошти, витрачені ним на проходження медичного огляду.

Відповідно до статті 169 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці або за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про заробітну плату», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що на час проходження медичного огляду ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з відповідачем, заробітна плата йому не нараховувалась, а тому сплачені ним кошти за проходження медичного огляду не були персональною часткою його заробітної плати.

Відповідно до п.п. 1.1. Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок), розроблений на виконання статті 17 Закону України «Про охорону праці», визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов`язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

Пунктом п.п. 1.3. Порядку визначено, що обов`язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.

Наказом від 23 вересня 1994 року № 263/121, Міністерством охорони здоров`я, Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554 затверджено Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, посада технолога не передбачає роботи, визначені вказаним Переліком.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів того, що посада технолога, передбачена в акті визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, матеріали справи не містять. Крім того, матеріали справи не містять і доказів того, що відповідачем позивачу видавалося відповідне направлення для проходження обов`язкового попереднього медичного огляду, передбачене п.п. 2.4. Порядку, яке відповідно до додатку 3 до Порядку має містити характеристику умов праці (назва шкідливих та небезпечних факторів і № пункту та підпунктів Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов`язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників; назва робіт і № пункту та підпунктів Переліку робіт, для виконання яких є обов`язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників), а на звороті має містити висновок медичної комісії, після проходження огляду.

Доводи касаційної скарги про те, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти органiзувати проведення попереднього (при прийняттi на роботу) i перiодичних (протягом трудової дiяльностi) медичних оглядiв працiвникiв є безпідставними, оскільки посада технолога, на яку приймався позивач, не входить до Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов`язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку робіт, для виконання яких є обов`язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, а також не потребував щорічного обов`язкового медогляду за віком (відповідно до статті 169 КЗпП України - до 21 року), унаслідок чого у відповідача був відсутній обов`язок при прийнятті на роботу оплачувати ОСОБА_1 проведення медичного огляду.

Також суд апеляційної інстанції в додатковій постанові від 16 травня 2019 року дійшов правильного висновку про те, що оскільки в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, то з ОСОБА_1 в доход держави підлягав стягненню судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп. Крім того, при поданні апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 643 грн, який також підлягав стягненню з позивача на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до статті 141 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2019 року та додаткову постанову від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк