печерський районний суд міста києва

Справа № 405/6260/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Волкової С.Я., при секретарі судових засідань Топал А.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-Б, код ЄДРПОУ 38569246), Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 204, код ЄДРПОУ 39700642) про визнання кредитного договору недійсним (нікчемним),

в с т а н о в и в:

19.08.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», просить визнати недійсним (нікчемним) кредитний договір № 839591928 від 18.02.2019 р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.02.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було запропоновано йому мікро-займ у розмірі 3 050,00 грн. за № 839591928 від 18.02.2019 р., тому через сайт: www.moneyveo.ua через особистий кабінет потрібно було заповнити дані, втім відповідач, скориставшись його необізнаністю, навмисно не дотримав та грубо порушив вимоги ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема, не надав повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту. Вважає умови укладеного договору несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності його наслідком став істотний дисбаланс договірних прав а обов`язків його як споживача фінансових послуг. Також договір укладено з недотриманням порядку укладення електронного договору, встановленого ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.08.2019 р. матеріали позовної заяви ОСОБА_1 передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, які надійшли до суду 20.11.2019 р.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження в справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Позивачем ОСОБА_1 відповіді на поданий відзив відповідача не подано.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, суду надано договір № 839591928, укладений 18.02.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Товариство») та ОСОБА_1 (далі - «Позичальник»), за яким Товариство зобов`язалося надати Позичальникові кредит на суму 3 050,00 грн. строком на 30 днів, на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно пункту 1.4 укладеного договору.

У пункті 4.9 договору Позичальник підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені в законодавстві України; що інформація надана Товариством з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Суд вбачає, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»). Уклавши цей договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайт Товариства www.moneyveo.ua (пункт 4.1 договору), отже Правила є у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою Товариства до укладення договору.

Згідно пункту 4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Зазначений договір укладений в електронній формі з проставленням електронного підпису ОСОБА_1 .

За Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», які визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником, а також є пропозицією укласти електронний договір в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», та які розроблені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 913 від 07.12.2016 р., та інших нормативно-правових актів щодо регулювання ринків фінансових послуг, електронний договір - домовленість між Товариством та Позичальником, де визначені істотні умови, права та обов`язки сторін щодо отримання та повернення кредиту, згенеровано інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства, оформлена та підписана сторонами в електронній формі;

електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Позичальником та пересилаються Товариству;

заявка - анкета встановленої Товариством форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства, яка заповнюється Позичальником на сайті Товариства www.moneyveo.ua з метою вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію», заповнення якої відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є відповіддю Позичальника, якому адресована пропозиція укласти електронний договір, про прийняття такої пропозиції;

одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує Позичальник, приймаючи та погоджуючись з Правилами та умовами електронного договору в особистому кабінеті, та яка відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» використовується з метою підписання електронного договору. Товариство передає одноразовий ідентифікатор Позичальнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його інформаційно-телекомунікаційній системі, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому смс-повідомлення за номером телефону, вказаним Позичальником під час заповнення заявки;

особистий кабінет - сукупність захищених сторінок, що формуються Позичальником в момент його реєстрації на сайті Товариства (особистий розділ Позичальника), за допомогою якого Позичальник здійснює повну взаємодію з Товариством, має постійний доступ до електронного договору, додаткових угод до електронного договору, свого графіка розрахунків та до іншої інформації/документів, пов`язаних з наданням Товариством фінансових послуг. Доступ до особистого кабінету здійснюється Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету на сайті Товариства і має юридичне значення ідентифікації Позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

02.08.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кошти отримувачу ОСОБА_1 на картку Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», що підтверджується платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, звертаючись до суду із вимогами про визнання укладеного договору недійсним (нікчемним), свої вимоги обґрунтовує, у тому числі тим, що такий договір укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», втім ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка містить права споживача в разі придбання ним продукції у кредит, і декларує, що означений Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування», містить в собі тільки одну частину, отже ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує неіснуючою нормою.

Між тим суду надано документи, які свідчать про те, що 18.02.2019 р. між сторонами було укладено договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на суму 3 050,00 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника (банківська картка № НОМЕР_2 ), зазначений у заявці Позичальника, що засвідчує факт передачі грошових коштів від Товариства до Позичальника і факт укладання між ними договору у формі електронного документу. Згідно пунктів 1.1, 1.4 договору Позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування в розмірі 1,01% від суми кредиту за кожний день користування згідно додатку № 1 до договору. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Позичальника для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Термін «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором» задекларовано у ч. 3-4 пункту 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію». Факт оформлення заявки на отримання кредитних коштів, яку оформив ОСОБА_1 , є акцептом на укладення кредитного договору (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до загального порядку дій Позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з метою укладення електронного договору Позичальник заходить на сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування, що спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що йому було запропоновано мікро-займ у розмірі 3 050,00 грн., між тим саме Позичальник був ініціатором укладення договору.

Після заповнення всіх необхідних даних заявки на кредит Позичальник підтверджує введення в заявку на кредит, а, натиснувши кнопку «Змінити», він має право змінити суму та строк кредитування, що, у свою чергу, відповідає абзацу 3 ч. 8 т. 11 Закону України «Про електронну комерцію». На кожному етапі заповнення заявки на кредит Позичальнику надаються підказки з роз`ясненнями порядку заповнення заявки на кредит та щодо змісту кожного кроку Позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі. Одночасно з переходом на іншу сторінку заявки на телефонний номер Позичальника направляється смс-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле, Позичальник підтверджує дію з відправлення заявки на кредит для аналізу інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «Продовжити» заявка на кредит надсилається на опрацювання інформаційно-телекомунікаційною системою. На наступному етапі Позичальнику повідомляється про процес оброблення заявки на кредит. У разі погодження заявки на кредит (прийняття Товариством рішення надати Позичальнику кошти в кредит на обраних ним умовах) Позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі всі істотні умови договору, та додатково повідомляється смс-повідомленням на номер телефону, вказаний Позичальником у заявці на кредит. На цьому етапі інформаційно-телекомунікаційна система Товариства формує та надає Позичальнику на ознайомлення індивідуальну частину договору з Позичальником, шляхом підстановки у типовий договір, погоджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, введених Позичальником в заявку на кредит даних. Індивідуальна частина договору відповідно до ст. 641 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є офертою Товариства, при цьому Позичальник, натиснувши на текст «Правила надання грошових коштів в кредит», ще раз має можливість ознайомитися з умовами Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства, які відповідно до пункту 4.1. договору є його невід`ємною частиною. Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється на номер телефону, вказаний Позичальником в заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується Позичальником для підписання електронного договору. У разі, якщо Позичальник не бажає приймати оферту, він тисне на кнопку «Ні». Після цього Позичальник повідомляється про можливість повторно подати заявку на кредит, при цьому він має право змінити істотні умови договору, отже інформаційно-телекомунікаційною системою роз`яснюється Позичальнику, що у разі його згоди з офертою Товариства та виявлення бажання укласти електронний договір, він має вчинити дію в інформаційно-телекомунікаційній системі щодо прийняття оферти Товариства, а саме: ввести одноразовий ідентифікатор, отриманий від Товариства у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі, та натиснути кнопку «Так», що одночасно є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме: акцептом в розумінні ч. 3 пункту 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». У разі вчинення дій, спрямованих на прийняття оферти, Позичальник повідомляється про те, що Товариством ініційовано грошовий переказ за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаного Позичальником в заявці на кредит. Одночасно з підписанням договору Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Інформаційно-телекомунікаційна система Товариства повідомляє Позичальника про успішне проходження транзакції переказу коштів. З цього моменту в силу положень ч. 2 ст. 640 та ст. 1046 ЦК України електронний договір вважається укладеним.

Отже, спростовані твердження ОСОБА_1 , що договору немає у відкритому доступі навіть у особовому кабінеті, оскільки перед укладенням договору ОСОБА_1 мав змогу ознайомитися з індивідуальною частиною договору, перед укладенням договору завантажити його проект на свій персональний комп`ютер, електронний примірник індивідуальної частини кредитного договору надсилається на електронну адресу клієнта, зберігається в особистому кабінеті, та на вимогу клієнта Товариством може надати кредитний договір на паперовому носії. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не мав змогу ознайомитися з умовами договору до його укладення, не відповідає дійсності, спростовується наданими як самим позивачем, так і відповідачем доказами.

Що стосується визнання недійсним кредитного договору, оскільки такий, на думку позивача, укладено з недотриманням порядку укладення електронного договору, встановленого ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», то суд знаходить такі вимоги недоведеними, оскільки, як зазначалося вище, без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення позивачем входу на сайт відповідача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не було б укладено, суд вбачає, що ОСОБА_1 пройшов весь алгоритм дій фінансової установи при укладенні кредитного договору, що є спростуванням його ж доводів, що товариство не надало повної, всебічної, об`єктивної, достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням.

Згідно ст.ст. 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у виді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. Якщо автором створюються ідентичний за документарною інформацією та реквізитами електронний документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Отже юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу, не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Щодо підписання договору, то відповідно до пункту 2.1.10 Правил одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує позичальник, приймаючи та погоджуючись з Правилами та умовами електронного договору в особистому кабінеті та, яка відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» використовується з метою підписання електронного договору. Товариство передає одноразовий ідентифікатор Позичальнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його інформаційно-телекомунікаційній системі, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому смс-повідомлення за номером телефону, вказаним Позичальником під час заповнення заявки. Кредитний договір № 839591928 від 18.02.2019 р. було підписано позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № 2MGJ658P було введено позивачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 18.02.2019 р. о 14:21:49, після чого позивач натиснув кнопку «Так», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинення дій, 18.02.2019 р. о 14:21:51 товариством було перераховано грошові кошти в сумі 3 050,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 , що належить позивачу відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить довідка щодо дій Позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, отже твердження ОСОБА_1 про недотримання порядку укладення електронного договору не відповідають дійсності.

Що стосується того, що укладена угода не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки умови укладеного договору є несправедливими, то кредит на суму 3 050,00 грн. надавався строком на 30 днів, на умовах строковості, зворотності та платності, Позичальник прийняв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно пункту 1.4 укладеного договору. Згідно пункту 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступним чином: за ставкою 0,01 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого для перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту. Детальний розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.6 договору).

Судом встановлено і не заперечується ОСОБА_1 , що суму кредиту в розмірі 3 050,00 грн. він отримав в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування на особистий рахунок.

Доводи ОСОБА_1 про несправедливість та невідповідність закону умов укладеного між сторонами договору не знайшли свого підтвердження, а тому вимоги про визнання цього договору недійсним є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Кодексу, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 1 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко прояснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні і грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Втім в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов договору № 839591928 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи ОСОБА_1 в цій частині ґрунтуються виключно на його поясненнях і спростовуються самим змістом договору, отже відсутні підстави для визнання означеного договору недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду в якості письмових доказів: копію договору № 839591928 від 18.02.2019 р., інформацію з особистого кабінету про статус кредиту та історія платежів, копію скрін-шоту повідомлення про нового кредитора, копію сторінок свого паспорту. Розгляд справи позивач просив провести в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про визнання кредитного договору недійсним (нікчемним) не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами. З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 634, 638, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 26-265, 280-282, 352, 353, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-Б, код ЄДРПОУ 38569246), Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 204, код ЄДРПОУ 39700642) про визнання кредитного договору недійсним (нікчемним).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 31.01.2020 р.

Суддя С.Я. Волкова