№ провадження 2/647/1/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Кириленко М.О..

за участю секретаря: Пилипчука О.Є.

позивача: ОСОБА_1

представника Бериславського РВ ДРАЦС Степанової О.В.:

представника органу опіки: Лобановської Д.І.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мальцева Тетяна Володимирівна до Бериславського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, приватного нотаріуса Литовченко І.А., ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача орган опіки та піклування Бериславської районної держаної адміністрації Херсонської області, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

встановив:

В травні 2018 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те,що вона на протязі тривалого часу з 1995 року по 2009 рік проживала однією сім`єю без укладання шлюбу з ОСОБА_3 . Весь цей час вони постійно проживали разом, вели спільне господарство. Після цього вони припинили проживати разом, але не припинили статевих стосунків. ОСОБА_3 є батьком дітей заявника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак у свідоцтвах про народження дітей записаний ОСОБА_3 , відомості про батька записані за вказівкою матері. При цьому ОСОБА_3 визнав своє батьківство та виховував своїх дітей та забезпечував їх матеріально. З 21.01.2016 року до часу смерті ОСОБА_3 перебував у шлюбу з ОСОБА_8 , ще до укладання шлюбу в них народився син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер, після його смерті залишилося спадкове майно. З метою отримання обов`язкової частки на спадщину після померлого батька та призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, позивач просить суд встановити, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до актових записів про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши батьком ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 24.05.2018 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого судового засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження до 16.08.2018 року.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року залучено до участі у справі орган опіки та піклування Бериславської районної держаної адміністрації Херсонської області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року заяву адвоката Юрченко Артема Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про встановлення зловживання позивачем ОСОБА_1 своїх процесуальних прав - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року справу було призначено до судового розгляду по суті.

18.06.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Юрченко А.С. подав до суду відзив на позовну заяву просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Так, позивач просить суд встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 був батьком дітей заявниці, а саме синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надавши до позову копії свідоцтв про народження дітей. Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 СК України - згідно заяви матері дитини. Відповідно до витягу № 00016438488 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 СК України для призначення допомоги актовий запис від 03 лютого 2016 року №2 про народження ОСОБА_6 , вчинено відділом реєстрації актів цивільного стану, яким відомості про батька дитини записані за вказівкою матері згідно з частиною першою статті 135 СК України. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Вважає, що позивач не додала достатніх доказів на підтвердження факту батьківства ОСОБА_3 дітей позивачки, не має підтвердження, що він визнавав дітей як своїх, а нібито проживання разом з позивачкою є підтвердженням батьківства не заслуговує уваги, так як діти могли бути від інших чоловіків. У позовної заяві позивач сама вказує, що померлий ОСОБА_3 , мешкав з нею до 2009 pоку, а дочка ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно, він не міг бути батьком дитини. Посилання позивача, що ОСОБА_3 мав дитину від незареєстрованого шлюбу, яким є ОСОБА_9 , навпаки підтверджує, той факт, що він визнавав лише його своїм сином, склавши на останнього заповіт, що підтверджує волю спадкодавця.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Мальцева Т.В. в судовому засіданні на задоволені позову наполягала з підстав викладених в позовній заяві.

Допитана в судовому засіданні, в порядку ст.234 ЦПК України, ОСОБА_1 пояснила, що з 1995 року по 2009 рік знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , проживали однією сім`єю, мали спільний бюджет, тримали господарство. Від даних стосунків народилося двоє дітей ОСОБА_4 , 1997 року народження, та ОСОБА_5 , 2000 року народження. ОСОБА_3 завжди був зайнятий, тому відкладав встановлення батьківства, ОСОБА_1 була матір`ю одиначкою. З 2009 року більше не проживали разом, проте ОСОБА_3 часто навідувався до неї, до дітей, підтримували стосунки. Від цих стосунків ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народилася донька ОСОБА_6 , того ж дня ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Юрченко А.С. в задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

Допитана в судовому засіданні, в порядку ст.234 ЦПК України, ОСОБА_2 пояснила, що коли ОСОБА_3 з нею почали проживати разом до них приходили в гості його пасинки. Коли ОСОБА_3 був вдома, то діти спілкувалися з ним, стверджує, що ніколи не чула як ОСОБА_3 називали діти. Її син ОСОБА_9 , зі слів баби ОСОБА_12 (матері ОСОБА_3 ), розказує, що в нього є брати. ОСОБА_3 розповідав їй про попередніх співмешканок, казав, що в нього є діти, але вони зареєстровані на прізвище дружини, бо вона відмовлялася встановлювати батьківство. Дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ніколи не називав синами. Стосовно дівчинки ОСОБА_6 , то їй ОСОБА_3 казав , що вона не його. Крім того, ОСОБА_6 не може бути дочкою померлого, оскільки в той час ОСОБА_1 проживала з іншим чоловіком.

Представник Бериславського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Херсонській області в судовому засіданні при вирішенні позову поклався на розсуд суду.

Третя особа орган опіки та піклування Бериславської РДА Херсонської області в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Приватний нотаріус Литовченко І.А. в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №060044 виданого Тягинською сільською радою Бериславського району Херсонської області на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 02.08.2004 року №592, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 9,70 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Згідно свідоцтв про народження серії № НОМЕР_1 від 20.03.2001 року, серії НОМЕР_2 від 09.10.2007 року, серії НОМЕР_3 від 03.02.2016 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копій амбулаторних карток Тягинської дільничої лікарні сільської амбулаторії Бериславського району Херсонської області дітей зазначено як ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 20.04.2011 року, ОСОБА_3 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно інформаційної довідки сі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) заповідач ОСОБА_3 склав заповіт 31.01.2017 року за №06, який був зареєстрований у Тягинській сільській раді Бериславського району Херсонської області.

За свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис №12.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №48444412 від 18.07.2017 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , відкрилася спадкова справа №63/2017

Згідно довідки Тягинської сільської ради №1240 від 11.10.2017 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , має склад сім`ї: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З листа Начальника Бериславського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Херсонській області №15/14.2-45 від 17.04.2018 року, вбачається що позивач ОСОБА_1 звернулася одноосібно із заявою про визнання батьківства до Бериславського районного відділу ДРЦСу, так як одноосібна заява про визнання батьківства розгляду відділом державної реєстрації актів цивільного стану не підлягає, рекомендовано звернутися до суду.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_18 пояснила, що являється рідною сестрою покійного ОСОБА_3 . Її брат ОСОБА_3 проживав з позивачкою у фактичних шлюбних відносинах близько 10-15 років, у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , 1997 року народження, та ОСОБА_5 , 2000 року народження. Свідку дуже добре запам`яталося що після народження другого сина, забрала їх з пологового будинку, після чого вони стали проживати разом з матір`ю померлого ОСОБА_12 , яка їм допомагала з дітьми. Розлучилися позивач з померлим ОСОБА_3 у 2009 році, останній дуже страждав з цього приводу. Діти після розлучення часто приходили до батька в гості. Невдовзі ОСОБА_3 став проживати разом з відповідачем по справі ОСОБА_2 , остання завжди знала що хлопці рідні її покійному чоловікові. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали трактор, а на ці гроші купили будинок. Зазначела що ОСОБА_4 приходив до неї та розповідав, що батько купив дочкам ОСОБА_2 телефон, а рідному сину нічим не до помагає, хоча їй відомо що хлопці приходили до батька та просили гроші на одяг. Коли між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникали сварки, він йшов до позивачки ОСОБА_1 , яку брав часто з собою у відрядження. Повідомила що у її присутності ОСОБА_3 розмовляв з їхньою матір`ю, та в розмові повідомив що ОСОБА_6 його рідна донька. Вважає що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є їй рідними племінниками.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_24 пояснила, що являється сусідкою та подругою ОСОБА_1 . Зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 переселилися в будинок його батьків, спочатку у них народився син ОСОБА_4 , в 1997 році, а потім син ОСОБА_5 , також знає що у них є ще спільна донька ОСОБА_6 . Проживали вони разом, періодично ОСОБА_3 їздив у відрядження. ОСОБА_12 допомагала їм по господарству, забирала також з пологового будинку. Коли вони розійшлися ОСОБА_4 було близько 15 років, точно не пам`ятає. ОСОБА_1 проживала у орендованому будинку, ОСОБА_3 часто через неї передавав гроші ОСОБА_1. Пам`ятає що коли ОСОБА_3 приходив до ОСОБА_1, ОСОБА_6 тоді було близько року ОСОБА_3 називав її донькою. У ОСОБА_1 був інший чоловік, з яким вони намагалися створити сім`ю, але у них нічого не вийшло. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 називали ОСОБА_3 батьком, він часто ходив до дітей, давав їм гроші. Вважає що троє дітей яких народила ОСОБА_1 від ОСОБА_3 , оскільки він не жив разом з ОСОБА_1, але навідував її.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_27 пояснила, що являється рідною сестрою ОСОБА_3 . Стверджує що троє дітей яких народила ОСОБА_1 від ОСОБА_3 . ОСОБА_4 назвали в честь їхнього батька, ОСОБА_5 в честь прадіда. Після того як ОСОБА_3 перестав проживати з ОСОБА_1 однією сім`єю, він зійшовся з ОСОБА_2 . Хоча і жив він з другою жінко, але приходити до ОСОБА_1 не перестав. Зазначили що вони разом з ОСОБА_1 їздили до Криму на два тижні, невдовзі ОСОБА_3 їй повідомив що ОСОБА_1 вагітна. Від цих стосунків у них народилася донька ОСОБА_6. ОСОБА_3 ОСОБА_1 та їхнім дітям допомагав матеріально, платив за кредит.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 пояснила, що позивач і відповідач являються їй невістками. Зазначила що її син ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали без реєстрації шлюбу, від даних стосунків у них народилося двоє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких вона допомагала виховувати, оскільки вони проживала з нею в одному будинку. Після розладу в сім`ї ОСОБА_3 з ОСОБА_1 розійшлися. Спочатку він жив один, але в невдовзі зустрів ОСОБА_2 , з якою почали жити разом. ОСОБА_3 часто навідувався до ОСОБА_1 та до дітей, підтримували стосунки. Коли ОСОБА_3 захворів хлопці приходили допомагати йому, під час проживання з ОСОБА_1 вони вели спільне господарство, також у них був трактор. Будинок придбав уже в стосунках з ОСОБА_2 . Зазначила що частину грошей на будинок давала вона. Прямо син їй не повідомив що ОСОБА_1 вагітна від нього, а лише сказав що в їхній сім`ї скоро з`явиться ще один маленький член сім`ї. Стверджує що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є їй рідними онуками, зазначила що ОСОБА_6 дуже ззовні схожа на її сина ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , за яким при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р ., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 , 1997 року народження та ОСОБА_5 , 2000 року народження, суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім`ю, а саме норми ст. 53 КпШС України.

Стаття 53 КпШС України встановлює, що у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ст. 54 КпШС України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.

При визнанні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і ОСОБА_3 до народження дитини та покази свідків.

Стаття 57 КпШС України передбачає, що діти, походження яких встановлено, зокрема, за рішенням суду, мають ті ж права і обов`язки щодо батьків та їх родичів, що й діти, які народилися від осіб, які перебувають у шлюбі.

Відповідно до вимог чинного законодавства, якщо встановлення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців померлого, справа має розглядатись в порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України від 12.06.1998 року № 16, згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. У необхідних випадках суд для з`ясування питань, пов`язаних із походженням дитини, може з урахуванням обставин справи призначити відповідну судову експертизу.

Отже, спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України, частинами 2, 3 ст. 53, якого встановлено, що в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо встановлення батьківства відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають задоволенню.

Відповідно дост.7 СК України, суд при розгляді справ про регулювання сімейних відносин повинен забезпечити можливість здійснення прав дитини, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні та максимально можливо враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ч. 1ст. 126 Сімейного Кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України передбачено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Зазначені вище обставини дають підстави суду дійти висновку, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 за життя, визнавав своє батьківство по відношенню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., опікувався нею та займався її вихованням.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах порушено право позивача на батьківство.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно із пп. 20 п. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно із пп. 2.13.1. п. 2.13. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до пп. 2.16.4. п. 2.1.6 цих Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, підставою для внесення змін до актових записів є рішення суду, а заявлені вимоги про встановлення батьківства не зачіпають права та обов`язки органу реєстрації актів громадянського стану.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до актового запису про народження позивача, мають бути внесені зміни, а саме відомості щодо батька позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану відділ державної реєстрації актів цивільного стану є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до п. 2.18. Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у пункті 2.28 цього розділу.

При цьому, суд також виходить з того, що відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню, зокрема, до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що унормовано ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 СК України суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є встановлення правовідношення.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З врахуванням вищевикладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження, підлягає задоволенню як законний та обґрунтований.

Керуючись ст.ст. 7, 126, 128, 130, 135 СК України , ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 200, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст.ст.53,54,57 КпШС України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мальцева Тетяна Володимирівна - задовольнити.

Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с.Інгулець Білозерського району Херсонської області є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за №8 від 09.10.2007 року, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Бериславського районного управління юстиції Херсонської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №4 від 20.03.2001 року, вчиненого Тягинською сільською радою Бериславського району Херсонської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за №2 від 03.02.2016 року, вчиненого виконавчим комітетом Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.02.2020 року

Суддя М.О.Кириленко