ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №819/2435/14-а

адміністративне провадження №К/9901/5092/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучачагрохлібпром» до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення компенсації, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді - Попко Я.С., Сеник Р.П.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бучачагрохлібпром» (далі - ТОВ «Бучачагрохлібпром») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (далі - ГУ ДКС України у Тернопільській області), Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики), Міністерства фінансів України, в якому просило: визнати неправомірною бездіяльність ДКС України та ГУ ДКС України у Тернопільській області щодо невиконання наказів Мінагрополітики України від 19 жовтня 2012 року № 632 та від 30 листопада 2012 року №745; стягнути з Державного бюджету України 3 813 249,00 грн шляхом списання цієї суми з рахунків Мінагрополітики.

2. Позов обґрунтовано тим, що згідно з розподілом бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу, ТОВ «Бучачагрохлібпром» виділено кошти у сумі 3 813 249,00 грн, які зареєстровано в УДКС в Бучацькому районі Тернопільської області, як фінансові зобов`язання за КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів», відповідно до наказів Мінагрополітики від 19 жовтня 2012 року № 632 та від 30 листопада 2012 року № 745. Посилаючись на те, що ТОВ «Бучачагрохлібпром» неодноразово зверталося до відповідачів з вимогою вжити заходи щодо перерахування позивачу коштів, передбачених відповідними державними програмами, проте свої обов`язки Мінагрополітики та органи ДКС України не виконали, просив суд задовольнити позов.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. Наказом Мінагрополітики від 19 жовтня 2012 року №632 «Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» затверджено розподіл бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами позичальниками, а також розподіл бюджетних коштів спрямованих для погашення кредиторської заборгованості за 2011 рік, зареєстрованої в органах Державної казначейської служби.

4. Відповідно до цього наказу №632 ТОВ «Бучачагрохлібпром» виділено 3 237 980,00 грн компенсації з бюджетних коштів для погашення кредиторської заборгованості за 2011 рік.

5. Наказом Мінагрополітики від 19 жовтня 2012 року №745 «Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів» затверджено розподіл бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу для компенсації лізингових платежів між підприємствами - лізингоодержувачами, а також розподіл бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу для компенсації лізингових платежів між підприємствами - лізингоодержувачами.

6. Відповідно до цього наказу №745 ТОВ «Бучачагрохлібпром» виділено з Державного бюджету України 575 341,00 грн компенсації з лізингових платежів.

7. Ці накази прийняті на підставі Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11 серпня 2010 року № 794 (далі - Порядок № 794).

8. Розподілом відкритих асигнувань у 2012 році зазначені кошти Мінагрополітики спрямувало до Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації через органи ДКС України, що не заперечується учасниками справи. Проте ці суми на рахунки ТОВ «Бучачагрохлібпром» не надійшли.

9. Позивач неодноразово звертався до органів казначейської служби про вжиття відповідних заходів, однак його звернення залишено без розгляду, а затверджені суми компенсації йому так і не виплачені, тому у 2014 році ТОВ «Бучачагрохлібпром» звернулося до суду за захистом порушеного права.

10. Предметом спору у цій справі є визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не виплати позивачу коштів, передбачених у Державному бюджеті України для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу та стягнення невиплачених сум компенсації.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у позові відмовлено.

12. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що у Державному бюджеті України на 2014 рік та на 2015 рік не передбачено коштів на виплату компенсацій за програмою за кодом КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсація лізингових платежів», тому відповідно до норм Бюджетного кодексу України, відсутні підстави для стягнення невиплачених сум з рахунків Мінагрополітики.

13. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано неправомірною бездіяльність ДКС України та ГУ ДКС України в Тернопільській області щодо невиконання наказів Мінагрополітики від 19 жовтня 2012 року № 632 та від 30 листопада 2012 року № 745, якими ТОВ «Бучачаргохлібпром» виділено 3 813 249,00 грн коштів за бюджетною програмою КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Бучачагрохлібпром» суму 3 813 249,00 грн компенсації за оплату відсотків за кредитами відповідно до наказів Мінагрополітики України від 19 жовтня 2012 року № 632 та від 30 листопада 2012 року № 745, за бюджетною програмою КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів», шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

14. Перевіряючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи Мінагрополітики про неналежне фінансування не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки факт наявності заборгованості перед ТОВ «Бучачаргохлібпром» у розмірі 3 813 249,00 грн за програмою здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів відповідачами не заперечується, а реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких, за встановлених у цій справі обставин, не є поважною причиною для невиконання відповідачами своїх зобов`язань.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін

15. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Мінагрополітики подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

16. Заявник зазначив, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги норми Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2012 року № 104 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі» (далі - Порядок № 104) та неправильно застосовано норми Порядку №794.

17. Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи, зокрема, доводам відповідача про те, що кошти за бюджетною програмою КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсація лізингових платежів» не виділялися, однак підтримка підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів здійснювалася за бюджетною програмою КПКВ 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі». Тому Мінагрополітики України, у межах наданих йому повноважень, видало накази про розподіл бюджетних коштів і для позивача. Водночас, у 2012 - 2013 роках було обмежене фінансування бюджетної програми КПКВ 2801180, а у 2014 році кошти на цю програму взагалі не виділені.

18. У порушення вимог пункту 3 частини першої статті 163 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, у судовому рішенні не наведено мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, що не відповідає приписам статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

19. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Мінагрополітики.

20. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Бучачаргохлібпром» просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що відповідно до положень Бюджетного кодексу України Мінагрополітики, як розпорядник коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування бюджетних програм, зокрема за КПКВ 2801240, повинно забезпечувати ефективне, результативне і цільове використання таких коштів, у тому числі контролювати роботу розпорядників таких коштів нижчого рівня. Проте своїх обов`язків відповідач не виконав, що призвело до існування заборгованості перед ТОВ «Бучачаргохлібпром». Водночас відсутність коштів не є поважною причиною для звільнення відповідача від відповідальності за допущену ним бездіяльність.

21. У поясненнях на касаційну скаргу Міністерство фінансів України просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на обмежене фінансування за програмою КПКВ 2801180 та відсутність бюджетних асигнувань за КПКВ 2801240 у 2012 - 2014 роках.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

22. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Правовідносини, пов`язані з виконанням бюджетних зобов`язань за бюджетними програмами фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу шляхом здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів регулюються Бюджетним кодексом України та Порядком № 794, яким (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено процедуру використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів.

24. Зокрема, пунктом 1 Порядку № 794 встановлено, що цим Порядком визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики для часткової компенсації відсоткової ставки за залученими суб`єктами господарювання агропромислового комплексу у банках, у тому числі іноземних, коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками в іноземній валюті, залученими від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, залученими в іноземній валюті від нерезидентів, що отримуються позичальниками внаслідок випуску нерезидентами середньо- та довгострокових облігацій на міжнародних фінансових ринках, за умови участі активів позичальників у випуску з нерезидентом - емітентом облігацій, використаними на пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу, та наданими кредитами з реалізації проектів енергозбереження відповідно до Закону України «Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку». Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства» та лізингових платежів.

25. За приписами частини третьої статті 20 Бюджетного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.

26. Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

27. Частиною першою статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

28. Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3 - 5 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством(пункт 4); розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу (пункт 5).

29. Водночас, за приписами пунктів 7, 9 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

30. Пунктом 1-1 Порядку № 794 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Мінагрополітики.

31. Згідно з абзацами 4, 5 пункту 14 Порядку №794 Мінагрополітики спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників та лізингоодержувачів.

32. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

33. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що повноваження Мінагрополітики не обмежуються прийняттям відповідного рішення (наказу) про надання державної підтримки підприємствам аграрно-промислового комплексу (далі - АПК), шляхом затвердження відповідної суми компенсації, що підлягає виплаті. Воно також зобов`язане своєчасно приймати ефективні управлінські рішення, які забезпечують реалізацію цього наказу, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм. Такі заходи спрямовано на підтримку розвитку аграрного сектору економіки, у зв`язку з чим щороку у законі про Державний бюджет України визначаються види державних цільових програм фінансової підтримки підприємств АПК та затверджуються суми витрат на них. Водночас, Мінагрополітики, як головний розпорядник таких коштів, є, одночасно, і відповідальним виконавцем за реалізацію таких програм, у тому числі і за програмою КПКВ 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсація лізингових платежів» та несе відповідальність за її виконання.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Як встановлено судами, перед ТОВ «Бучачаргохлібпром» існує заборгованість у розмірі 3 813 249,00 грн за програмою здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів. Ці кошти позивачу не виплачені через відсутність бюджетних асигнувань. Вказані обставини учасниками справи не заперечуються.

35. Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які свідчать про те, що відповідачами вживалися заходи щодо виконання бюджетної програми КПКВ 2801240 протягом 2012 - 2014 років, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що Мінагрополітики, як головний розпорядник бюджетних коштів, не виконав своїх обов`язків як відповідальний виконавець бюджетної програми, за якою ТОВ «Бучачаргохлібпром» виділено, проте не перераховано кошти у сумі 3 813 249,00 грн.

36. Верховний Суд відхиляє аргументи позивача щодо відсутності бюджетних асигнувань та заміну бюджетної програми КПКВ 2801240 на КПКВ 2801180, з посиланням на Порядок № 104, оскільки повноваження Міністерства не обмежуються лише процедурою розподілу бюджетних коштів та спрямування до органу казначейської служби відповідних документів. Водночас, заміна коду бюджетної програми у березні 2012 року не впливає на обов`язок відповідачів виконати накази Мінагрополітики, прийнятихі 19 жовтня 2012 року № 632 та 30 листопада 2012 року № 745, оскільки ці накази відповідачем видано вже після змін у бюджетних програмах. Крім того, накази від 19 жовтня 2012 року № 632 та від 30 листопада 2012 року № 745 прийнято на безпосереднє виконання програми КПКВ 2801240, вони стосуються виплати компенсацій за 2011 рік і до цих наказів жодних змін не вносилося.

37. Доводи заявника щодо відсутності мотивів у судовому рішенні, спростовуються встановленими судами обставинами у справі та змістом цього рішення.

38. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновки суду апеляційної інстанцій.

39. Враховуючи те, що доводи касаційної скарги зводяться лише до правомірності стягнення коштів з рахунків Мінагрополітики, Верховний Суд відповідно до частини першої 341 КАС України не переглядає судове рішення в частині визнання неправомірною бездіяльності ДКС України та ГУ ДКС України в Тернопільській області.

40. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики України залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська