Справа № 159/1383/17 Провадження №11-кп/802/2/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження №42016030220000111 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні заступника військового прокурора Луцького гарнізону ОСОБА_7 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2018 року щодо ОСОБА_9 ,яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дубно, Рівненської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, одружений, начальник територіального сервісного центру МВС № 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, раніше не судимий,

визнаний невинуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується

Запобіжний захід застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді застави скасовано. Внесену заставу повернуто заставодавцю ОСОБА_10 .

Скасовано арешт на майно та грошові кошти, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2016 року.

Вироком вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И В

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачувався в тому, що він відповідно до наказу в.о. директора Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 5 серпня 2016 року №105 о/с ОСОБА_9 призначений на посаду начальника територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області.

Начальник територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області ОСОБА_11 , є службовою особою, яка обіймає постійно в органах державної влади посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, вчинив службовий злочин за наступних обставин:

Так, 31 серпня 2016 року від імені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , не встановленою особою було подано заяви № 99088902 та № 99092323 до територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області про видачу посвідчень водія категорії «В».

Відповідно до вимог п.п. 1, 16, 17, 18, 22 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 р. № 340,п.п. 1.3, 1.5, 2.3, 2.13 «Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС від07.12.2009 № 515та посадової інструкції,посвідчення водія категорії «В» видаються особам, які пройшли підготовку водіїв транспортних засобів відповідних категорій, склали в ТСЦ МВС іспити зі знаньПравил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами) (далі - Правила дорожнього руху), та навичок керування транспортними засобами за кожною з категорій, що відкривається, рішення про видачу особам посвідчень водія приймають працівники ТСЦ МВС.

Проте, ОСОБА_9 , достовірно знаючи вищенаведені вимоги законодавства, усвідомлюючи протиправність своїх дій, провів без участі осібтеоретичний і практичний іспити втериторіальному сервісному центрі МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, з метою подальшої незаконної видачі посвідчень водіяна право керування транспортним засобом категорії «В».

Так, 31 серпня 2016 року ОСОБА_9 , будучи службовою особою, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний намір на незаконну видачу посвідчень водіяна право керування транспортним засобом категорії «В», шляхом зловживання службовим становищем,із хибно зрозумілих інтересів по службі вніс доофіційних документів екзаменаційних карток для проведення усного теоретичного іспиту на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , завідомо неправдиві відомості шляхом виконання власного підписупро нібито позитивне складання останніми іспитів зі знань Правил дорожнього рухувтериторіальному сервісному центрі МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, який знаходиться за адресою: вул. Володимирська, 133 м. Ковель Волинська обл.

Після чого, 01 вересня 2016 року, ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не перебуваливтериторіальному сервісному центрі МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області та іспитизі знань Правил дорожнього руху,з навичок керування транспортними засобами категорії «В»не здавали тапродовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на незаконну видачупосвідчень водіяна право керування транспортним засобом категорії «В»власноручно вніс до офіційних документів-екзаменаційних листів № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_12 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_13 завідомо неправдиві відомості щодо результатівтеоретичних та практичних іспитіву вигляді позитивної оцінки «склав» тапідтвердивши це своїм особистим підписом, що не відповідало дійсності.

В подальшому, ОСОБА_9 , продовжуючи свою злочинну діяльність,діючивсупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що складені в зазначений вище спосіб офіційні документи:екзаменаційні картки для проведення усного теоретичного іспиту на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 31 серпня 2016 року та екзаменаційні листи № 99088902 на ім`я ОСОБА_12 , № 99092323 на ім`я ОСОБА_13 містять завідомо неправдиві відомості прийняв незаконне рішення про видачу посвідчень водіяна право керування транспортним засобом категорії «В» серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_13 , власноручнопідтвердивши це своїм особистим підписом в заяві №99088902 від 31 серпня 2016 року на ім`я ОСОБА_12 та заяві № 99092323 від 31 серпня 2016 року на ім`я ОСОБА_13 , а також екзаменаційних картках водіїв на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Таким чином, ОСОБА_9 , являючись начальником територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, тобто будучи службовою особою, яка обіймає постійно в органах державної влади посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, знаходячись в службовому приміщенні територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, за адресою: вул. Володимирська, 133 м. Ковель Волинська обл., діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою незаконної видачі посвідчень водіяна право керування транспортним засобом категорії «В» серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_13 ,на порушення вимог ст.ст.8, 61-63 Закону України «Про державну службу», п.п.1, 16, 17, 18, 22 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340п.п.1.3, 1.5, 2.3, 2.13 «Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС від07 грудня 2009 року № 515та посадової інструкції вчинив службове підроблення, а саме:

- 31 серпня 2016 року вніс до офіційних документів екзаменаційних карток для проведення усного теоретичного іспиту на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , завідомо неправдиві відомостіпро нібито позитивне складання останніми іспитів зі знаньПравил дорожнього рухутапідтвердивши це своїм особистим підписом, що не відповідало дійсності.

- 01 вересня 2016 року вніс до офіційних документів -екзаменаційних листів № 99088902 на ім`я ОСОБА_12 , № 99092323 на ім`я ОСОБА_13 завідомо неправдиві відомості щодо результатівтеоретичних та практичних іспитіву вигляді позитивної оцінки «склав» тапідтвердивши це своїм особистим підписом, що не відповідало дійсності, чим вчинив внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, тобто службове підроблення злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

Крім того, будучи начальником територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, тобто службовою особою, яка обіймає постійно в органах державної влади посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, ОСОБА_9 , відповідно до вимог ст.ст. 8, 61-63 Закону України «Про державну службу» та посадової інструкції начальник територіального сервісного центру №0742, був зобов`язаний здійснювати організаційне забезпечення та загальне керівництво центром, розподіляти обов`язки між його працівниками, визначати і забезпечувати виконання покладених на центр завдань, організовувати роботу по недопущенню випадків корупційних діянь з боку співробітників центру, неділові стосунки, проводити перевірку документів поданих на реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку транспортних засобів, видачі та обміну посвідчень водія, про результати перевірки ставити відповідну відмітку на заяві з особистим підписом та зазначенням дати проведення перевірки, прізвища, посади; організовувати та контролювати роботу щодо прийому працівниками центру документів, передбачених чинним законодавством для проведення реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку транспортних засобів, видачі та обміну посвідчень водія; здійснювати контроль за оформленням заяв громадян, формувати та накопичувати справи необхідними документами, які стали підставою для реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів, відповідними підтвердженнями та перевіряти повноту сплати власниками передбачених законодавством податків та зборів, а також керуватися у своїй діяльності Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно правовими актами та забезпечувати їх виконанняу територіальному сервісному центрі МВС №0742.

Пунктом 2 Примітки до ст. 368 КК України передбачено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях368,368-2,369та382цього Кодексу є особи, зазначені упункті 1примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно ізстаттею 6Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, тобто ОСОБА_9 перебуваючи на посаді начальника територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, ОСОБА_11 , обіймаючи посаду начальника територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вирішив використати надану йому владу та службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди від ряду громадян України.

10 серпня 2016 року біля 12:21 год. ОСОБА_9 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті, діючи умисно, з корисливого мотиву, реалізовуючи свій злочинний намір на вимагання та одержання неправомірної вигоди поставив вимогу громадянці ОСОБА_14 про необхідність йому надання неправомірної вигоди заприсвоєння державного номерного знаку із комбінацією цифр «3303» при державній реєстрації транспортного засобу марки «Тойота» моделі «РАВ 4»

Після чого, ОСОБА_14 , будучи постановленого в умови, за яких відмова від надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди, унеможливитьприсвоєння державного номерного знаку із вищевказаною комбінацією цифр при державній реєстрації транспортного засобубула змушена погодитись на висунуту протиправну вимогу ОСОБА_9 .

Виконуючи зазначені вище незаконні вимоги ОСОБА_9 , 10 серпня 2016 року біля 12:22 год., ОСОБА_14 , перебуваючи у службовому кабінеті начальника територіального сервісного центру МВС №0742 ( ОСОБА_9 ) за адресою: вул. Володимирська, 133 м. Ковель Волинська обл., діючи за вказівками останнього, передала, а ОСОБА_9 одержав в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 100 доларів США, за сприяння уприсвоєнні державного номерного знаку із комбінацією цифр «3303» при державній реєстрації транспортного засобу марки «Тойота» моделі «РАВ 4».

В подальшому, 17 серпня 2016 року біля 12:57 год. ОСОБА_9 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті, діючи повторно, з корисливого мотиву, маючи намір незаконно збагатити своє матеріальне становище в такий спосіб, одержав від громадянки ОСОБА_15 неправомірну вигоду в розмірі 200 гривень за сприяння щодозаміни свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат» реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Крім цього, впродовж липня - вересня 2016 року ОСОБА_9 , діючи всупереч своїх службових обов`язків, з корисливих мотивів, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання неправомірної вигоди, створював умови для вимагання та подальшого одержання від ОСОБА_16 неправомірної вигоди у розмірі 2500 гривень за сприяння у безперешкодній та пришвидшеній процедурі перереєстрації двох транспортних засобів.

Так, ОСОБА_9 , будучи начальникомтериторіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, з метою незаконного збагачення, попередньо висунув ОСОБА_16 незаконну вимогу про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в сумі 2500 гривень, за сприяння у безперешкодній та пришвидшеній процедурі перереєстрації двох транспортних засобів.

ОСОБА_16 , будучи постановленим в умови, за яких відмова від надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди зашкодить його законним правам та інтересам та унеможливить швидку процедуру перереєстрації двох транспортних засобів, був змушений погодитись на вищевказані протиправні вимоги ОСОБА_9 .

Виконуючи зазначені вище незаконні вимоги ОСОБА_9 , 14 вересня 2016 року близько 16.00 год., ОСОБА_16 , перебуваючи у службовому кабінеті начальника територіального сервісного центру МВС №0742 ( ОСОБА_9 ) за адресою: вул. Володимирська, 133 м. Ковель Волинська обл., діючи за вказівками останнього, передав, а ОСОБА_9 , повторно одержав в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 2500 гривень, за сприяння у безперешкодній та пришвидшеній процедурі перереєстрації двох транспортних засобів.

Того ж дня одержана ОСОБА_9 від ОСОБА_16 неправомірна вигода в розмірі 2500 грн. була виявлена та вилучена під час обшуку службового кабінету ОСОБА_9 , а останнього у подальшому було затримано.

Таким чином, начальник територіального сервісного центру МВС №0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області ОСОБА_9 , являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, постійно обіймаючи в органі державної влади посаду, пов`язану із здійсненням функції представника влади, на порушення вимогст.ст.8, 61-63 Закону України «Про державну службу» та посадової інструкції,діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, з використанням наданої йому влади та службового становища, одержав від наступних громадян неправомірну вигоду, а саме:

-10 серпня 2016 року біля 12:22 год., перебуваючи у службовому кабінеті начальника територіального сервісного центру МВС №0742 ( ОСОБА_9 ) за адресою: вул. Володимирська, 133 м. Ковель Волинська обл., одержав від громадянки ОСОБА_14 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 100 доларів США, поєднаного з вимаганням, за сприяння уприсвоєнні державного номерного знаку із комбінацією цифр «3303» при державній реєстрації транспортного засобу марки «Тойота» моделі «РАВ 4»;

- 17 серпня 2016 року біля 12:57 год. перебуваючи в службовому кабінеті, начальника територіального сервісного центру МВС №0742 ( ОСОБА_9 ), діючи повторно, одержав від громадянки ОСОБА_15 неправомірну вигоду в розмірі 200 гривень, за сприяння щодозаміни свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Фольсваген Пассат» реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

- 14 вересня 2016 року біля 16:00 год. перебуваючи в службовому кабінеті, начальника територіального сервісного центру МВС №0742 ( ОСОБА_9 ), діючи повторно, одержав від громадянина ОСОБА_16 неправомірну вигоду в розмірі 2500 гривень, поєднане із вимаганням, за сприяння у безперешкодній та пришвидшеній процедурі перереєстрації двох транспортних засобів чим вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене повторно, поєднано із вимаганням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати через неповноту судового розгляду, необґрунтованість та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. По епізоду службового підроблення вказує, що ОСОБА_9 , на якого згідно посадової інструкції, покладено обов`язок особисто ідентифікувати особу, перевірити подані ним документи, бути присутнім при прийнятті іспитів, свідомо та умисно надав документам статусу офіційних, засвідчивши підписом дані, що не відповідають дійсності чим створив умови для видачі і одержання особою, яка фактично не набула на те права, посвідчення водія та права керування транспортними засобами з порушенням вимог законодавства. По епізодах обвинувачення в отриманні неправомірної вигоди зазначає, що судом не надано належної правової оцінки та не відображено у вироку показання свідка ОСОБА_17 по епізоду передачі обвинуваченому хабара в розмірі 100 дол. США від ОСОБА_14 . Незважаючи на явні суперечності у показаннях свідків ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_9 , суд, надавши перевагу показанням обвинуваченого та відхиливши показання свідка, належним чином своїх висновків не мотивував. Вказує на суперечливість висновків щодо безпосередньої передачі ОСОБА_18 обвинуваченим ОСОБА_9 неправомірної вигоди. Заперечує порушення правил підслідності та зазначає про наявність в матеріалах кримінального провадження відповідних постанов прокурора. Сервісний центр є структурним підрозділом МВС, безпосередньо здійснює правоохоронні функції. Тоді як у відповідності до ч.2 ст.247 КПК України розгляд клопотань НСРД може здійснюватись слідчим суддею поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування не тільки щодо працівників правоохоронних органів, але й у їх приміщеннях. Проведені слідчі і негласні слідчі дії здійснені в межах зареєстрованого повідомлення про кримінальне правопорушення і виявлені факти додаткової реєстрації не потребували. Також зазначає, що невнесення до реєстру матеріалів досудового розслідування ухвали слідчого судді від 11 серпня 2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій не є підставою для визнання доказів недопустимими, зважаючи на те, що згадане судове рішення за клопотанням сторони захисту було розсекречено, досліджено судом й долучено до матеріалів справи. У зв`язку із цим, просить вирок, яким ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України та виправдано - скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України та призначити за ч.1 ст.366 КК України покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків строком на 3 роки; за ч.3 ст.368 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне до відбуття покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків строком на 3 роки та конфіскацією майна.

В поданих на апеляційну скаргу прокурора запереченнях обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2018 року, яким його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за ч.1 ст.366 та ч.3 ст.368 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, міркування прокурорів, які підтримали подану апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які кожен окремо, відносно її задоволення заперечили, просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, апеляційний суд доходить наступного висновку.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Згідно із п.1 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, виправдовуючи ОСОБА_9 за ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, дотримався вищезазначених вимог закону.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, зробив ґрунтовний аналіз доказів, які були надані стороною обвинувачення та дійшов правильного висновку про те, що вони не підтверджують події інкримінованих ОСОБА_9 злочинів.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження та вироку, судом першої інстанції в повному обсязі досліджені зібрані докази винуватості ОСОБА_9 , на які посилалась сторона обвинувачення, перевірені судом та згідно зі статтями 85, 86, 87, 94 КПК України належним чином оцінені з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.

З огляду на викладене, доводи прокурора про неправильну оцінку доказів обвинувачення, зроблені судом, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження та вимогах закону.

Із змісту вироку суду першої інстанції убачається, що у ньому викладено формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_9 , підстави його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд не бере до уваги докази обвинувачення.

Виправдовуючи ОСОБА_9 за ч.1 ст.366 КК України, суд урахував позицію останнього, який свою винуватість не визнав та показав, що іспити проводять члени комісії, а він ставить свій підпис як голова комісії. Із ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не знайомий.

У відповідності до вимог «Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ із змінами внесеними від 27 квітня 2016 року (п.2.13, п.2.14, 2.17 розділу ІІ Інструкції) екзаменаційні листи щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , окрім підпису обвинуваченого, в графі «працівник» містять підписи ще двох членів, які не були предметом експертного дослідження, що позбавило суд можливості зробити категоричний висновок про їх належність, у тому числі, обвинуваченому ОСОБА_9 .

Також встановлено, що відомості по факту вчинення ОСОБА_9 службового підроблення 31 серпня 2016 року внесено до ЄРДР лише 28 березня 2017 року і такі не містять опису службового підроблення вчиненого 01 вересня 2016 року. Тоді як слідчі (розшукові) дії, зокрема проведення почеркознавчої експертизи призначено 10 лютого 2017 року, а сам висновок експерта датований 17 лютого 2017 року, тобто до початку внесення відомостей в ЄРДР по даному факту.

З огляду на викладене, а також з урахуванням того, що з суб`єктивної сторони даний злочин характеризується лише умисною формою вини, апеляційний суд погоджується із висновком суду про те, що сукупність зібраних стороною обвинувачення доказів, на переконання апеляційного суду, не спростовує твердження обвинуваченого про відсутність в його діях умислу на внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей та не доводить події злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Також встановлено, що досудове розслідування по інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_9 злочинах проводилось слідчими військової прокуратури. А тому, висновки суду про порушення правил підслідності у даному кримінальному провадженні є правильними, і з ними погоджується апеляційний суд. Так, слідчі військової прокуратури, в розумінні ст.ст.214, 216 КПК України, не наділені повноваженнями розслідування інкримінованих обвинуваченому злочинів, які не відносяться до військових, а сам ОСОБА_9 не є працівником правоохоронного органу. При визначенні приналежності останнього до такої категорії працівників, судом правильно враховано рішення Конституційного суду України № 10-рп/2012 від 18 квітня 2012 року, відповідно до якого поняття «працівник правоохоронного органу» визначається відповідно до розуміння ознак цього суб`єкта за змістом його застосування у Кримінальному кодексі. Так обвинуваченому, який прийнятий на роботу за конкурсом, відповідно до Закону України «Про державну службу», військове звання не присвоювалось, право на пенсійне забезпечення, як особі органів внутрішніх справ, не набуто, а згідно посадових обов`язків не передбачено право на складання протоколів про адміністративні правопорушення, тобто у своїй діяльності ОСОБА_9 правоохоронні функції не здійснює. Не спростовує правильних висновків суду в цій частині і постанова заступника генерального прокурора від 27 березня 2017 року, винесена фактично по завершенню досудового розслідування, якій судом надана вірна правова оцінка, з урахуванням вимог ч.5 ст.36 КПК України.

Тоді як проведення досудового розслідування кримінального провадження органом, до компетенції якого, згідно із процесуальним законодавством не віднесено його здійснення, порушує загальні засади закріплені ст.9 КПК України та у відповідності до п.2 ч.3 ст.87 КПК України дає підстави для визнання доказів здобутих шляхом реалізації органами досудового розслідування своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, недопустимими.

Також встановлено, що обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст.368 КК України переважно ґрунтується на доказах, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Судом належним чином досліджено законність здобутих за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій доказів та обґрунтовано визнано їх такими, що отримані з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, прав та свобод людини.

Встановлено, що дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_9 надавався на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 04 серпня 2016 року.

Правомірність звернення із клопотанням про проведення НСРД поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування прокурор мотивував положеннями ч.2 ст.247 КПК України, зокрема їх проведенням у приміщеннях правоохоронних органів та метою недопущення розголошення відомостей про їх проведення.

Згідно Положення про Територіальний сервісний центр 0742 РЦС МВС у Волинській області територіальний сервісний центр хоча і є структурним підрозділом територіального органу МВС - Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, проте порядок його утворення та спрямування діяльності вказує на відсутність правоохоронних функцій та не дає правових підстав для його віднесення до правоохоронних органів в розумінні Законів України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та «Про основи національної безпеки України». І з таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Відтак,слідчий суддяАпеляційного судуТернопільської областіне мавпроцесуальних правнадавати дозвілна втручанняв приватнежиття обвинуваченого ОСОБА_9 .

У рішенніу справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людинизазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Також встановлено,що контрольза вчиненнямзлочину уформі спеціальногослідчого експериментуза участю ОСОБА_16 14вересня 2016року проводивсяна підставіпостанови прокуроравід 04серпня 2016року,шляхом втручанняу йогоприватне життя, на підставі вищезгаданої ухвали слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області, заздалегідь ідентифікованими засобами поміченими грошовими коштами, рішення про використання яких прокурором не приймалось, і у поданій апеляційній скарзі прокурор висновки суду щодо не встановлення судом походження коштів, які використовувались для проведення НСРД, не спростував.

За результатами розгляду матеріалів кримінального провадження, вказавши на очевидні порушення процедури отримання доказів, суд правильно визнав вказані докази недопустимими та відповідно недостатніми для підтвердження події кримінального правопорушення, як передбаченого ч.3 ст.368 КК України так і ч.1 ст.366 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 , а тому підстави для задоволення поданої прокурором апеляційної скарги, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника військового прокурора Луцького гарнізону ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2018 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: