ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року Справа № 923/23/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АРКС", м. Київ

до: Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н", м. Херсон

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія", м. Олешки Херсонської області

про стягнення вартості страхового відшкодування в розмірі 17336,45 грн.

за участю представників сторін

від позивача - не прибув

від відповідача - Салтан Р.В.

від третьої особи - не прибув

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ПВКФ "Євротранс-Н" (відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" в якій просить стягнути з відповідача вартість сплаченого страхового відшкодування в розмірі 17336,45 грн. за Генеральним договором добровільного страхування вантажу № 1793г7зг від 03.10.2017 року, на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 924, 934, 993, 1166 ЦК України, статей 4, 5, 7, 11, 162 ГПК України.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 09.01.2020 року було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не прибув. 3 лютого 2020 року звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа в судове засідання не прибула, причини неявки не повідомила, належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

03.10.2017 між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - Страховик; з 20.06.2019 р. змінена назва на Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «АРКС») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (далі - Страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування вантажу 1793г7зг (далі - Договір страхування).

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

Відповідно до п. 4.2. Договору страхування страховими випадками є:

4.2.1 Договору страхування пошкодження або повна загибель (втрата) всього вантажу або його частини під час перевезення вантажу, внаслідок будь-яких подій, за винятком зазначених в п. 5 Договору страхування.

Відповідно до п. 7 Договору страхування договір є дійсним за умови оплати Страхувальником страхового платежу відповідно до п. 2.7. Договору страхування, перевезення вважається застрахованим з моменту коли вантаж взятий до завантаження на транспортний засіб зі складу чи місця зберігання в пункті відправлення згідно транспортних та товаросупроводжувальних документів та умов п. 3.2. Договору страхування.

18.02.2016 року між Приватним підприємством "ПВКФ "ЄВРОТРАНС-Н" (експедитор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (клієнт) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 1802-16 (далі Договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів).

Відповідно до умов Договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів експедитор від свого імені та за рахунок клієнта зобов`язується надати експедиційні послуги по організації та забезпеченню перевезень вантажів клієнта, а клієнт зобов`язується приймати та сплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 2.1 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування сторони обумовлюють умови надання послуг, які необхідні для здійснення перевезень в заявках.

Відповідно до п. 5.3. Договору про транспортно-експедиційне обслуговування - при виникненні збитків внаслідок неналежного виконання договору винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки, підтверджені необхідними документами.

Позивач у позові зазначає, що в день доставки вантажу вантажоодержувачем 23.10.2017р. було складено акт рекламацію № 115, відповідно до якого було виявлено пошкодження частини вантажу, а саме: накладна №HU110831, тип паперу Austroliner 3 Light 100 г/м.кв., номер рулону 8270788, ширина 2500 мм, маса 3124 кг, пошкодження - тип -1 (пошкодження торцу рулону), 3124 кг, вартість 871.596 євро; вартість пошкодженого товару становить 27336,45 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на підставі Страхового акту № АХА2357386 від 05.02.2018 виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 17336,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №418890 від 06.02.2018 р. (а.с.51). Посилаючись на приписи ст..993 ЦК України та ст.. 27 Закону України "Про страхування", позивач просить стягнути з відповідача вартість сплаченого страхового відшкодування в 17336,45 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що при прийомці вантажу було встановлено його пошкодження, по факту якого заявлено рекламацію від 23.10.2017 р. №115 на суму 27336,45 грн., в якій зазначено тип пошкодження " пошкодження торцу рулону" у рулоні №8270788.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі пошкодження вантажу перевізник відповідає в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбитражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7, при прийманні вантажу від органів транспорту підприємство-ортимувач у відповідності до діючих на транспорті правил перевезення вантажів зобов`язано перевірити, чи забезпечене збереження вантажу при перевезенні, зокрема: перевірити, чи були дотримані встановленні правила перевезення, які забезпечують збереження вантажу від пошкодження і псування (укладка вантажу, температурний режим, тощо), строки доставки, а також провести огляд вантажу. У разі отримання від органу транспорту вантажу без перевірки кількості місць, ваги і стану його отримувач в порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов`язаний вимагати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна відмітка. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, посвідчуючих якість продукції, одержувач зупиняє подальше приймання продукції і складає акт (п. 16 інструкції).

Відповідно до п.30 вказаної Інструкції якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов`язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації.

Судом встановлено, що ТОВ "Дунапак Таврія" прийом вантажу не зупинило та не довело до відома ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" про виявлені пошкодження вантажу.

До позовної заяви додано Акт огляду пошкодженого вантажу від 23.10.2017р. (а.с.46), складений представником ПрАТ СК "АХА Страхування" Табула Д.В. в присутності Страхувальника ОСОБА_1 . В даному акті зазначено, що огляд вантажу проводився за адресою: м.Олешки, вул..Гвардійська, 103; вид транспорту: автомобільний, Автопоїзд в складі автомобіля МАН НОМЕР_2 та напівпричіп НОМЕР_1 . Огляд вантажу проводився без участі водія автомобілю, що здійснював перевезення, та представника ПП "ПВКФ "Євротранс-Н". Намокання нижнього торцу рулону у вигляді мокрої стрічки на всій площині; намокання відбулось внаслідок негерметичності плит, складених на підлозі полупричіпа. Але позивачем не надано доказів на підтвердження такого висновку та документів, що представник страхової компанії є спеціалістом з якості.

Згідно ст. 315 ГК України до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів.

Відповідач наголошує, що претензій щодо якості вантажу, що був доставлений 23.10.2017р., ТОВ "Дунапак Таврія" на адресу ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" не направляло. Більш того, Акт надання послуг №410 від 31 жовтня 2017 року був підписаний ТОВ "Дунапак Таврія" без зауважень. Рахунок на оплату послуг від 30.10.2017р. № 301003 був сплачений 06.12.2017р. в повному обсязі.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються втрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічна норма права міститься у статті 22 ЦК України.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв`язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право відшкодування завданих збитків.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Суб`єктом є боржник; об`єктом-правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків. Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих ним на себе зобов`язань, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Разом з тим, виходячи з представлених сторонами доказів, на думку суду, Позивачем не надано переконливих доказів того, що пошкодження вантажу сталось саме з вини Відповідача.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відмовляє у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 05.02.2020

Суддя В.В.Литвинова