ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - не з`явився,

відповідача за первісним позовом - не з`явився,

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Щербакова С. О.

від 20.06.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зубець Л. П., Буравльов С. І., Мартюк А. І.

від 22.10.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч"

до Міністерства оборони України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд"

про розірвання договору

та за зустрічним позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч"

про стягнення 1 573 840,48 грн та зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про розірвання договору підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що замовником порушено умови договору щодо надання належної проектної документації, що є істотним, оскільки позивач протягом тривалого часу, понад рік не має можливості проводити будівельні роботи та отримувати прибуток від своєї діяльності, тобто отримати те, на що він розраховував при укладенні договору.

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" про:

- стягнення пені у розмірі 1 137 612,78 грн та штрафу у розмірі 436 227, 70 грн;

- зобов`язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм., 1 комплект плінтусу загальною вартістю 1 935 304, 18 грн (з урахуванням заяви від 14.11.2018 - т. 1 .а. с. 225-227).

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) порушено умови договору щодо виконання визначених календарним графіком робіт; збитки заподіяні тим, що на будівельному майданчику відсутні будівельні матеріали та вироби, які були придбані за кошти позивача за зустрічним позовом для виконання умов договору підряду.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

29.12.2015 між Міністерством оборони України, в особі Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" було укладено договір № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3), умовами якого передбачено, що замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих, (шифр 50/91-3) (далі - об`єкт) відповідно до проектної документації і умов договору та здати закінчені роботи.

Відповідно до пункту 2.1 договору підрядник повинен розпочати виконання робіт за договором в м. Бердичів по вул. Братів Міхеєвих, (шифр 50/91) протягом п`яти календарних днів з дня виконання замовником зобов`язань щодо надання будівельного майданчика, передачі проектної та дозвільної документації і завершити виконання робіт, ввести об`єкт в експлуатацію та передати його замовнику відповідно до умов договору не пізніше 20.09.2016.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договорі у разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика, проектної документації тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання за винятком випадків, коли дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших дій, що можуть вплинути на строк виконання робіт.

Згідно із пунктом 3.1 договору договірна ціна робіт з будівництва об`єкта, не враховуючи витрати замовника, встановлюється динамічною і складає 18 813 521,00 грн, в тому числі ПДВ - 2 244 825,91 грн. Вказана договірна ціна складається підрядником на підставі затвердженої проектної документації, відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.

За умовами пункту 6.1 договору забезпечення робіт з будівництва об`єкта проектною документацією, її погодження у встановленому законодавством порядку покладається на замовника із врахуванням положень загальних умов, із нормативно правових актів.

Замовник зобов`язаний передати підряднику 2 комплекти затвердженої проектної документації у п`ятиденний термін після підписання договору, передати та надати будівельний майданчик під спорудження об`єкта, про що скласти відповідні документи.

Додаткові примірники проектної документації можуть передаватися за домовленістю сторін (пункт 6.2 договору).

Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає вимогам регіональних і місцевих правил забудови, Державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється (пункт 6.3 договору).

Відповідно до пункту 10.3 договору з метою контролю відповідності будівельно-монтажних робіт проектній документації замовник (відповідні посадові особи замовника), забезпечує здійснення авторського нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником). Авторський нагляд під час будівництва об`єкту здійснюється у порядку, який визначено Законом України "Про архітектурну діяльність".

За умовами пункту 16.2 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно, відповідно до умов договору надати будівельний майданчик для завершення будівництва об`єкта, передати підряднику проектну та дозвільну документацію на будівництво об`єкта.

Відповідно до пункту 16.3 договору підрядник має право, зокрема, за умови неналежного виконання замовником взятих на себе за договором зобов`язань вимагати розірвання договору.

Пунктом 18.5 договору передбачено, що підрядник має право розірвати договір у разі, якщо строк передачі будівельного майданчика, проектної документації порушені замовником більш ніж на 2 місяці.

Згідно із пунктом 18.6 договору сторона яка прийняла рішення про зміну або розірвання договору, повинна надіслати відповідну письмову пропозицію другій стороні. Сторона, яка одержала таку письмову пропозицію про внесення змін у договорі або його розірвання, зобов`язана протягом 20 робочих днів від дати отримання, письмово повідомити другу сторону про своє рішення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 (пункт 19.1 договору).

06.01.2016 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації № 5-1/ДУ-16, відповідно до якого для подальшого використання в роботі при будівництві об`єкта «Місто Бердичів, вул. Братів Міхеєвих, 60-квартирний житловий будинок (шифр 50-91-3)» відповідач надав проектну кошторисну документацію згідно із переліком наведеним в акті.

Додатковими угодами № 1 від 26.07.2016, № 2 від 23.11.2016, № 3 від 22.12.2016, № 4 від 29.06.2017, № 5 від 08.08.2017, № 6 від 30.11.2017, № 7 від 21.12.2017, №8 від 17.04.2018, № 9 від 18.04.2018, № 10 від 12.10.2018 сторонами вносилися зміни до договору підряду № 303/37/2 УКБ від 29.12.2015.

Відповідно до додаткової угоди № 8 від 17.04.2018 до договору сторони погодили, зокрема пункти 2.1, 2.2, 18.6 та19.1 договору викласти в наступній редакції:

Пункт 2.1 договору: «Підрядник повинен розпочати виконання робіт за договором в м. Бердичів по вул. Братів Міхеєвих, (шифр 50/91) протягом п`яти календарних днів з дня виконання замовником зобов`язань щодо: надання будівельного майданчика, передачі проектної та дозвільної документації і завершити виконання робіт не пізніше 30.09.2019 року, ввести об`єкт в експлуатацію та передати його замовнику відповідно до умов договору не пізніше 31.10.2019».

Пункт 2.2 договору: «Початок та закінчення робіт визначається уточненим календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору. Роботи виконуються у чіткій відповідності до уточненого календарного графіку виконання робіт, у тому числі: до 20.05.2018: стіни, перекриття, перегородки 2 поверху; до 31.07.2018: стіни, перекриття, перегородки 5 поверху; до 30.09.2018: стіни, перекриття, перегородки 8 поверху; до 10.11.2018: стіни, перекриття, перегордки 10 поверху; до 20.12.2018: облаштування технічного поверху та покрівлі».

Пункт 18.6 договору: «Сторона, яка прийняла рішення про зміну або розірвання договору, повинна надіслати відповідну письмову пропозицію другій стороні. Сторона, яка одержала таку письмову пропозицію про внесення змін у договір або розірвання, зобов`язана протягом 5 робочих днів від дати отримання письмово повідомити другу сторону про своє рішення».

Пункт 19.1 договору: «Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2019, а в частині виконання своїх зобов`язань і розрахунків до їх повного виконання сторонами».

На початку виконання будівельних робіт виникла необхідність у корегуванні проектної документації нульового циклу, яку підрядник передав замовнику, оскільки після проведення земельних робіт було виявлено непроектне розташування паль фундаменту, улаштування яких здійснювала інша підрядна організація.

Листом від 01.09.2016 № 177 позивач повідомив Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України про необхідність корегування проектної документації на об`єкті з будівництва 60-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50/19-3) № 303/37/2УКБ, а саме: розробка документації на корегування нульового циклу та проходження експертизи проекту.

Непроектне розташування паль фундаменту призвело до необхідності коригування проектного розташування повздовжніх стін з відповідною зміною довжин плит перекриття поверхів, у зв`язку з чим для продовження будівництва необхідно було провести коригування проектної документації в цілому, про що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" було зазначено в листах №36 від 07.11.2016 та №42 від 22.11.2016 адресованих позивачу та відповідачу.

Враховуючи відсутність бюджетного фінансування, за результатами виробничих сумісних нарад представників замовника, підрядника та генерального проектувальника, було прийнято рішення про укладання договору на виконання частини необхідних проектних робіт (нульового циклу) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія ЛУЧ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд" та передбачено в майбутніх кошторисах компенсацію витрат підрядника на їх проведення.

Після внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд", за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія ЛУЧ", змін до частини проектної документації, зокрема нульового циклу, позивачем (за первісним позовом) були виконані невраховані кошторисом, будівельні роботи, в тому числі: монолітні залізобетонні ростверки, монолітна залізобетонна плита та інші супутні роботи.

По закінченню нульового циклу, без виготовлення нової проектної документації в цілому, підрядник провів лише роботи щодо влаштування зовнішніх стін першого поверху, які були ним проведені відповідно до підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2016 року, за грудень 2016 року (2 шт.), № 6 за грудень 2017 року, № 7 за грудень 2017 року, за серпень 2017 року, та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року (3 шт.), серпень 2017 року, грудень 2017 року, за травень 2018 року.

Листами №290 від 15.05.2017, №293 від 19.06.2017, №533 від 16.03.2018, №569 від 18.07.2018 позивачем (за первісним позовом) та листами №12 від 11.05.2017, №24 від 25.07.2018 генеральним проектувальником було повідомлено відповідача (за первісним позовом), що укладання плит перекриття першого поверху та подальше проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті, без розробки нової проектної документації, є неможливим.

Відповідачем (за первісним позовом) станом на момент звернення позивача (за первісним позовом) до суду, виготовлення нової проектної документації, відповідно до якої можливе подальше проведення будівельних робіт на об`єкті, не забезпечено, відтак за відсутності належної проектної документації, позивач (за первісним позовом) понад рік не має можливості продовжувати будівельні роботи на об`єкті та несе витрати на обслуговування будівельного майданчика (охорона, електроенергія та інше) та по забезпеченню договірних відносин (банківські гарантії на забезпечення виконання умов договору).

Позивачем (за первісним позовом) листом № 573 від 06.08.2018 (відповідь на претензію Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України) було повідомлено відповідача (за первісним позовом) в особі Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України про прийняття ним рішення про розірвання договору № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015.

Листом від 31.08.2018 № 243/ДУ-18 Міністерство оборони України в особі Подільського управління капітального будівництва повідомило, що пропозиція позивача (за первісним позовом) щодо розірвання договору буде розглянута та проведено звірку взаєморозрахунків за результатами контрольного обміру призначеного наказом ТВО начальника ПУКБ від 03.09.2018 та на 14.09.2018, в частині зокрема визначення обсягів та вартості матеріалів, закуплених для будівництва об`єкту в 2016-2017, не використаних в процесі будівництва, які знаходяться на будівельному майданчику.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019, первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" задоволено. Розірвано договір підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" та Міністерством оборони України. Зустрічні позовні вимоги Міністерства оборони України задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 347 837, 01 грн. В іншій частині у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- невиконання відповідачем (за первісним позовом) обов`язку з забезпечення підрядника належною проектною документацією - є істотним порушенням умов вказаного договору, оскільки позивач (за первісним позовом) як підрядник значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні вказаного договору (отримання грошових коштів (доходу) за наслідками виконання робіт за договором). Наведене є підставою для розірвання вказаного договору у судовому порядку;

- внаслідок невиконання позивачем (за зустрічним позовом) своїх зобов`язань за договором в частині забезпечення проектно - кошторисною документацією по об`єкту з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) відбулося прострочення виконання робіт за договором, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) пені та штрафу;

- у матеріалах справи наявний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, з якого чітко вбачається обсяг використаних відповідачем (за зустрічним позовом) матеріалів на будівельному майданчику, а саме: 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм., 1 комплект плінтусу.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у даній справі в частині зустрічних позовних вимог щодо відмови у зобов`язанні Товариствоа з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 935 304, 18 грн, та прийняти рішення, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 935 304, 18 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- судами не надано оцінки доказам, поданим Міністерством оборони України, на підтвердження позовних вимог, зокрема акту від 26.10.2018 контрольного огляду виконаних будівельних робіт та визначення обсягів та вартості матеріалів, закуплених для будівництва у 2016-2017 роках, не використаних у процесі будівництва та які знаходяться на будівельному майданчику на об`єкті будівництва;

- зміст акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року спростовується матеріалами фотофіксації стану будівництва об`єкту;

- балконні плити, опорні подушки та плінтус не могли бути змонтовані у нульовий та перший поверх об`єкту;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року був підписаний саме з метою підтвердження використання наданого Міністерством оборони України Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" авансу.

6. Доводи інших учасників справи

Міністерство оборони України надано пояснення, в яких воно повністю підтримує касаційну скаргу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" відзив на касаційну скаргу не надало, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Позивачем за зустрічним позовом оскаржується рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 лише в частині зустрічних позовних вимог про зобов`язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів.

Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення у справі саме в частині зустрічних позовних вимог про зобов`язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно із частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Міністерство оборони України звертаючись із зустрічним позовом просило, зокрема, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів загальною вартістю 1 935 304, 18 грн.

У відзиві на зустрічний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" заперечувало факт нанесення Міністерству оборони України збитків, відповідно й проти задоволення зустрічного позову і в цій частині.

У мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування (пункти 7, 8 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України).

Суд першої інстанції розглядаючи вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов`язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів загальною вартістю 1 935 304, 18 грн дійшов висновку про її часткове задоволення шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 347 837, 01 грн.

Отже, суд першої інстанції в своєму рішенні визначив інший спосіб захисту ніж було обрано позивачем за зустрічним позовом.

Водночас, у рішенні суду першої інстанції, в порушення вимог пунктів 7, 8 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено норми права, які застосував суд до спірних правовідносин, та мотиви їх застосування під час розгляду зазначеної вимоги, так і не зазначено норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

В свою чергу, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не усунув наведені порушення, допущені місцевим господарським судом.

Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із частиною 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 347 837, 01 грн, оскільки судом встановлено, що частина матеріалів, які просив повернути позивач за зустрічним позовом, відповідно до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, були використані під час будівельних робіт.

Разом з тим, під час розгляду даного спору судами попередніх інстанцій позивач (за зустрічним позовом) посилався (з наданням відповідних доказів) на те, що 24.10.2018 за участю, в тому числі представника відповідача за зустрічним позовом, проведено контрольний огляд виконаних будівельних робіт та визначення обсягів та вартості матеріалів, закуплених для будівництва у 2016-2017 роках, не використаних у процесі будівництва та які знаходяться на будівельному майданчику на об`єкті будівництва про що 26.10.2018 складено відповідний акт (т. 1 а. с. 211-213), за результатами чого встановлено відсутність закуплених для будівництва у 2016-2017 роках будівельних матеріалів на будівельному майданчику загальною вартістю 1 935 304, 18 грн. При цьому заперечуючи проти того, що частина матеріалів, які він просить повернути, відповідно до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, були використані під час будівельних робіт, позивач за зустрічним позовом зазначив, що 18 плит балконних, 18 опорних подушок, 65,88 куб. м. газоблоку, 1 комплект плінтусу не могли бути змонтовані у нульовий та перший поверх об`єкта, а зміст акта № 1 за листопад 2016 року спростовується матеріалами фотофіксації об`єкта будівництва.