ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/6981/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав позивача - приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Організація) - Молчанова П.В.,

позивача - приватного підприємства «Світова музика» (далі - ПП «Світова музика») - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Сова» (далі - ТОВ «МТ Сова») - Терехова М.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Організації

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 [колегія суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Доманська М.Л., Верховець А.А.]

зі справи № 910/6981/19

за позовом Організації в інтересах ПП «Світова музика» до ТОВ «МТ Сова»

про стягнення 245 888 грн. компенсації.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Організація в інтересах ПП «Світова музика» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «МТ Сова» 245 888 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 1, 15, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон № 3792) та статей 426, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним використанням відповідачем у приміщенні ресторан-бару «Антарес» за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 46/12, музичного твору «Lush Life» (виконавець Zara Larsson) за допомогою наявного в закладі обладнання.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2019 (суддя Марченко О.В) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «МТ Сова» на поточний рахунок Організації на користь ПП «Світова музика» 19 210 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Прийняте зі справи судове рішення з посиланням на приписи статей 7, 15, 31- 33, 45, 47, 48, 50, 52 Закону № 3792, частини першої, пункту 2 частини шостої Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (далі - Закон № 2415) та статей 204, 426, 427, 435, 440, 441, 443 ЦК України мотивовано тим, що публічне виконання спірного музичного твору відбулося без отримання відповідного дозволу на його використання та без виплати авторської винагороди.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано та в задоволенні позову відмовлено повністю. Прийняту постанову зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано тим, що Організація не надала належних доказів на підтвердження порушення ТОВ «МТ Сова» авторських прав позивача шляхом публічного виконання спірного твору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Організація, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. Судом апеляційної інстанції порушено приписи:

статей 11, 236, 238, 282 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового акта і його відповідності встановленим у ньому фактичним обставинам;

статей 73- 80 ГПК України щодо встановленого порядку доказування відповідно до змісту встановлених судом фактичних обставин через підміну цих фактичних обставин припущеннями поза предметом і підставами позову;

статті 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

4.1.2. Апеляційний господарський суд неправильно застосував приписи:

статей 614, 1166 ЦК України щодо обов`язку відповідача надати докази на підтвердження дотримання ним встановленого законом порядку використання музичних творів, і відповідно, відсутності порушення пов`язаних з таким використанням майнових авторських прав відповідно до предмета і підстав позову;

частини першої та другої статті 54 Конституції України, статті 418 ЦК України щодо гарантій захисту інтелектуальної власності, в тому числі і пов`язаних з такою діяльністю матеріальних інтересів, а також щодо прямої заборони використовувати або поширювати результати інтелектуальної/творчої діяльності без згоди правомочної особи;

статей 420, 426, 427, 440, 441, 614, 1113, 1166 ЦК України (окремо статей 627, 628, частина третя статті 631 ЦК України щодо свободи договору і змісту такого договору, погоджених сторонами), а також статей 8, 15, 31, 33, 49 Закону № 3792.

4.2. Доводи ТОВ «МТ Сова»

4.2.1. ТОВ «МТ Сова» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

4.2.2. Заперечення відповідача щодо наявності у представника Організації адвоката Молчанова П.В. повноважень на здійснення представництва в даній справі касаційною інстанцією відхилені через наявність у Молчанова П.В. статусу адвоката та подання ним довіреності, передбаченої частиною четвертою статті 60 ГПК України.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Місцевим судом у справі встановлено, що:

01.01.2016 Організацією і ПП «Світова музика» (видавник) укладено договір № АУ010116 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір 1), за умовами якого видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори (об`єкти авторського права), які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об`єктів авторського права третіми особами відповідно до умов цього договору (пункт 2.1 Договору 1);

відповідно до пункту 2.2 Договору 1 надання повноважень на колективне управління правами передбачає укладення Організацією договорів на право використання об`єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату;

пунктом 2.4 Договору 1 встановлено, що Організація здійснює колективне управління відповідно до Договору на території України (далі - Територія);

згідно з пунктом 3.1 Договору 1 видавник зобов`язується декларувати свої майнові права на об`єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень статуту;

відповідно до пункту 4.1 Договору 1 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника на такі види використання об`єктів авторського права - публічне використання: публічне виконання творів як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності, а саме: підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування; публічне виконання творів у місцях здійснення господарської діяльності, а саме: підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування, при публічному виконанні (показі чи демонстрації) аудіовізуальних творів, відеограм та передач організацій мовлення, до яких ці об`єкти авторського права включені;

пунктом 4.2 Договору 1 встановлено, що видавник передає Організації за цим договором право здійснювати збір винагороди при використанні об`єктів авторського права способами, зазначеними в пункті 4.1 Договору 1;

відповідно до пункту 7.3 Договору 1 у редакції додаткової угоди від 01.12.2016 № 1 до Договору 1 у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами;

згідно з пунктом 10.1 Договору 1 (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018 № 3 до договору 1) цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019. При цьому сторони можуть продовжити строк дії цього договору, підписавши відповідну угоду про це;

відповідно до пункту 3.1 Договору 1 ПП «Світова музика» надано декларацію від 01.03.2017 № 29 щодо переданого в управління музичного твору «Lush Life»; автори музики та тексту: Bauss, Sodahl, Walcher, Hulten, Sepehrmanesh, Abrahamsson; виконавець Zara Larsson; майнові авторські права щодо публічного виконання - 100 %;

згідно з декларацією позивач отримав від ТОВ «Олл Мюзік Паблішинг» майнові права на зазначений твір на підставі договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л (далі - Договір 2), чинного до 31.12.2018;

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 №18/2011;

Договір 1 та Договір 2 є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися;

Організацією належними та допустимими доказами доведено її право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав позивача на спірний музичний твір;

23.03.2017 представником Організації ОСОБА_1 (представники закладу відмовилися назвати свої дані, а також відмовилися підписувати акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання від 23.03.2017 № 44/03/17; далі - Акт) проведено фіксацію фактів використання музичних творів у ресторан-барі «Антарес» (м. Київ, вул. Верховинна, 46/12), у зв`язку з чим складено Акт, яким зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема, твору під назвою «Lush Life» у виконанні Zara Larsson, для фонового озвучення приміщення закладу, яке здійснюється за допомогою наявного в закладі обладнання, а саме з колонок, вмонтованих під стелею над телевізором;

перебування ОСОБА_1 у ресторан-барі «Антарес» підтверджується і фіскальним чеком від 23.03.2017 № 0054; факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на диску, яким підтверджено час і місце використання саме у закладі ТОВ «МТ Сова» спірного музичного твору;

диск з відеозаписом фіксації порушення підтверджує використання спірного твору в ресторан-барі «Антарес», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 46/12, шляхом публічного виконання у приміщенні ресторану-бару. Якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу;

відповідач не надав доказів укладення угод з правовласниками, які б дозволяли публічне виконання спірного твору;

в Акті зазначено, що «визначення музичних творів здійснювалось безпосередньо на місці за допомогою програм Sound Hound та/або Shazam - які знаходяться у вільному доступі. Ці данні додатково перевіряються методом порівняння зразків музичних творів, записаних на відеозвукозаписі, і ті самі зразки - розміщені на сервісі You Tube на підставі стандартної (відкритої) ліцензії You Tube в мережі Інтернет»;

відсутність конкретизації, за допомогою якої саме програми було визначено (ідентифіковано) спірний музичний твір, не спростовує самого факту публічного виконання спірного музичного твору у закладі відповідача і цього факту не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами;

на відеозаписі зафіксовано меню ресторану-бару «Антарес», а також наданий представнику для оплати зазначений фіскальний чек, в якому вказано, зокрема «ТОВ «МТ СОВА» КАФЕ-БАР «Антарес», м. КИЇВ, вул. ВЕРХОВИННА, 46/12»;

відеозаписом підтверджено, що музичні твори відтворюються саме за допомогою наявних у закладі колонок;

матеріали справи містять довіреність, видану Організацією ОСОБА_1 для здійснення ним відповідної фіксації порушення майнових авторських прав на музичні твори, які знаходяться в управлінні Організації (арк. спр. 45);

надання підтвердження виділення Організацією громадянину ОСОБА_1 грошових коштів на відвідування 23.03.2017 публічних закладів, зразків підпису громадянина ОСОБА_1. , перебування на балансі Організації в період з 31.12.2016 до 24.03.2017 відеокамери «Sony Handycam», № DCR DVD 610 2008, копії з журналу видачі довіреностей, не передбачено чинним законодавством України;

з ТОВ «МТ Сова» підлягає до стягнення 19 210 грн. (1 921 грн. х 10) компенсації;

спірні правовідносини виникли 23.03.2017 (дата фіксації правопорушення).

5.2. Апеляційним судом додатково встановлено, що:

01.01.2016 ТОВ «Олл Мьюзик Паблишинг» (ліцензіар) та ПП «Мировая Музыка» (ліцензіат) було укладено Договір 2 (з додатковими угодами до нього), за яким останній набув права на використання музичного твору «Lush Life» у виконанні Zara Larsson на строк з 01.01.2016 до 31.12.2018 (арк. спр. 36- 42);

за умовами пункту 1.1 Договору 2 ліцензіар передає ліцензіату виключні права на управління майновими авторськими правами на всі твори, що відносяться до каталогу «Олл Мьюзик Паблишинг», що є частиною цього договору, права на використання якого на території України належать ліцензіару на території країн СНД, а саме: право використання, а також право дозволяти чи забороняти використання, зокрема, шляхом публічного сповіщення, публічного виконання тощо;

відповідно до пункту 1.3 Договору 2 ліцензіар передає ліцензіату право заключати на території України договори з юридичними та фізичними особами - користувачами каталогу, зазначеними в пунктах 1.1, 1.2 способами, та право збирати на користь ліцензіара передбачене за вказані види використання винагороду (роялті). Ставки роялті по дозволам, що видаються безпосередньо ліцензіатом користувачам, підлягає погодженню з ліцензіаром шляхом повідомлення;

згідно з пунктами 7.2 та 7.3 Договору 1 (у первісній редакції) Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника (ПП «Світова музика»), в тому числі перешкоджати використанню об`єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації, але за умови отримання попередньої згоди видавника на такі дії; у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання після отримання згоди видавника, має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами;

Договір 2 (з додатковими угодами до нього) було укладено ТОВ «Олл Мьюзик Паблишинг» (ліцензіар) з ПП «Мировая Музыка» (ліцензіат), а Організацією було укладено Договір 1 з ПП «Світова Музика» (видавник), через що неможливо встановити повноваження позивача на здійснення колективного управління майновими правами на твір «Lush Life» у виконанні Zara Larsson на території України;

не додавши до позову перекладу державною мовою Договору 2 (складеного російською мовою) з додатками, апеляційний суд не може встановити змісту названого договору (арк. спр. 36-44);

Організація не подала доказів отримання попередньої письмової згоди позивача на подачу позову до порушників, як-то передбачено умовами пунктів 7.2 та 7.3 Договору 1;

з Акта (арк. с.пр 46-48), CD (DVD) диску відеозвукозапису (арк. спр. 50) та фіскального чеку від 23.03.2017 № 0054 (арк. спр. 49) неможливо достовірно встановити факт використання відповідачем музичного твору «Lush Life» у виконанні Zara Larsson;

зміст Акта свідчить, що представником Організації ОСОБА_1 було проведено фіксацію факту використання спірного музичного твору в ресторані-барі «Антарес» (м. Київ, вул. Верховинна, 46/12) на підставі довіреності від 31.12.2016 № 31/12/16/1; фіксація була здійснена за допомогою відеокамери «Sony Handycam» № DCR DVD 610 2008, з приводу правомірності публічного виконання якого Організація і звернулася з даним позовом;

матеріали справи не містять таких поданих Організацією доказів, як: знаходження у трудових відносинах з Організацією громадянина ОСОБА_1., на якого видано довіреність від 31.12.2016, за період з 31.12.2016 до 31.12.2017; підтвердження виділення Організацією громадянину ОСОБА_1 грошових коштів на відвідування 23.03.2017 публічних закладів з метою виявлення та фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання; зразків підпису громадянина ОСОБА_1. ; чи перебувала на балансі Організації у період з 31.12.2016 до 24.03.2017 відеокамера «Sony Handycam» № DCR DVD 610 2008; копії журналу видачі довіреностей з відміткою про видачу довіреності від 31.12.2016 № 31/12/16/1 ОСОБА_1;

з відеозвукозапису з CD (DVD) диску вбачається, що: запис було здійснено в неконкретизованому місці неконкретизованого приміщення. При цьому на відеозвукозаписі не ідентифіковано особу, яка здійснювала запис. Досліджуваний відеофайл відображає екран телевізора та меню ресторану-бару «Антарес». Одночасно досліджуваний відеофайл містить певні звуки, однак дій з ідентифікації наявних звуків заявлених музичних творів у додатку до Акта в період часу з 16:36 до 16:55 годин (арк. спр. 48) особа, яка здійснює прихований відеозвукозапис, не вчиняє;

встановити подання та поширення із зафіксованого обладнання наявних на відеозвукозаписі звуків неможливо;

за наслідками аналізу відеозвукозапису на CD (DVD) диску, наданому Організацією, неможливо дійти висновків щодо: проведення відеозвукозапису представником Організації ОСОБА_1 23.03.2017 з 16:36 до 16:55 саме у приміщенні ресторан-бару «Антарес» (адреса: м. Київ, вул. Верховинна, 46/12); використання з 16:36 до 16:55 у приміщенні ресторану-бару «Антарес» саме музичних творів, відображених у додатку до Акта; присутності в місці прихованої відеозйомки представників публічного закладу відповідача, які (як зазначено в Акті) відмовилися надати свої дані та підписувати Акт;

досліджуваний відеофайл, який міститься на оптичному CD (DVD) диску, не відображає того, що ОСОБА_1 замовляв пиво «Опилля», у зв`язку з чим неможливо достовірно встановити обставини перебування представника Організації 23.03.2017 у приміщенні ресторану-бару «Антарес» та здійснення ним фіксації використання відповідачем музичних творів і замовлення за фіскальним чеком від 23.03.2017 № 0054.

6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

6.1. Конституція України, стаття 19:

- правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.2. ЦК України:

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

частина третя статті 426:

- використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом;

стаття 435:

- первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства);

- суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону;

стаття 440:

- майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

- майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом;

стаття 441:

- використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо;

- використанням твору є також інші дії, встановлені законом;

стаття 443:

- використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

6.3. Закон № 2415:

частина перша Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»:

- цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

6.4. Закон № 3792:

стаття 1:

- публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

стаття 7:

- суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права;

пункт 2 частини третьої статті 15:

- виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів;

частина перша статті 31:

- автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані;

стаття 45:

- суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління;

частина третя - п`ята статті 48 (у редакції Закону України від 11.07.2001 № 2627-III):

- повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі;

- організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів;

- на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;

пункт «г» частини першої статті 49 (у редакції Закону України від 22.05.2003 № 850-IV):

- організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів;

пункт «а» статті 50 (у редакції Закону України від 23.03.2017 № 1977-VIII):

- порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21- 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;

абзаци перший, другий та шостий частини першої статті 52 (у редакції Закону України від 23.03.2017 № 1977-VIII):

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції;

- при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають, зокрема, право: подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

6.5. ГПК України:

частини перша - третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частини перша та друга стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

пункт 4 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

частини перша-третя статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

- у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається;

стаття 312:

суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

7.1. З урахуванням приписів статей 48, 49 Закону № 3792 за наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

7.2. Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права.

7.3. Попередніми судовими інстанціями встановлена наявність в Організації (на момент судового розгляду) статусу організації колективного управління. Цей факт під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не заперечувався і не був підставою для касаційного оскарження. Наведене виключає можливість задоволення вимог відповідача з цих підстав.

7.4. При цьому суд першої інстанції (з урахуванням приписів статті 204 ЦК України), на відміну від суду апеляційної інстанції, зі встановлених ним фактичних обставин справи дійшов заснованого на законі висновку про те, що Організація на підставі договору про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб`єкта авторського права - позивача у справі, зокрема, щодо спірного музичного твору та, відповідно, й правом на звернення до суду з позовом в інтересах позивача.

7.5. За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31- 33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

7.6. Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

7.7. Частиною третьою статті 15 Закону № 3792 визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

7.8. Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

7.9. Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - «наживо») несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

7.10. У свою чергу, використання твору без дозволу суб`єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону № 3792, у зв`язку з яким пунктом «г» частини другої статті 52 цього ж Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

7.11. Місцевий господарський суд з урахуванням наведених ним законодавчих приписів та на підставі ретельного дослідження фактичних обставин справи і поданих у ній доказів в їх сукупності, встановивши, на відміну від апеляційного господарського суду, використання ТОВ «МТ Сова» спірного музичного твору у власній господарській діяльності без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди, врахувавши фактичні обставини порушення і виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, - дійшов заснованого на законі висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим правомірно задовольнив позов у визначеному ним розмірі.

7.12. Водночас суд апеляційної інстанції помилково відмовив у задоволенні позову Організації, оскільки не дослідив подані нею докази в їх сукупності (акт фіксації від 23.03.2017 № 44/03/17, відеозапис, фіскальний чек від 23.03.2017).

Крім того, суд апеляційної інстанції, зазначивши про неподання Організацією доказів: перебування громадянина ОСОБА_1. з нею в трудових відносинах; виділення Організацією громадянину ОСОБА_1 грошових коштів на відвідування 23.03.2017 публічних закладів з метою виявлення та фіксації комерційного використання музичних творів; зразків підпису громадянина ОСОБА_1. ; перебування на балансі Організації відеокамери «Sony Handycam» № DCR DVD 610 2008; копії з журналу видачі довіреностей з відміткою про видачу довіреності від 31.12.2016 № 31/12/16/1 ОСОБА_1 - не врахував того, що ці докази на стан спірних взаємовідносин сторін не впливають (вони як не підтверджують, так і не спростовують фактів: належності прав на використання твору позивачеві; наявності відповідних повноважень у Організації; використання твору відповідачем без оплати та без одержання необхідного дозволу), що й було підставою для обґрунтованого висновку суду першої інстанції про неналежність таких доказів.

Водночас судом апеляційної інстанції було встановлено набуття ПП «Мировая Музыка» прав на використання спірного музичного твору за Договором 2, тоді як, зазначивши про неможливість встановлення повноважень позивача на управління майновими правами на спірний твір через розбіжності в назві позивача - приватного підприємства («Мировая Музыка» і «Світова Музика»), він не врахував ні єдності зазначеного в Договорах 1 та 2 коду ЄДРПОУ цього підприємства, ні встановлення його єдності та тотожності судом першої інстанції, що потребувало б спростування з наведенням відповідних доказів, чого апеляційним судом зроблено не було.

Посилання апеляційного суду на відсутність у матеріалах справи перекладу Договору 2 з додатками державною мовою України не може бути належним обґрунтуванням правомірності його висновків, оскільки відповідної вимоги суду (щодо надання перекладу) матеріали справи не містять, посилання на фактичні труднощі відсутні, а сам текст оскаржуваної постанови суду свідчить про те, що його зміст судом було досліджено (з наведенням витягів українською мовою).

Безпідставним є й посилання апеляційного суду на неподання Організацією доказів отримання попередньої письмової згоди позивача на подачу позову до порушника (умови пунктів 7.2 та 7.3 Договору 1), оскільки з урахуванням додаткової угоди від 01.12.2016 № 1 до Договору, що також було встановлено судом першої інстанції, пункти 7.2 та 7.3 Договору 1 необхідності такої згоди не передбачають.

7.13. За таких обставин касаційна інстанція вважає за неможливе погодитись з правильністю застосування апеляційним судом норм процесуального права (приписів статей 73, 74, 76- 81, 86 ГПК України щодо визначення доказів, обов`язку доказування, належності доказів, їх вірогідності та достовірності, достатності доказів, подання доказів та їх витребування, а також оцінки доказів) через безпідставне відхилення цим судом доказів, поданих Організацією, та висуванням ним вимог, не заснованих на законі, що в подальшому призвело до безпідставного скасування законного і обґрунтованого рішення місцевого суду зі справи та помилкової відмови в задоволенні даного позову.

7.14. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про належність та допустимість названих доказів, у тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 957), відповідно до якої представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

7.15. Особа, яка здійснює господарську діяльність у приміщенні ресторану-бару «Антарес», має нести й відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності.

7.16. З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи саме відповідач як особа, що здійснює господарську діяльність у приміщенні ресторану-бару «Антарес», мав довести додержання ним вимог ЦК України і закону при використанні спірного твору (як і об`єкта суміжних прав). При цьому відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Відповідачем не було подано доказів невикористання ним музичних творів взагалі, як і доказів наявності у него необхідних прав для використання музичних творів та/або доказів внесення плати за їх використання.

У свою чергу, й апеляційним господарським судом, на відміну від суду першої інстанції, не було досліджено питання спростування/неспростування відповідачем зазначеної презумпції.

7.17. Згідно зі згаданими приписами статті 300 ГПК України не можуть бути підставами для відмови в задоволенні касаційної скарги як доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг» майнових авторських прав на спірний твір, так і його заперечення щодо правомірності звернення Організації до суду з приводу події 23.03.2017 (під час наявності у Організації відповідних прав).

7.18. При цьому тлумачення відповідачем недопустимості поданих у справі доказів у цілому не відповідає приписам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тоді як приватні особи можуть діяти на власний розсуд, у будь-який спосіб, якщо це не порушує приписів законодавства.

7.19. Використання представником Організації програми «Shazam» як одного з можливих варіантів визначення приватною особою тотожності музичного твору: не має в даному випадку комерційного характеру, який потребував би окремого дозволу від власників майнових авторських прав на цю програму; не свідчить про недопустимість відповідного посилання; не перешкоджає відповідачеві у будь-який доступний йому спосіб доводити факт невикористання ним саме цього музичного твору або будь-якого музичного твору взагалі.

7.20. За таких обставин Касаційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані аргументи ТОВ «МТ Сова» про законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду і про правильне застосування цим судом норм матеріального та процесуального права.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Таким чином, суд апеляційної інстанції у розгляді даної справи припустився неправильного застосування (тлумачення) норм матеріального права, в тому числі наведених положень статей 414, 426, 441, 614, 1166 ЦК України, статей 1, 15, 52 Закону, а в зв`язку зі скасуванням рішення місцевого господарського суду за відсутності підстав для цього, визначених статтею 277 ГПК України, також й порушення зазначених норм процесуального права.

8.2. За таких обставин касаційна скарга Організації підлягає задоволенню. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду зі справи слід залишити в силі.

8.3. З огляду на наведене, а також приписи частини четвертої статті 60 ГПК України щодо довіреності як достатньої підстави для підтвердження повноважень адвоката на представництво, беручи до уваги наявність довіреності Організації на представництво її інтересів адвокатами Хлєбніковим С.Г. та Сербуль О.Ю. (чинної до 31.12.2019), а також зміст довіреності, поданої адвокатом Молчановим П.В. до суду касаційної інстанції, підлягають відхиленню як безпідставні клопотання ТОВ «МТ Сова» про:

закриття касаційного провадження, мотивоване відсутністю в адвоката Хлєбнікова С.Г. повноважень на підписання касаційної скарги від 05.12.2019;

накладення штрафу на Організацію згідно з статтею 135 ГПК України та направлення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури інформації щодо адвокатів Хлєбнікова С.Г., Сербуль О.Ю. і Молчанова П.В., мотивоване здійсненням ними представництва за відсутності належних повноважень.

9. Судові витрати

9.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 7 376,65 грн. за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з ТОВ «МТ Сова» на користь Організації.

9.2. Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати ТОВ «МТ Сова» на правову допомогу відшкодуванню не підлягають.

9.3. У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання оскаржуваної постанови в частині стягнення з ПП «Світова музика» в особі Організації суми судового збору за подання апеляційної скарги, тому поворот виконання зазначеної постанови в цій частині касаційною інстанцією не здійснюється. Водночас ПП «Світова музика» в особі Організації не позбавлене права за наявності підстав звернутися з відповідною заявою в порядку статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 зі справи № 910/6981/19 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2019 зі справи № 910/6981/19 залишити в силі.

4. У задоволенні клопотань товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Сова» про закриття касаційного провадження, накладення штрафу та звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Сова» на користь приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» 7 376 (сім тисяч триста сімдесят шість) грн. 65 коп. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова