П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2266/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

03 лютого 2020 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи з 20.02.2018 та зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи, внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 20.02.2018, відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України щодо затвердження висновку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, від 03.12.2018; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області та додані до нього документи про призначення одноразової грошової допомоги позивачу , у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, та прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності з 20 лютого 2018 року внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, з урахуванням встановленого права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних станом на 20 лютого 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника УМВС України в Житомирській області від 28.02.2005 № 34 о/с позивач звільнений із органів внутрішніх справ з 28.02.2005.

Відповідно до свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії УМВС України в Житомирській області від 25.04.2005 № 186/49, позивачу встановлено, що отримана ним низка захворювань - ТАК, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із довідки Житомирської обласної МСЕК серія ЖИА № 001042 позивачу 11.07.2005 встановлено 20 відсотків втрати працездатності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

28.02.2018 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 20.02.2018, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно з довідкою Житомирської обласної МСЕК №2 серія 12 ААБ № 027753 від 28.02.2018.

05.03.2018 позивач звернувся до УМВС України в Житомирській області з заявою на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» та п. 3 Порядку № 850.

УМВС України в Житомирській області 15.03.2018 складено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 264300,00 грн, який подано до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України для затвердження.

Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 29.05.2018 № 791/29/105/05-2018 за підписом голови ліквідаційної комісії Мамульчика А.М., повідомлено позивача, що у Департаменті фінансово-облікової політики МВС України матеріали позивача з питання призначення одноразової грошової допомоги розглянуто та повернуто як такі, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, за умовами п. 4 Порядку № 850, що не дає позивачу права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі 806/2824/18, яке набрало законної сили 05.11.2018, визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по заяві та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по заяві позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 20.02.2018, у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах Міністерства внутрішніх справ України.

На виконання вказаного рішення суду від 03.08.2018, УМВС України повторно направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України висновок про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 264300,00 грн.

Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 22.02.2019 № 43/29/105/05-2019 позивача повідомлено про те, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі № 806/2824/18 Департаментом фінансово - облікової політики МВС України надіслано його висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. При цьому вказано, що його матеріали не відповідають вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, оскільки під час повторного огляду МСЕК з 20.02.2018 йому установлено 3-у групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності, що перевищує установлений Порядок дворічний термін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, на момент первинного огляду позивача та встановлення йому 20% втрати працездатності виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну була врегульована статтею 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII.

В подальшому, 12.03.2015, набрав чинності Закон України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції".

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII) було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

21 жовтня 2015 року, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 850, якою, зокрема, затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Постанова набрала чинності з 10.11.2015 та є чинною на момент розгляду даної справи.

При цьому слід врахувати, що 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

У відповідності до п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Отже, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", зокрема ч. 6 ст. 23 цього Закону в редакції, чинній з 12 березня 2015 року, і відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850.

За змістом пп. 2 п. 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850 (надалі - Порядок № 850), грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

В силу п. 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з п. 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку № 850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Вимогами п. 14 Порядку № 850 встановлено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Слід зазначити, що згадані підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Водночас, на виконання судового рішення в справі № 806/2824/18, ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області в грудні 2018 року було направлено висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до МВС України для прийняття рішення відповідно до цього Порядку. Втім, 10 січня 2019 року Департаментом фінансово - облікової політики МВС України відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.

Разом з тим, ні лист УМВС України в Житомирській області від 22.02.2019, ні відзив на адміністративний позов Міністерства внутрішніх справ України в даній справі не містить посилань відповідача на п. 14 Порядку № 850.

Єдиною та фактичною підставою відмови Міністерства внутрішніх справ України у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є не відповідність матеріалів вимогам п. 4 Порядку № 850, проте такої підстави пункт 14 Порядку № 850 не містить.

Вдповідно до п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім`ї, батьки та утриманці можуть пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги (п.13 Порядку № 850).

Пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Тобто, виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов`язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності, тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії, та може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років від цієї дати.

Відтак, днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи, є вказана у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією дата встановлення інвалідності, а саме - 20 лютого 2018 року та, відповідно, від цієї дати протягом трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.

В свою чергу, зміст наведених положень Порядку № 850 свідчить на користь висновку, що пункт 4 Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності. Вказана норма Порядку № 850 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.

Крім того, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850.

Беручи до уваги викладене, п. 4 Порядку № 850 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та підставою для відмови у затвердженні висновку управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про її призначення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 січня 2018 року № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17 та від 18 жовтня 2018 р. у справі № 369/13187/17.

Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України, відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, діяло не у межах і не у спосіб, визначений Порядком № 850.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплати позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності, то рішення суду першої інстанції у цій частині не переглядається на підставі ст. 308 КАС України, так як оскаржено не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий

Сушко О.О.

Судді

Залімський І. Г. Мацький Є.М.