№ 336/5349/18

Пр. № 1-кп/336/111/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року колегія суддів Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопавлівка Оріхівського району Запорізької області, громадянина України з повною середньою освітою (12 класів), неодруженого, що працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» обрубником, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2007 року за ст. 128 КК України до двох років обмеження волі, від відбування покарання звільненого з випробуванням тривалістю в три роки;

- вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2008 року за ч. 1 ст. 115 КК України з застосуванням положень ст. 71 КК України до одинадцяти років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 9 лютого 2017 року умовно-достроково з невідбутим строком в один рік,

- обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Обвинувачений, який має судимості за злочини проти життя та здоровя особи, в тому числі за умисне вбивство, вчинив кримінально каране діяння, що передбачене ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за таких обставин.

В проміжок часу між 10-00 годиною та 10 годиною 30 хвилинами 28 квітня 2018 року обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючись умислом на вбивство двох осіб, одна з яких завідомо для обвинуваченого на час вчинення кримінально караного діяння була малолітньою особою, під час конфлікту з потерпілими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , який виник і розвивався в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , спричинив малолітній потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тринадцять ударів кухонним ножом в область грудної клітини, живота і кінцівок, та потерпілій ОСОБА_6 , яка, захищаючи малолітню доньку ОСОБА_7 , закривала її власним тілом, не менше чотирнадцяти ударів в область голови, шиї, грудної клітини, тулубу.

Внаслідок описаних дій потерпіла ОСОБА_7 отримала проникаючі поранення в області лівої половини грудної клітини (4 рани) та живота (1 рану) з пошкодженням лівої легені з масивною кровотечою в ліву плевральну порожнину, проникаючі поранення в області передньої черевної стінки нижче пупка з пошкодженням кореня брижі тонкої кишки з пошкодженням гілок верхньої брижової артерії та вени, з утворенням великої забрюшинної гематоми на фоні явищ геморагічного шоку тяжкого ступеня, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Описані дії обвинуваченого спричинили потерпілій ОСОБА_7 також поранення долонної поверхні лівої кисті (2 рани) з пошкодженням сухожилля згинача п`ятого пальця лівої кисті, частковим діастазом волокон ліктьового нерву на відстані до семи міліметрів, які є тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечними в момент їх заподіяння, але потягли за собою розлад здоровя строком більш як на 21 день.

Потерпіла ОСОБА_6 внаслідок описаних дій отримала проникаюче поранення правої половини грудної клітини в проекції сьомого міжребер,я з пошкодженням правої легені, з колабуванням (стисненням) його на дві третини власної висоти, з пошкодженням парієнтальної плеври, зі скупченням крові та повітря в плевральній порожнині, з утворенням підшкірної емфіземи на фоні явищ геморагічного шоку середнього ступеня; проникаюче поранення живота, нижче пупка, з пошкодженням третього сегмента печінки, з проникненням раньового каналу в забрюшинний простір, з утворенням забрюшинної гематоми, зі скупченням крові в брюшній порожнині; рани в підщелепній області справа та зліва з пошкодженням поверхневої та власної фасції шиї, з повним перетином підязичного мяза з наскрізним симетричним пошкодженням цілісності усіх слоїв гортані, які є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Крім описаних ушкоджень, обвинувачений спричинив потерпілій ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя у вигляді рани в області першого міжпальцьового проміжку правої кисті з повним перетином мяза, що приводе перший палець, скальповану рану в лобно-скроневій області, рани непроникаючого характеру в задньо-пахвовій області, в поперековій області зліва (3 рани) та справа (2 рани), в проекції крила правої підвздошної кістки, рану в області другого пальця лівої кисті.

Фактичні обставини справи встановлені судом на підставі сукупності таких фактичних даних, безпосередньо досліджених в судовому засіданні.

Як випливає з рапортів старшого інспектора-чергового Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, о 10-51 годині 28 квітня 2018 року до чергової частини надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 10 годині 48 хвилин біля будинку АДРЕСА_2 виявлено закривавлену дівчину, що лежить; об 11 годині 47 хвилин цього ж дня надійшло повідомлення про госпіталізацію бригадою швидкої медичної допомоги до Запорізької міської лікарні швидкої та екстреної медичної допомоги ОСОБА_6 з численними колото-різаними ранами поперекової області, шиї, скроневої області, пораненням грудної клітини, отриманими, за її словами, від чоловіка у її житлі (а. с. 183, 184 т. 1).

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складеним о 12 годині 50 хвилин 3 травня 2018 року, ОСОБА_6 просить притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 , який 28 квітня 2018 року спричинив їй та її доньці чисельні удари ножом, намагаючись позбавити потерпілих життя (а. с. 247 т. 1).

За змістом протоколу огляду місця події, що проводився з 11 години 33 хвилин до 15 години 51 хвилини 28 квітня 2018 року на земельній ділянці під будинком АДРЕСА_2 та в приміщенні цього будинку, під час проведення цієї процесуальної дії з території садиби та житла вилучено грунт з нашаруванням речовини бурого кольору, сліди речовини бурого кольору з приміщень будинку, металевий ніж з нашаруванням речовини бурого кольору з рукомийника у ванній кімнаті, сліди папілярних узорів, сліди низу взуття, недопалки з фільтром жовтого кольору та інші речі (а. с. 187-197 т. 1).

Потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що з обвинуваченим протягом певного часу перебувала у фактичних шлюбних стосунках, проживаючи однією сімєю в належному їй житлі будинку АДРЕСА_2 . Напередодні того дня, до якого відноситься подія злочину, вона посварилася з ОСОБА_10 та висунула вимогу, щоб він залишив її житло. Ніч з 27 на 28 квітня 2018 року обвинувачений провів на території її садиби. Зранку 28 квітня 2018 року вона намагалася розбудити обвинуваченого, який ночував в літній кухні, з тим, щоб відправити його додому. Між ними завязалася суперечка, вона була змушена покинути літню кухню, а ОСОБА_10 прослідував за нею до будинку. В будинку вона зайшла до кімнати, залишивши обвинуваченого в передпокої, а через кілька хвилин почула крик своєї дитини. Вийшовши з кімнати, вона побачила, як обвинувачений кухонним ножом наносить удари ОСОБА_12 , яка стояла спиною до стіни в коридорі, в область грудей, голови та шиї. Потерпіла намагалася відштовхнути обвинуваченого від дитини, проте їй це не вдавалося. Тоді вона обняла доньку з тим, що закрити її від ударів, після чого дівчина осіла, а потерпіла опустилася разом з донькою, в той час, як обвинувачений продовжував наносити удари їй та доньці. Вони намагалися відняти у ОСОБА_10 ніж, але їм це не вдалося, внаслідок чого отримали рани кистей рук, які кровоточили. В той момент, коли ОСОБА_10 пішов до ванної кімнати мити руки, потерпіла наказала доньці бігти з будинку, і та направилася до кімнати, де через вікно вийшла на вулицю. Сама потерпіла знесилена залишилася лежати в коридорі на підлозі, не памятаючи, як довго тривало її перебування в такому стані, через втрату свідомості. Отямилася вона вже у відділенні реанімації в медичному закладі.

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_10 проживав з її матірю однією сімєю з серпня-вересня 2017 року. До листопада 2017 року разом з ними проживала бабка потерпілої, яка доводилась матірю потерпілій ОСОБА_6 і пішла з життя у листопаді 2017 року. ОСОБА_10 та мати впродовж сумісного проживання часто випивали, сварилися, мати виганяла ОСОБА_10 з їхнього житла. Сама ОСОБА_13 викликала поліцію, коли конфлікти набували надто небезпечних форм, після чого обвинувачений залишав їхню домівку самостійно. В ніч з 27 на 28 квітня 2018 року також сталася сварка між мамою та обвинуваченим, ОСОБА_10 провів ніч в літній кухні, до того намагаючись проникнути до будинку, який вони зачинили, стукаючи по вікнам та дверям. Прокинувшись вранці 28 квітня 2018 року, вона увійшла в літню кухню, де сиділи її мати та ОСОБА_10 , які лаялися. Після цього мати з ОСОБА_10 направилися в будинок, а вона прослідувала за ними. Першою в житло зайшла мати, за нею - обвинувачений, який в коридорі будинку став кидатися на мати з кулаками, на що та пообіцяла викликати поліцію, через що ОСОБА_10 вихопив у мами телефон. Потерпіла направилася до кімнати за своїм телефоном з тим, щоб самостійно викликати правоохоронців, проте обвинувачений не дозволив їй залишитися в кімнаті наодинці, просунувши ногу між дверним отвором та дверима. Внаслідок означеного протистояння потерпіла знову опинилася в коридорі, ускладнюючись пригадати деталі того, як це сталося. В руках у обвинуваченого опинився кухонний ніж, який зберігався в тумбі разом з іншими столовими наборами. Як ОСОБА_10 почав застосовувати ніж, вона не памятає, зберігаючи в памяті удар ножом, який отримала в область грудей зліва, що був спрямований зверху. До цього потерпіла намагалася вихопити у обвинуваченого ніж, який обвинувачений різко потягнув на себе, ушкодивши потерпілій ліву долоню. На її крики прибігла мати, яка спочатку знаходилася справа від потерпілої, а потім лягла на неї, закриваючи своїм тілом від ударів, які наносив обвинувачений, приймаючи ці удари на себе. Удари переважно припадали в спину матері. Нанесення ударів обвинувачений припинив самостійно, потім приніс їм вибачення і пішов до ванної кімнати, де відкрив воду. Коли ОСОБА_10 залишив коридор, ОСОБА_14 закликала потерпілу бігти з будинку, тому вона направилася до кімнати, через вікно якої опинилася у дворі, звідки через хвіртку вийшла на вулицю, а там, пройшовши кілька кроків, втратила свідомість і впала. Коли вона залишала будинок, знесилена мати продовжувала сидіти на підлозі в коридорі.

Під час проведення слідчих експериментів з участю потерпілих, протоколи яких досліджені судом, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 давали аналогічні показання, розповівши на місці пригоди про обставини отримання ними тілесних ушкоджень в день, до якого відноситься подія злочину (а. с. 208-221 т. 2).

За висновком судової медичної експертизи № 777 від 18.07.2018 року отримані потерпілою ОСОБА_7 проникаючі поранення в області лівої половини грудної клітини (4 рани) та живота (1 рана) з пошкодженням лівої легені з масивною кровотечою в ліву плевральну порожнину, проникаючі поранення в області передньої черевної стінки нижче пупка з пошкодженням кореня брижі тонкої кишки з пошкодженням гілок верхньої брижової артерії та вени, з утворенням великої забрюшинної гематоми на фоні явищ геморагічного шоку тяжкого ступеня є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Поранення долонної поверхні лівої кисті (2 рани) з пошкодженням сухожилля згинача п`ятого пальця лівої кисті, частковим діастазом волокон ліктьового нерву на відстані до семи міліметрів у потерпілої ОСОБА_7 є тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечними в момент їх заподіяння, але потягли за собою розлад здоровя строком більш як на 21 день.

Весь комплекс ушкоджень потерпілої, чия давність не суперечить обставинам справи і чиє утворення вірогідно за обставин, про які розповіла експерту потерпіла, зумовила дія предмета з колюче-ріжучими властивостями (а. с. 80-83 т. 2).

Висновок про отримані потерпілою ОСОБА_6 ушкодження констатує, що проникаюче поранення правої половини грудної клітини в проекції сьомого міжребер,я з пошкодженням правої легені, з колабуванням (стисненням) його на дві третини власної висоти, з пошкодженням парієнтальної плеври, зі скупченням крові та повітря в плевральній порожнині, з утворенням підшкірної емфіземи на фоні явищ геморагічного шоку середнього ступеня; проникаюче поранення живота, нижче пупка, з пошкодженням третього сегмента печінки, з проникненням раньового каналу в забрюшинний простір, з утворенням забрюшинної гематоми, зі скупченням крові в брюшній порожнині; рани в підщелепній області справа та зліва з пошкодженням поверхневої та власної фасції шиї, з повним перетином підязичного мяза з наскрізним симетричним пошкодженням цілісності усіх слоїв гортані, є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Рани в області першого міжпальцьового проміжку правої кисті з повним перетином мяза, що приводе перший палець, скальпована рана в лобно-скроневій області, рани непроникаючого характеру в задньо-пахвовій області, в поперековій області зліва (3 рани) та справа (2 рани), в проекції крила правої підвздошної кістки, рана в області другого пальця лівої кисті відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя.

Означені ушкодження, за висновком експерта, утворилися від дії предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями; кількість ран, виявлених на тілі ОСОБА_6 лікарями-спеціалістами в умовах стаціонару, свідчить про спричинення їй не менше чотирнадцяти ударно-травматичних впливів (а. с. 85-89 т. 2).

До таких саме висновків дійшов експерт при проведенні судової медичної експертизи № 345/к від 17.08.2018 року та судової медичної експертизи № 346/к від 17.08.2018 року (а. с. 181-204 т. 2).

Свідок ОСОБА_15 розповів в суді, що вранці 28 квітня 2018 року він рухався на транспортному засобі по вул. Шевченка в м. Запоріжжі, коли побачив, як з однієї з хвірток на вулицю вийшла закривавлена ОСОБА_13 , яку він знає як доньку ОСОБА_16 , у якої він протягом певного часу орендував гараж, що знаходиться на території їхньої садиби. Дівчинка зробила полуколо та впала, а з її рук випав телефон, розсипавшись на тротуарі. ЇЇ очі були закриті, дівчинка дихала. Свідок викликав машину «Швидкої медичної допомоги», будучи приміщеною до якої ОСОБА_13 повідомила, що в будинку залишається мати, яка також зазнала насильства. Згодом медики вивели з житла ОСОБА_17 , тримаючи її під руки.

Свідок ОСОБА_18 розповів суду, як став очевидцем того, що в квітні 2018 року, вранці, з однієї з садиб по вулиці Шевченка через хвіртку вийшла дівчинка, яка була повністю закривавлена, та, зробивши рухи ногами, що нагадували зиґзаґ, впала. Свідок, який спостерігав за описаними подіями, перебуваючи на зупинці транспорту загального користування, зупинив автомобіль, що проїжджав повз, і вони з водієм викликали «Швидку допомогу» та поліцію.

За поясненнями свідка ОСОБА_19 , який є сусідом потерпілих, вранці 28 квітня 2018 року він порався у дворі, коли почув стук воріт, вигуки жінки: «Викликайте «Швидку!». Вийшовши на вулицю, побачив сусідську дівчинку ОСОБА_20 , яка лежала на тротуарі без свідомості. Дівчинка була в закривавленому одязі, тіло також було вкрито ранами та кровю. Поряд з ОСОБА_21 на землі валявся телефон. Очевидці вже викликали «Швидку допомогу», бригада якої оперативно прибула на місце пригоди, згодом приїхала друга бригада «Швидкої допомоги», ще пізніше до місця пригоди приїхали правоохоронці, які зайшли у двір і виявили там ОСОБА_17 .

Про отримання повідомлення про події, які сталися з сестрою ОСОБА_22 та племінницею ОСОБА_13 , розповів свідок ОСОБА_23 , зазначивши, що одразу після отримання повідомлення поїхав до сестри додому, де виявив опечатані вхідні двері, після чого направився до міської клінічної лікарні швидкої та екстреної медичної допомоги, де знаходились його родички, які, за інформацією медиків, перебували у вкрай тяжкому стані. ОСОБА_24 знає як чоловіка, який близько півроку знаходився у фактичних шлюбних стосунках з сестрою.

Про обставини затримання ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні злочину розповів співробітник патрульної служби свідок ОСОБА_25 .

Як свідчить висновок експерта № 1154 від 19.06.2018 року, у змивах з рук обвинуваченого встановлено наявність крові людини, чиє походження від потерпілих є вірогідним (а. с. 108-110 т. 2).

За висновком експертного дослідження № 1155 від 19.06.2018 року кров на джинсах, ремені, лівій туфлі обвинуваченого вірогідно походить від потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (а. с. 113-115 т. 2).

Відповідно до висновку експертизи № 1152 на виявлених в житлі обвинуваченого шкарпетках встановлено наявність крові людини, чиє походження від потерпілих не виключається (а. с. 118-121 т. 2).

Відповідно до висновку експерта № 1153 від 19.06.2018 року виявлена на предметах меблі та обстановки в житлі потерпілих кров може походити від потерпілих (а. с. 128-130 т. 2).

Згідно з висновком експерта № 1156 від 29.06.2018 року фрагменти сорочки, гардини, фанери, вилучені з місця пригоди, містять в собі кров людини, чиє походження від потерпілих є вірогідним; на наволочці з місця пригоди наявна слина людини з домішкою крові, чиє походження від потерпілих є вірогідним (а. с. 134-137 т. 2).

За висновком експерта № 317 від 29.06.2018 року є можливим походження крові від потерпілих в піднігтьовому вмісті зрізів вільних піднігтьових пластин з лівої руки обвинуваченого (а. с. 140-143 т. 2).

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-831 від 28.09.2018 року випливає, що домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами у слідах крові на рукоятці ножа співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин обвинуваченого ОСОБА_10 (а. с. 59-69 т. 3).

Висновок судової психіатричної експертизи № 332 від 16.07.2018 року, що містить умовиводи про осудність обвинуваченого, який (висновок) силу ст. 88 КПК України не використовується судом на підтвердження винуватості ОСОБА_10 в частині відомостей про його характер та оцінки окремих рис характеру, містить висновок про стан гострої алкогольної інтоксикації, в якому знаходився обвинувачений під час вчинення кримінально караних діянь (а. с. 153-159 т. 2).

Стан сп`яніння ОСОБА_10 в момент вчинення злочину підтверджує висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а. с. 25 т. 2).

Перелічені судом докази послідовні, не містять протиріч та не викликають сумнівів щодо їх достовірності, логічно поєднуються одне з одним, об`єктивно відтворюють подію злочину.

Оскільки показання обвинуваченого в силу кримінального процесуального законодавства є джерелом доказів, суд знаходить за необхідне у відповідності до ст. 94 КПК України надати їм оцінку їх у співставленні з іншими фактичними даними.

Хоча в суді обвинувачений і заявив про повне визнання винуватості, проте зміст його показань свідчить про намагання обвинуваченого покращити своє процесуальне становище та виправдати застосування тяжкого насильства до потерпілих, у зв`язку з чим він необ`єктивно викладає фактичні обставини кримінально караного діяння.

Зокрема, про події вчиненого ним ОСОБА_10 дає такі показання.

Напередодні 28 квітня 2018 року між ним та потерпілою ОСОБА_6 відбулася сварка, в ході якої вона розбила мобільний телефон обвинуваченого, з силою кинувши його на підлогу. Наступного дня він прийшов до потерпілої з метою отримати відремонтований телефон, проте потерпіла, яка вже була нетверезою, почала лаятися, виганяти його зі свого житла, застосовуючи до нього насильство, яке виразилось в нанесенні йому численних ляпасів та ударів кулаками по обличчю і голові, закликаючи ОСОБА_13 , яка знаходилась поряд, приєднатися до побиття ОСОБА_10 . ОСОБА_13 , послухавшись мати, плигнула йому на спину, що зумовило хруст його суглобів. Перебуваючи під тягарем потерпілої, що знаходилася на обвинуваченому, він закривав руками голову з метою ухилитися від ударів, що сипалися на нього. Саме в цей момент він відчув, що зверху на нього направлений ніж, який йому вдалося перехопити, відвернувши спрямований на нього удар. Через боротьбу, яка відбувалася в коридорі будинку за описаних ним обставин, він перечепився і впав, а Лілія сильно вдарила його по тулубу ногою, запитавши, куди він зібрався. Події, що відбувалися після цього, він не пам`ятає взагалі. Прийшов до свідомості, знаходячись у ванній кімнаті і констатуючи, що з водопровідного крану тече вода. Усвідомивши, що він накоїв, став вживати заходів з виклику «Швидкої допомоги»; не знайшовши телефон в приміщенні, вийшов у двір, де побачив осіб, що стрімко наближалися до ганку, виявив легкодухість, розвернувся в протилежний бік та вибіг за межі садиби, переплигнувши через паркан.

В судовому засіданні обвинувачений заявив про те, що повністю усвідомив тяжкість та згубність вчинених ним дій та щиро жалкує про те, що сталося.

В залі судового засідання приніс вибачення потерпілим.

Оцінюючи показання обвинуваченого в частині викладу ним обставин про протиправне насильство з боку потерпілих, внаслідок чого він вдався до вчинення кримінально караних дій, суд знаходить їх неспроможними, оскільки вони не підкріплені жодними іншими джерелами, суперечать дослідженим судом фактичним даним і спростовуються ними, тому, як зазначено, не приймаються судом до уваги.

Показання обвинуваченого в цій частині є виявом позиції захисту обвинуваченого від пред`явленого обвинувачення, яка застосовується особами, підданими кримінальному переслідуванню, на власний розсуд.

Разом з тим заява про причетність обвинуваченого до насильства, якого зазнали потерпілі за описаних обставин, узгоджується з іншими джерелами доказів, тому враховуючи взаємозв`язок та узгодженість показань обвинуваченого в цій частині з іншими фактичними даними, суд вважає за можливе використати їх на користь обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, які є однією з засад кримінального судочинства, внормований статтею 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», з якого випливає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Встановивши обставини справи на підставі наданих суду фактичних даних, суд знаходить сукупність цих даних, які є допустимими, належними та достовірними, достатньою для прийняття процесуального рішення на користь обвинувачення, яке поза розумним сумнівом доведене в цьому провадженні.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у відповідності до вимог закону, суд доходить беззаперечного висновку про спрямованість умислу обвинуваченого на вчинення злочину, що передбачений ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, одна з яких є малолітньою дитиною, вчинений особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Інші матеріали кримінального провадження, оголошені судом в порядку ст. 358 КПК України за клопотанням сторони обвинувачення, зокрема, матеріали експертиз (а. с. 124- 1235 т. 2, а. с. 146-149 т. 2, а. с. 162-170 т. 2, а. с. 173-179 т. 2, а. с. 7-21 т. 3, а. с. 23-30 т. 3, а. с. 37-56 т. 3), хоча й належні до матеріалів цього провадження, проте не містять інформації про обставини, що підлягають доказуванню, тому не згадуються судом на обґрунтування обвинувачення, визнаного судом доведеним.

При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України виходить із ступеня тяжкості вчиненого діяння, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, бере до уваги думку потерпілих про вид та розмір покарання.

Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За змістомроз`яснення п.1постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни № 7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України випливає, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання.

З урахуванням наведених положень законодавства при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_10 скоїв особливо тяжкий злочин, об`єктом якого є охоронювана Основним Законом України найвища соціальна цінність життя людини.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_10 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

Наведені судом обставини свідчать про певний рівень суспільної небезпеки обвинуваченого і повністю виключають застосування щодо нього інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також для застосування положень закону про призначення більш м`якого покарання або покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті обвинувачення.

Окрім зазначених судом положень законодавства про кримінальну відповідальність, вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд керується внормованими статтею 68 КК України особливостями призначення покарання за незакінчений злочин , наявність ознак якого встановлена в діях обвинуваченого.

Частиною третьою вказаної статті внормовано обов`язок суду призначити показання за вчинення замаху на злочин на строк, що не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією частини статті Особливої частини цього Кодексу.

Частина четверта ст. 68 КК виключає призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, хоча воно й передбачено санкцією частини статті обвинувачення, за вчинення замаху на злочин, окрім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114 -1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі в розмірі, що є кратним двох третинам максимального строку покарання у виді позбавлення волі, зазначеного в санкції частини другої статті 115 КК України, яке одночасно є мінімальним строком покарання, що передбачене санкцією цієї норми Закону про кримінальну відповідальність.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд не загадує в якості пом`якшуючої обставини щире каяття, хоча обвинувачений і заявив, що кається у тому, що вчинив, оскільки його показання про застосування до нього насильства з боку потерпілих є виразом намагання виправдати свої протиправні дії, тому така заява за вказаних обставин наповнена лише формальним змістом.

Цивільний позов в кримінальному провадженні вирішений шляхом отримання пояснень цивільного позивача, цивільного відповідача, дослідження наданих цивільним позивачем фактичних даних.

В обгрунтування цивільного позову законний представник неповнолітньої потерпілої пояснив, що вимоги про відшкодування майнової шкоди в сумі 24336 грн. 05 коп. становлять документально підтверджені видатки з лікування дитини.

Крім зазначеної суми, просить стягнути моральну шкоду в сумі 100000 грн., яку потерпіла зазнала через глибокі емоційні переживання у зв`язку з тяжким ушкодженням здоров`я, тривалим відновленням звичного способу життя, переживаннями малолітньої особи, що зумовлені обстановкою спричинення шкоди здоров`ю, за яких на її очах зазнала насильства найближча їй людина - її мати.

Цивільний відповідач повністю визнав вимоги позову.

Вислухавши думку учасників справи, колегія суддів знаходить за необхідне прийняти визнання цивільним відповідачем цивільного позову та задовольнити його повністю, так як вимоги в частині як майнової, так і моральної шкоди є доведеними, моральна шкода зумовлена глибокими емоційними переживаннями малолітньої особи з приводу отримання ушкодження здоров`я, обстановки за якої це сталося, що не може не відбитися на формуванні її особистості, ставленні до оточення, сприйняття соціальних та духовних цінностей.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що заявлена потерпілою в особі законного представника сума у 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди є домірною глибині її переживань, такою що ґрунтується на засадах розумності, виваженості та справедливості.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати з проведення експертиз у відповідності до положень ст. 124 КПК України належить стягнути з обвинуваченого у доход держави.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 2, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням положень ст. 68 КК України у виді десяти років позбавлення волі.

Початок строку покарання обчислювати з моменту затримання обвинуваченого як особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме: з 18-00 години 28 квітня 2018 року.

До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_10 у виді тримання під вартою не змінювати.

Стягнути з ОСОБА_10 у доход держави в особі управління Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області судові витрати з проведення судових експертиз в сумі 8678 грн. 34 коп.

Речові докази - предмети з нашаруванням речовини бурого кольору, полімерна пляшка з написом «Чудо сад» Байкал 2, фрагменти слідів взуття, одяг та взуття обвинуваченого, біологічні зразки крові потерпілих та обвинуваченого, зразки букальних клітин обвинуваченого і потерпілих, зразки волосся з п`яти областей голови обвинуваченого, зрізи вільних нігтьових пласти обвинуваченого, які на підставі постанови слідчого СВ Шевечнківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 30.08.2018 року передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Шевченківського Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_8 24336 грн. 05 коп. у відшкодування майнової шкоди, 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання копії вироку.

Учасникам кримінального провадження, які не були присутні в судовому засідання, копію вироку буде направлено не пізніше наступного дня після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

.