КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2994/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з 20.11.2001 року він перебував на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 03.06.2019 року він звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця згідно з Законом України "Про державну службу". Відповідачем у червні 2019 року була призначена позивачу та виплачувалася пенсія державного службовця, але у вересні 2019 року виплату цієї пенсії припинено з посиланням на відсутність необхідного стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця, про що позивача повідомлено листом №4968/03-12 від 10.10.2019 року. Разом з цим рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №111850000313 від 08.10.2019 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач не погоджується з такими діями відповідача, стверджуючи, що він має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ, оскільки має більше 20 років стажу державної служби, більше 40 років страхового стажу та досягнув віку 62 роки і на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII займав посаду державної служби. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови йому у переведенні на пенсію державного службовця;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначити, здійснити нарахування та виплату йому пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці №211 від 08.05.2019 року, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Кіровоградській області, з 03.06.2019 року.

Ухвалою судді від 29.11.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно зі статтею 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ, є встановлення за посадою, яку вона обіймає, відповідного рангу. Позивач не має права на призначення пенсії державного службовця, позаяк у нього відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII позивач займав посаду судді, яка не є посадою державного службовця. Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача його страховий складає 40 років 10 місяців 9 днів, що дає йому право на пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки позивача з 03.06.2019 року було помилково переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", тому його пенсійну справу у жовтні 2019 року було приведено у відповідність. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на тому, що він має більше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, до якого слід віднести такі періоди: з 31.10.1975 року по 05.11.1977 року – служба в Збройних Силах СРСР, з 21.02.1984 року по 20.11.2001 року - служба в органах внутрішніх справ, з 04.05.2005 року по 02.12.2009 року – робота на посаді помічника судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, з 03.12.2009 року по 31.05.2018 року – робота на посаді судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої у 2001 році був звільнений у запас за віком. (а.с. 29)

З 20.11.2001 року позивачу призначена та виплачувалася довічна пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с. 121 – 130)

У період з 03.12.2009 року по 31.05.2018 року ОСОБА_1 працював на посаді судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

Досягнувши віку 62 роки, позивач 03.06.2019 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про перерахунок його пенсії – за віком на підставі Закону України "Про державну службу". (а.с. 10, 48 – 49)

До заяви додав зокрема довідку №211 від 08.05.2019 року, видану територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Кіровоградській області, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. (а.с. 31)

Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №111850000313 від 12.06.2019 року позивачу з 03.06.2019 року призначено пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" (шифр 130) у розмірі 60% від 44515, 83 грн., що склало 26709, 50 грн. На підставі статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" розмір пенсії обмежено максимальним розміром – десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність: з 03.06.2019 року - 14970 грн., з 01.07.2019 року - 15640 грн., з 01.12.2019 року - 16380 грн. (а.с. 40 - 41)

При призначенні цієї пенсії обраховано загальний трудовий стаж позивача, який склав 40 років 10 місяців 9 днів, у т.ч. 26 років 3 місяці 12 днів - на посаді державного службовця. (а.с. 40 – 42) Як свідчить розрахунок стажу, до стажу державної служби включено такі періоди:

- з 07.09.1988 року по 20.11.2001 року (13 років 2 місяці 14 днів) - служба в органах внутрішніх справ;

- з 04.05.2005 року по 02.12.2009 року (4 роки 6 місяців 28 днів) - робота на посаді помічника судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області;

- з 03.12.2009 року по 31.05.2018 року (8 років 6 місяців) - робота на посаді судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

У зв`язку з цим позивачу припинено виплату пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з 03.06.2019 року розпочато виплату пенсії за віком на підставі Закону України "Про державну службу". Зокрема, позивачу виплачено пенсію за червень 2019 року у розмірі 13972 грн., за липень 2019 року – у розмірі 15640 грн., за серпень 2019 року – у розмірі 15640 грн. (а.с. 117)

Проте згодом ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення №111850000313 від 08.10.2019 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яким проведено перерахунок пенсії за віком та призначено пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (шифр 101). Загальний трудовий стаж позивача склав 40 років 10 місяців 9 днів, стаж на посаді державного службовця відсутній. (а.с. 87 – 89)

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Новоукраїнського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області №4968/03-12 від 10.10.2019 року. (а.с. 12)

Пенсію за вересень та жовтень 2019 року виплачено позивачу у розмірі 6210, 19 грн. (а.с. 117)

Не погодившись з такими діями, позивач у листопаді 2019 року звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що він виник у зв`язку з невизнанням відповідачем права позивача на одержання пенсії державних службовців.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу"№889-VIII від 10.12.2015 року (надалі – Закон України "Про державну службу" №889-VIII). Цей Закон набрав чинності з 1 травня 2016 року.

Статтею 90 Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року (надалі - Закону України "Про державну службу" №3723-XII), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 14.09.2016 року №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу":

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати прані, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

- посадовий оклад, надбавки за рані та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Судом установлено, що відповідач за заявою позивача з 03.06.2019 року призначив йому пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу"№3723-ХІІ як особі, яка на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, та обчислив розмір пенсії виходячи із заробітної плати за останньою займаною посадою державної служби – посадою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

Проте рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №111850000313 від 08.10.2019 року з 01.09.2019 року було проведено перерахунок розміру пенсії позивача за віком та визначено її на умовах та у розмірі, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Підставою для перерахунку у рішенні вказано: перехід з виду на вид.

Як свідчить зміст листа Новоукраїнського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Кіровоградській області №4968/03-12 від 10.10.2019 року, адресованого позивачу, та відзиву відповідача на позов, причиною для здійснення такого перерахунку стали висновки пенсійного органу про відсутність у ОСОБА_1 необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та той факт, що станом на 01.05.2016 року позивач займав посаду судді, яка не є посадою державного службовця.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про державну службу" №3723-XII державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

У статті 1 Законі України "Про державну службу" №889-VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо, реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну службу" №889-VIII посада державної служби - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Статус судді визначено у статті 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року (чинного на час виникнення спірних відносин), відповідно до якої суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Та обставина, що статус судді регулюється безпосередньо Конституцією України та спеціальним законом "Про судоустрій і статус суддів", не виключає зарахування періоду роботи на посаді судді до стажу державної служби.

Отже суддя, на якого поширюється дія положень статей 1, 2 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, є державною службовою особою, яка здійснює функції представника державної судової влади на постійній основі, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя та одержує суддівську винагороду за рахунок державних коштів. Тому стаж на посаді судді зараховувався до стажу державної служби.

Аналогічний правовий висновок містися у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №404/8749/15-а (2-а/404/58/16), від 24.04.2019 року у справі №353/193/17.

Крім того, статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ, на яку є посилання у пункті 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VII щодо визначення категорій посад державних службовців, передбачено, що віднесення існуючих посад держаних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводить Кабінет Міністрів України.

Тож якщо статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ не визначено конкретний державний орган, посади в якому віднесено до відповідних категорій посад державної служби, при визначенні права особи на пенсію державного службовця слід керуватись нормативно-правовими актами (постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України), якими в подальшому було віднесено такий орган та посади до посад державної служби.

Згідно з пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (надалі – Порядок №283), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби та який діяв до 01.05.2016 року.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):

- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців,

- на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229 затверджений новий Порядок обчислення стажу державної служби, яким стаж державної служби обчислюється відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах суддів.

Щодо стажу роботи позивача на посаді помічника судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області у період з 04.05.2005 року по 02.12.2009 року, то на той час діяв Закон України "Про судоустрій України" №3018-ІІІ від 07.02.2002 року, статтею 130 якого передбачено, що правовий статус службовців, які працюють в апараті суду, визначається законом про державну службу. За умовами матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій службовців апарату вищого, центральних або місцевих органів виконавчої влади. До штату апарату судів входять також помічники суддів, наукові консультанти та судові розпорядники.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ було передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №88-р від 24.02.2003 року "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців" посади помічників суддів місцевих судів віднесені до п`ятої категорій посад державних службовців.

Отже стаж роботи позивача на посаді помічника судді місцевого суду зараховувався до стажу державної служби.

Також суд погоджується з доводами позивача про зарахування до стажу державної служби стажу строкової служби в Збройних Силах СРСР (з 31.10.1975 року по 05.11.1977 року) та проходження служби в органах внутрішніх справ (з 21.02.1984 року по 20.11.2001 року), оскільки пунктом 3 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

Крім того, суд зазначає, що до стажу державної служби має бути зарахована робота позивача на посаді начальника Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області (з 25.04.2002 року по 27.09.2002 року) та на посаді секретаря судового засідання Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області (з 20.12.2004 року по 03.05.2005 року), записи про яку містяться у трудовій книжці позивача. (а.с. 14 – 30)

З урахуванням цього стажу та стажу служби позивача в Збройних Силах СРСР та в органах внутрішніх справ, стажу роботи на посаді помічника судді та на посаді судді, станом на 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII) ОСОБА_1 мав більше 20 років стажу на посадах, робота на яких зараховувалася до стажу державної служби.

На момент набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII позивач працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців.

На час звернення за призначенням пенсії у червні 2019 року позивач мав передбачений частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ вік (62 роки) і страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тож він має право на отримання пенсії за віком на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ, відповідно до пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIІІ, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №716/155/17 та від 03.07.2018 року у справі №265/3709/17.

Статтею 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з частиною 3 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивач у позові просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у переведенні на пенсію державного службовця та зобов`язати відповідача призначити, здійснити нарахування та виплату йому такої пенсії.

Як установлено судом, рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу чи про відмову у переведенні його пенсії з одного виду на інший (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу") відповідачем не приймалося.

Натомість, матеріали справи свідчать, що відповідач за заявою позивача з 03.06.2019 року призначив йому пенсію за віком за Законом України "Про державну службу", яку виплачував до серпня 2019 року. Однак з 01.09.2019 року за відсутності встановлених законом підстав відповідач припинив виплату позивачу такої пенсії, безпідставно визначив розмір пенсії за віком за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зменшивши його, що призвело до порушення прав позивача на отримання пенсії у розмірі, установленому законом.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність законних підстав для прийняття рішення №111850000313 від 08.10.2019 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Відповідачем не надано доказів настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, зокрема виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено пенсію, як це передбачено частиною 3 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Доводи відповідача про те, що вказаним рішенням пенсійну справу позивача "приведено у відповідність" не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, які регулюють порядок призначення, перерахунку та виплати пенсії.

Тож суд прийшов до висновку, що це рішення суб`єкта владних повноважень, яке порушує права та інтереси позивача у спірних правовідносинах, є протиправним, а тому суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати вказане рішення як індивідуальний акт, зобов`язавши відповідача відновити з 01.09.2019 року виплату позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ. Такий спосіб захисту прав позивача узгоджується з повноваженнями суду, передбаченими частиною 3 статті 245 КАС України.

У задоволенні позову про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію державного службовця слід відмовити, оскільки суд установив, що таких дій чи рішень відповідач не вчиняв та не приймав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А, код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №111850000313 від 08.10.2019 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відновити з 01.09.2019 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 384,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш