Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 р. Справа№200/13820/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю:

позивача ОСОБА_1

від відповідача Максюта М.О.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 214 від 06.11.2019 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років № 9662 від 25.10.2019 та зарахувати до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції з 20.07.2015 по 06.10.2015 та з 09.11.2016 по 30.04.2018, періоду здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 01.05.2018 по 12.09.2019 із розрахунку 1 місяць служби за 3 місяці служби; половину строку навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого в період з 01.09.1998 по 31.07.2002, періоду проходження військової служби на посаді курсанта військово-юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого в період з 01.08.2002 по 27.06.2003 та періоду перебування на військовій службі у розпорядженні Генерального прокурора України з 28.06.2003 по 28.07.2003 з розрахунку 1 місяць служби за 1 місяць служби; зобов`язання зарахувати до стажу на посадах прокурора період безпосередньої участі в АТО з 20.07.2015 по 06.10.2015 з розрахунку 1 місяць служби за 3 місяці служби; період проходження служби на посадах слідчого та прокурора-криміналіста військової прокуратури Одеського гарнізону з 29.07.2003 по 28.07.2007, період проходження служби на посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України з 28.07.2007 по 21.06.2010.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем під час вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років допущено невірне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного визначення вислуги років на посадах прокурора та загальної вислуги років для призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України Про прокуратуру. Окрім цього, позивач зауважив на порушенні відповідачем порядку розгляду питання про призначення пенсії за вислугу років через неповідомлення позивача про необхідність надання додаткових документів, внаслідок чого створив перешкоди в реалізації позивачем права на пенсію.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним в позові та письмових документах по справі. Зазначив, що під час прийняття заяви про призначення пенсії за вислугу років представник відповідача відмовлявся прийняти документи до здійснення ним на заяві примітки про розгляд його заяви на підставі наданих ним документів. Вважаючи, що отримане ним рішення № 214 від 06.11.2019, що має назву проект рішення не є кінцевим позивач в подальшому направляв відповідачу документи, які не були ним прийняті.

Відповідач проти задоволення заявленого позову заперечував, підстави незгоди із вимогами позивача виклав в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву з урахуванням внесених до Закону України Про прокуратуру змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури, яким з положень закону виключено словосполучення військова прокуратура, підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років як працівнику прокуратури взагалі відсутні. Посилаючись на невстановлення в ході вирішення питання про призначення пенсії вислуги років тривалістю визначеною ст. 86 Закону України Про прокуратуру, відповідач зауважив на правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсі позивачу.

Стосовно конкретних періодів служби позивача, які він вимагає включити до вислуги років та роботи на прокурорських посадах відповідачем наведено наступне.

Закон України Про прокуратуру не передбачає зарахування військової служби до вислуги років у розмірі один місяць за три місяці. Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового кладу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, членам їх сімей, затвердженим постановою КМУ № 393 від 17.07.1992, на який посилається позивач, передбачено зарахування на пільгових умовах 1 місяця служби за 3 місяці у разі призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, за призначенням цього виду пенсії, позивач мав звертатися до ГУ ПФУ у Донецькій області.

До вислуги років не враховано половину періоду навчання позивача з 01.09.1998 по 31.07.2002, період військової служби з 01.08.2002 по 27.06.2003, з 28.06.2003 по 28.07.2003 через ненадання позивачем документів, що підтверджують навчання на денній формі (диплом, свідоцтво інші документи тощо) та документів, що підтверджують проходження військової служби (військовий квиток або довідка). Посилаючись на положення абз. 9 п.п. 2 п. 2.1. Порядку 22-1, відповідач зазначив, що до вислуги років не включено період служби позивача з 01.01.2004 по 21.06.2010, 22.06.2010 по 26.02.2012, з 01.02.2015 по 31.05.2016 через ненадання позивачем довідки про проходження військової служби та про нараховані суми грошового забезпечення. Посилаючись на статтю 15 Закону України Про прокуратуру відповідач зауважив, що робота на посадах слідчих не зараховується до роботи на посаді прокурора.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала викладене у відзиві просила суд відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача наполягала на тому, що питання включення періодів навчання та військової служби до вислуги років та стажу роботи на прокурорських посадах фактично взагалі не розглядалося під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу через відсутність документів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Ухвалою від 03.01.2020 справу призначень до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.01.2020.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , згідно паспорту серії НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У наданому позові позивачем зазначено місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 26.04.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.

Трудова книжки позивача серії НОМЕР_4 містить наступні записи про роботу:

01.02.2002 по 14.08.2012 проходження військової служби в Збройних силах, у т.ч. з 29.07.2003 по 14.08.2012 на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури;

11.02.2011 прийняв присягу працівника прокуратури;

15.08.2012 у зв`язку із зміною структури та штатного розпису органів прокуратури України відповідно до наказу Генерального прокурора України № 100 ш від 11.06.2012 призначений на посаду старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законі в у воєнній сфері;

04.12.2012 призначений старшим прокурором відділу організації участі прокурорів у суді та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальному провадженні прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законі в у воєнній сфері.

01.09.2014 після реорганізації Прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері шляхом перетворення у військову прокуратуру Південного регіону України призначений старшим прокурором відділу організації участі прокурорів в суді та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальному провадженні військової прокуратури Південного регіону на умовах строкового трудового договору;

30.01.2015 звільнений з займаної посади у зв`язку із вступом на військову службу.

Відповідно до посвідчення офіцера, виданого 06.05.2015 позивач перебуває на військовій службі в Збройних силах України, з 29.01.2015 відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі.

25.10.2019 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області, що є відповідачем у справі із заявою про призначення пенсії (арк. 18). Відповідно до розписки-повідомлення спеціалістом відповідача разом із заявою про призначення пенсії прийнято наступні документи: військовий квиток, довідку про заробітну плату № 14-213 вих. 19 від 17.10.2019; довідку про прийняття на роботу (навчання) № 2323111139 від 18.09.2019, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки, що визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах № 15-265 вих.19 від 13.09.2099, документи про місце проживання (реєстрації) № 15-265 вих. 19 від 13.09.2019; паспорт серії НОМЕР_2 , посвідчення учасника бойових дій, трудову книжку серії НОМЕР_5 .

06.11.2019 за наслідком розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення № 214, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. В назві рішення зазначено, що це проект рішення, рішення підписано т.в.о. начальника управління. Згідно з рішенням відповідно до наданих позивачем документів до заяви про призначення пенсії за вислугу років він має стаж за вислугу років 6 років 3 місяці 8 днів, у т.ч. період роботи на посадах прокурора 5 років 9 місяців 5 днів. Відповідно до розрахунку стажу відповідачем у складі вислуги років враховано період роботи позивача з 29.07.2003 по 31.12.2003 на посаді слідчого; з 15.08.2012 по 31.01.2015 на посаді прокурора; з 01.06.2016 по 18.09.2019 на посаді прокурора та період служби з 19.09.2019 по 30.09.2019.

В рішенні від 06.11.2019 зазначено про ненадання позивачем документів, що підтверджують його навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, ненадання довідки про проходження військової служби та нараховані суми грошового забезпечення, сплачені страхові внески, через що до вислуги років не враховано половину строку навчання та періоди служби позивача з 01.01.2004 по 26.07.2012 та з 01.02.2015 по 31.05.2016.

В подальшому позивач звертався до відповідача через веб-портал Пенсійного фонду України зі зверненнями: 11.11.2019 - щодо надання роз`яснення з приводу періодів, що враховані до вислуги років за наслідком розгляду заяви про призначення пенсії; 13.11.2019 та 14.11.2019 із клопотанням про врахування додаткових документів під час вирішення питання про призначення пенсії.

Листом від 15.11.2019 відповідач повідомив позивача про неможливість врахування додатково надані документів через прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років 06.11.2019.

Позивач за змістом його вимог вважає, що відповідач мав врахувати у складі вислуги років: періоди участі в антитерористичній операції з 20.07.2015 по 06.10.2015 та з 09.11.2016 по 30.04.2018, а також участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони з 01.05.2018 по 12.09.2019, половину періоду навчання у вищому навчальному закладі; періоду проходження військової служи на посаді курсанта з 01.08.20002 по 27.06.2003 та з 28.06.2003 по 28.07.2003; до стажу роботи на посадах прокурора періоду проходження служби на посадах слідчого та прокурора криміналіста з 29.07.2003 по 28.07.2007 та на посадах слідчого з 28.07.2007 по 21.06.2010.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної в рішенні по справі 263/13789/16а від 25.09.2018 під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав зарахування періодів роботи до прокурорського стажу, підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється правилами ст.86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII, що набрав чинності 15.07.2015.

Частинами 1 та 2 цієї статті, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, передбачено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року вислуги років не менше 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Згідно ч. 6 ст. 86 Закону України Про прокуратуру до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Частиною 4 статті 83 Закону України Про прокуратуру передбачено, що на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року.

Частиною 5 ст.50-1 Закону України Про прокуратуру в редакції, чинній до 08.07.2011 передбачалося зарахування до вислуги років часу роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі; стажистами в органах прокуратури; слідчими; суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п`ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Статтею 49 Закону України Про прокуратуру визначено, що на військовослужбовців військових прокуратур поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншим законодавством про військову службу соціальні і правові гарантії.

Згідно ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 2 пункту 1 статті 8 Закону України Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За правилами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей визначені періоди, що зараховуються до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону.

Відповідно до п. а пункту 3 Порядку 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Пунктом 2.24 Порядку № 22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до пунктів 2 та 3 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії надаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

У разі, якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Пунктом 3 передбачено подання відділом персоніфікованого обліку індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року для підтвердження заробітної плати (додатки 3, 4 до Положення).

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 06.08.1993 передбачає, що Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, відповідно до пункту 6 розділу Документи, що підтверджують трудовий стаж цього порядку для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС.

Пунктом 8 цього розділу визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Частинами 1, 3 ст. 44 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з пунктом 4.2. Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Оскільки спір, що виник між сторонами пов`язаний із визначенням правомірності прийнятого відповідачем рішення від 06.11.2019 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, при його вирішенні суд виходить із визначених в оскаржуваному рішенні підстав відмови та дотримання відповідачем встановленого порядку розгляду заяви про призначення пенсії.

З рішення від 06.11.2019 та заяви про призначення пенсії вбачається, що питання призначення пенсії за вислугу років вирішувалося на підставі наступних документів: трудова книжка серії АО424465 від 15.08.2012, посвідчення офіцера УК 196309, витяг з послужного списку від 18.09.2019, довідка про участь в АТО та операції об`єднаних сил № 14-2/3 від 17.10.2019; довідка про роботу у військовій прокуратурі та довідка про заробітну плату № 14-213 вих.19 від 17.10.2019, додаток до довідки до пенсії № 14-213 вих. 19 від 17.10.2019.

До заяви про призначення пенсії позивачем не надано документів, які відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу підтверджують навчання у вищому навчальному закладі та документи, які підтверджують проходження військової служби, що свідчить про неможливість розгляду відповідачем питання про врахування періоду навчання у вищому навчальному закладі та періоду проходження військової служби з 01.01.2004 по 26.07.2012 та з 01.02.2015 по 31.05.2016 по суті.

З розрахунку стажу позивача також вбачається, що відповідачем під час вирішення питання призначення пенсії позивачу не вирішувалося питання врахування у складі стажу періоду перебування на військовій службі у розпорядженні Генерального прокурора України з 28.06.2003 по 28.07.2003, підстави нерозгляду в оскаржуваному рішенні не зазначені.

З матеріалів справи вбачається, що всупереч положень ч. 3 статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та п. 4.2 Порядку 22-1 відповідачем не повідомлено позивача про необхідність надати додаткові документи для вирішення питання про врахування наведених періодів навчання та військової служби, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача щодо допущення відповідачем порушення порядку розгляду заяви про призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до матеріалів справи при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії відповідачем не враховано до вислуги років та стажу роботи на посадах прокурора період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 20.07.2015 та по 06.10.2015, який на думку позивача має враховуватися із розрахунку 1 місяць за 3 місяці. Періоди участі позивача в антитерористичній операції з 09.11.2016 по 30.04.2018 та в операції об`єднаних сил з 01.05.2018 по 12.09.2019 враховані у складі вислуги років у співвідношенні 1 місяць за 1 місяць, а не в пільговому порядку: 1 місяць служби за 3 місяці служби.

На підтвердження участі в АТО в період з 20.07.2015 по 06.10.2015, 09.11.2016 по 30.04.2018 та в операції об`єднаних сил, з 01.05.2018 по 12.09.2019 до заяви про призначення пенсії за вислугу років позивачем надавалася довідка Військової прокуратури об`єднаних сил про участь в АТО № 15-265 вих -19 від 13.09.2019, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 43).

Відповідно до п. 2.9 Положення № 530 документами, що підтверджують окремі періоди військової служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, є довідки кадрових органів про службу в цих військових формуваннях, яка підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах. Дослідивши наявну в матеріалах справи довідку № 15-265 вих -19 від 13.09.2019, суд вважає її належним доказом підтвердження участі позивача в АТО та операції об`єднаних сил в періоди з 20.07.2015 по 06.10.2015, з 09.11.2016 по 30.04.2018 та з 01.05.2018. Оскільки позивач брав участь в антитерористичній операції з 20.07.2015 по 06.10.2015, з 09.11.2016 по 30.04.2018 та в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 01.05.2018 по 12.09.2019, враховуючи вказівку ст. 83 Закону України Про прокуратуру щодо розповсюдження на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії та в силу Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей наведені періоди роботи мають зараховуватися до вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 5 червня 2018 року у справі № 348/347/17 (адміністративне провадження №К/9901/38547/18) та від 07.06.2018 по справі № 800/517/17 (провадження № 11-315сап18).

При вирішенні питання врахування у пільговому співвідношенні у складі роботи на прокурорських посадах періоду служби позивача з 20.07.2015 по 06.10.2015, суд виходить із наступного. З огляду на норму статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей зарахування проходження служби до спеціального стажу роботи можливе лише за умови підтвердження праці особи за цієї посадою. Відповідно до пункту 16 частини 3 статті 3 закону України Про державну службу дія цього закону не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону. Під час вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років питання зарахування періоду служби позивача з 20.07.2015 по 06.10.2015 взагалі не розглядалося по суті через відсутність необхідних документів. Враховуючи нерозгляд цього питання відповідачем під час розгляду заяви позивача, в межах цієї справи питання зобов`язання зарахування до спеціального стажу роботи у пільговому порядку періоду участі в АТО з 20.07.2015 по 06.10.2015 поставлено позивачем передчасно.

За змістом позову позивач вважає протиправним неврахування у складі роботи на прокурорських посадах періоду проходження служби на посадах слідчого та прокурора криміналіста військової прокуратури Одеського гарнізону з 29.07.2003 по 28.07.2007 та періоду проходження служби на посаді старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури південного регіону України з 28.07.2007 по 21.06.2010. Оскільки питання зарахування періоду служби з 01.01.2004 по 28.07.2007 не розглядалося відповідачем під час розгляду заяви про призначення пенсії за вислуго років, підстави зобов`язання зарахувати наведений період до стажу прокурорської роботи відсутні.

Період роботи позивача з 29.07.2003 по 31.12.2003 врахований відповідачем до стажу роботу слідчих та до вислуги років. За даними витягу з послужного списку позивача в період з 29.07.2003 по 28.07.2006 позивач обіймав посаду слідчого Військової прокуратури одеського гарнізону Південного регіону України. В зазначений період служби був чинним Закон України Про прокуратуру № 1789-ХІІ. Оскільки в статті 56 цього закону роботу на посадах слідчого не визначено роботою на прокурорських посадах у розумінні статті 50-1 Закону України Про прокуратуру, відповідачем правомірно включено період роботи позивача з 29.07.2003 по 31.12.2003 на посаді слідчого та вислугу років, а підстави включення зазначеного періоду до стажу роботи на прокурорських посадах відсутні.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову позивача в призначенні пенсії за вислугою років внаслідок неповідомлення позивача про необхідність надання додаткових документів для призначення пенсії, неврахування періодів участі позивача в АТО та операції об`єднаних сил з 20.07.2015 по 06.10.2015, з 09.11.2016 по 30.04.2018 та з 01.05.2018 по 12.09.2019 у складі вислуги років у пільговому порядку 1 місяць за три місяці свідчить про його невідповідність вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, через що підлягає скасуванню.

Вимоги позивача про зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву про призначення пенсії за вислугу років із врахуванням періодів навчання та служби до вислуги років та стажу прокурорської роботи із врахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин підлягають задоволенню в частині зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 25.10.2019 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України Про прокуратуру, Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,

Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5, ЄДРПОУ 23346787) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років № 214 від 06.11.2019.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 25.10.2019 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.02.2020.

Суддя А.С. Михайлик