Справа № 357/8379/19

2/357/431/20

Категорія 62

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі Бондаренко Н.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, про визнання недійсним рішення житлової комісії, -

В С Т А Н О В И В :

30.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2011 року її було звільнено з військової служби у відставку відповідно до пункту «в» (за віком) частини шостої ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 10.12.2018 року вона отримала на своє звернення відповідь із військової частини НОМЕР_1 , з якої дізналася, що відповідно до протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за №6 від 11.12.2007 року її разом із членами сім`ї виключено із списків перебування на квартирному обліку, оскільки нею не надано документи, які підтверджують право перебування на квартирному обліку. У вказаному протоколі зазначено, що нею не виконані вимоги п.3.12 Інструкції затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2006 року за №577, але у п.3.2 вказаної Інструкції вказано, що військовослужбовці знімаються з обліку в цьому населеному пункті у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в надані житла, переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт, засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік, в інших випадках, передбачених законодавством. Однак, у вказаній інструкції не вказано, що особа знімається з квартирного обліку, якщо не будуть подані документи або не поновлені документи в особовій справі щодо квартирного обліку. На її адресу не надходили листи, щодо необхідно поновити документи для перебування на квартирному обліку. До її відома, житловою комісією військової частини НОМЕР_1 , не доводилось, що їй необхідно поновити документи у квартирній справі. Навіть не було надіслано протокол житлової комісії за №6 від 11.12.2007 року. У наказі командира військової частини НОМЕР_1 про звільнення від 30.09.2011 року за №262 зазначено, що вона перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов. Згідно з п.1.4 Інструкції військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до 1 січня 2005 року, забезпечується жилим приміщенням для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку без врахування вислуги на військовій службі. Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства (п.1.5 Інструкції). Згідно протоколу №5 від 06.08.1999 року її разом із членами сім`ї (чотири особи) зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 , а саме ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 . Тому, просила визнати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 м. Біла Церква, оформлене протоколом №6 від 11.12.2007 року, про зняття з квартирного обліку її ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , недійсним та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 м. Біла Церква поновити її, ОСОБА_1 з членами сім`ї на квартирному обліку з 06.08.1999 року.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.11.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

21.01.2020 року представник позивача, адвокат Ілемська Ірина Михайлівна, подала письмові пояснення, в яких зазначила, що 19 січня 2007 року рішенням засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол № 29) на сім`ю старшини ОСОБА_1 , в складі з п`яти чоловік, як багатодітній сім`ї, що перебуває в загальній та першочерговій черзі з 06.08.1999 року виділено службове житло - 2-х кімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа 29,5 м2, загальна площа 52,6м2. Згідно наказу командира 8 армійського корпусу № 61-ПМ від 26 вересня 2011 року ОСОБА_1 , старшину військової служби за контрактом, відповідального виконавця інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_1 звільнено з військової служби у відставку відповідно до пункту «в» (за віком) ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про військову службу і військовий обов`язок». Даний факт підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.09.2011 року № 262.Також, у вказаному наказі від 30.09.2011 № 262, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 з 30 вересня 2011 року виключена зі списку особового складу частини та всіх видів забезпечення, і направлена для зарахування на військовий облік до Білоцерківського ОМВК Київської області. Службовим житлом забезпечена. Перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов. Таким чином, на день звільнення ОСОБА_1 з військової служби, враховуючи зазначене в наказі від 30.09.2011 № 262, вона навіть не могла припустити, що її та членів її сім`ї буде знято з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Але, в грудні 2018 року ОСОБА_1 із відповіді військової частини НОМЕР_1 від 10 грудня 2018 року за вихідним № 1/37/474, наданій на її запит, дізналася, що згідно протоколу № 6 засідання житлової комісії військової НОМЕР_2 від 11 грудня 2007 року її та членів сім`ї виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 .У зазначеному протоколі № 6 від 11.12.2007р. вказано, що ОСОБА_1 та членів її сім`ї виключено із списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що в неї неоформлена квартирна справа відповідно до наказу МО України №577 від 06.10.2006 року, а саме: не надано документів, що підтверджують право перебування на квартирному обліку, на підставі п. 3.12 Інструкції,затвердженої наказом МО України від 06.10.2006 року №577. Також, у цьому ж протоколі вказано, що ОСОБА_7 та члени її сім`ї перебувають в загальній черзі осіб, які перебувають на квартирному обліку - з 06.08.1999 року. ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 , зокрема житлової комісії, не надходило жодного повідомлення, листа про необхідність поновити документи для перебування на квартирному обліку чи підтвердження права перебування на квартирному обліку. На засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 та членів її сім`ї з квартирного обліку, присутня не була. Рішення, викладене в протоколі №6 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2007 року, до її відому, доведене не було. Вказаний протокол для ознайомлення, не надавався. Відповідно до п. 2.1. Інструкції військовослужбовцям та членам їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла надаються службові житлові приміщення. Службове житлове приміщення надається на час виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби. При наданні службового житлового приміщення військовослужбовці та члени їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за місцем служби, не знімаються. В пункті 3.12. Інструкції перелічений вичерпний перелік підстав при яких військовослужбовці знімаються з обліку, а саме:поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;в інших випадках, передбачених законодавством. Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку. Отже, виходячи з аналізу норм права, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не надання особою, яка перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, документів, що підтверджують право перебування на квартирному обліку не є підставою для виключення із списків осіб, які перебувають на обліку у військовій частині НОМЕР_1 . Положенням частини 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний статус та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантовано, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. Виходячи з положень ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 , яка перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з 06 серпня 1999 року як військовослужбовець, яка звільнена з військової служби у відставку за віком, повинна була б залишатися на цьому обліку у військові частині НОМЕР_1 до одержання житла, навіть, після звільнення з військової служби. ОСОБА_1 та члени її сім`ї мали та мають право бути включеними до списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 , підстави для виключення зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 відсутні, а відтак рішення викладене в протоколі № 6 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 грудня 2007 року є недійсним, а порушене право має бути поновлено шляхом поновлення ОСОБА_1 та членів її сім`ї на квартирному обліку. Тому, просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

24.01.2020 року командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_8 подав письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що 10 грудня 2018 року на звернення ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь від 10.12.2018 року № 1/37/474 до якої було додано додаток - витяг з протоколу № 6 від 11.12.2007 року. Із зазначеного витягу протоколу вона дізналася, що її разом із членами сім`ї виключено із списків перебування на квартирному обліку. Підставу зняття з квартирного обліку - не подання позивачем документів, що підтверджують її та членів сім`ї право перебування на квартирному обліку, вважає такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України. Не погоджуючись із таким рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , вважаючи його незаконним, вона звернулася до суду за захистом порушеного права та просить суд визнати протокол № 6 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2007 року, недійсним і поновити її і членів сім`ї на квартирному обліку з 06.08.1999 року. Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції ( 254к/96-ВР) і законам України. Отже, до правовідносин щодо обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов застосовуються, в тому числі, положення Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР». Відповідно до п. 25 Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення. Згідно з п. 25-1 Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», інформація про громадян, взятих на квартирний облік, та зміни до неї в установленому законодавством порядку вносяться до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. При прийнятті оскаржуваного рішення житлова комісія військової частини НОМЕР_1 керувалася п. 3.12 Інструкції Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 № 577 та виконувала вимоги наказу Міністра оборони України від 23.04.2007 року № 193 «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень». Відповідно до ч.2 вказаного наказу, абзац третій пункту 3.6 Інструкції викладено в такій редакції:«Облікова справа є документом суворої звітності і зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку в квартирно-експлуатаційному органі (копія - у військовій частині постійно), а після надання йому житла для постійного проживання протягом п`яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом, - в квартирно-експлуатаційному органі».З огляду на те, що ОСОБА_1 не було підтверджено її право та членів сім`ї перебування на квартирному обліку, житловою комісією військової частини НОМЕР_1 на засіданні, що відбулося 11 грудня 2007 року, було прийнято рішення про її виключення із списків осіб, які перебувають на обліку у військовій частині НОМЕР_1 .Враховуючи, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача, ОСОБА_9 , до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просила позов задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_10 , до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просила відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ро причин неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що за наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2011 року №262 старшину військової служби за контрактом ОСОБА_1 відповідального виконавця інформаційно-аналітичної групи штабу, звільнену наказом командира 8 армійського корпусу №61-ПМ від 26.09.2011 року з військової служби у відставку відповідно до пункту «в» (за віком) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 30.09.2011 року виключили зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направили для зарахування на військовий облік до Білоцерківського ОМВК Київської області. Календарна вислуга років в Збройних Силах України на день звільнення складає 12 років 08 місяців 08 днів, загальний страховий стаж 30 років 00 місяців 20 днів. Службовим житлом забезпечена. Перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, що підтверджується наказом №262 від 30.09.2011 року (а.с.40).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.1999 року ОСОБА_1 призвана на військову службу за контрактом Білоцерківським ОМВК, що підтверджується копією контракту (а.с. 41-43).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22.01.1999 року (а.с.26), рядову ОСОБА_2 було включено до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення. Підстава: рапорт рядової ОСОБА_2 .

Судом встановлено, ОСОБА_11 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 , який 11.11.1987 року було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_13 залишено прізвище ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.56). Від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.62).

Також судом встановлено, що ОСОБА_11 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_15 , після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище ОСОБА_16 . Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.57), 26.09.1995 року шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_15 було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_17 , присвоєно прізвище ОСОБА_18 . Від шлюбу у сторін народилися син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно витягу з протоколу №5 засідання житлової комісії управління в/ч НОМЕР_1 від 06.08.1999 року (а.с.28), житловою комісією управління в/ч НОМЕР_1 зараховано на квартирний облік при в/ч НОМЕР_1 в пільгову чергу ОСОБА_2 складом сім`ї 4 особи.

З витягу з протоколу №9 засідання житлової комісії управління в/ч НОМЕР_1 від 23.09.2002 року (а.с.30) вбачається, що житловою комісією управління в/ч НОМЕР_1 вирішено внести зміни в квартирну справу старшини ОСОБА_1 , оскільки вона подала рапорт про зміни в сімейному стані в зв`язку з пропискою ще одного члена сім`ї, тому склад її сім`ї складається з п`яти осіб: дочка ОСОБА_3 , 1984 року народження, син ОСОБА_4 , 1988 року народження, син ОСОБА_5 . 1990 року народження, мама ОСОБА_6 , 1940 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 змінила прізвище на ОСОБА_18 , що підтверджується свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові (а.с.58).

27.07.2006 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 змінив прізвище на ОСОБА_18 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені (а.с.67).

14.12.2007 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінив прізвище на ОСОБА_18 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені (а.с.74).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.63), 01.09.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_19 , актовий запис №1270. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище ОСОБА_20 .

Як вбачається з довідки №1216 від 18.11.2002 року (а.с.31), ОСОБА_6 , 1940 року народження, на даний період жителькою села ОСОБА_21 не являється, власного будинку не має, забудовником не являється.

З довідки від 12.03.2002 року (а.с.37), вбачається, що ОСОБА_1 , дійсно перебувала на квартирному обліку в ПГЄ з 1985 року по 1995 рік в складі сім`ї: чоловік ОСОБА_15 , 1963 року народження, військовослужбовець, дочка ОСОБА_22 , 1984 року народження, син ОСОБА_23 , 1988 року народження, син ОСОБА_24 , 1990 року народження. З 1990 року була переведена на пільгову чергу, як багатодітна сім`я.

З довідки від 12.03.2002 року (а.с.38), вбачається, що ОСОБА_1 , дійсно працювала в системі Міністерства геології України при Правобережній геологічній розвідувальній експедиції на посаді продавця ІІ категорії з 12.09.1985 року по 10.08.1995 року. З 1985 року по 1995 рік знаходилась на квартирному обліку в ПГЄ. В зв`язку з реформуванням системи геології України квартоблік в Правобережній ГРЕ з 1995 року був ліквідований.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.35), командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_25 28.02.2006 року надіслав лист №306 військовому прокурору Білоцерківського гарнізону про те, що житловою комісією частини було розглянуто квартирку справу старшини ОСОБА_1 відповідно до його протесту та зазначив, що вивчивши документи квартирної справи ОСОБА_1 житлова комісія частини прийшла до висновку, що рішення №5 від 06.09.1999 року житлової комісії в/ч НОМЕР_1 є правомірним. Відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції до 24.06.2004 року ст.12 в пункті 2 передбачається «При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах», тому ОСОБА_1 було взято на квартирний облік, а не забезпечено житловим приміщенням. ОСОБА_1 була зарахована на квартирний облік відповідно Житлового кодексу України ст.34 п.6, ст.37, ст.39 та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових та надання їм житлових приміщень» ст.13 пункт, 6, 7, ст.14, ст.15. На підставі вищевказаного, просили Військового прокурора анулювати їх протест вих. №141 від 31.01.2006 року щодо перенесення в черзі ОСОБА_1 .

З витягу з протоколу №29 засідання житлової комісії управління в/ч НОМЕР_1 від 19.01.2007 року (а.с.34), вбачається, що житловою комісією управління в/ч НОМЕР_1 вирішено виділити службове житло 2-х кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_2 , на сім`ю старшини ОСОБА_1 , в складі з 5-ти чоловік, в загальній та першочерговій черзі як багатодітна сім`я з 06.08.1999 року, займає посаду відповідальний виконавець штабу управління частини.

27.02.2007 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради ОСОБА_1 та її сім`ї з п`яти чоловік, а саме: дочки - ОСОБА_3 , сина - ОСОБА_26 , сина - ОСОБА_5 , матері - ОСОБА_6 був виданий ордер на житлове приміщення № НОМЕР_5 на квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується ордером (а.с.75).

З витягу з послужного списку на старшину у відставці ОСОБА_1 , 1964 року народження (а.с.39), вбачається, що 20.01.1999 року ОСОБА_1 призвана на військову службу за контрактом Білоцерківським ОМВК; згідно наказу №10 від 22.01.1999 року з 20.01.1999 року по 31.05.2000 року працювала на посаді кухара в/ч НОМЕР_3 ; згідно наказу №217 від 26.05.2000 року з 31.05.2000 року по 30.11.2000 року працювала на посаді лаборант в/ч НОМЕР_6 ; згідно наказу №273 від 30.11.2000 року з 30.11.2000 року по 05.03.2001 рік працювала на посаді старший оператор в/ч НОМЕР_7 ; згідно наказу №57 від 05.03.2001 року з 05.03.2001 року по 22.10.2002 рік працювала на посаді радіо телефоніст взводу зв`язку в/ч НОМЕР_6 ; згідно наказу №21 від 22.10.2002 року з 22.10.2002 року по 28.12.2004 рік працювала на посаді механік-радіотелефоніст взводу управління в/ч НОМЕР_1 ; згідно наказу №356 від 28.12.2004 року з 28.12.2004 року по 30.09.2011 рік працювала на посаді відповідальний виконавець штабу управління в/ч НОМЕР_1 ; 30.09.2011 року звільнена у відставку (за віком) на п. «в» ч.6 ст.26 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №262 від 30.09.2011 року.

Даний факт підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_8 ОСОБА_2 , 1964 року народження (а.с.48-51).

Судом встановлено, що 11.12.2007 року житловою комісією управління в/ч НОМЕР_1 вирішено ОСОБА_1 та членів її сім`ї: дочку ОСОБА_3 , сина ОСОБА_4 , сина ОСОБА_5 , матір ОСОБА_6 , які перебувають на обліку у військовій частині виключити із списків так як вони не надали документи, що підтверджують їх право перебування на квартирному обліку відповідно до п.3.12 Інструкції затвердженої наказом МО України від 06.10.2006 року №577. При оформленні ними документів, що підтверджують їх перебування на квартирному обліку поновлювати в списках без квартирних, що підтверджується витягом з протоколу №6 засідання житлової комісії управління в/ч А-2167 від 11.12.2007 року (а.с.36).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України.

Відповідно до п.1.4. Інструкції Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577,військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до 1 січня 2005 року (набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку - без врахування вислуги на військовій службі.

Судом встановлено, що 06.08.1999 року житловою комісією управління в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік при в/ч НОМЕР_1 в пільгову чергу, що підтверджується витягом з протоколу №5 засідання житлової комісії управління в/ч НОМЕР_1 від 06.08.1999 року (а.с.28).

Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства /п.1.5 Інструкції/.

Відповідно до п. 2.1. Інструкції Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577, військовослужбовцям та членам їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла надаються службові житлові приміщення.

Службове житлове приміщення надається на час виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби.

При наданні службового житлового приміщення військовослужбовці та члени їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за місцем служби, не знімаються.

Судом встановлено, що 19.01.2007 року житловою комісією управління в/ч НОМЕР_1 виділено службове житло 2-х кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_2 , на сім`ю старшини ОСОБА_1 , в складі з 5-ти чоловік, в загальній та першочерговій черзі як багатодітна сім`я з 06.08.1999 року, що підтверджується протоколом № 29 від 19.01.2007 року (а.с.34).

Згідно довідки управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області №1185 від 13.07.2018 року (а.с.52), ОСОБА_1 та члени її сім`ї: дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_26 , син ОСОБА_27 зареєстровані та проживають в неприватизованій квартирі АДРЕСА_3 .

Даний факт, також підтверджується копіями паспортів ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (а.с.53-55, 59-60, 64-66, 70-71).

Згідно довідки №441 від 05.10.2018 року (а.с.45), склад сім`ї старшини у відставці ОСОБА_1 , 1964 року народження, складає: донька - ОСОБА_28 , 1984 року народження, син - ОСОБА_26 , 1988 року народження, син - ОСОБА_27 , 1990 року народження.

Як вбачається з витягу з протоколу №6 від 11.12.2007 року (а.с.36), ОСОБА_1 виключено із списків так як вони не надали документи, що підтверджують їх право перебування квартирному обліку відповідно до п.3.12 Інструкції затвердженої наказом МО України від 06.10.2006 року №577.

Однак, в пункті 3.12.Інструкції Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577, перелічений вичерпний перелік підстав при яких військовослужбовці знімаються з обліку, а саме:поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 40 ЖК Української РСР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; припинення трудових відносин з підприємством, установою,організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами,

які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

З довідки №441/1 від 05.10.2018 року (а.с.44), вбачається, що старшина у відставці ОСОБА_1 , 1964 року народження, перебувала на військовому обліку в Білоцерківському ОМВК.

З довідок Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 05.10.2018 року (а.с.46,47), вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 не перебувають на квартирному обліку в Департаменті житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.76-99), відсутні відомості щодо нерухомого майна ОСОБА_1 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції (254к/96-ВР ) і законам України.

До правовідносин щодо обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов застосовуються, в тому числі, положення Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР».

Відповідно до п. 25 Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані.

Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

Згідно з п. 25-1 Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», інформація про громадян, взятих на квартирний облік, та зміни до неї в установленому законодавством порядку вносяться до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

При прийнятті оскаржуваного рішення житлова комісія військової частини НОМЕР_1 керувалася п. 3.12 Інструкції Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 № 577 та виконувала вимоги наказу Міністра оборони України від 23.04.2007 року № 193 «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень».

Однак, судом встановлено, що ОСОБА_1 від житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , не надходило жодного повідомлення, листа про необхідність поновити документи для перебування на квартирному обліку чи підтвердження права перебування на квартирному обліку. На засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 та членів її сім`ї з квартирного обліку, позивач присутня не була. Рішення, викладене в протоколі № 6 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2007 року, до її відому, доведене не було. Вказаний протокол для ознайомлення їй не надавався.

У статті 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Держава гарантує забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами (стаття 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Згідно з частинами першою, четвертою статтею 43 ЖК Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Згідно зі ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг та житло.

За частиною другою статті 46 ЖК Української РСР громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Згідно частини 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний статус та правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей» гарантовано, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку як багатодітна родина і на момент звільнення в наказі від 30.09.2011 року зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 №262 від 30.09.2011 року (а.с.40).

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час проходила військову службу та перебувала на квартирному обліку, їй була надана службова квартира. Ці обставини свідчать про те, що у позивача виникли справедливі та законні сподівання на отримання житла та поліпшення у такий спосіб життєвого рівня її сім`ї, тому зняття її з квартирного обліку є порушенням п.1 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також ст.48 Конституції України.

З врахуванням приписів вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку, що жодних підстав, передбачених нормами діючого законодавства, для зняття позивача з квартирного обліку у житлової комісії військової частини не було.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати недійсним рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 м. Біла Церква, оформлене протоколом № 6 від 11.12.2007 року, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 м. Біла Церква поновити ОСОБА_1 з членами сім`ї на квартирному обліку з 06.08.1999 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 47, 48, Конституції України, ЗУ «Про соціальний статус та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкції Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577, ст.40, 43, 46 ЖК України,ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 223, 258, 263, 264, 265, 273, 289, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1), про визнання недійсним рішення житлової комісії, задовольнити.

Визнати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 м. Біла Церква, оформлене протоколом № 6 від 11.12.2007 року, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , недійсним.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 м. Біла Церква поновити ОСОБА_1 з членами сім`ї на квартирному обліку з 06.08.1999 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.02.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко