м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5372/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача –Сидоришина М.М., представника третьої особи - Рябоконя Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) до Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі –Хмільницька ОДПІ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова адміністрація у Вінницькій області (далі –ДПА у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001712301 від 07.12.2009 року та № 0001722301 від 07.12.2009 року

в с т а н о в и в :

В грудні 2009 року ФОП ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Хмільницької ОДПІ про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій.

Зазначала, що за результатами перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проведеною працівниками ДПА у Вінницькій області, складено Акт перевірки, на підставі якого 07.12.2009 року Хмільницькою ОДПІ прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№ 0001722301 на суму 6108 грн. та пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 0001712301 на суму 680 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що перевірка була здійсненна незаконно, в зв’язку з тим, що її не було повідомлено про проведення планової перевірки у спосіб та строк передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а саме за 10 днів до проведення перевірки. Окрім того обставини зазначені в акті перевірки, не відповідають дійсності. Перевіряючими зазначено, що грошові кошти в сумі 723,90 грн., в період з 02.11.2009 по 23.11.2009 року, та в сумі 497,70 грн., за період з 01.07.2009 року по 13.07.2009 року, неоприбутковано. Проте позивач щодо зазначеного порушення вказувала, що 22.06.2009 вона звернулась до Відповідача із заявами на отримання торгового патенту на право здійснення торгівельної діяльності та реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, оскільки попередня книга ОРО закінчувалась. Проте 01.07.09 року відповідач видав лише торговий патент, книгу ОРО не була зареєстрована. І лише 16.07.09 після повторного звернення ФОП ОСОБА_1 до відповідача їй була видана зареєстрована книга ОРО, проте в останній дата реєстрації була зазначена 15.07.2009 року. А тому, на думку позивача, висновки перевіряючих, що нею несвоєчасно було оприбутковано грошові кошти в період з 1.07.2009 року по 15.07.2009 року є передчасними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Щодо не оприбуткування грошових коштів в період з 02.11.2009 по 23.11.2009 року, тобто по день перевірки позивач також не погоджується, оскільки нею в даний період було здійснено облік грошових коштів в книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеків, проте даний облік був здійснений в іншому розділу книги ОРО, що не було враховано перевіряючими.

Стосовно відсутності звіту за 23.10.09 року позивач зазначала, що він був роздрукований, але підчас друкування зажувало стрічку на зроблений звіт.

В зв’язку з чим позивач просила позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати рішення Хмільницької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001712301 та № 0001722301 від 07.12.2009 року.

Ухвалою суду від 11.01.2010 року до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДПА у Вінницькій області.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, аргументуючи наведеним у письмових запереченнях, окремо суду пояснивши, що оскаржуване рішення прийняте в межах наданих повноважень та відповідно до порушень виявлених в ході проведення перевірки.

Представник третьої особи –ДПА у Вінницькій області, просив відмовити в задоволені позовних вимог. Надаючи пояснення зазначав, що посилання позивача на порушення вимог статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” щодо проведення перевірки є безпідставним та необґрунтованим, оскільки на проведену перевірку не поширюється обов’язок податкового органу попереджати платника податків за 10 днів про проведення планової перевірки. Окрім того, перевірка здійснена на підставі плану графіку перевірок суб’єктів господарської діяльності, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг на листопад 2009 року. Перевіряючи, на підставі виданих направлень, здійснили перевірку під час якої були виявлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», про що було складено акт перевірки, який слугував підставою для прийняття рішення про застування штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та третьої особи, оглянувши книги обліку розрахункових операцій, Журнал реєстрації вхідної кореспонденції Хмільницької ОДПІ та Книгу облікових форм, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію, виданого 24.09.1999 року Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1 (а.с.14), вид діяльності згідно торгового патенту: Серія ТПБ, №464653 –“Роздрібна торгівля”, дійсний з 01.07.2009 по 30.06.2010 рік (а.с.28).

Судом також встановлено, що відповідно до плану перевірок господарської діяльності, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг на листопад місяць 2009 року, затвердженого першим заступником голови ДПА у Вінницькій області (а.с. 39-41), 24.11.2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області Калитою О.В. та Підвисоцькою О.Г., згідно направлень №,№ 904531, 904530 від 16.11.2009 року (а.с. 6-7,38) здійснена планова перевірка кафе «Пельменна», розташованого за адресою: вул. Миру, 4, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницької області, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 1588/02/32/23/НОМЕР_3 від 24.11.2009 року (а.с.9,10), в якому зафіксовано порушення, зокрема вказано, що ФОП ОСОБА_1 не оприбутковано готівкові кошти в сумі 723,90 грн. станом на 24.11.2009 року, за період з 02.11.2009 по 23.11.2009 року та несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти в сумі 497,70 грн., за період з 01.07.2009 року по 13.07.2009 року, а саме не здійснено облік готівкових коштів в день їх фактичного надходження в повній сумі згідно щоденних фіскальних звітних чеків в КОРО.

Також Актом перевірки зафіксовано порушення щодо незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків та їх зберігання, а саме Z-звіт № 0297 роздруковано 04.08.2009 року о 23 год. 53 хв. (початок роботи 03.08.2009 року о 23 год. 42 хв.), Z звіт №0370 за 23.10.2009 року в КОРО відсутній.

Задовольняючи частково позов суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій, в даному випадку в сфері торгівлі, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон).

Згідно пункту 9 статті 3 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 17 Закону передбачена відповідальність за порушення норм цього закону, зокрема, на підставі пункту 4 цієї статті, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до визначень даних в статті 2 Закону фіскальний звітний чек це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Частиною 1 статті 7 Закону встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Наказом Державної податкової адміністрації України N 614 від 01.12.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296, затверджено «Положення про форму та зміст розрахункових документів».

Дане Положення розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 3.2 цього Положення визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2.1 Положення зазначено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

З огляду на викладене, оскільки звіт № 0370 за 23.10.2009 року не містить всіх необхідних реквізитів, що зазначені в Додатку 1 (форма N ФКЧ-1) до «Положення про форму та зміст розрахункових документів», твердження позивача, що він є фіскальними - безпідставне.

Також слід зазначити, що вимога Закону вказує на обов’язок суб'єкта підприємницької діяльності саме щоденного друку фіскальних звітних чеків, тобто дана норма Закону враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати роздрукування таких звітів не пізніше чим через 24 години після початку роботи. А тому суд погоджується з порушенням позивача щодо незабезпечення щоденного роздрукування звітнього чеку за 04.08.2009 року № 0297, оскільки початок роботи відображено 03.08.2009 року о 23-42 год., в той час як звітній чек роздруковано 04.08.2009 року о 23-53 год.

Проте суд не може погодитись з висновком податкового органу щодо визначення розміру штрафної (фінансової) санкції за дане порушення. Так відповідачем було застосовано фінансову санкцію у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний такий чек (340х2). Слід зазначити, що санкція статті 17 Закону за дане порушення передбачає накладення штрафу саме за «невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій». Тобто за невиконання щоденного друку, в незалежності від кількості днів такої бездіяльності, встановлена санкція 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.). А тому суд вважає, що рішення відповідача № 0001712301, за порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 340 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відмовляючи в іншій частині позову суд виходив з наступного.

Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, затверджено «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Відповідно до пункту 2.6 цього Положення встановлено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно визначенню даному в статті 2 Закону України ««Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»книга обліку розрахункових операцій це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 01.12.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 106/5297, затверджено «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок».

Відповідно до пункту 2.1 даного Порядку визначено, що реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків - за місцем податкового обліку.

Пунктом 2.9 Порядку встановлено, що реєстрація другої та наступних книг ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) або на РРО здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки титульної сторінки книги ОРО.

Згідно підпункту 2.11 Порядку книга ОРО вважається зареєстрованою після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.5 - 2.10 цього Порядку.

Підпункт 3.5 Порядку визначає, що посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки: номер книжки, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю, - після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою.

В судовому засіданні оглянуті книги ОРО та встановлено, що попередня книга закінчена 30.06.2009 року, а нова зареєстрована в Хмільницькій ОДПІ 15.07.2009 року, тобто позивач здійснюючи свою господарську діяльність з 1.07.2009 року по 14.07.2009 року не мала зареєстрованої в установленому «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» книги ОРО. А тому висновок податкового органу щодо не оприбуткування грошових коштів в сумі 497,70 грн., в даний період, грошових коштів є вірним.

Посилання позивача, що вона 22.06.2009 зверталась до відповідача з заявою на реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, проте лише після повторного звернення 16.07.09 їй була видана зареєстрована книга ОРО під час судового розгляду не знайшло підтвердження.

Так в оглянутих в судовому засіданні оригіналах Журналу реєстрації вхідної кореспонденції, заяв, листів, довідок та Книги облікових форм, за період з 22.06.2009 року по 1.07.2009 року включно, відсутні записи щодо реєстрації письмової заяви ОСОБА_1 на реєстрацію книги ОРО та відповідного запису в Книзі облікових форм щодо реєстрації книги ОРО.

Також не знайшли свого підтвердження посилання позивача щодо належного оприбуткування грошових коштів в сумі 723,90 грн., в період з 02.11.2009 року по 23.11.2009 року.

Судом була оглянута книга ОРО, з якої було встановлено, що на момент перевірки перевіряючими були здійсненні відповідні записи «24.11.2009 року Перевірка ДПА у Вінницькій області» у розділах книги ОРО, що не були заповненні. І лише після такого надпису перевіряючих були здійсненні записи –відображення сум готівкових коштів за період з 02.11.2009 року по 23.11.2009 року. Що свідчить про здійснення записів після перевірки, а не так, як того вимагає «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», своєчасно, у день одержання готівкових коштів.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»N 436/95 від 12.06.95 р. (стаття 1), встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Стосовно вимог позивача, як підставу для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій) в наслідок неправомірних дій по проведенню перевірки працівниками ДПА у Вінницькій області, з посиланням на порушення вимог статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд вважає, що вони не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Слід зазначити, що стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В даному випадку, податковим органом було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним порядку здійснення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, тому посилання позивача на порушення вимог статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»є безпідставним та необґрунтованим, оскільки на проведену перевірку не поширюється обов’язок податкового органу попереджати платника податків за 10 днів про проведення планової перевірки.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України(далі –КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а рішення Хмільницької ОДПІ № 0001712301 від 07.12.2009 року, в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, в іншій частині позову слід відмовити.

Понесені позивачем судові витрати в розмірі 1,70 гривень, згідно статті 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0001712301 від 07.12.2009 року в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 (триста сорок) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 14.02.10

Суддя/підпис/ Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

09.02.2010