Провадження № 2/444/99/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника відповідача Річківської сільської ради Зінько Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 про скасування рішення Річківської сільської ради від 11 липня 2017 року №14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності та відновлення статусу земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася в суд із позовною заявою до відповідачів Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 про скасування рішення органу місцевого самоврядування та відновлення статусу земельної ділянки, який існував до порушення прав. Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач є власником житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №049709. Навпроти , через дорогу від її земельної ділянки має будинок та земельну ділянку відповідач ОСОБА_2 .

Зазначає , що 17.05.2013 року її сусідом ОСОБА_2 самовільно без дозволу компетентних органів загороджено частину проїжджої дороги по АДРЕСА_2 .Рата навпроти заїзду до її земельної ділянки.

26.06.2013 року на підставі розпорядження голови Жовківської райдержадміністрації №236 проведено обстеження на місці земельної ділянки гр.. ОСОБА_2 та комісією встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 дійсно незаконно збільшив земельну ділянку на 4,9 м. чим створив незручності заїзду до її ділянки. Було складено акт та запропоновано знести самовільну огорожу , вивільнити проїзд до земельної ділянки ОСОБА_4 . Проте відповідач ОСОБА_2 цього не зробив, більше того , ще близько 2 м. огорожі самовільно добавив . В листопаді 2013 року позивачка звернулася із позовною заявою до суду. 29.11.2013 року Жовківським районним судом Львівської області було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третьої особи : Річківської сільської ради,державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення першкод у користуванні проїжджою частиною, та справу призначено до розгляду.

10.02.2014 року ухвалою суду було по справі призначено судову будівельну-технічну експертизу. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №130/14 від 23.06.2014 року дана земельна ділянка є самовільно захопленою.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 29.08.2014 року у справі №444/3537/13-ц позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено,зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні дорогою, проїжджою частиною загального користування. А також зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати встановлену дерев`яну огорожу, згідно п.6 висновку судової будівельно-технічної експертизи №130/14 від 23.06.2014 року , а саме : частину ново загородженої земельної ділянки , яка обмежена поворотними точками 1,2,3,4,5 площею 54,2 кв.м. розташованої за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану «Проекту забудови земельної ділянки від 1989 року». Рішення суду набрало законної сили 09.09.2014 року.

В подальшому позивачкою рішення суду було пред`явлено до виконання , однак виконавче провадження №44845961 по справі було незаконно закрито 07.10.2014 року, про що позивачку не було повідомлено .

Зважаючи на те, що позивачці не було відомо про незаконне закриття виконавчого провадження, вона очікувала на виконання відповідачем ОСОБА_2 вимог рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29.08.2014 року , однак жодних дій щодо демонтажу огорожі та звільнення самозахопленої земельної ділянки не було вчинено, а отже в липні 2017 року вона подала заяву в поліцію на протиправні дії її сусіда одночасно відповідача по справі ОСОБА_2 , так як вона надалі не могла користуватися заїздом. Було відкрито кримінальне провадження №12017140240001005 від 20.07.2017 року. 13.12.2017 року і в усному порядку від заступника начальника Жовківського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у львівській області позивачці стало відомо про закриття кримінального провадження. Жодного документу по сраві для ознайомлення їй,як заявнику не було надано. Більше того, вона не була належним чином повідомлена про закриття кримінального провадження.

10.01.2018 року відбулось судове засідання за заявою позивачки та поданням начальника Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 444/3537/13-ц за її позовом до ОСОБА_2 третьої особи: Річківської сільської ради, державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення перешкод у користуванні проїжджої частини.

Із подання вбачається, що 07.10.2014 року державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яку разом із оригіналом виконавчого документа скеровано поштою на адресу позивачки. Згідно заяви постанову та оригінал документа так і не отримувала. Встановити місцезнаходження документа виявилось неможливо. Дані обставини свідчать про втрату вищевказаного документа при поштовій пересилці. Однак, суду жодних доказів на підтвердження вищевказаного, державним виконавцем не надано. Також в матеріалах даної справи відсутня постанова від 07.10.2014 року державного виконавця про закінчення виконавчого провадження .

Зокрема в ухвалі суду вказано, що як вбачається із даних в системі КП ДЗ документообігу суду, в обліково статистичній картці по цивільній справі № 444/3537/13-ц наявний документ «Виконавчий лист» в якому зазначено строк пред`явлення до виконання до 16.09.2015 року, тобто, станом на дату подання начальника Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 444/3537/13-ц за позовом до ОСОБА_2 третьої особи: Річківської сільської ради, державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення перешкод у користуванні проїжджої частини - вийшов строк пред`явлення даного документа до виконання.

З урахуванням того, що суду начальником Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області не надано жодних доказів про перебування на виконанні виконавчого документу (постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про закінчення виконавчого провадження, доказів про надсилання постанови та виконавчого документу на адресу суду, тощо) по справі № 444/3537/13-ц, а також того, що пропущено строк для пред"явлення виконавчого документа до виконання, та з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у поданні начальника Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №444/3537/13-ц за моїм позовом до ОСОБА_2 третьої особи: Річківської сільської ради, державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення перешкод у користуванні проїжджої частини - відмовлено.

Крім того, 13.03.2018 року в судовому засіданні встановлено, що 24.01.2018 року начальником Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області постанову від 07.10.2014 року про закриття виконавчого провадження скасовано.

Відтак, через суд 13 березня 2018 року було поновлено незаконно-закрите виконавче провадження .

Згідно акту Державного виконавця від 01 червня 2018 року встановлено, що вимоги виконавчого листа № 444/3537/13-ц не виконано.

Згідно акту Державного виконавця від 18 липня 2018 року встановлено, що рішення суду виконати неможливо, оскільки боржник ОСОБА_2 надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №92680029 від 24.07.2017 року, згідно якого земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 перебуває вже у його приватній власності.

Дану земельну ділянку, відповідач ОСОБА_2 отримав у власність на підставі документів отриманих незаконним шляхом, оскільки судове рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29 серпня 2014 року відповідачем ОСОБА_2 не виконувалось, і на даний час не виконано.

Зазначає, що сільський голова Річківської сільської ради Зінько ОСОБА_5 . рішенням сімнадцятої сесії, сьомого демократичного скликання Річківської сільської ради від 11 липня 2017 р № 14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передачі її у власність», надає відповідачу ОСОБА_2 спірну земельну ділянку у власність в межах незаконно збудованої огорожі.

Депутатам сільської ради, та голові сільської ради було відомо, що по даній земельній ділянці існує судовий спір рішення якого перебуває на виконнані, оскільки неодноразово на сесесії Річківської сільської ради розглядалися заяви позивачки та комісія з сільської ради виїздила за вказаними адресами щодо встановлення незаконної огорожі та того, що позивач не може через незаконно встановлену огорожу заїжджати на свою приватну власність.

Отже, вважає , що даним незаконним рішенням, було погіршено її соціально-побутові умови.

В зв`язку з цим, ширина проїзду не дає позивачу ОСОБА_4 доступу до її земельної ділянки транспортним засобом, перевозити всі необхідні великогабаритні речі. Також, позивачка немає можливості здійснити завершення будівництва власного будинку, надвірних споруд, оскільки до земельної ділянки відсутній доступ транспортним засобам для перевезення необхідних будівельних матеріалів, що виключає можливість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Навіть ширина самого проходу на сьогоднішній день не дозволяє перевести найнеобхідніші речі для отеплення будинку в зимовий період – дрова. Крім того, на випадок виникнення обставин, що будуть загрожувати майну чи здоров`ю іншим особам, які будуть присутні на земельній ділянці, не матимуть доступу швидка медична допомога, чи пожежна допомога, що призведе до трагічних наслідків та майнових втрат.

Таким чином істотно порушено доступ до житлового будинку, будівель і споруд, впливає на їх міцність і безпечність, порушує санітарні, екологічні, протипожежні та інші вимоги і правила безпечного проживання позивача .

Враховуючи ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 самостійно не хоче усунути перешкод користуванні спільним заїздом, а сільська рада виявилася безсилою у врегулюванні земельного спору та стала на сторону відповідача ОСОБА_2 віддавши йому частину земель ділянки, яка зменшила ширину дороги чим стоврила проблему доступу транспортом до земельної ділянки, а тому виникла необхідність у зверненні до суду за захистом порушеного права права позивача, зокрема позивач просить скасувати рішення Річківської сільської ради від 11 липня 2017 року №14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність» , та скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності 21530002, дата та час державної реєстрації 20.07.2017 12:12:23 , та відновити ОСОБА_2 статусу земельної ділянки кадастровий номер 4622787900:02:007:0046 площею 0,115 га., яка знаходиться АДРЕСА_3 , який існував до порушення її прав .

Ухвалою судді від 22.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання .

25.06.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві , також подала суду відповідь на відзив . Просила суд позов задоволити .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та заперечив , щодо твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що Річківська сільська рада при прийнятті оспорюваного рішення не порушувала норм чинного законодавства.

Зокрема, як зазначалось в позовній заяві, 26.06.2013 року на підставі розпорядження голови Жовківської райдержадміністрації №236 проведено обстеження на місці земельної ділянки відповідача гр. ОСОБА_2 та в результаті комісією встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , дійсно незаконно збільшив земельну ділянку на 4,9 м., чим створив незручності заїзду до її ділянки. Було складено акт та запропоновано знести самовільну огорожу, вивільнити проїзд до земельної ділянки позивачки ОСОБА_4 . Відповідач по справі , а саме сусід цього не зробив, більше того, ще близько 2м. огорожі самовільно добавив.

Отже, зважаючи на те, що їй було створено незручності в доступі до її ділянки позивачка звернулася з позовом до суду.

Для того, щоб впевнитись в порушеному праві Жовківським районним судом Львівської області у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №130/14 від 23.06.2014 року : «Ширина дороги між загородженими земельними ділянками в АДРЕСА_3 , що є в користуванні ОСОБА_2 та в АДРЕСА_4 кадастровий номер №4622787900:02:007:0003, що є у власності ОСОБА_4 на початку земельної ділянки ширина дороги становить 5,60 м., а в кінці загородженої земельної ділянки ОСОБА_2 ширина дороги становить 6,43 м., що не відповідає ширині дороги (8,0м.) передбаченій «Проектом забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 », а також вимогам ДБН, на які посилається відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві.

Отже, ділянка на якій відповідач ОСОБА_2 розмістив огорожу, зменшила ширину проїзду вулиці, а тому його дії є незаконними, в зв`язку із чим Жовківський районний суд Львівської області рішенням від 29 серпня 2014 року по справі 444/3537/13-ц. задовільнив позовні вимоги позивачки ОСОБА_4 , та зобов`язав ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні дорогою, проїжджою частиною загального користування. А також зобов`язав ОСОБА_2 демонтувати встановлену деревяну огорожу, згідно п.6 висновку судово будівельно-технічної експертизи №130/14 від 23.06.2014 року, а саме: частину новозагородженої земельної ділянки, яка обмежена поворотними точками 1,2,3,4,5 площею 54,2 кв.м. розташованої за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану «Проекту забудови земельної ділянки від 1989 року».

Вважає, що виконавче провадження №44845961 за даним рішенням було незаконно закрито 07.10.2014, про що позивача не було повідомлено, та в зв`язку з чим в липні 2017 року позивач ОСОБА_4 подала заяву в поліцію на протиправні дії свого сусіда ОСОБА_2 , адже заїздом вона так і не можу користуватися. Внаслідок чого, було відкрито кримінальне провадження №12017140240001005 від 20.07.2017 року.

В зв`язку з чим, позивач звернулась із заявою, а начальник Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області із поданням про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 444/3537/13-ц за її позовом до ОСОБА_2 третьої особи: Річківської сільської ради, державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення перешкод у користуванні проїжджої частини.

В ухвалі Жовківського районного суду Львівської області 13 березня 2018 року зазначено: «Із подання вбачається, що 07.10.2014 року державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яку разом із оригіналом виконавчого документа скеровано поштою на адресу. Згідно позовної заяви постанову та оригінал документа так і не отримувала. Встановити місцезнаходження документа виявилось неможливо. Дані обставини свідчать про втрату вищевказаного документа при поштовій пересилці».

Відтак вважає, що від позивачки було приховано інформацію про закриття виконавчого та кримінального проваджень, що вказує на порушення норм закону, а саме КПК України, та ЗУ «Про виконавче провадження».

13 березня 2018 року судом було поновлено незаконно-закрите виконавче провадження.

Згідно акту Державного виконавця від 01 червня 2018 року встановлено, що вимоги виконавчого листа № 444/3537/13-ц не виконано.

Зазначає , що в акті Державного виконавця від 18 липня 2018 року вказано, що рішення суду виконати неможливо, оскільки боржник ОСОБА_2 надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №92680029 від 24.07.2017 року, згідно якого земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 перебуває вже у його приватній власності.Дану земельну ділянку, відповідач ОСОБА_2 отримав у власність на підставі документів отриманих незаконним шляхом, оскільки судове рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29 серпня 2014 року відповідачем ОСОБА_2 не виконувалось, і на даний час не виконано.

Відтак, рішенням сімнадцятої сесії, сьомого демократичного скликання Річківської сільської ради від 11 липня 2017 року № 14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», надає відповідачу ОСОБА_2 спірну земельну ділянку у власність в межах незаконно збудованої огорожі.

Депутатам сільської ради, та сільському голові було відомо, що по даній земельній ділянці існує судовий спір рішення якого перебуває на виконнані, оскільки неодноразово на сесіях Річківської сільської ради розглядалися заяви позивачки та комісія з сільської ради виїжджала за вказаними адресами щодо встановлення незаконної огорожі та того, що позивачка неможе через незаконно встановлену огорожу заїзду на свою приватну власність.

Отже, рішенням сімнадцятої сесії, сьомого демократичного скликання Річківської сільської ради від 11 липня 2017 року надано відповідачу ОСОБА_2 спірну земельну ділянку у власність в межах незаконно збудованої огорожі, що відразу вказує на незаконність такого рішення, оскільки судом, та судово-будівельною експертизою вже встановлено, що дана, раніше визнана незаконно захопленою територія порушує права позивачки як власника, та не відповідає вимогам«Проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 », а тому даним незаконним рішенням, було погіршено її соціально-побутові умови.

Проблеми з доступом до земельної ділянки полягають в тому, що ширина проїзду не дає доступу до земельної ділянки транспортним засобом, перевозити всі необхідні великогабаритні речі. Також, позивачка не має можливості здійснити завершення будівництва власного будинку, надвірних споруд, оскільки до земельної ділянки відсутній доступ транспортним засобам для перевезення необхідних будівельних матеріалів, що виключає можливість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Навіть ширина самого проходу на сьогоднішній день не дозволяє перевести найнеобхідніші речі для отеплення будинку в зимовий період - дров. Крім того, на випадок виникнення обставин, що загрожують майну чи здоров`ю чи іншим особам, які будуть присутні на земельній ділянці, не матимуть доступу швидка медична допомога чи пожежна допомога, що може призвести до трагічних наслідків та майнових втрат.

Таким чином істотно порушено доступ до житлового будинку, будівель і споруд, що впливає на їх міцність і безпечність, порушує санітарні, екологічні, протипожежні та інших вимог і правила безпечного проживання.

Відтак, твердження відповідача ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву про те. що оспорюване рішення прийняте без порушення норм закону не відповідає дійсності, оскільки дане рішення прийняте з порушенням Конституції України, ЗК України,ЦК України,ЗУ "Про місцеве самоврядування",ЗУ «Про державний земельний кадастр», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ДБН 360-92** «Містобудування Планування та за дубова міських і сільських поселень», ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо позовних вимог позивача заперечив, вважає позовну заяву безпідставною, а позовні вимоги таким що не підлягають задоволення , про що подав відзив на позовну зяву. Зазначає, що судовим рішенням у справі №444/3537/13-ц було встановлено, що на час розгляду справи частина спірної ділянки, яка була обмежена поворотними точками 1, 2,3, 4, 5 площею 54,2 кв.м. була самовільно захопленою ним відповідачем ОСОБА_2 . Зокрема, ОСОБА_2 зобов`язано демонтувати встановлену частину нової загорожі земельної ділянки, яка обмежена вищезгаданими поворотними точками.

Судове рішення у справі № 444/3537/13-ц від 29.08.2014 року ним виконано в повному обсязі, що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження від 07.10.2014 року ВП №44845961: Боржником згідно рішення суду резолютивну частину виконавчого документа виконано в повному обсязі в добровільному порядку встановлену дерев`яну загорожу, що по АДРЕСА_2 - го Січня в с.Рата, згідно п.6 висновку №130/14 судовобудівельно-технічної експертизи від 23.06.2014, а саме частину новозагородженої земельної ділянки, яка обмежена поворотними точками 1, 2, 3, 4, 5 площею 54,2 кв.м., розташована за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану «Проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 від 1989 року», демонтовано, про що складено Акт державного виконавця від 07.10.2014.

Зазначає, що згідно рішення Річківської сільської ради від 11.07.2013 року №33 ОСОБА_2 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0, 1100 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 , для передачі у власність. Під час складання документації з`ясувалось, що у зв`язку із існуючою забудовою та влаштуванням доріг на даний час така не відповідатиме конфігурації земельній ділянці, яка було надана для будівництва та обслуговування житлового будинку — 0,1100 га згідно рішення Нестеровської районної ради від 25.05.1989 р.№158. Зважаючи на таке, ним на підставі рішення Річківської сільської ради від 07.08.2015 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки для будівцтва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» розроблено Детальний план території земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Відповідно до виданого завдання Детальний план розроблено на територію, яка надана в корисування гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно рішення Річківської сільської ради . Конфігурація меж земельної ділянки згідно будівельного паспорта підлягає коригуванню у зв`язку з наявними містобудівними умовами та обмеженнями,(Розділ 3 Детального плану). Згідно розділу 9 Детального плану ширина існуючої житлової вулиці-22-го Січня - 8,00 м з шириною проїжджої частини - 3,5 м. Пішохідне сполучення здійснюється по тротуарах в межах червоних ліній житлової вулиці.

На підставі Детального плану та рішення Річківської сільської ради від 22 жовтня 2015 року №7 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», ним було замовлено виготовлення згадано проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 1150 га в АДРЕСА_3 . В подальшому рішенням Річківської сільської ради від 22.10.2015 №4 «Про затвердження детального плану території», затверджено детальний план території земельної ділянки по АДРЕСА_3 .Рата гр. ОСОБА_2 Присвоєно вуличний номер вищезгаданій земельній ділянці площею 0,1150 га с.Рата АДРЕСА_3 .

Окрім того , відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.06.2017 №2988/, Розділ 8: аналіз проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам: «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 , відповідає чинному законодавству, встановленим стандартам, нормам і правилам.

В подальшому , рішенням Річківської сільської ради від 11.07.2017 року №14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 .Р. площею 0,1155 га, кадастровий номер земельної ділянки 4622787900:02:007:0046 для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою в АДРЕСА_3 та передано таку земельну ділянку у його власність .Ним було проведено реєстрацію земельної ділянки у державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом від 29.06.2017. Також проведено державну реєстрацію речового права на вищенаведену земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.07.2017 року, реєстрайційний номер об`єкта нерухомого майна: 1308287246227, номер запису про право власності: 21530002 від 20.07.2017.

Отже, як вбачається з наведеного вважає , що він набув у власність земельну ділянку кадастровий номер 4622787900:02:007:0046 для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою в АДРЕСА_3 , на підставі та в спосіб передбачений законодавством України, зокрема, Земельним Кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншим нормативно-правовим актам у даних правовідносинах.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні , щодо позовних вимог позивача заперечила та вважає позовні вимоги безпідставними та таким , що не підлягають до задоволення . Суду пояснила, що судове рішення у справі № 444/3537/13-ц від 29.08.2014 року відповідачем виконано в повному обсязі, що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження від 07.10.2014 року ВП №44845961: Боржником згідно рішення суду резолютивну частину виконавчого документа виконано в повному обсязі в добровільному порядку встановлену дерев`яну загорожу, що по АДРЕСА_6 . АДРЕСА_2 Січня в с.Рата, згідно п.6 висновку №130/14 судовобудівельно-технічної експертизи від 23.06.2014, а саме частину новозагородженої земельної ділянки, яка обмежена поворотними точками 1, 2, 3, 4, 5 площею 54,2 кв.м., розташована за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану «Проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 від 1989 року», демонтовано, про що складено Акт державного виконавця від 07.10.2014.

Зазначає, що в подальшому, рішенням Річківської сільської ради від 11.07.2017 року №14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 Р. площею 0,1155 га, кадастровий номер земельної ділянки 4622787900:02:007:0046 для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою в АДРЕСА_3 та передано таку земельну ділянку у його власність .Ним було проведено реєстрацію земельної ділянки у державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом від 29.06.2017. Також проведено державну реєстрацію речового права на вищенаведену земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.07.2017 року, реєстрайційний номер об`єкта нерухомого майна: 1308287246227, номер запису про право власності: 21530002 від 20.07.2017.

Отже, як вбачається з наведеного вважає , що він набув у власність земельну ділянку кадастровий номер 4622787900:02:007:0046 для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою в АДРЕСА_3 , на підставі та в спосіб передбачений законодавством України, зокрема, Земельним Кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншим нормативно-правовим актам у даних правовідносинах.

Представник відповідача Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області в судовому засіданні щодо позову позивача заперечив та суду надав відзив на позовну заяву, який мотивував тим, що вимоги позивача, як вбачається з позовної заяви, даний спір виник між власниками суміжних ділянок з приводу обмеження доступу самовільним, без дозволу компетентних органів, загородженням частини проїжджої дороги по АДРЕСА_2 . Рата навпроти заїзду до земельної ділянки ОСОБА_8 .

На підставі цього спору, який не було врегульовано, позивач звернулася до Жовківського районного суду Львівської області, рішенням якого від 29 серпня 2014 року по справі 444/3537/13-ц позов задоволено та зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні дорогою, проїжджою частиною загального користування. А також зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати встановлену дерев`яну огорожу, згідно п.6 висновку судової будівельно-технічної експертизи №130/14 від 23.06.2014 року, а саме: частину ново загородженої земельної ділянки, яка обмежена поворотними точками 1,2,3,4,5 площею 54,2 кв.м. розташованої за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану «Проекту забудови земельної ділянки від 1989 року». Рішення набрало законної сили 16.09.2014 року, як це зазначено в копії рішення, а не 09.09.2014, як стверджує позивач в позовні заяві.

Як стверджує позивач, їй не було відомо про закриття виконавчого провадження та жодних дій щодо демонтажу огорожі та звільнення самозахопленої земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 не було вчинено.

Також позивач зазначає те, що подавала заяву до поліції та 20.07.2017 року було відкрито кримінальне провадження, оскільки , відповідачем ОСОБА_2 не вчинялися жодні дії щодо демонтажу огорожі. Окрім того позивач стверджує й те, що дане кримінальне провадження закрито .

Крім цього, на думку позивача, дану земельну ділянку, відповідач ОСОБА_2 отримав у власність на підставі документів отриманих незаконним шляхом, оскільки судове рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29 серпня 2014 року відповідачем ОСОБА_2 не виконувалось, і на даний час не виконано. Сільський голова Річківської сільської ради ОСОБА_9 рішенням сімнадцятої сесії, сьомого демократичного скликання Річківської сільської ради від 11 липня 2017 року № 14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», надав відповідачу ОСОБА_2 спірну земельну ділянку у власність в межах незаконно збудованої огорожі.

Також позивач стверджує й про те, що депутатам сільської ради, та сільському голові було відомо, що по даній земельній ділянці існує судовий спір рішення якого перебуває на виконані, оскільки неодноразово на сесіях Річківської сільської ради розглядалися її заяви та комісія з сільської ради виїжджала за вказаними адресами щодо встановлення незаконної огорожі та того, що позивач не може через незаконно встановлену огорожу заїжджати на свою приватну власність. З вищезазначеним твердженнями позивача Річківська сільська рада не погоджується, оскільки: основними принципами місцевого самоврядування є народовладдя, законність, гласність, колегіальність ... (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Так до матеріалів справи позивачем долучено акт державного виконавця від 07.10.2014 який свідчить про здійснення виконавчої дії: демонтаж встановленої дерев`яної огорожі по АДРЕСА_2 січня в АДРЕСА_7 .Рата в добровільному порядку в присутності голови земельної комісії Річківської сільської ради Рудого Ігоря Павловича, депутата с/ради ОСОБА_10 , стягувач ОСОБА_4 від підпису акта відмовилася з залученням понятих підписи яких наявні. На підставі акту, Державним виконавцем Петрух В.Є. в той же день винесено постанову про закриття виконавчого провадження. Річківська сільська рада звертає увагу на те, що жодним чином не має відношення та не відповідає за дії будь-якої структури в збережені та документообігу. Тому не зрозумілим є те, яким чином були втрачені документи, а саме постанова про закінчення виконавчого провадження та чому їх не отримала стягувач.

Тому враховуючи те, що спір між сусідами врегульовано, що засвідчує акт державного з виконавця та постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі поданої заяви ОСОБА_2 Річківська сільська рада 07.08.2015 року прийняла рішення дати дозвіл на розроблення детального плану території земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 а для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Дане рішення жодним чином не порушувало соціально-побутові умови позивача.

Зазначає, що Річківська сільська рада не погоджується і з твердженням позивача стосовно порушення вимоги ДБН ОСОБА_11 .2.3-5-2001, а також не відповідає ширині дороги (8,0 м.) передбачених Проектом забудови земельної ділянки, оскільки, відповідно до додатку Б ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів» проїжджа частина сільської вулиці повинна становити з 7 м. до 10,5 м. Однак, як вбачається з Детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 -н., розробленого ОП Львівським обласним проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро проїжджа частина вулиці становить 8 м., що ніяким чином не порушує додатку ОСОБА_12 .2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених у пунктів».

На підставі розробленого детального плану території та затвердженого у встановлений законом порядок, згідно поданої заяви ОСОБА_2 . рішенням Річківської сільської ради від 22.10.2015 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення (з урахуванням вимог державних –стандартів, норм і правил у сфері землеустрою) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1150 га розташованої на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області в АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд. В період прийняття рішень Річківською сільською радою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_2 та рішення сімнадцятої сесії, сьомого демократичного скликання Річківської сільської ради від липня 2017 року № 14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», конфлікт було вирішено про,що свідчить акт державного виконавця від 07.10.2014 та постанова про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене зазначив , що Річківська сільська рада , при прийнятті оспорюваного рішення чітко дотрималася ст.118 Земельного кодексу України. Крім цього, жодним чином не порушила норми Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, ДБН В.2.3.-5-2001 та будь які інші норми чинного в Україні законнодавства.

А тому, враховуючи наведене вважає, що позовні вимоги позивачки є безпідставними а рішення Річківської сільської ради від 11 липня 2017 року №14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», та запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності 21530002, дата та час державної реєстрації 20.07.2017 12:12:23 є такими , що відповідають чинному законодавству . Окрім того, відновлення ОСОБА_2 статусу земельної ділянки кадастровий номер 4622787900:02:007:0046 площею 0,115 га., яка знаходиться АДРЕСА_3 , який існував до порушення прав Лаби ОСОБА_13 є недоцільним .

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .

Ч.1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач являється власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд в с.Рата на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 07.08.2006 року Річківською сільською радою.

ОСОБА_14 ОСОБА_15 є власником будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 ) на підставі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.12.2010 року, та земельної ділянки в АДРЕСА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №049709 кадастровий номер земельної ділянки №4622787900:02:007:0003.

Із копії акту комісії Жовківської райдержадміністрації стверджується, що ОСОБА_2 дійсно незаконно збільшив довжину на 4,9 м., чим створив незручності заїзду до ділянки ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку № 130\14 від 23.06.2014 року судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 третіх осіб: Річківської сільської ради , державної інспекції сільського господарства в Львівській області про усунення перешкод в користуванні проїжджою частиною, запропоновано частину ново загородженої земельної ділянки, яка обмежена поворотними точками 1, 2, 3, 4, 5 площею 54,2 кв.м. розташована за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану "Проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 від 1989 року".

Відповідно до “Проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 ” ОСОБА_2 відведено земельну ділянку площею 1100,00 кв.м. Згідно “Акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розробки будівель” від 20.06.1989 року ОСОБА_2 відведено земельну ділянку площею 1500,0 кв.м. В схемі виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель від 20.06.1989 року площа земельної ділянки, яка винесена в натуру не вказана.

Площа земельної ділянки по АДРЕСА_8 , якою користується ОСОБА_2 , станом на день проведення огляду становить 1114,0 кв.м.

Конфігурація земельної ділянки в АДРЕСА_3 яка перебуває в користуванні ОСОБА_2 та яка ним обгороджена не відповідає конфігурації земельної ділянки відповідно до Проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 ” та відповідно до “Схеми виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель від 20.06.1989 року”.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №4622787900:02:007:0046,площею 0,115 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),яка розташована в АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 .

Як вбачається із копії рішення Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області №60 від 07.08.2015 року VI-демократичного скликання про надання дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки , що розглянувши заяву ОСОБА_2 , щодо надання дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки у АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд Річківської сільської ради вирішили дати дозвіл, ОСОБА_2 на розроблення детального плану території земельної ділянки, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Рішенням Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області №4 від 22.10.2015 року VI-демократичного скликання про затвердження детального плану території , розглянувши заяву ОСОБА_2 , про затвердження детального плану території земельної ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_8 , вирішено затвердити детальний план території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ( ОСОБА_2 ), в АДРЕСА_8 , розроблений ОП «Львівське обласне проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро». Присвоїти вуличний номер земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд, площею 0,1150 га., в АДРЕСА_3 .

Рішенням Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області №7 від 22.10.2015 року VI-демократичного скликання про надання дозволу на розбролення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вбачається, що розглянувши заяву ОСОБА_2 від 13.10.2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд для передачі її у власність в АДРЕСА_3 , вирішено надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення (з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1150 га., розташованої на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області в АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд.

Рішенням Річківської сільської ради від 11.07.2017 року №14 VIІ-демократичного скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 .Р. площею 0,1155 га, кадастровий номер земельної ділянки 4622787900:02:007:0046 для будівництва і обслуговування житлового будинку , розташованої за адресою в АДРЕСА_3 . Передано ОСОБА_2 , у власність земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 4622787900:02:007:0046 для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою АДРЕСА_3 Річківської сільської ради.

Відповідно до п.27 Постанови №2 від 12.06.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ"я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до пункту г ч.1 ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч.1,2 ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

З пояснень сторін вбачається, що як позивач, так і відповідач є власниками земельних ділянок, які межують між собою і знаходяться по АДРЕСА_9 . Земельні ділянки, якими користується відповідач є їх власністю.

Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Нормами ст.81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм для користування.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користуванні.

У відповідності з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

За визначенням пунктів 2, 3, 7 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Частина перша статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план території визначає: 1) принципи планувально- просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Наказом Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12 березня 2012 року №107 затверджено ДБН 5.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" (далі по тексту - ДБН).

Згідно з пунктом 4.1 ДБН визначено, що детальний план розробляється, зокрема, з метою: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; формування принципів планувальної організації забудови; комплексного благоустрою та озеленення.

Пункт 4.2 ДБН визначає, що детальний план розробляється: на структурно- планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Таким чином, генеральним планом передбачається довгострокова стратегія планування та забудови території, однак, не встановлюється її стале використання; у свою чергу детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території, та розробляється із метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до ч.1. ст.12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно дозаконодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Згідно з п.З ст.8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, (надалі - Порядок № 290).

Пунктом 4.1 Порядку №290 встановлено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населенного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська , селищна, міська рада.

Відповідно до п.4.11 Порядку №290 генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Отже, як вбачається із наведеного відповідач ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку кадастровий номер 4622787900:02:007:0046 для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою в АДРЕСА_3 , на підставі та в спосіб передбачений законодавством України, зокрема, Земельним Кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншим нормативно-правовим актам у даних правовідносинах.

Частиною ч.5 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що на підставі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29.08.2014 року у справі №444/3537/13-ц позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено,зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні дорогою, проїжджою частиною загального користування. А також зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати встановлену дерев`яну огорожу, згідно п.6 висновку судової будівельно-технічної експертизи №130/14 від 23.06.2014 року , а саме : частину ново загородженої земельної ділянки , яка обмежена поворотними точками 1,2,3,4,5 площею 54,2 кв.м. розташованої за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану «Проекту забудови земельної ділянки від 1989 року». Рішення суду набрало законної сили 09.09.2014 року.

Статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

В подальшому позивачкою рішення суду було пред`явлено до виконання , однак виконавче провадження №44845961 по справі було закрито 07.10.2014 року, про що позивачку не було повідомлено .

Як вбачається із позовної заяви та письмових пояснень позивачки ОСОБА_4 , що їй не було відомо про незаконне закриття виконавчого провадження, вона очікувала на виконання відповідачем ОСОБА_2 вимог рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29.08.2014 року , однак жодних дій щодо демонтажу огорожі та звільнення самозахопленої земельної ділянки не було вчинено, а отже в липні 2017 року вона подала заяву в поліцію на протиправні дії її сусіда відповідача по справі ОСОБА_2 , так як вона надалі не могла користуватися заїздом. Було відкрито кримінальне провадження №12017140240001005 від 20.07.2017 року. 13.12.2017 року в усному порядку від заступника начальника Жовківського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області позивачці стало відомо про закриття кримінального провадження. Жодного документу по сраві для ознайомлення їй,як заявнику не було надано. Більше того, вона не була належним чином повідомлена про закриття кримінального провадження.

10.01.2018 року відбулось судове засідання за заявою позивачки та поданням начальника Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 444/3537/13-ц за її позовом до ОСОБА_2 третьої особи: Річківської сільської ради, державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення перешкод у користуванні проїжджої частини.

Із подання вбачається, що 07.10.2014 року державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яку разом із оригіналом виконавчого документа скеровано поштою на адресу позивачки. Згідно заяви постанову та оригінал документа так і не отримувала. Встановити місцезнаходження документа виявилось неможливо. Дані обставини свідчать про втрату вищевказаного документа при поштовій пересилці. Однак, суду жодних доказів на підтвердження вищевказаного, державним виконавцем не надано. Також в матеріалах даної справи відсутня постанова від 07.10.2014 року державного виконавця про закінчення виконавчого провадження .

Зокрема в ухвалі суду вказано, що як вбачається із даних в системі КП ДЗ документообігу суду, в обліково статистичній картці по цивільній справі № 444/3537/13-ц наявний документ «Виконавчий лист» в якому зазначено строк пред`явлення до виконання до 16.09.2015 року, тобто, станом на дату подання начальника Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 444/3537/13-ц за позовом до ОСОБА_2 третьої особи: Річківської сільської ради, державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення перешкод у користуванні проїжджої частини - вийшов строк пред`явлення даного документа до виконання.

З урахуванням того, що суду начальником Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області не надано жодних доказів про перебування на виконанні виконавчого документу (постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про закінчення виконавчого провадження, доказів про надсилання постанови та виконавчого документу на адресу суду, тощо) по справі № 444/3537/13-ц, а також того, що пропущено строк для предявлення виконавчого документа до виконання, та з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у поданні начальника Жовківського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №444/3537/13-ц за моїм позовом до ОСОБА_2 третьої особи: Річківської сільської ради, державної інспекції сільського господарства у Львівській області про усунення перешкод у користуванні проїжджої частини - відмовлено.

Крім того, 13.03.2018 року в судовому засіданні встановлено, що 24.01.2018 року начальником Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області постанову від 07.10.2014 року про закриття виконавчого провадження скасовано.

Згідно копію акту старшого державного виконавця Петрух В.Є ДВС Жовківського РУЮ Львівської області від 07.10.2014 року встановлено, що резолютивну частину виконавчого листа по справі №444/3537/13-ц про зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати встановлену дерев`яну огорожу по АДРЕСА_2 .Рата , виконано в повному обсязі в добровільному порядку, в присутності голови земельної комісії Річківської сільської ради Рудого І.П., депутата сільської ради Гнідець Г.М. Стягувачка ОСОБА_4 від підпису відмовилась.

Із копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.10.2014 року винесеної старшим державним виконавцем Петрух В.Є ДВС Жовківського РУЮ Львівської області з якої вбачається, що боржником згідно рішення суду резолютивну частину виконавчого документу виконано в повному обсязі в добровільному порядку встановлену дерев`яну огорожу що по АДРЕСА_8 згідно п.6 висновку №130/14 судово-будівельно технічної експертизи від 23.06.2014 р., а саме : частину новозагородженої земельної дялянки, яка обмежена поворотними точками 1,2,3,4,5 площею 54.2 кв.м., розташована за межами земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 згідно плану «Проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_5 від 1989 року», демонтовано, про що складено акт, державного виконавця від 07.10.2014 року.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень статей 391,396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 4 ЦПК України гласить кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, ні з поданих позивачкою копій документів, ні представником позивачки у судовому засіданні не було доведено порушеного права позивачки.

Згідно ч.13 ст. ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами, згідно 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене суд вважає, що, в судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, позивачкою не подано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення її законних права, у зв`язку із чим такі твердження позивачки під час виступу у судових засіданнях, розцінюються судом як голослів`я.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє ствердження в судовому засіданні, позивачкою обрано неналежний спосіб захисту свого права, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 п.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються у разі відмови в позові на позивача.

А тому, у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 судових витрат , а саме сплаченого при подачі до суду судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп та витрат на правову допомогу відповідно до складеного акту про надання послуг від 12.12.2019 року отриманих відповідно до положень Договору №001 від 07.12.2019 року в розмірі 5 400 грн. 00 коп. слід відмовити.

Окрім того, представником відповідача заявлена вимога про присудження та стягнення понесених відповідачем витрат в сумі 7 800 грн.

Так, як вбачається з матеріалів цивільної справи, 25.05.2019 року між відповідачем ОСОБА_2 адвокатом Юнко М.В. було укладено договір № 25-05-19/1про надання правової допомоги, та відповідно визначено вартість правової допомоги згідно рахунку-фактури №27-05-19 від 27.05.2019 року у розмірі 7 800 гривень, які як вбачається з рахунку-фактури №27-05-19 від 27.05.2019 року були перераховані відповідачем .

Відповідно до приписів ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Слід зазначити, що відповідно до нової редакції ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу не встановлений.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, що підлягають відшкодуванню, суд враховує характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

З врахуванням вищевикладеного та положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заява є частково обґрунтованою та з позивача ОСОБА_4 на корись відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 7 800 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтею 23, 141, ч. 2 ст. 247, статтями258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 про скасування рішення Річківської сільської ради від 11 липня 2017 року №14 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність», скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності 21530002, дата та час державної реєстрації 20.07.2017 12:12:23 , та відновлення ОСОБА_2 статусу земельної ділянки кадастровий номер 4622787900:02:007:0046 площею 0,115 га., яка знаходиться АДРЕСА_3 , який існував до порушення прав ОСОБА_4 - відмовити.

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 судових витрат , а саме сплаченого при подачі до суду судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп та витрат на правову допомогу відповідно до складеного акту про надання послуг від 12.12.2019 року отриманих відповідно до положень Договору №001 від 07.12.2019 року в розмірі 5 400 грн. 00 коп. - відмовити.

Стягнути із позивача ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_10 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області від 16.07.1999 року) судових витрат , а саме витрат на правову допомогу відповідно до складеного акту про надання послуг від 17.10.2019 року отриманих відповідно до положень Договору №25-05-19/1 від 25.05.2019 року та квитанції про оплату від 27.05.2019 року в розмірі 7 800 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 31.01.2020 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.