№ 2/183/1362/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

05 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, в якому просив зняти арешт нерухомого майна, який накладений ВДВС Новомосковського МРУЮ на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 06.02.2009 року, на об`єкт обтяження - «невизначене майно, все майно» належне ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 8473514, зареєстровано 18.02.2009 13:38:31 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідний запис.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 14.11.2018 року він звернувся до відповідача із заявою про надання копії постанови про закінчення виконавчого провадження.

Листом від 20.11.2018 року за №13.26/27/60633 йому було повідомлено, що станом на 20.11.2018 року в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна внесено запис про арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження по ВП №11186725 з примусового виконання судового наказу №2н-1151 від 28.11.2008 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 9019,12 грн. Вказане виконавче провадження було завершене в порядку п.5 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу. При цьому, відповідно до ч.1 ст. 40 вказаного закону відсутні підстави для скасування арешту з майна. Крім того, надати копію постанови про закінчення виконавчого провадження не виявилося можливим, оскільки зазначене виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання, одночасно роз`яснено позивачу вимоги ч.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», якою визначено порядок зняття арешту з майна за рішенням суду.

Зазначені обставині і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачеві надано строк для усунення недоліків.

21 грудня 2018 року канцелярією суду зареєстрована позовна заява в новій редакції, того ж дня ухвалою суду відкрито провадження по справі.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, відзив на позов або доказів на спростування обставин, викладених у позові не подавала, а тому суд розглянув справу за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №142156154 від 22.10.2018 року (а.с.6-7), у відповідності до якої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 8473514, зареєстрований 18.02.2009 13:38:31 за №8473514 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, б/н, 06.02.2009, ВДВС Новомосковського МРУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2018 року позивач звернувся до Новомосковського МР ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою про надання постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з всього нерухомого майна, накладеного ВДВС Новомосковського МРУЮ згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2009 року (а.с.9).

У відповідь на вказану заяву, начальником Новомосковського МР ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Мироненко О.П. надано позивачу повідомлення вих. №13.26/27/60633 від 20.11.2018 року (а.с.10), зі змісту якого вбачається, що станом на 20.11.2018 року в Державному реєстрі обтяжень об`єктів нерухомого майна, внесено запис про арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження по ВП №11186725 з примусового виконання судового наказу №2н-1151 від 28.11.2008 року виданий Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 9019,12 грн. Вказане виконавче провадження було завершено у порядку п.5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу. Відповідно до ч.1 ст. 40 вказаного закону чітко визначені підстави скасування арешту з майна боржника у разі закінчення виконавчого провадження, з огляду яких відсутні правові підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна та внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень об`єктів нерухомого майна. Частиною 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено порядок зняття арешту з майна боржника, а саме, арешт може бути знятий за рішенням суду. Надати копію постанови про закінчення виконавчого провадження не має можливості, оскільки зазначене виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання, який визначено правилами ведення діловодства в органах державної виконавчої служби (а.с.10).

Так, згідно ч.2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час повернення виконавчого документу, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу до суду або до іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на це майно боржника.

Однак, під час повернення виконавчого документа дані вимоги закону не були виконані, у зв`язку з чим, до цього часу питання про зняття арешту не вирішено, що призводить до порушення прав позивача, як власника майна.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою, другою та четвертою ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Жодних доказів про наявність на теперішній час на примусовому виконанні виконавчих документів, за якими боржником є ОСОБА_1 відповідачем до суду не надано, а також не надано доказів, які спростовують обставини, на які посилається позивач у своєму позові, а навпаки, відповідач в своєму листі зазначає, що виконавчий документ за яким ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження (боржником) було завершено в порядку п.5 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу.

Пленум Верховного Суду України в п.9 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5 зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Отже, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту, накладеного на невизначене майно, все майно позивача, порушується його право власності, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження - заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту нерухомого майна на об`єкт обтяження - «невизначене майно, все майно» належне ОСОБА_1 , накладеного Відділом державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 06.02.2009 року.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319,321,391 ЦК України, ст.ст. 4, 12,76,81,89, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області про зняття арешту з майна, - задовольнити.

Зняти арешт нерухомого майна, який накладений Відділом державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 06.02.2009 року, на об`єкт обтяження - «невизначене майно, все майно» належне ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 8473514, зареєстровано 18.02.2009 13:38:31 за №8473514 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідний запис.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.