ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №640/4506/19

адміністративне провадження №К/9901/28135/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А.В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» про застосування заходів реагування

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 (суддя Погрібніченко І. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 (колегія суддів у складі: Собківа Я. М., Костюк Л. О., Степанюка А. Г.), -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У березні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» (далі - відповідач, ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин») про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень серверної та підвального приміщення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Одночасно з вказаними вимогами позивач також просив: покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення на ГУ ДСНС України у м. Києві; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, у тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовано тим, що наведені в Акті перевірки від 17.12.2018 № 456 порушення не є формальними, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі у разі її виникнення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.05.2019 адміністративний позов задовольнив.

Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки). Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень. Проте суд зазначає , що таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.09.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту повної відсутності порушень, зазначених в Акті від 17.12.2018 № 456, або ж наявності відповідного акту перевірки стану повного усунення виявлених позивачем порушень.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що позиція судів попередніх інстанцій прямо протирічить правовій позиції Верховного Суду у справі № 826/12258/14 та № 804/8349/17, відповідно до якої під час оцінки доказів судом мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Також скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, стверджуючи про те, що належним доказом на усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки, фактично відмовляють відповідачу в праві обґрунтувати свої доводи та подавати докази, що їх підтверджують під час розгляду справи. Зазначає, що судами попередніх інстанцій у порушення норм процесуального права не досліджено доказів, що надані відповідачем.

Наголошує на тому, що саме на позивача покладається обов`язок здійснення заходів, направлених на перевірку виконання суб`єктом господарювання вимог припису для усунення виявлених порушень після спливу встановленого в приписі строку. Проте після складання Актів позапланової перевірки від 26.07.2019 та від 02.09.2019 позивач не звернувся до суду та не склав припис з визначеними строками щодо усунення порушень вимог законодавства. Також вважає, що у ГУ ДСНС України у м. Києві відсутні повноваження щодо виконання рішень суду. Крім того, скаржник зазначає, що на даний час ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виявлені ГУ ДСНС України у м. Києві, які стали підставою для звернення до суду, повністю усунуті.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2020 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 15.11.2018 № 687 «Про проведення планових перевірок» державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 04.12.2018 по 17.12.2018 провести планову перевірку приміщень ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин», розташованого за адресою: вул. Дегтярівська, 52 у Шевченківському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 17.12.2018 № 456.

Актом перевірки встановлені порушення відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ) та Кодексу цивільного захисту України, а саме:

- розділу III п. 1.1. ППБУ - під час експлуатації об`єкту зменшено мінімальну протипожежну відстань від відкритої автостоянки до адміністративної будівлі (відстань менше 10 м) (порушення: п. 7.50 Державних будівельних норм (далі-ДБН) 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»);

- розділу III п. 2.37. ППБУ - на шляхах евакуації з приміщень (центральний вхід) влаштовані турнікети (порушення: п. 7.2.2. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу III п. 2.28. ППБУ - не надані результати іспитів зразків ковроліну, прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 «будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум`я»);

- розділу III п. 2.4. ППБУ - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських (підсобних) приміщень, електрощитових, через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди (порушення: п. 6.20. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу III п. 2.23. ППБУ - сполучення ліфта з підвальним поверхом не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі (порушення: п. 6.35. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу III п. 2.27. ППБУ - двері евакуаційного виходу з приміщень відчиняються не в напрямку виходу з приміщень (порушенням. 7.2.69. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу III п. 2.32. ППБУ - не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

- розділу III п. 2.37. ППБУ - не всі двері сходових кліток обладнані пристроями для самозачинення (порушення: п. 7.2.11. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу III п. 2.23. ППБУ - сходові клітки не забезпечені вікнами площею не менше ніж 1,2 м2 у зовнішніх стінах на кожному поверсі, що повинні відчинятись з рівня сходових площадок, маршів (порушення: п. 7.3.26. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу III п. 2.3. ППБУ - не всі двері складських (підсобних) приміщень, електрощитових, серверних, архівів, виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 (порушення: п. 6.4. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», п. 9.3.6. ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»);

- розділу III п. 2.23. ППБУ - вхід на сходи що ведуть до першого поверху 3 приміщень підвального поверху не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу (порушення: п. 6.36. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу IV п. 1.18. ППБУ - допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів та електроприладів;

- розділу IV п.1.8. ППБУ - у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниці електромережі;

- розділу V п.1.2. ППБУ - складські (підсобні) приміщення підвального поверху та коридори які не мають природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення (порушення: п.п. 10.2.4., 10.6.2. ДБН В. 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

- розділу V п.1.2. ППБУ - приміщення серверної не обладнане автоматичною системою пожежогасіння (порушення п. 13.1 табл. А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

- розділу III п. 2.27. ППБУ - допускається зачинення дверей запасних евакуаційних виходів з великого залу на внутрішні запори, які не відчиняються зсередини без ключа;

- розділу III п. 2.37. ППБУ - шляхи евакуації (коридори поверхів) захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- розділу ІІІ п. 2.33. ППБУ - не надано розрахунки по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Обшиє требования»;

- розділу III п. 2.23. ППБУ - на перепадах висот шляхів евакуації менше ніж 45 см не виконані пандуси з нахилом 1:6 або 3 сходини (порушення: п. 7.3.8. ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

- розділу IV п. 1.17. ППБУ - допускається влаштування електророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкції) без підкладання суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- розділу IV п. 1.6. ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- розділу IV п. 1.7 ППБУ - з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важко горючих матеріалів;

- розділу IV п. 1.18. ППБУ - у приміщеннях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);

Другий примірник Акту перевірки № 456 від 17.12.2018 року було вручено генеральному директору ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» Знахарчуку А.В., про що свідчить його відмітка про отримання.

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його будівлі, приміщень та території.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин)

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Приписами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ ППБУ діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При дослідженні матеріалів справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки від 17.12.2018 № 456 призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами встановлених під час проведення планової перевірки порушень, позивачем 20.12.2018 було складено Протокол серії КИ № 107370/242 відносно генерального директора ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» Знахарчука А.В., постанову серії КИ № 102370 про накладення адміністративного стягнення та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено строк усунення виявлених під час перевірки порушень до 20.01.2019.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та відповідно до матеріалів, відповідач заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав того, що ним порушення, встановлені в акті від 17.12.2018 № 456, усунуті частково, та щодо інших вживаються відповідні заходи та дії.

На підтвердження зазначеного, відповідачем надано суду докази фотофіксації, які підтверджують усунення порушення встановлених Актом перевірки, а саме копії: договору № 2/3 купівлі-продажу від 20.03.2019, укладеного між відповідачем та ТОВ «КС-МЕХАТРОНІКС»; рахунку ТОВ «КС-МЕХАТРОНІКС» на оплату товару № ЗД-2003 від 20.03.2019; рахунку ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» на оплату товару № Счт/ВЯ-0054543 від 07.03.2019; платіжного доручення № 85 від 12.03.2019; платіжного доручення № 112 від 27.03.2019 та матеріали фотофіксації, що підтверджують виконання порушення встановленого п. 1 акту перевірки; рахунку ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» на оплату товару № Счт/ВЯ-0054543 від 07.03.2019; платіжного доручення № 85 від 12.03.2019 та матеріали фотофіксації, що підтверджують виконання порушення встановленого п. 2 акту перевірки; Протоколу № 45-КД (6)-2018 випробувань з експериментального визначення коефіцієнта димоутворення згідно з п. 4.18 ГОСТ 12.1.044-89 зразків матеріалу килимового покриття для підлоги «ВЕТАР», виробництва BET АР Nonwovens B.V. (Нідерланди), затверджений начальником ДВЛ ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області майор служби цивільного захисту М.В. Добровольським 29.10.2018; Протоколу № 46-ГЗ (13)-2018 випробувань з експериментального визначення групи займистості згідно з ДСТУ Б В. 1.1-2-97 (ГОСТ 30402-96) зразків матеріалу килимового покриття для підлоги «ВЕТАР», виробництва ВЕТАР Nonwovens B.V. (Нідерланди), затверджений начальником ДВЛ ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області майор служби цивільного захисту М.В. Добровольським 29.10.2018; Протоколу № 48-РП (5)-2018 випробувань на розповсюдження полум`я по поверхні згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ГОСТ 30444-97) зразків матеріалу килимового покриття для підлоги «ВЕТАР», виробництва ВЕТАР Nonwovens B.V. (Нідерланди), затверджений начальником ДВЛ ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області майор служби цивільного захисту М.В. Добровольським 30.10.2018; Протоколу № 47-ГГ (7)-2018 випробувань з експериментального визначення групи горючості будівельних матеріалів згідно з п. 7 ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244-94) зразків матеріалу килимового покриття для підлоги «ВЕТАР», виробництва ВЕТАР Nonwovens B.V. (Нідерланди), затверджений начальником ДВЛ ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області майор служби цивільного захисту М.В. Добровольським 30.10.2018 року, що підтверджують виконання порушення встановленого п. 3 акту перевірки; договору про надання послуг № 1 від 01.03.2019, відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати послуги/виконати роботи, передбачені п. 2.1. цього Договору до 31.12.2019, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги, оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до пункту 2.1. Договору Замовник замовив наступні роботи - проведення вогнезахисного заповнення загальною площею 20 кв.м. Зазначене підтверджується договором про надання послуг № 1 від 01.03.2019, укладеного між відповідачем та ТОВ «БУДГЕНСЕРВІС», та в свою чергу підтверджує виконання порушення встановленого п. 4 акту перевірки; додаткової угоди № 15 від 07.03.2019 до Договору № 1БШМ0160008 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2016, укладеного з ТОВ «ЮБІСОФТ ЮКРЕЙН», відповідно до якої сторони домовилися про повернення з тимчасового оплачуваного користування (оренди) підвального приміщення площею 75,7 квадратних метрів, частини підвального приміщення площею 70,00 квадратних метрів та частини підвального приміщення площею 32,00 квадратних метрів, що знаходяться в підвалі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 52, що підтверджують виконання порушення встановленого п. 5, 11 акту перевірки; рахунку ТОВ «РАССВЕТ-ЛТД» на оплату № 56 від 04.03.2019; платіжні доручення № 76 від 06.03.2019 та матеріалами фотофіксації, що підтверджують придбання аварійного світу LED HL330L ЗВт 6Led EXIT 355* 125mm S0llm/2/20 в кількості 14 штук, обладнання світловими покажчиками «ВИХІД» та підключення до джерел живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, та, зокрема, виконання порушення встановленого п. 7 акту перевірки; рахунку ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» №Счт/ВЯ-0054259 від 05.03.2019, платіжного доручення № 77 від 06.03.2019 та матеріали фотофіксації, що підтверджують факт придбання доводчиків для дверей DC1-186-III білий 3 клас та встановлення всіх дверей сходових кліток, встановлених в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 52 пристроями для самозачинення, та, зокрема, виконання порушення встановленого п. 8 акту перевірки; рахунку ТОВ «ХІМАВТО» на оплату № 262 від 22.03.2019, платіжного доручення № 111 від 26.03.2019 та матеріали фотофіксації, що підтверджують факт придбання фурнітури (Тяга для відкидного вікна) - встановлення у кількості 6 штук та виконання роботи по забезпеченню сходових кліток вікнами площею не менше ніж 1,2 м2 у зовнішніх стінах на кожному поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 52, та, зокрема, виконання порушення встановленого п. 9 акту перевірки; рахунку ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» на оплату № 179 від 08.04.2019, платіжне доручення № 130 від 09.04.2019, яким підтверджується факт замовлення протипожежних дверей ДМП1 2100x1100 П Ral7035, та, зокрема, виконання порушення встановленого п. 10 акту перевірки; листа AT «ОКБ БУДШЛЯХМАШ» № 8 від 19.02.2019; листа ТОВ «ЮБІСОФТ ЮКРЕЙН» № б/н та матеріали фотофіксації, які підтверджують виконання порушення встановленого п. 13 акту перевірки; акту приймання-передачі від 31.03.2019, який підтверджує, що підвальні приміщення, що знаходяться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 52 не здаються відповідачем в тимчасове оплачуване користування (оренду) суб`єктам господарювання, та відсутність перебування людей у вказаних підвальних приміщеннях, та, зокрема, виконання порушення встановленого п. 14 акту перевірки; листа-звернення до ТОВ «ЮБІСОФТ ЮКРЕЙН» з претензією № 28/02-19 від 28.02.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в орендованому приміщенні серверної, та відповіді на нього, що підтверджує виконання порушення встановленого п. 15 акту перевірки; договору про надання послуг № 10 від 11.03.2019, укладеного між AT «ОКБ БУДШЛЯХМАШ» та ТОВ «ВЕКТОР ЗАХИСТУ»; акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.03.2019; платіжне доручення № 95 від 15.03.2019 та розрахунок по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность», чим підтверджено виконання порушення встановленого п. 18 акту перевірки; рахунку ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» № C4T/BR-0054543 від 07.03.2019, платіжне доручення № 85 від 12.03.2019 та матеріалами фотофіксації, які підтверджують факт придбання алюм.проф./декор.рознорів: 20мм * 58,9 мм., та, зокрема, виконання порушення встановленого п. 19 акту перевірки; рахунку ТОВ «РАССВЕТ-ЛТД» на оплату № 56 від 04.03.2019; платіжне дорученням № 76 від 06.03.2019; матеріали фотофіксації, які підтверджують факт придбання таких товарів, як НСП 03-60-776 (бочонок) в кількості 8 штук, лампа світлодіодна трубчаста L-1200-6400-13 Т8 18Вт 6400К G13 220-240В скляна в кількості 12 штук, та, зокрема, виконання порушення встановленого п. 23 акту перевірки. Також відповідачем були надані матеріалами фотофіксації, які підтверджують факт усунення ним порушень, встановлених п. 6, 12, 16, 17, 20, 21, 22 акту перевірки.

Проте, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження факту повної відсутності порушень, зазначених в Акті від 17.12.2018 № 456, або ж наявності відповідного акту перевірки стану повного усунення виявлених позивачем порушень.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, та враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень серверної та підвального приміщення ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 52, до повного усунення порушень, зазначених в Акті перевірки від 17.12.2018 № 456.

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що опечатування вхідних дверей, приміщень або відімкнення від джерел електроживлення, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.

Вказаний спосіб виконання вказаного рішення був передбачений наказом МНС України від 21.10.2004 № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 № 1416/10015, який втратив чинність 21.05.2017. Тобто, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покладено ГУ ДСНС України у м. Києві, та про необхідність покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача.

Щодо посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що позиція судів в даній справі протирічить правовій позиції Верховного Суду в аналогічних справах, то колегія суддів касаційної інстанції відхиляє такі зауваження, оскільки у справі № 804/8349/17 Верховний Суд дійшов висновку про допущення порушень норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з неправильним встановленням обставин, що мали значення для справи, у справі № 826/12258/14 Верховний Суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова його застосування.

Проте у даній справі судами встановлено, що повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ПрАТ «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук ,

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду