ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №820/4795/17

адміністративне провадження №К/9901/47124/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 (головуючий суддя - А.І. Бабаєв, судді - А.В. Бідонько, В.В. Єгупенко)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 (головуючий суддя - О.М. Мінаєва, судді - Н.С. Бартош, Я.М. Макаренко)

у справі № 820/4795/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:

- прийняти постанову про визнання бездіяльності Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 54483897, що призвело до невиконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 у справі № 2002/2-а-220/11, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи із 8,75 мінімальних розмірів пенсій за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду другої групи, починаючи з 09.09.2010 по 25.03.2011, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до статей 9, 19, 129 Конституції України, статей 1, 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і статей 1, 5, 18, 78 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та забезпечити виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 у справі № 2002/2-а-220/11, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи із 8, 75 мінімальних розмірів пенсій за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду другої групи, починаючи з 09.09.2010 по 25.03.2011, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язати Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачем не забезпечено виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, оскільки не вжито заходів відповідно до положень статей 9, 19, 129 Конституції України, статей 1, 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів», статей 1, 5, 18, 18, 78 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 54483897, що призвело до невиконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 у справі № 2002/2-а-220/11, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи із 8,75 мінімальних розмірів пенсій за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду другої групи, починаючи з 09.09.2010 по 25.03.2011, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язано Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до статей 9, 19, 129 Конституції України, статей 1, 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і статей 1, 5, 18, 78 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та забезпечити виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 у справі № 2002/2-а-220/11, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, як інваліду другої групи, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 09.09.2010 по 25.03.2011, та провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Зобов`язано Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення строком тридцять днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що державним виконавцем не вчинено дій, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Порядку № 408 та Порядку № 1989/5, а Міністерством юстиції України, як органом представництва, не здійснено належним чином координацію виконання рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання рішення національного суду на користь позивача.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що державним виконавцем було проведено всі необхідні та передбачені законодавством дії з виконання рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого на користь позивача.

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.

9. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. 15.06.2017 Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява», зокрема, за заявою ОСОБА_1 в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 у справі № 2002/2-а-220/11, якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, як інваліду другої групи, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 09.09.2010 по 25.03.2011, та провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії, з урахуванням раніше здійснених виплат, відповідно до якого суд постановив:

«Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації.

Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро.

Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які досі підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум та невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов`язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.»

11. 17.08.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 54483897 з виконання на користь стягувача - ОСОБА_1 рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява», про що винесено відповідну постанову.

12. В межах вказаного виконавчого провадження 07.09.2017, відповідно до платіжного доручення № 2933, Міністерством юстиції України виплачено ОСОБА_1 справедливу сатисфакцію у розмірі 1000, 00 Євро, що дорівнює 30 999, 38 грн., як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат.

13. 25.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу до Пенсійного фонду України про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду.

14. Також, 25.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу до Державної казначейської служби України щодо надання інформації про наявність чи відсутність вказаного рішення національного суду в Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою.

15. Разом з тим, кошти по постанові Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 у справі №2002/2-а-220/11 позивачеві виплачені не були.

16. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 у справі №2002/2-а-220/11, позивач звернувся до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до частини першої статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція) високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

19. Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

20. Статтею 5 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб`єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.

21. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.

22. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 784 від 31.05.2006 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень, покладено на Міністерство юстиції.

23. Відповідно до підпункту «б» частини другої статті 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба впродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у підпункті «б» цієї частини, відкриває виконавче провадження.

24. Згідно з пунктом 9 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.09.2013 № 1989/5 (далі - Порядок № 1989/5) у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом з прав людини Державна виконавча служба України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.

25. Відповідно до пункту 10 Порядку № 1989/5 якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.

26. Згідно із пунктом 12 Порядку № 1989/5 якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє ДВС про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов`язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 N 408.

27. Пунктом 13 Порядку № 1989/5 передбачено, якщо кошти, присуджені заявнику рішенням Європейського суду, було виплачено з порушенням строку, встановленого у рішенні Європейського суду, ДВС протягом трьох днів з дати отримання підтвердження сплати пені повідомляє про це Секретаріат із зазначенням причин пропуску строку виплати та дати сплати пені. До зазначеної інформації має бути додано копії платіжних документів, що підтверджують сплату пені.

28. Згідно із частиною третьою статті 8 статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону.

29. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

30. Статтею 3 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

31. Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України та пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов`язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 408 (далі - Порядок № 408) відповідальним виконавцем за бюджетною програмою «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» та головним розпорядником цих бюджетних коштів є Міністерство юстиції України.

32. Згідно із пунктом 3 Порядку № 408 однією з підстав для здійснення платежів, пов`язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, рішення закордонного юрисдикційного органу.

33. Підпунктами 1, 8 пункту 2 Порядку № 408 встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на:

виплату грошових сум за рішеннями закордонних юрисдикційних органів - міжнародного судового, в тому числі Європейського суду з прав людини, міжнародного арбітражного органу, згода на здійснення юрисдикції яким щодо України надана відповідно до укладеного належним чином міжнародного договору України або в інший спосіб згідно із законами України, а також судового, арбітражного органу іноземної держави, - прийнятими проти держави Україна;

витрати, пов`язані із здійсненням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини, та витрати, пов`язані із здійсненням заходів загального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини.

34. Підставою для здійснення платежів, пов`язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, вимога державного виконавця у разі стягнення пені, неустойки та штрафу або додаткової сплати інших коштів, передбачених рішенням юрисдикційного органу (пункт 3 Порядку № 408).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

37. Так, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та Порядком № 408 чітко визначено послідовність та строки вчинення дій Органу представництва, а також його структурного підрозділу - Державної виконавчої служби, які повинні бути вчинені на виконання рішення національного суду в рамках виконання рішення Європейського Суду з прав людини.

38. Вказаними нормативними актами передбачено, що виплата коштів за рішенням Європейського суду з прав людини в частині виконання рішень національного суду та сплати пені здійснюються за вимогами державного виконавця Державної виконавчої служби України.

39. При цьому, виплата коштів на виконання рішення національного суду відбувається не за рахунок коштів відповідача за рішенням національного суду, а за рахунок коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.

40. Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до службової записки від 03.08.2017, поданої Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повідомлення про ухвалення Європейським Судом з прав людини рішення у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інші заява» отримано 24.07.2017.

41. Вказана доповідна записка отримана Департаментом державної виконавчої служби 07.08.2017.

42. Разом з вказаною доповідною запискою Департаментом державної виконавчої служби отримано автентичний переклад рішення українською мовою та копію листа Європейського суду з прав людини про набуття рішенням статусу остаточного.

43. Таким чином, саме з цієї дати починається перебіг строку для виконання рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, в частині виконання рішення національного суду.

44. Судами встановлено, що 17.08.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 54483897 по виконанню вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини.

45. 18.08.2017 зазначену постанову направлено на адресу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України, а також на адресу Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

46. Разом з тим, державним виконавцем не виконано приписів частини третьої статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та не надіслано протягом місяця з дня відкриття виконавчого провадження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України - постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті «б» частини першої статті 7 цього Закону, що призвело до нездійснення списання коштів на користь позивача в рахунок виконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011.

47. Судами встановлено, що вимогу № 10035/07/22 надіслано державним виконавцем до Державної казначейської служби України лише 25.10.2017.

48. Проте, вимога не містить приписів щодо списання коштів з відповідного рахунку за бюджетною програмою «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України», а лише вимагає від Державної казначейської служби України повідомити відділ Примусового виконання рішень державної виконавчої служби про наявність зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень для подальшого його виконання у спосіб, передбачений Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 або Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, у разі наявності зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень - повідомити відділ про стан їх виконання.

49. При цьому, державний виконавець керувався при вчиненні виконавчих дій по виконанню рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик та 191 інша заява» виключно положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та вищезазначеними Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 та № 845 від 03.08.2011, не врахувавши при цьому приписи Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Порядку № 408 та Порядку № 1989/5, які є спеціальними у спірних відносинах.

50. Судами встановлено, що лише 25.10.2017 державним виконавцем було надіслано вимогу до Пенсійного фонду України про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява» в частині рішення національного суду, за яким боржник є територіальний орган Пенсійного фонду України.

51. Оскільки до 25.10.2017 будь-які вимоги до Пенсійного фонду України державним виконавцем не надсилалися, тому є підстави вважати, що державним виконавцем, всупереч вимогам пункту 9 Порядку № 1989/5, в місячний строк з дня отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини не організовано перевірку стану виконання рішення національного суду, не вжито заходів щодо його виконання, не повідомлено Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про неможливість виконання рішення національного суду.

52. Судами встановлено, що вжиті державним виконавцем заходи не призвели до виконання рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 по справі №2002/2-а-220/11, кошти на підставі вказаного судового рішення на користь ОСОБА_1 не виплачені.

53. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що державним виконавцем не вчинено дій, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Порядку № 408 та Порядку № 1989/5, а Міністерством юстиції України, як органом представництва, не здійснено належним чином координацію виконання рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» в частині виконання вищезазначеного рішення національних судів на користь ОСОБА_1 .

54. Доводи касаційної скарги відповідача про те, що рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» є виконаним у зв`язку з тим, що позивачеві проведено виплату відшкодування за цим рішенням, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконанням Рішення є не лише виплата Стягувачеві відшкодування, а й вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, якими у відповідності до частини другої статті 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є : а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

55. Пунктом 12 Порядку № 1989/5 та підпунктом 8 пункту 2 Порядку № 408 передбачено, що виконанням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, є, у тому числі, виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини.

56. У рішенні Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» констатовано, що Урядом подано односторонні декларації з метою врегулювання питань, які порушуються цими заявами, і запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції. У цих деклараціях Уряд зазначив, що готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро, ці виплати та виконання рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.

57. Враховуючи викладене, виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини «Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява» виконання останнього не може вважатися повним без вжиття Державою додаткових заходів індивідуального характеру - виконання рішень національних судів, а саме Барвінківського районного суду Харківської області від 25.03.2011 про виплату коштів на користь позивача.

58. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 820/4926/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

60. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

61. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

62. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

63. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

64. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі № 820/4795/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду