ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 р.

Справа № 520/7058/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старостіна В.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.12.19 року по справі № 520/7058/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Харківській області щодо неперерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи та дії щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 25.04.2019 року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(11)2019" обчисленої у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату з 25.04.2019 державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019;

- постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства , яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Харківській області щодо неперерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи та дії щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 25.04.2019 року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(11)2019" обчисленої у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Зобов`язано Головне управління ПФУ в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату з 25.04.2019 державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої у п`ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили та позивачу видано виконавчий лист.

26.11.2019 від позивача до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення судового рішення про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 №520/7058/19 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити «перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019, з 25.04.2019 р. за визначеною Законом і Конституційним Судом України формулою розрахунку «виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року» у розмірі 20865 грн.(4173 х 5).

Заява обґрунтована тим, що оскільки відповідач стверджує про відсутність положень щодо порядку виконання Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019 та про перерахування пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, наявні обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем рішення суду від 19.08.2019, яке набрало законної сили.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №520/7058/19.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем, ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 та ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в даному випадку встановлення судом судового контролю є самим ефективним засобом для виконання рішення суду, оскільки рішення суду відповідачем не виконується та пенсія у визначеному розмірі не виплачується, а виконавча служба, не знає як виконувати рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Колегія суддів зазначає, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження". У суду відсутні докази того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або, що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Проаналізувавши наведені положення КАС України, колегія суддів вважає, що суд може, тобто, наділений правом, а не обов`язком під час прийняття рішення у справі встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до положень ст. 382 КАС України є диспозитивним правом суду при ухвалені рішення по суті позовних вимог.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 року по справі № 674/25/17 (провадження №К/9901/32253/18).

Крім того, в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 06.05.2019 р. по справі №826/9960/15 зазначено, що застосування правового інституту подачі звіту є правом суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі та застосуванні норми права до спріних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, наділений правом, а не обов`язком, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та за наявності відповідних на те підстав, в той час як заявником не надано жодного доказу на обґрунтування своєї заяви.

За викладених обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при її прийнятті, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року по справі № 520/7058/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя

В.В. Старостін

Судді

А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова

Повний текст постанови складено 31.01.2020 року