Справа № 560/3235/19

РІШЕННЯ

іменем України

31 січня 2020 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 17905,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України, 22 серпня 2019 року звільнений зі служби. Позивач покликається на те, що йому належить грошова компенсація за неотримане під час служби речове майно, вартість якого становить 17905,47 грн. Зазначає, що він звернувся до відповідача з вимогою про виплату грошової компенсації, однак останній кошти не виплатив.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на адміністративний позов Державна установа Ізяславська виправна колонія №31 позов не визнає, не заперечує, що компенсація позивачу за неотримане речове майно в сумі 17 905,47 грн. була нарахована, але не виплачена. Покликається на постанову Кабінету міністрів України від 14 серпня 2013 року №578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", згідно з якою грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. Відповідач зазначає, що інформація про потреби в коштах для виплати грошової компенсації була передана до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, однак за період з 01.01.2019 року фінансування на вказану виплату не надходило.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено і ніким не заперечується, що наказом виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Ізяславська виправна колонія (№31)» від 22.08.2019 року №127/0С-19 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України з 27 серпня 2019 року.

Відповідно до довідки №51 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, загальна вартість предметів, за які позивачу має бути виплачена грошова компенсація, становить 17 905,47 грн. Факт нарахування компенсації відповідач підтверджує.

У вересні 2019 року позивач звернувся з вимогою про виплату йому грошової компенсації, однак станом на день звернення до суду кошти не виплачені.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" №2713-IV від 23.06.2005 року (Закон №2713-IV) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.24 Закону №2713-IV фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Пунктом 1 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого 14.08.2013 року постановою Кабінету Міністрів України №578 (Порядок №578), вказано, що цей Порядок визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Згідно з п.22 Порядку №578 особам рядового і начальницького складу (крім курсантів) після перших трьох років служби за їх бажанням та рішенням керівника органу чи установи дозволяється за умови наявності в їх користуванні придатних до використання предметів раніше виданого речового майна особистого користування замість одних предметів, передбачених нормами забезпечення, отримувати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або отримувати за них грошову компенсацію. Грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. Відповідно до п. 27 Порядку №578, під час звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватись речове майно особистого користування, яке не було ними отримане на день звільнення, або виплачуватись грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Як вбачається з п. 60 Порядку №578 для виплати грошової компенсації за предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує право позивача на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, більше того, кошти позивачу вже нараховані на підставі наказу № 127/ОС-19 від 22.08.2019 року (а.с.11) та довідки про виплату грошової компенсації № 51 (а. с. 10)

У той же час покликання на відсутність фінансування виплати суд взяти до уваги не може.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У п.23 рішення Європейського суду з прав людини від 10.03.2011 у справі «Сук проти України» зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Суд звертає увагу на те, що доводи відповідача про те, що інформація про потреби в коштах для виплати грошової компенсації була передана Центрально-Західному міжрегіональному управлінню з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, не знайшли підтвердження належними доказами. Відповідач не надав суду будь-які документи, які дійсно підтверджували те, що установа зверталась до розпорядника коштів для отримання фінансування, або отримала від останнього відповідь, якою було відмовлено у цьому. Крім того, у справі відсутні і інші можливі письмові докази, які б доводили те, що кошти на вказані цілі до відповідача не надходили або ж відсутні.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності власної бездіяльності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною невиплату Державною установою "Ізяславська виправна колонія №31" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції грошової компенсації за належні до видачі ОСОБА_1 предмети речового майна в сумі 17 905 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) грн. 47 коп.

Зобов`язати Державну установу "Ізяславська виправна колонія №31" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 17 905 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) грн. 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 січня 2020 року

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:

Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації в особі, Державної установи "Ізяславська виправна колонія №31" (вул. Гагаріна, 4, Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , ідентифікаційний номер - 08594759)

Головуючий суддя

І.С. Козачок