Справа № 420/5795/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Ковальської С.Є.,

представника відповідача - Сницерева А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2161 від 05.09.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1171 о/с від 10.09.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення;

поновити ОСОБА_1 в поліції на посаді інспектора СРПП № 3 Лиманського ВП ГУНП України в Одеській області;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.09.2019 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що дисциплінарне правопорушення полягало в тому, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 зупинивши автомобіль, повідомили водія про те, що він порушив ПДР України. Також стало відомо, що поліцейські у момент зупинки застосували до іншого військовослужбовця США, особа якого в інтересах слідства не розголошена, спецзасоби - кайданки.

Позивач зазначає, що будь-якого порушення Закону у викладених вище обставинах не вбачається. При виконанні службових обов`язків, захисту публічного порядку та безпеки, боротьби зі злочинністю, поліцейський має право застосовувати спеціальні засоби, визначені законодавством України. Законодавство не містить режиму використання спеціального засобу, вказуючи на можливість їх застосування виключно за призначенням. Таким чином позивач вважає, що жодного порушення в його діях при застосуванні спецзасобів немає, а їх застосування було правомірним.

Крім цього, позивач зазначає, що відповідач дійшов хибного висновку внаслідок необ`єктивного та упередженого службового розслідування. Процедура службового розслідування проведена з чисельними грубими процесуальними порушеннями Закону. Позивач не мав можливості надати пояснення та не ознайомлювався із висновком службовою розслідування. Позивача звільнено з суттєвими порушеннями вимог діючого законодавства як національного так і міжнародного, а також з очевидним нехтуванням принципів трудового права, що може розглядатись як загроза гарантій усіх трудових прав працівників поліції.

При цьому позивач зазначає, що в період служби в органах внутрішніх справ та органах поліції зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінованим, добросовісним, ретельним, досвідченим співробітником. У вирішенні службових питань проявляє принциповість, уміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Здатний своєчасно виправити допущені помилки, постійно працює над їх усуненням. Має досвід практичної роботи та уміло використовує свої знання. Володіє добрими організаторськими здібностями, високим почуттям відповідальності за доручену справу. Має авторитет у колективі та серед населення.

З наведених підстав позивач не погоджується з оскаржуваними наказами, вважає їх незаконними та винесеними із порушенням встановленої законом процедури, безпідставним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.10.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

11.11.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що позовна заява необґрунтована та безпідставна, здебільшого складається з посилань на практику ЄСПЛ, будь-яких реальних доказів того, що службове розслідування є протиправним або оскаржувані накази протиправними позивач не наводить та до суду не надає.

В позовній заяві наявні обґрунтування законності діям позивача в частині застосування спецзасобів, проте Законом не лише передбачена можливість застосування поліцейським спецзасобів та заходів примусу як таких, але і визначено чітко описані підстави застосування спецзасобів та заходів примусу і порядок їх застосування, що у комплексі придає діям поліцейського законності.

Також позивач зазначає, що він не ознайомився з висновком службового розслідування, проте з будь-якими рапортами з приводу ознайомлення з висновком або з матеріалами службового розслідування, а також з приводу надання пояснень позивач не звертався.

При цьому відповідач зазначив, що службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.18, ч. 3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 3, 9, 11, 13 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 13:03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, ст.245, ч. 1 ст.251 КУпАП, п.п.1, 2 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, п.п. 3, 4 Розділу V, п.п. 3, 4, 9, Розділу VI Тимчасових положень про сектори реагування патрульної поліції відділів та відділень поліції ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 17.02.2017 року №447, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні норм адміністративного законодавства України, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановленні обставин та осіб, які вчинили правопорушення, не документуванні 14.07.2019 року правопорушення, вчиненого водієм автомобіля «Тоуоtа Rav 4», не інформуванні водія про причини зупинення транспортного засобу, порушення прав водія та безпідставне застосування кайданків до іншого військовослужбовця США, неповідомлення у письмовій формі свого керівника про застосування до особи спеціального засобу, не інформуванні про допущення порушення безпосереднього керівника.

Зазначені обставини і були підставою для прийняття оскаржуваних наказів

Відповідач зазначає. що до суду позивачем не надано жодних доказів протиправності оскаржуваних наказів, у зв`язку з чим відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки оскаржувані накази прийняті з дотриманням закону, службове розслідування проведено у строгому дотриманні порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, без жодних порушень, всі обставини встановлено вірно та у повному обсязі.

18.11.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач додатково зазначив, що матеріали службового розслідування містять пояснення позивача (надруковані на бланку), проте зазначені пояснення надані 14.07.2019, замість 18.07.2019, що свідчить про фальсифікацію матеріалів службового розслідування. Крім цього, в поясненнях Позивача відсутня дата їх складання У матеріалах службового розслідування міститься заповнений позивачем бланк пояснень, в якому не зазначено Позивачем власноручно дату надання пояснень. Наведене свідчить, що пояснення позивача, наявні в матеріалах службового розслідування, не можуть вважатися такими, що були відібрані відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування в Національній поліції.

Відповідно до медичної довідки від 16.07.2019 ДУ «ТМО МВСУ по Одеській області» Позивач 18.07.2019 «нібито» в день надання пояснень перебував на лікарняному.

Відповідно до висновку службового розслідування від 16.08.2019, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у не документуванні 14.07.2019 правопорушення, вчиненого водієм автомобіля «Тоуоtа Rav 4», не інформуванні водія про причини зупинення транспортного засобу, порушення прав водія та безпідставне застосування кайданків до іншого військовослужбовця США, неповідомлення у письмовій формі свого керівника про застосування до особи спеціального засобу, не інформуванні про допущення порушення безпосереднього керівника.

Проте позивач зазначає, що жодний матеріал службового розслідування не підтверджує зазначеного.

Позивач зазначає, що водій автомобіля «Тойта Рав 4» не надавав пояснень в рамках службового розслідування, тобто, невідомо звідки комісії стало відомо про те, що він не був повідомлений про причини зупинки, що до нього було застосовано спецзасоби, що взагалі відбулось порушення про яке необхідно повідомляти безпосереднього керівника.

Що стосується фактичних обставин справи, які мали місце 14.07.2019, позивач зазначив, що він та ОСОБА_2 заступили до несення служби по охороні публічного порядку та безпеки дорожнього руху з нагоди святкування «Дня села» в с. Фонтанка Лиманського району. Після завершення заходів святкування продовжили автопатрулювання по селам Фонтанка, Крижанівка за усним дозволом заступника начальника Лиманського ВП ОСОБА_9 Близько 00:00 ОСОБА_2 їхав, в якості водія, з ОСОБА_5 , у службовому автомобілі Фольксваген, у бік села Крижанівка зі сторони села Фонтанка назустріч їм їхав автомобіль «Тоуоtа Rav 4» з попереднім держ. номером АА , темного кольору, нетонований, водій даного автомобіля проігнорував вимоги ПДД, а саме п. 18.2 (Не пропустив пішохода на регульованому пішохідному переході), після чого вони прийняли рішення зупинити даний транспортний засіб, а саме ОСОБА_1 вийшов зі службового автомобіля та пішов на наступну смугу руху за допомогою жезла (ліхтарик червоного кольору) намагався зупинити «Тоуоtа Rav 4», водій автомобіля не зупинився, збільшив швидкість, поїхав в бік села Ліски. Співробітники вирішили наздогнати даний т/з, в районі заправки Укрнафта, зазначений транспортний засіб було зупинено. З двері водія вийшов водій ОСОБА_1 підійшов до водія, відрекомендувався, та почав пояснювати причину зупинки. Водій показав документи, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія. Коли він почав розмовляти стало зрозуміло, що він не розуміє українську мову, розмовляє лише на англійській. ОСОБА_1 почав згадувати англійські слова, щоб пояснити водію, причину зупинку та порушення правил, за допомогою мови жестів ОСОБА_1 пояснив причину зупинки, ОСОБА_1 зрозумів, що водій зрозумів в чому полягало порушення. Оскільки докази вини були відсутні у співробітників, постанова про адмінправопорушення не складалась, співробітники, а саме ОСОБА_1 повернув водію документи та сказали: «Гоу, гуд бай». Після чого водій спитав «шоп»? ОСОБА_1 підняв праву руку вгору та вказав їхати прямо, а потім наліво. Співробітники повернулись до автомобілю та направились до села Крижаніка, автомобіль залишився стояти на узбіччі. Поліцейські продовжили патрулювати територію, проїхали до автомийки, згодом розвернулось та поїхали в сторону ГРЦ «Рів`єра», щоб пересвідчитись, що немає підозрілих осіб та транспортних засобів, оскільки на цьому постійно, наголошує їх керівник, задля попередження биття скла у автомобілях. Заїхавши на парковку ТРЦ «Рів`єра», з другого в`їзду, назустріч співробітникам рухався автомобіль «Дача Логан», водій якого махав лівою рукою, подаючи знак про зупинку. Зупинившись напроти нього, водій Дачі сказав, що в нього викрали телефон, а саме до цього причетні іноземці на джипі. Співробітники оперативно відреагували, розвернулись та поїхали у бік села Дофіновка, як зазначив водій Дачі, сподіваючись наздогнати джип. Після чого співробітники почали швидко рухатись та побачили попереду автомобіль який описував водій «Дача Логан». Наблизившись, співробітники згадали автомобіль, який раніше зупиняли, а саме «Тоуоtа Rav 4», з іноземцями, подали йому команду про зупинку. При подачі звукового сигналу та команді зупинись водій «Тоуоtа Rav 4» лише збільшував швидкість та виїжджав на зустрічну смугу, після чого вдалось їх зупинити, шляхом зажиму до прибічної смуги, співробітники їх зупинили, вийшли зі службового автомобіля, вибіжав водій, за ним вибігали і інші пасажири авто, були агресивно налаштовані, тому було прийнято рішення вдягнути кайданки на найбільш агресивно налаштованого, а саме на особу в синій футболці (водій). Темношкірий вийшов зразу з піднятими руками та ліг на землю. Після цього під`їхав таксист і почав кричати де мій телефон? Іноземець віддав телефон таксисту. Також Позивач та його напарник запропонували таксисту написати заяву про вчинення кримінального правопорушення, таксист відмовився та відразу уїхав. Оскільки конфлікт було вичерпано, один із пасажирів РАВ взяв на задньому сидінні буклет, де було зазначено про навчання Сі Бріз з прізвищами учасників та їх номерами телефонів. Іноземці почали казати чабанка, співробітники зрозуміли що їм потрібно до села Чабанка та супроводили їх до шлагбауму.

З огляду на зазначене позивач вважає, що в його діях відсутній склад будь-якого дисциплінарного проступку, за який його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Щодо неінформуванні водія про причини зупинення транспортного засобу позивач зазначив, що він повідомив водію «Тоуоtа Rav 4» конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, а саме, що він не пропустив пішохода на регульованому пішохідному переході.

Щодо недокументуванні 14.07.2019 правопорушення, вчиненого водієм автомобіля «Тоуоtа Rav 4» позивач зазначив, що він та ОСОБА_2 не задокументували порушення ПДР водієм «Тоуоtа Rav 4» оскільки керувались положенням ст. 22 КУпАП, яким передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було жодного доказу вини водія «Тоуоtа Rav 4» у скоєнні правопорушення, в тому числі не було фіксування подій на нагрудну камеру поліцейського, оскільки нагрудні камери їм не видавались. При цьому позивач зазначив, що у разі відсутності доказів правопорушення поліцейський не має права виносити постанову.

Щодо безпідставного застосування кайданків до іншого військовослужбовця США позивач зазначив, що водій «Дача Логан», а саме ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою наздогнати автомобіль, пасажири якого відкрито викрали його мобільний телефон, а Законом передбачено, що до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти поліцейський уповноважений застосувати спеціальні засоби.

29.11.2019 року до суду надійшли заперечення відповідача в яких він додатково зазначив, що не надано жодних доказів на підтвердження обставин на які позивач послався у відповіді на відзив.

Відповідач зазначив, що до суду не надано будь-яких фактичних доказів на підтвердження того, що пояснення надані позивачем під час службового розслідування якимось чином фальсифіковані. Навіть у разі якщо наявна орфографічна описка (щодо дати) у бланку пояснень ОСОБА_1 постає питання, чому позивач про це не зазначив коли підписував зазначені пояснення в момент їх надання та ознайомлення, оскільки ним було проставлено «з моїх слів надруковано вірно мною прочитано». При цьому відповідач зазначає, що навіть за наявності орфографічної описки, щодо дати в бланку пояснень позивача, то по суті цей факт жодним чином не спростовує обставини які пояснив ОСОБА_1 в своєму поясненні.

Крім того, відповідач зазначає, що не відповідають дійсності доводи позивача проте, що нібито дозвіл про продовження патрулювання екіпажу далі територією автодороги Одеса-Южне надано заступником начальника Лиманського ВП ОСОБА_9, оскільки такі доводи спростовуються наявним в матеріалах справи поясненням особисто ОСОБА_9

Відповідач зазначив, що позивач під час проведення службового розслідування не повідомив про обставини на які він посилається у відповіді на відзив (стосовно того, що екіпаж ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наздоганяли транспортний засіб «Тоуоtа Rav 4» після того як їм повідомив проїжджаючий повз водій «Дача Логан» про скоєне відносно нього кримінальне правопорушення). Крім цього позивач не доповів до чергової частини про вказану подію та не викликав на місце слідчо-оперативну групу для з`ясування всіх обставин. Також позивачем не встановлено та не опитано водія «Дача Логан» та всіх осіб які перебували в автомобілі «Тоуоtа Rav 4», оскільки інформація яку надав водій « Дача Логан» носила характер кримінального правопорушення, а в свою чергу позивач та його напарник не суб`єкти прийняття рішення по кримінальним правопорушенням згідно КПК України.

Щодо обґрунтувань відсутності доказів (на думку сторони позивача) про вчинення адміністративного правопорушення водієм «Тоуоtа Rav 4» відповідач зазначив, що відсутність відеодоказу правопорушення не звільняє правопорушника від притягнення до відповідальності, оскільки встановлено порядок дій працівника поліції у разі фіксування адміністративного правопорушення не в автоматичному режимі. Позивач повинен був встановити свідків скоєного правопорушення, скласти адміністративні матеріали додати до них свій рапорт, рапорт свого напарника з чітким викладенням події та обставин адміністративного правопорушення. Проте позивач не вчинив жодних законних дій для того, щоб об`єктивно та всебічно провести розгляд адміністративної справи, вірно встановити обставини справи, з невідомих причин прийшов до хибного висновку, що дане правопорушення, яке могло призвести до тяжких наслідків має незначний характер

Ухвалою суду від 03.12.2019 року призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні 21.01.2020 позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 21.01.2020 року представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві та запереченнях.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

14.07.2019 року до Головного управління надійшла інформація про те, що 14.07.2019 року о 10 год. 20 хв., слідчим Територіального управління ДБР, розташованого в м. Миколаєві, ОСОБА_22, внесено відомості до ЄРДР №62019150000000522 від 14.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень працівниками поліції в Одеській області.

Наказом ГУНП в Одеській області від 18.07.2019 року №1741 було призначено службове розслідування за вищезазначеним фактом.

16.08.2018 року був складений висновок по даному службовому розслідуванню, зі змісту якого вбачається, що згідно «Розрахунку сил та засобів Лиманського ВП ГУНП по забезпеченню публічного порядку на території Фонтанської селищної ради під час проведення заходів з нагоди святкування дня села 13.07.2019 року о 19 год. 00 хв.», затвердженого 11.07.2019 року заступником начальника Лиманського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_9, капітана поліції ОСОБА_11 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було задіяно на охорону публічного порядку. Згідно вказаного розрахунку, останні мали прибути о 18 год. 00 хв. на інструктаж до місця проведення заходів та нести службу до їх закінчення. По закінченню заходів на території Фонтанської селищної ради, задіяний особовий склад повинен був здати табельну вогнепальну зброю, спецзасоби до чергової частини Лиманського ВП ГУНП та відбути для відпочинку.

13.07.2019 року о 18 год. 00 хв., капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , згідно журналу реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні із табельною вогнепальною зброєю Лиманського ВП ГУНП, журналу обліку перевірки рівня знань під час проведення цільового інструктажу Лиманського ВП ГУНП, книги нарядів Лиманського ВП ГУНП, пройшли відповідний інструктаж, націлений на суворе дотримання законності під час несення служби, правомірне застосування зброї, спецзасобів, витримки в екстремальних ситуаціях, ввічливого та тактичного спілкування з громадянами.

Крім цього встановлено, що згідно журналу обліку інструктажів поліцейських водіїв і журналу виїзду та повернення транспортних засобів Лиманського ВП ГУНП, для несення служби капітаном поліції ОСОБА_1 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було задіяно службовий автомобіль «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (на синьому фоні). Однак, службовий планшет, План-завдання капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 для несення служби не отримували. В єдину дислокацію бази «Цунамі» екіпаж поліцейських не вносився.

Так, приступивши до несення служби по охороні-публічного порядку на території Фонтанської селищної ради Лиманського району Одеської області, перебуваючи в поліцейському однострої, з табельною вогнепальною зброєю та спецзасобами, капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснювали автопатрулювання по території с. Фонтанка.

По закінченню заходів з нагоди святкування дня села на території Фонтанської селищної ради близько 02 години 00 хв. 14.07.2019 року, капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 до Лиманського ВП ГУНП для здачі табельної вогнепальної зброї, спецзасобів та службового автомобіля не вирушили, а здійснили телефонний дзвінок майору поліції ОСОБА_9 та отримали від останнього дозвіл продовжити автопатрулювання по території Лиманського району.

В подальшому при здійсненні автопатрулювання на автошляху Одеса-Южний в с. Лески біля АЗС «Укрнафта», капітаном поліції ОСОБА_1 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було зупинено автомобіль «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням військовослужбовця США, особа якого в інтересах слідства не розголошена. Також в зазначеному автомобілі знаходились ще троє військовослужбовців США.

Дисциплінарній комісії стало відомо, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 зупинивши вказаний автомобіль, повідомили водія про те, що він порушив ПДР України. Також стало відомо, що поліцейські у момент зупинки застосували до іншого військовослужбовця США, особа якого в інтересах слідства також не розголошена, спецзасоби - кайданки.

Опитаний в рамках службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що 13.07.2019 року о 18 годині, він, спільно з інспектором СРПП № 2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10, згідно розрахунку сил та засобів Лиманського ВП ГУНП, заступили до несення служби по охороні публічного порядку та безпеки дорожнього руху з нагоди святкування «Дня села» в с. Фонтанка Лиманського р- ну, на службовому автомобілі «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Газоаналізатор «Драгер», службовий планшет, План-завдання в екіпаж поліцейські не отримували, лише спеціальні засоби - бронежилета, каски, кайданки, сльозогінний газ Терен 4М. Більшу частину часу несення служби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювали біля стадіону в с. Фонтанка, а також здійснювали автопатрулювання. По закінченню масових заходів близько 02 години 14.07.2019 року, їхній екіпаж направився на автопатрулювання по селам Фонтанка, Крижанівка. Так, приблизно о 02 годині, працівники поліції помітили порушення ПДР автомобілем марки «Toyota Rav 4», на Київській реєстрації, а саме порушення п.18.2 ПДР - водій не надав перевагу пішоходам, які знаходились на регульованому пішохідному переході та намагались перетнути пішохідний перехід в с. Крижанівка. Побачивши це, капітан поліції ОСОБА_1 із застосуванням поліцейського жезла здійснив вимогу зупинитись водієві автомобіля «Toyota Rav4», однак водій вимогу не виконав та , продовжив швидкий рух у бік торгівельного комплексу «Рів`єра». Капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 почали переслідування, однак враховуючи великий розрив, втратили автомобіль з поля зору. Продовжуючи пошуки автомобіля «Toyota Rav 4», вони побачили вказаний автомобіль в районі с. Дофинівка, де наздогнавши - зупинили авто. З автомобіля «Тоуоtа Rav 4» вийшло 4 особи чоловічої статі, які спілкувались між собою на іноземній мові. Від них було чутно запах алкоголю. Один із іноземців, як виглядає і в що був одягнутий капітан поліції ОСОБА_1 не пам`ятає, почав поводити себе агресивно і поліцейські прийняли рішення про застосування до іноземця спецзасобів - кайданків. В цей час, ще один із іноземців підбіг до працівників поліції та показав невелику табличку, де було зазначено, що іноземці є військовослужбовцями та учасниками навчань «СіБриз», а також контактні номери телефонів керівництва ГУНП в Одеській області та телефони консульств. Іноземці знімали працівників поліції на мобільні телефони, кудись дзвонили. Іноземець, який був у кайданках заспокоївся і капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 зняли з нього їх. Як зазначив у своєму поясненні капітан поліції ОСОБА_1 , один із іноземців постійно повторював слово «Чабанка». Так поліцейські зрозуміли, що іноземним військовослужбовцям потрібно у тому напрямку і провели їх до цього місця. Після цього іноземців працівники поліції покинули та продовжили автопатрулювання. До Лиманського ВП капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 приїхали близько 07 години ранку та здали чергування о 08 годині, після чого покинули Лиманський ВП ГУНП. На питання ким було надано дозвіл на продовження автопатрулювання по закінченню масових заходів на території Фонтанської селищної ради капітан поліції ОСОБА_1 зазначив, що дозвіл їхньому екіпажу надав у телефонному режимі майор поліції ОСОБА_9 .

Опитаний в рамках службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_2 зазначив аналогічні відомості наданих капітаном поліції ОСОБА_11 , а також підтвердив, що дозвіл на продовження автопатрулювання по закінченню масових заходів на території Фонтанської селищної ради їхньому екіпажу надав у телефонному режимі майор поліції ОСОБА_9 .

Опитаний в рамках службового розслідування майор поліції ОСОБА_9 пояснив, що 14.07.2019 року близько 08:00 години, в телефонному режимі, йому доповів інспектор СРПП № 3 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_12 про те, що 14.07.2019 року вночі його екіпажем у складі якого також був інспектор СРПП № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_13 Дмитрович на службовому автомобілі «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (на синьому фоні), було зупинено на автомобілі марки «Toyota Rav4», на Київській реєстрації, 4-х громадян іноземної держави. Причиною зупинки було порушення ПДР, а саме не пропустили пішоходів на пішохідному переході навпроти стадіону в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області. Також інспектори доповіли про те, що на законну вимогу поліцейських водій автомобіля «Toyota Rav 4» не зупинились і їм довелось вести переслідування, в результаті якого водій зупинився. В ході спілкування з водієм автомобіля «Toyota Rav 4», інспекторами було виявлено різкий запах алкоголю з салону автомобіля. Після чого водій надав документи, що вони військовослужбовці з навчань «СіБриз» і поліцейські їх відпустили. Більше за даним фактом капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 майору поліції ОСОБА_9 не доповідали. Приблизно через годину-дві, останньому зателефонував заступник начальника ГУНП полковник поліції ОСОБА_14 та запитав за екіпаж СРПП, який ніс службу вночі 14.07.2019 в с. Фонтанка, а саме чи зупиняв вище зазначений екіпаж іноземців. Майор поліції ОСОБА_9 відповів, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 доповів йому про те, що ними було зупинено автомобіль «Toyota Rav4», на Київській реєстрації з іноземцями, однак вони надали документи, що вони є військовослужбовцями з навчань «СіБриз» та поліцейські їх відпустили. На це полковник поліції дав команду зібрати членів екіпажу та прибути до ГУНП в Одеській області для надання пояснень. На питання чи отримував екіпаж капітана поліції ОСОБА_1 та ст. лейтенанта поліції ОСОБА_2 службовий планшет для несення служби в автопатрулі, майор поліції ОСОБА_9 зазначив, що їхній екіпаж службовий планшет не отримував. План-завдання із зазначенням у ньому завдання «охорона публічного порядку» екіпаж капітана поліції ОСОБА_1 та ст. лейтенанта поліції ОСОБА_2 також не отримував. Причину майор поліції ОСОБА_9 не зміг пояснити.

Опитаний в рамках службового розслідування старший інспектор - черговий сектору реагування патрульної поліції № 3 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_15 , пояснив, що 14.07.2019 року близько 11:00 години, в телефонному режимі, його запитала начальник СКЗ Лиманського ВП підполковник ОСОБА_16 про те, чи не писав капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 рапорт про застосування заходів фізичного впливу, кайданків тощо та чи не було надзвичайних подій за участю особового складу Лиманського ВП. Капітан поліції ОСОБА_15 повідомив підполковнику поліції ОСОБА_16, що будь-яких рапортів подібного характеру до чергової частини з 13:07.2019 року по 14.07.2019 рік не надходило та будь-який надзвичайних подій не траплялось. Про надзвичайну подію за участю капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , яка мала місце 14.07.2019 року близько 02 години ночі йому стало відомо пізніше з чутків, вже після того, як поліцейський здав добове чергування. Також капітан поліції ОСОБА_15 підтвердив той факт, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 службовий планшет та План-завдання для несення служби 13.07.2019 року не отримували, а здавши зброю о 06:00 годині, службовий автомобіль Volkswagen Passat 16 1940 територію Лиманського ВП ГУНП вони покинули без реєстрації у ч/ч Лиманського ВП, будь-яких рапортів про надзвичайні події чи застосування спеціальних засобів.

Опитаний в рамках службового розслідування помічник чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Лиманського ВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_17 , зазначив аналогічні відомості відомостям капітана поліції ОСОБА_15 та підтвердив, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 службовий планшет та План-завдання для несення служби 13.07.2019 року не отримував, а здавши зброю о 06:00 годині, службовий автомобіль Volkswagen Passat 16 1940 територію Лиманського ВП ГУНП вони покинули без реєстрації у ч/ч Лиманського ВП, будь-яких рапортів про надзвичайні події чи застосування спеціальних засобів.

Опитаний в рамках службового розслідування начальник СРПП № 3 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_18 , пояснив, що 14.07.2019 року близько 11:00 години, в телефонному режимі, йому повідомив заступник начальника Лиманського ВП майор поліції ОСОБА_9 про те, що вночі екіпаж СРПП у складі капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , застосували кайданки до військовослужбовців з навчань «СіБриз» і що капітана поліції ОСОБА_18 викликають для дачі пояснень до ГУНП в Одеській області. З цього приводу останньому нічого не було відомо і капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 нічого не доповідали. Плани-завдання екіпажам СРПП на службу видає особисто капітан поліції ОСОБА_18, однак останній екіпажу капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 13.07.2019 року план-завдання та службовий планшет не видавав.

Опитаний в рамках службового розслідування начальник СРПП № 2 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_19 , пояснив, що 14.07.2019 року близько 11:00 години, в телефонному режимі, йому повідомив заступник начальника Лиманського ВП майор поліції ОСОБА_9 про те, що вночі екіпаж СРПП у складі капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , застосували кайданки до військовослужбовців з навчань «СіБриз» і що капітана поліції ОСОБА_19 викликають для дачі пояснень до ГУНП в Одеській області. З цього приводу останньому нічого не було відомо і капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 нічого не доповідали. Плани-завдання екіпажам СРПП на службу видає особисто капітан поліції ОСОБА_20, однак останній екіпажу капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 13.07.2019 року план- завдання та службовий планшет не видавав.

Опитаний в рамках службового розслідування начальник Лиманського ВП ГУНП полковник поліції ОСОБА_21 , пояснив, що 13.07.2019 року Лиманським ВП ГУНП здійснювалась охорона публічного порядку на території Фонтанської селищної ради, з нагоди святкування дня села. Згідно розрахунку сил зокрема були задіяні капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 . Згідно розстановки, вказані поліцейські повинні були знаходитись на автодорозі Одеса-Южний в с. Фонтанка, біля повороту на стадіон. Ніяких вказівок покидати місце дислокації полковник поліції ОСОБА_21 не надавав.

Про надзвичайну подію, яка сталась за участю капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 полковнику поліції ОСОБА_21 не доповідалось.

Таким чином службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.18, ч. 3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 3, 9, 11, 13 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 13:03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, ст.245, ч. 1 ст.251 КУпАП, п.п.1, 2 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, п.п. 3, 4 Розділу V, п.п. 3, 4, 9, Розділу VI Тимчасових положень про сектори реагування патрульної поліції відділів та відділень поліції ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 17.02.2017 року №447, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні норм адміністративного законодавства України, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановленні обставин та осіб, які вчинили правопорушення, не документуванні 14.07.2019 року правопорушення, вчиненого водієм автомобіля «Тоуоtа Rav 4», не інформуванні водія про причини зупинення транспортного засобу, порушення прав водія та безпідставне застосування кайданків до іншого військовослужбовця США, неповідомлення у письмовій формі свого керівника про застосування до особи спеціального засобу, не інформуванні про допущення порушення безпосереднього керівника.

Відповідно до висновку службового розслідування від 16.08.2018 року члени комісії вважали за доцільне звільнити зі служби в поліції інспектора СРПП №3 Лиманського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1

05.09.2019 року, згідно із пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 2161 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Лиманського ВП ВП ГУНП в Одеській області» наказано за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.18, ч. 3 ст.35, ч. 6 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 9, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 13:03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, ст.245, ч. 1 ст.251 КУпАП, п.п.1, 2 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, п.п. 3, 4 Розділу V, п.п. 3, 4, 9, Розділу VI Тимчасових положень про сектори реагування патрульної поліції відділів та відділень поліції ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 17.02.2017 року №447, інспектора СРПП №3 Лиманського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

На підставі вищезазначеного наказу ГУНП в Одеській області наказом №1171 о/с від 10.09.2019 звільнено зі служби в поліції інспектора СРПП №3 Лиманського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Крім того, пункти 1, 2, 3, 9, 10, 11, 13 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов`язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19).

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19).

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Вирішуючи спір, суд враховує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування за інформацією про те, що 14.07.2019 року о 10 год. 20 хв., слідчим Територіального управління ДБР, розташованого в м. Миколаєві, ОСОБА_22 , внесено відомості до ЄРДР №62019150000000522 від 14.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень працівниками поліції в Одеській області.

При цьому судом встановлено, що службове розслідування проведено у відповідності до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Разом з цим, як встановлено судом, позивач в ході службового розслідування надавав пояснення. Зі змісту зазначених пояснень вбачається, що вони надаються в ході службового розслідування, що підтверджується підписом позивача про ознайомлення з вимогами ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" (поліцейський стосовно якого проводиться службове розслідування має право...).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що доводи позивача про те, що він не надавав пояснень в ході службового розслідування, про необ`єктивність та упередженість службового розслідування, а також про те, що процедура службового розслідування проведена з чисельними грубими процесуальними порушеннями Закону не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

З огляду на обставини, які встановлені службовим розслідуванням, було зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.18, ч. 3 ст.35, ч. 6 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 9, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 13:03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, ст.245, ч. 1 ст.251 КУпАП, п.п.1, 2 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, п.п. 3, 4 Розділу V, п.п. 3, 4, 9, Розділу VI Тимчасових положень про сектори реагування патрульної поліції відділів та відділень поліції ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 17.02.2017 року №447, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні норм адміністративного законодавства України, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановленні обставин та осіб, які вчинили правопорушення, не документуванні 14.07.2019 року правопорушення, вчиненого водієм автомобіля «Тоуоtа Rav 4», не інформуванні водія про причини зупинення транспортного засобу, порушення прав водія та безпідставне застосування кайданків до іншого військовослужбовця США, неповідомлення у письмовій формі свого керівника про застосування до особи спеціального засобу, не інформуванні про допущення порушення безпосереднього керівника.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим в ході службового розслідування та викладених у висновку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що відсутність відеодоказу правопорушення, вчиненого водієм автомобіля «Тоуоtа Rav 4», не звільняє правопорушника від притягнення до відповідальності, оскільки Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, встановлено порядок дій працівника поліції у разі фіксування адміністративного правопорушення не в автоматичному режимі.

При цьому суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що його екіпаж наздоганяв транспортний засіб «Тоуоtа Rav 4» після того як їм повідомив проїжджаючий повз водій «Дача Логан» про скоєне відносно нього кримінальне правопорушення з огляду на те, що під час проведення службового розслідування позивач відповідних пояснень не надавав і, як наслідок, зазначеним обставинам в ході службового розслідування відповідна оцінка також не надавалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

Проте як встановлено судом, позивач, застосувавши до особи спеціальні засоби (кайданки) не повідомив в письмовій формі свого керівника про зазначені обставини.

При цьому ОСОБА_2 , допитаний в якості свідка в судовому засіданні, повідомив, що не памятає чи подавався рапорт про застосування спецзасобів, а ОСОБА_9 , допитаний в якості свідка в судовому засіданні, повідомив, що не знає чи подавався рапорт про застосування спецзасобів.

Положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

З огляду на встановленні обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійних якостей поліцейських.

Суд зазначає, що поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги поліцейського.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі "X.v.Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі "C.v.the" про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) і "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу. Більшість доводів сторони позивача взагалі не мають жодного відношення до підстав його звільнення і в той же час позивачем не наводиться будь-яких спростувань обставин, які були покладені в основу його звільнення.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.01.2020 року.

Суддя А.А. Радчук.

.