МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 р.

№ 400/4554/19

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:

Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни, пр-т Перемоги, 10, м. Київ 135, 01135

про:

визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА _1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (надалі - відповідача або Міністр) щодо повідомлення позивачу яку кваліфікацію здобувають випускники освітнього рівня «Бакалавр», освітнього рівня «Магістр» за спеціальністю «Математика» та яку кваліфікацію здобували випускники 2017 року освітнього рівня «Спеціаліст» за спеціальністю «Математика»;

зобов`язати відповідача повідомити позивачу яку кваліфікацію здобувають випускники освітнього рівня «Бакалавр», освітнього рівня «Магістр» за спеціальністю «Математика» та яку кваліфікацію здобували випускники 2017 року освітнього рівня «Спеціаліст» за спеціальністю «Математика».

В обґрунтування вимог позивач вказав, що відповідач не надала інформацію на його звернення, що є порушенням норм Закону України від 02.10.1996 № 2657-ХІІ «Про інформацію» (надалі - Закон № 2657).

Ухвалою від 21.12.2019 суд відкрив провадження у справі в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання позову.

23.01.2020 від Міністерства освіти і науки України до суду надійшов відзив на позовну заяву (ар. с. 10-17). У відзиві представник Міністерства просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідь на запит позивача було надано у строк та у спосіб, що передбачений статтею 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (надалі - Закон № 393). Також у відзиві представник Міністерства, з посиланням на статтю 48 Кодексу адміністративного судочинства України, просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача Міністерство освіти і науки України (надалі - Міністерство).

З приводу залучення співвідповідача суд зазначив таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмові або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Оскільки дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), клопотання з процесуальних питань сторона вправі подати виключно у письмовій формі, з дотриманням вимог, встановлених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві представник Міністерства послався, зокрема, на частини 3 та 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, на стор. 2 відзиву зазначено про залучення Міністерства освіти і науки України в якості другого відповідача, а на стор. 8 - в якості співвідповідача.

Згідно з частиною третьою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, суд розглядає питання про залучення до участі у справі співвідповідача лише за клопотанням позивача.

Частиною четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Питання про заміну відповідача іншою особою не розглядалось.

В матеріалах справи наявна відповідь на відзив. Оскільки, відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд зазначений документ до уваги не приймав.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

10.11.2019 ОСОБА_1 направив на Урядову «гарячу лінію» звернення такого змісту: «…Прошу міністра освіти і науки Новосад Ганну Ігорівну повідомити мені, яку кваліфікацію здобувають випускники освітнього рівня «Бакалавр» за спеціальністю «Математика». Прошу міністра освіти і науки Новосад Ганну Ігорівну повідомити мені, яку кваліфікацію здобувають випускники освітнього рівня «Магістр» за спеціальністю «Математика». Прошу міністра освіти і науки Новосад Ганну Ігорівну повідомити мені, яку кваліфікацію здобували випускники 2017 року освітнього рівня «Спеціаліст» за спеціальністю Математика». Я звертаюся із запитанням до міністра, бо заступники міністра і директори департаментів мені відповідали не по суті моїх запитань ...» (ар. с. 6). Звернення було зареєстровано за номером ІЛ-9883404 та 10.112019 надіслано до Міністерства.

Відповідь на звернення позивача надав генеральний директор директората вищої освіти і освіти дорослих Міністерства листом від 10.12.2019 № 3/2292-19 (надалі - Лист, ар. с. 21) Як вказано у Листі: «… директорат вищої освіти і освіти дорослих в межах компетенції повідомляє. Відповідно до статті 7 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VІІ документи про вищу видаються закладами вищої освіти. Згідно із зазначеним Законом, кваліфікація складається з інформації про здобутий особою ступінь вищої освіти, спеціальність та спеціалізацію, та в певних випадках - професійну кваліфікацію. Професійна кваліфікація зазначається закладом вищої освіти у разі наявності професійного стандарту, або якщо це передбачено відповідною освітньою програмою. Враховуючи викладене, а також у зв`язку з тим, що у Вашому зверненні не зазначено про випускників якого закладу вищої освіти йде мова, для отримання вичерпної інформації про те, яку кваліфікацію здобувають випускники освітнього рівня бакалавра, магістра, освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста 2017 року за спеціальністю Математика, Ви можете звернутися безпосередньо до відповідного закладу вищої освіти …».

Оскільки у Листі не було зазначено дату на номер звернення позивача, адресованим ОСОБА_1 листом від 14.01.2020 № 3/107-20 Міністерство зробило відповідні уточнення (ар. с. 22).

У позові ОСОБА_1 зазначив, що Міністр не повідомила йому, яку кваліфікацію здобувають випускники 2017 року освітнього рівня «спеціаліст» за спеціальністю «Математика», та порушила право позивача на отримання правової інформації щодо випускників освітніх рівнів «Бакалавр», «Спеціаліст» і «Магістр».

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував статтею 5 Закону № 2657.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 5 Закону № 2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх права, свобод і законних інтересів.

Статтею 17 Закону № 2657 встановлено, що правова інформація - будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Відомості, про які зазначено у зверненні ОСОБА_1 , не відповідають ознакам правової інформації, що спростовує відповідні доводи позовної заяви.

Законом № 2657 не визначені строки розгляду звернень з приводу надання інформації та порядок розгляду таких звернень.

У відзиві представник Міністерства зазначив, що звернення ОСОБА_1 було розглянуто відповідно до норм Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (надалі - Закон № 393).

Статтею 1 Закону № 393 встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (стаття 3 Закону № 393).

Згідно із статтею 15 Закону № 393, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

На думку суду, зміст Листа свідчить про виконання Міністерством обов`язку, встановленого статтею 15 Закону № 393. Позивачу було вказано на неповноту відомостей, повідомлених у зверненні, що перешкоджала наданню вичерпної інформації, а також рекомендовано звернутися до відповідного закладу вищої освіти.

Проте, ОСОБА_1 з уточненням інформації до відповідача не звертався, тобто дійсного наміру отримати необхідну, за його твердженням, інформацію, не виразив.

В обґрунтування звернення ОСОБА_1 вказав, що йому необхідно «… встановити кваліфікації якого освітнього рівня відповідає моя кваліфікація …».

Суд зауважив, що ОСОБА_1 не зазначив у позові, реалізації якого права (законного інтересу) має сприяти отримання вказаної у зверненні інформації, чим передбачено встановлення саме позивачем співвідношення між кваліфікацією «учитель математики» та кваліфікацією освітніх рівнів «бакалавр», «магістр», «спеціаліст».

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, суд визнав за необхідне звернути увагу позивача на те, що, відповідно до пункту 3 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, може бути визнано судом зловживанням процесуальними правами.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (пр-т Перемоги, 10, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код не відомий) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна