-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 446/91/20
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
"31" січня 2020 р. м. Кам`янка-Бузька
Кам `янка-Бузький районного суду Львівської області у складі:
головуючого судді Котормус Т.І.;
секретар судового засідання Карпа Г.М.;
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
16 січня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів.
Ухвалою судді від 21.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання з`явився представник позивача ОСОБА_2 . Представник відповідача не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
У підготовчому засіданні на виконання вимог п. 19 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, судом з власної ініціативи поставлено на обговорення питання про відповідність позовної заяви вимогам ст. 177 ЦПК України в частині сплати судового збору.
Представник позивача відзначив, що позовна заява відповідає вимогам процесуального закону, оскільки від сплати судового збору звільнені позивачі, за позовами про захист прав споживачів.
Дійсно, у своїй позовній заяві позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист справ споживачів», оскільки спір виник з реалізації умов договору споживчого кредиту.
Проте, суд вважає такі посилання безпідставними.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Поняття споживчого кредиту визначено у пункті 11 ч. 1 ст. 1 цього закону та офіційно розтлумачено у рішенні Конституційний Суд України від 10 листопада 2011 року №1-26/2011, де зазначено, що дія вказаної норми закону поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Тобто, від сплати судового збору звільняються позивачі, за позовами, які пов`язані з порушенням прав, що виникли між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання не будь-якого кредиту, а тільки споживчого кредиту.
Оцінивши умови кредитного договору укладеного між сторонами від 21.03.2007 №LVKDGA00000024 та додаткову угоду до нього від 28.07.2009, суд дійшов переконання, що такий договір не є споживчим з огляду на те, що як видно з п. 7 кредитного договору та додаткової угоди до нього, такий кредит надано для купівлі житла із забезпеченням виконання зобов`язанні у виді іпотеки. Причому кредит за таким договором надано в іноземній валюті у розмірі 45000,00 Євро.
Суд вважає, що таке кредитування не охоплюється поняттям «споживче кредитування», оскільки системний аналіз ч. 7, ст. 11, ст. 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на час укладення договору), свідчить про законодавче відмежування кредитів пов`язаних з придбанням нерухомості та іпотечних договорів від відносин споживчого кредиту, а отже і неможливість віднесення таких договорів до споживчих.
Така законодавча логіка знайшла своє відображення і в наступному нормативно-правовому акті, а саме Законі України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, який хоч і не був чинний на час укладення договору, проте його положення, які чинні на час розгляду справи вказують на обмежене застосування поняття «споживчий кредит» у цивільних правовідносинах. Так, згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.
Таким чином, суд здійснивши системний аналіз норм спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини дійшов до висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами, не застосовуються законодавчі гарантії щодо захисту прав споживачів, в т.ч. щодо звільнення від сплати судового збору, а їх нормативне регулювання унормовано положеннями Глави 71 ЦК України.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальних засадах, які передбачені Законом України «Про судовий збір» у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на ціну позову у розмірі 9405 Євро, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову – 94,05 Євро, а саме еквівалент цієї суми визначений у гривнях відповідно до курсу НБУ станом на день сплати судового збору, як це і визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 11 ст. 188 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Такий судовий збір підлягає сплаті за реквізити Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області: отримувач коштів УКуК-Бузька р/Кам-Бузький р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36767790; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313181206000013227; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху надавши позивачу строк на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 176, 185, 188, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів – залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Ухвала постановлена 30 січня 2020 року.
Суддя Т.І. Котормус
скопійовано
-
скопійовано
-
