Номер провадження 2-о/235/125/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник заявника адвокат Безрук Артем Володимирович (адреса здійснення адвокатської діяльності: Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 6), заінтересована особа Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, 11) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2020 року на розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій ОСОБА_1 просить встановити факт народження нею ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області дитину чоловічої статі.

Заявлені вимоги обґрунтовані наступним. Заявник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у медичному закладі, розташованому на непідконтрольній території народила дитину чоловічої статі, про що видано медичне свідоцтво про народження. В зареєстрованому шлюбі заявник не перебуває. Представник заявника адвокат Безрук А.В. звернувся до Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням зареєструвати народження ОСОБА_1 дитини, - отримав відмову з причини пред`явлення документу (медичного свідоцтва), що виданий на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення у судовому порядку факту народження дитини має юридичне значення, оскільки заявник в органі реєстрації актів цивільного стану зможе отримати свідоцтво про народження сина, звернутись до управління соціального захисту населення з метою оформлення документів на призначення допомоги при народженні дитини.

Заявник ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Безрук А.В. у судове засідання не з`явилися, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи в їх відсутність, просять ухвалити рішення на підставі поданих доказів.

Представник заінтересованої особи Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, на адресу суду в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України надіслано лист про відсутність заперечень по суті заяви ОСОБА_1 , з проханням проводити розгляд справи в відсутність заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Донецьк Донецької області, громадянка України, перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта).

В зареєстрованому шлюбі заявник не перебуває.

З обмінної карти пологового будинку про вагітну вбачається, що у ОСОБА_1 16.11.1981 року пройшли одноплідні, термінові роди. Дана обмінна картка підписана лікарем-гінекологом медичного закладу (далі мовою оригіналу): «Центральная городская клиническая больница № 24 города Донецка Донецкой народной республики».

З медичного свідоцтва про народження № 596 від 03.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 в акушерському відділенні медичного закладу, розташованого в м. Донецьк, маючого назву (далі мовою оригіналу) «Центральная городская клиническая больница № 24 города Донецка Донецкой народной республики» - ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 22:40 годині народила дитину чоловічої статі, доношену на 40 тижні вагітності, вагою 4150 грамів; у матері вагітність третя, пологи другі.

Крім того, заявником отримано свідоцтво про народження доньки, яке видане (далі мовою оригіналу) «Кировским отделом записи актов гражданского состояния Донецкого городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики».

Згідно ч. 1ст. 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів № 1085р від 07.11.2014 року м. Донецьк Донецької області є містом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Як вбачається зі змісту Наказу міністерства юстиції України від 17.06.2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на територіях проведення антитерористичної операції» доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на території Донецької області, зокрема м. Донецька Донецької області, тимчасово припинено.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07 листопада 2014 року, з 01 грудня 2014 року, відділення державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходились на тимчасово неконтрольованій території переміщені на контрольовану українською владою територію. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 919/5 від 12.06.2014 року проведення державної реєстрації актів цивільного стану та видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану за заявами громадян України, які проживають в районі проведення операції об`єднаних сил, здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника. В зв`язку з вказаним, представник ОСОБА_1 адвокат Безрук А.В. звернувся до Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для отримання свідоцтва про народження дитини. Відповідно до листа Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 198/20.21-31 від 30.01.2020 року відмовлено в проведенні державної реєстрації народження дитини заявника, в зв`язку з неможливістю прийняти обмінну карту, свідоцтво про народження, при цьому роз`яснено потребу для звернення до суду для вирішення питання щодо встановлення факту народження дитини.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що заяви про встановлення факту народження особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події народження.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. Відповідно до п. 1 гл. 2 розд. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 р. підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України № 545 від 08.08.2006 року, що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи, засвідчене печаткою закладу (установи) Міністерства охорони здоров`я України. З листа № 15.20-30-74 від 29.10.2019 року вбачається, що Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не приймає медичні документи, видані на непідконтрольній території.

Дійсно, надані заявником документи не є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, оскільки видане й завірене печаткою не закладом охорони здоров`я України, а (далі мовою оригіналу) – «Коммунальное учреждение «Центральная городская клиническая больница № 24 г. Донецка Донецкая Народная Республика». В зв`язку з чим, наявні підстави для розгляду судом питання встановлення факту народження, в порядку ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

При розгляді справи, суд первісно акцентує увагу, що згідно статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Переміщені всередині країни особи є громадянами своєї держави і мають широке коло громадських, політичних, екологічних, соціальних і культурних прав.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа має права, визначені Конституцією України та законами України. Зокрема, на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.

Відповідно до принципу 20 Керівних принципів з питання про переміщення осіб всередині країни, які були розроблені та прийняті в 1998 році за дорученням Генеральної Асамблеї ООН та Комісії з прав людини, кожна людина, де б вона не знаходилась має право на визнання її правосуб`єктності. Для забезпечення цього права особам, які переміщені всередині країни відповідні органи влади надають всі документи, які необхідні для поваги і здійснення їхніх законних прав, як-то паспорти, посвідчення особи, свідоцтва про народження і свідоцтва про шлюб. Органи влади сприяють, зокрема, у видачі нових документів або заміні документів, втрачених під час переміщень, без будь-яких необґрунтованих умов, як-то вимога повернення на місце звичайного проживання для отримання цих та інших необхідних документів.

Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Такий висновком узгоджується з правовою позицією, викладеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд як виняток приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З урахуванням вказаного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 як мати має право в судовому порядку порушити питання захисту прав в спосіб встановлення факту народження дитини. Факт народження у заявника дитини підтверджений копією обмінної картки з пологового будинку, копією медичного свідоцтва,. Встановлення факту народження породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт народження дитини, що має юридичне значення, отже є всі підстави для задоволення заяви та встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. Ім`я дитини визначено, відповідно до ч. 1 ст. 146 СК України, за згодою батьків, прізвище дитини, в силу ст. 145 СК України, по-батькові, в силу ст. 147 СК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Донецьк Донецької області, громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі народила ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області дитину чоловічої статі.

Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя