ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2020 р.

Справа № 910/9572/19

За позовом ОСОБА_1

до: 1) ОСОБА_2

2) Управління (Центру) надання адміністративних послуг

Шевченківської РДА в м. Києві

про визнання факту виходу з товариства та зобов`язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА _1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1) та Управління (Центру) надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві (далі - відповідач-2) про визнання факту виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фешн" та зобов`язання внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у позивача можливості самостійно скликати загальні збори учасників для прийняття рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фешн".

Ухвалою від 13.08.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2019 р.

У підготовче засідання 04.09.2019 р. представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою від 04.09.2019 р. сторін викликано у підготовче засідання на 08.10.2019 р.

30.09.2019 р. від відповідача-2 надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечує з підстав того, що Управління (Центр) надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві не являється належним відповідачем у даній справі.

Протокольною ухвалою від 08.10.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.11.2019 р.

30.10.2019 р. від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача-1 отримав повноваження на представництво інтересів у даній справі лише 25.10.2019р. та ознайомився з матеріалами справи 29.10.2019 р.

У підготовче засідання 05.11.2019 р. представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою від 05.11.2019 р. сторін викликано у підготовче засідання на 13.11.2019 р.

07.11.2019 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, яким останній заперечує проти позову з підстав недотримання позивачем вимог ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту.

У підготовчому засіданні 13.11.2019 р. представник позивача подав відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 13.11.2019 р. підготовче засідання відкладено на 20.11.2019 р.

18.11.2019 р. від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.11.2019 р. представник позивача подав відповідь на заперечення відповідача-1.

Протокольною ухвалою від 20.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2019 р.

26.11.2019 р. від позивача надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку з перебуванням представника поза межами України.

Протокольною ухвалою від 04.12.20109 р. задоволено клопотання позивача від 26.11.2019 р. та відкладено судове засідання на 15.01.2020 р.

14.01.2019 р. від позивача надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку з участю представника позивача у засіданні Дніпровського районного суду м. Києва.

Суд встановив, що до заяви позивача від 14.01.2020 р. не надано жодних доказів дійсної участі представника позивача у засіданні Дніпровського районного суду м. Києва, у зв`язку з чим та з урахуванням закінчення строків судового розгляду даної справи, суд відхилив зазначене клопотання.

у судове засідання 15.01.2020 р. представники позивача та відповідача-2 не з`явились.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 15.01.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника присутнього в судовому засіданні представника відповідача-1, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА _1 (позивач) та ОСОБА_2 являються учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фешн" (далі - Товариство) з частками у статутному капіталі в розмірі по 50% кожна (відповідно до п. п. 1.8., 7.4. Статуту).

Як вказує позивач, 14.11.2017 р. нею було направлено на адресу ОСОБА_2 нотаріально посвідчену заяву від 30.10.2017 року про вихід учасника із Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фешн" та передачу належної їй частки у статутному капіталі (50 %) іншому учаснику або товариству.

10.01.2018 р. вищезазначена заява була повернута на адресу відправника відділенням поштового зв`язку за закінченням строку її зберігання та не була отримана відповідачем-1.

Позивач вказує, що оскільки учасники Товариства мають рівну кількість голосів - по 50 %, відсутність хоча б одного з учасників товариства на загальних зборах засновників унеможливлює вирішення питання про вихід зі складу засновників Товариства.

Таким чином, позивач зазначає, що вона фізично не має можливості провести загальні збори учасників з метою виходу зі складу учасників Товариства відповідно до вимог чинного України та провести відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач наголошує, що вихід зі складу учасника товариства не пов`язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

- визнати факт виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ФЕШН" та передачу належної частки у статутному капіталі в розмірі 50 % відсотків Товариству;

- зобов`язати Управління (Центр) надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заперечення Управління (Центру) надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві проти позову ґрунтуються на тому, що останній не являється суб`єктом надання адміністративних послуг та не здійснює реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а лише забезпечує організацію надання таких послуг відповідними суб`єктами у найкоротший строк.

З цих підстав Управління (Центр) надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві у відзиві на позовну заяву просить виключити його зі складу учасників.

Суд зазначає, що правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначає Закон України "Про адміністративні послуги".

У статті 1 вказаного Закону визначено, що:

- адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону;

- суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Статтями 12, 13 Закону України "Про адміністративні послуги" встановлено, зокрема, що:

- Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб`єктами надання адміністративних послуг;

- основними завданнями адміністратора є:

1) надання суб`єктам звернень вичерпної інформації та консультацій щодо вимог та порядку надання адміністративних послуг;

2) прийняття від суб`єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб`єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання;

3) видача або забезпечення направлення через засоби поштового зв`язку суб`єктам звернень результатів надання адміністративних послуг (у тому числі рішення про відмову в задоволенні заяви суб`єкта звернення), повідомлення щодо можливості отримання адміністративних послуг, оформлених суб`єктами надання адміністративних послуг;

4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг суб`єктами надання адміністративних послуг;

5) здійснення контролю за додержанням суб`єктами надання адміністративних послуг термінів розгляду справ та прийняття рішень;

6) надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законом;

7) складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

8) розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення стягнень.

Водночас, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суб`єкт державної реєстрації:

- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Таким чином, доводи Управління (Центру) надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві про те, що Управління не являється суб`єктом надання адміністративних послуг та не здійснює реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ґрунтуються на положеннях чинного Законодавства України.

Відтак, суд погоджується з твердженнями Управління про те, що останнє являється неналежним відповідачем у даній справі, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про визнання факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ФЕШН" та передачу належної частки у статутному капіталі в розмірі 50 % відсотків Товариству, суд вказує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Частиною 2 статті 97 Цивільного кодексу України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства (частина 2 статті 100 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018, загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Як встановлено п. 10.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Фешн", який є чинним, вищим органом Товариства є Загальні Збори Учасників.

Згідно з п. п. 10.2.1. Статуту, учасники повідомляються про проведення Загальних Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця про ведення Загальних Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Загальних Зборів Учасників.

Пунктами 10.2.2., 10.2.3. Статуту передбачено, що будь-хто із учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Загальних Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку Загальних Зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання Загальних Зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, віднесеними до порядку денного.

Відповідно до п. 10.3.11. Статуту, виключення Учасника з Товариства віднесено до компетенції Загальних Зборів Учасників Товариства.

Згідно з п. 10.3. Статуту, повноваження, передбачені пунктами 10.3.1., 10.3.2., 10.3.4. - 10.3.8., 10.3.11., 10.3.13 належать до виключної компетенції Загальних зборів і не можуть бути передані іншим органам Товариства. Загальні Збори Учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, що передані Загальними Зборами Учасників до компетенції виконавчого органу.

Пунктом 10.4.1. Статуту передбачено, що Загальні Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Як встановлено п. 10.4.2. Статуту, з питань визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів Товариства та звітів про їх виконання, внесення змін до Статуту, зміни розміру статутного капіталу, а також при вирішенні питання про виключення Учасника з Товариства, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували Учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів Учасників Товариства. Учасник (його представник), який виключається, в голосуванні участі не бере. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати питання про виключення учасника з товариства по суті. Це питання не може бути передане на вирішення виконавчому органу або суду. Рішення про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом.

Статтею 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Положення частин восьмої - одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов`язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання факту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ФЕШН" та передачу належної частки у статутному капіталі в розмірі 50 % відсотків Товариству, без скликання у встановлених Статутом та Законом України "Про господарські товариства" порядку Загальних Зборів Учасників, оскільки вирішення такого питання відноситься до виключної компетенції зборів учасників товариства.

Судом також прийнято до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "САН ФЕШН" має бути залучене до даної справи відповідачем, проте, відповідної заяви від позивача не надходило, а суд, згідно зі ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, не може прийняти таке рішення самостійно.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачами, а відтак, у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Управління (Центру) надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання факту виходу з товариства та зобов`язання вчинити дії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.01.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна