ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2020 р. Cправа № 902/657/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

позивача: ОСОБА_1 ., Дунаєва І.Б.,

відповідача 1: ОСОБА_2 , Хмарського Р.В.,

відповідача 2: Чудака В.Д., Поврозника С.П.,

присутніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області (вул. Островського, 3, смт Вапнярка, 24240)

до: Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації (вул. Хмельницьке шосе 7, м. Вінниця, 21050)

до: Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" (вул. Чайковського, 13, смт Вапнярка, 24240)

про визнання незаконним та скасування наказу, а також про скасування реєстраційних дій,

В С Т А Н О В И В :

12.08.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області до державного реєстратора управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Салецького Ігоря Олександровича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" про визнання незаконним та скасування наказу № 37 від 02.04.2019 про реєстрацію статуту релігійної громади, визнання незаконною та скасування реєстраційної дії "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019.

Поданий позов обґрунтовано тим, що 02.04.2019 відповідач незаконно своїм наказом №37 зареєстрував статут релігійної громади (парафії) смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області єпархії УПЦ у новій редакції зі зміною підлеглості та найменування на Релігійну організацію "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України". На думку позивача, відповідач провів реєстрацію статуту без достатніх належних правовстановлюючих документів, відтак наказ № 37 від 02.04.2019 про реєстрацію статуту релігійної громади та реєстраційні дії "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019 є незаконними, тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16.08.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/657/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.09.2019. При цьому вказаною ухвалою суду відповідно до вимог ст.50 ГПК України залучено до участі у справі Релігійну організацію "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Слід також відмітити, що ухвалою суду від 16.08.2019 позивачу повернуто заяву про забезпечення позову.

Під час підготовчого провадження у справі судом вчинено такі процесуальні дії:

- судом з власної ініціативи продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження, про що винесено протокольну ухвалу від 10.10.2019 (а.с.2-4, т.2);

- ухвалою суду від 10.10.2019 витребувано низку доказів у третьої особи та Державного архіву Вінницької області (а.с.8-9, т.2);

- прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач окрім двох попередніх вимог позивача також просив: 1) визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію "Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)" від 06.09.2019 року, якою скасовано реєстраційні дії: включення відомостей про юридичну особу-релігійну громаду парафії смт Вапнярка Томашпільський район єпархії УПЦ до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та реєстрацію змін до установчих документів в частині зміни найменування, місцезнаходження та керівника юридичної особи - релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України"; 2) визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" від 12.09.2019 року, якою внесено зміни до відомостей про юридичну особу позивача (код ЄДРПОУ 39986060), а саме змінено назву, місцезнаходження та керівника юридичної особи (а.с.221-222, т.1), про що винесено протокольну ухвалу, яка зафіксована в протоколі судового засідання від 05.11.2019 (а.с.34-36, т.1);

- відмовлено протокольною ухвалою у задоволенні клопотання третьої особи про відмову в позові (а.с.197-198, т.1), що стверджується проколом судового засідання від 05.11.2019 (а.с.34-36, т.1);

- відповідно до положень ст.48 ГПК України замінено відповідача - державного реєстратора управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Салецького Ігоря Олександровича на Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації (відповідач 1), а також залучено до участі у справі співвідповідача - Релігійну організацію "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" (відповідач 2), яка до цього часу перебувала у статусі третьої особи. У цьому ж судовому засіданні за усним клопотанням залучених учасників розгляд справи розпочато з початку із встановленням відповідних строків для подання заяв по суті спору. Дані процесуальні дії відображено у протоколі судового засідання від 05.11.2019 (а.с.34-36, т.1);

- відхилено клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі (а.с.116-118, т.2), про що постановлено ухвалу від 03.12.2019 (а.с.101-102, т.3);

- відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі (а.с.144-146), про що свідчить протокол судового засідання від 16.12.2019 (а.с.148-149, т.3).

Виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 20.12.2019 року, а згодом у межах судового розгляду по суті судом оголошувалися перерви до 16.01.2020 та 20.01.2020.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, що містяться в позовній заяві, у заяві, поданій відповідно до ст.42 ГПК України (а.с.57-58, т.1), у заяві про збільшення позовних вимог (а.с.221-222, т.1), у відповідях на відзиви (а.с.243-245, т.1, а.с.125-127, т.2). Додатково пояснив, що оскаржуваний наказ №37 від 02.04.2019 про реєстрацію у новій редакції статуту релігійної громади смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області єпархії УПЦ, внаслідок чого було змінено релігійну підлеглість, найменування та керівництво релігійної організації, суперечить низці положень чинного законодавства. Зокрема, ст.14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також щодо надання реєстратору належним чином завіреної копії чинної редакції статуту та оригіналу свідоцтва, виданого органом реєстрації, щодо повноважності особи, яка подавала документи на реєстрацію; ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо наявності підстав для зупинення розгляду поданих на реєстрацію документів у разі наявності у них недоліків. Більше того, наявна низка недоліків у оформленні протоколу загальних зборів, які не дають можливості однозначно встановити волю парафіян щодо зміни канонічної підлеглості. Відтак вказаний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, незаконними та такими, що підлягають скасуванню є усі реєстраційні дії, вчиненні як наслідок після реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції.

З огляду на викладене, представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача 1 проти задоволення позову категорично заперечили через його необґрунтованість. Більш детально свою процесуальну позицію виклали у відзивах (а.с.80-88, т.1, а.с.37-49, т.2), письмових запереченнях (а.с.103-110, т.3). Так, на їх думку, державний реєстратор управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадмністрації під час реєстрації статуту діяв на підставі, у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Отримавши та перевіривши необхідний обсяг документів від релігійної громади (парафії) смт. Вапнярка Томашпільського району УПЦ, яка на підставі ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" виявила бажання щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях", державний реєстратор виніс наказ про реєстрацію статуту у новій редакції. Подальші дії реєстратора знайшли своє відображення у реєстрації даної релігійної організації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридичної особи з ідентифікаційним кодом 25507533, також вчинено відповідний запис щодо зміни найменування та керівника. Однак, під час розгляду даної справи у суді державним реєстратором було виявлено помилку, а саме у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одній релігійній громаді (парафії) смт. Вапнярка Томашпільського району УПЦ було присвоєно два ідентифікаційних коди: 25507533 та 39986060. Тому державний реєстратор, керуючись наданим йому ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" правом, виправив дану помилку, скасувавши реєстраційну дію присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду 25507533, залишивши за релігійною громадою код 39986060, при цьому також вчинивши дії щодо зміни її найменування та керівника відповідно до нової редакції статуту. Відтак, на думку представників відповідача 1, дії державного реєстратора жодним чином не суперечать вимогам чинного законодавства. Окрім того, представники відповідача 1 вважають, що Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації не є належним відповідачем у справі, оскільки оскаржуваний наказ та реєстраційні дії вчинялися безпосередньо державним реєстратором як посадовою особою вказаного Управління.

Також представники відповідача 1 зазначали, що даний спір не підлягає розгляду за правилами будь-якого судочинства України, оскільки в силу вимог Конституції України держава в особі її органів не може втручатися у діяльність церкви.

Враховуючи усе вищевикладене, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2 також проти задоволення позову заперечив в повному обсязі, більш детально виклавши свою процесуальну позицію у відзивах (а.с.228-230, т.1, а.с.119-123, т.2), письмових поясненнях (а.с.231-232, т.1, а.с.30-32, т.2, а.с.89-91, т.3). Також, як і відповідач 1, представник відповідача 2 наполягав на закритті провадження у справі, оскільки з огляду на положення Конституції України та Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" суди не уповноважені розглядати питання, пов`язані зі зміною підлеглості релігійної громади, що затверджено рішенням загальних зборів такої громади. Також представник відповідача 2 вказав, що ні оспорюваний наказ, ні записи, на його думку, не порушують жодних прав позивача, принаймні позивачем цього не доведено. Позивачем не надано жодних доказів про те, хто і коли створив Релігійну громаду УПЦ смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, про те, хто і коли обрав чи призначив священника Малетича Й.К. керівником Релігійної громади УПЦ смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області. Звернув увагу суду на той факт, що позивачем не надано і статуту релігійної організації із назвою "Релігійна громада Української Православної Церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області".

Окрім того, ним під час судового розгляду справи по суті заявлялося клопотання про заміну сторони правонаступником, мотивуючи своє клопотання тим, що позивач та відповідач 2 фактично є однією і тією ж релігійною громадою. Дане клопотання судом відхилено як необґрунтоване, що відображено у відповідному протоколі судового засідання від 20.01.2020. Суд виходив із відсутності підстав для заміни сторони у справі правонаступником, оскільки це питання є похідним від правовідносин, які зумовили таке правонаступництво і є первинними. А оскільки предметом позову є оскарження наказу та реєстраційних дій, на підставі яких було зареєстровано статут у новій редакції, у якому зазначено що відповідач 2 є правонаступником позивача, на переконання суду, вирішення спору по суті має передувати вирішенню такого питання, як правонаступництво сторони. Фактично вирішення спору по суті та вирішення клопотання про правонаступництво перебувають у причинно-наслідковому зв`язку. До того ж суд також звернув увагу заявника, що обставини, які стали підставою для мотивів заяви щодо правонаступництва були відомі відповідачу 2 ще під час підготовчого провадження, проте він таких клопотань не заявляв.

Отже, за вказаних вище підстав представник відповідача 2 просив також у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

З`ясувавши позицію представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.

Релігійну організацію "Релігійна громада Української Православної Церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області" як юридичну особу зареєстровано 20.02.1992, про що внесено запис №11661200000000547 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.08.2015 (а.с.26-27, т.1). Ідентифікаційний код - 39986060, керівник - Малетич Йосиф Кирилович.

В матеріалах справи наявний статут релігійної громади (парафії) Вапнярка Томашпільського району епархії Української Православної Церкви (а.с.11-14, т.1), а також свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади від 20.02.1992 №342 (а.с.15, т.1)

03.02.2019 у храмі Св. Апостола Андрія Первозванного проведено парафіяльні збори релігійної організації Св. Апостола Андрія Первозванного (присутні 159 осіб), за результатами яких складено протокол №1. Серед питань порядку денного у тому числі було вирішено: висловити від імені релігійної громади вірність Українській Православній Церкві на чолі з Предстоятилем - Блаженнійшим ОСОБА_14 та підтримати рішення Архієрейського Собору УПЦ від 13.11.2018 та ОСОБА_15 від 07.12.2018 (а.с.30-34, т.1).

На підставі вказаного протоколу зборів начальнику управління у правах національностей та релігій обласної державної адміністрації Салецькому І.О. направлено лист із проханням долучити цей протокол та реєстр членів парафіяльних зборів до реєстраційної справи (а.с.35, т.1).

Листом від 05.03.2019 №03-13/207 Релігійну громаду (парафії) смт. Вапнярка Томашпільського району Української Православної Церкви повідомлено про те, що звернення та додані до нього матеріали Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації взято до уваги та долучено до справи (а.с.105, т.1).

В лютому 2019 року ОСОБА_1 ініціативною групою у кількості 12 осіб вручено лист, відповідно до якого він запрошувався на збори релігійної громади Св. Апостола Андрія Первозванного, які заплановано на 02.03.2019 о 15.00 год, з питання переходу до Православної Церкви України. У вказаному листі також містилося прохання надати голові зборів діючий статут релігійної громади храму Св. Андрія Первозванного (а.с.36, т.1).

02.03.2019 у будинку культури смт Вапнярка відбулися загальні збори релігійної громади (парафії) пгт Вапнярка Томашпільського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви (присутні 343 особи). На вказаних зборах було, зокрема, прийнято рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади (парафії) пгт Вапнярка Томашпільського району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, перейти у канонічне підпорядкування Православної Церкви України, змінити назву релігійної громади на: "Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" та прийняти статут релігійної громади у новій редакції. Вказане рішення разом із іншими були оформлені протоколом №1 (а.с.37-39, т.1)

Після проведення загальних зборів від 02.03.2019 голова загальних зборів ОСОБА_16 звернувся до начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Салецького І.М. із заявою від 02.03.2019 та переліком документів з метою реєстрації статуту релігійної громади (парафії) пгт Вапнярка Томашпільського району Вінницької єпархії Української Православної Церкви у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, приєднанням до ПЦУ та зміною назви релігійної громади (а.с.124, т.1).

02.04.2019 начальником Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Салецьким І.М. винесено наказ №37 "Про реєстрацію статуту релігійної громади (парафії) смт Вапнярка Томашпільського району єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції)", про що надіслано відповідне повідомлення заявнику (а.с.168. т.1). Сам статут відповідачем 1 також додано до матеріалів справи (а.с.169-187, т.1).

08.04.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №11661200000000617 про юридичну особу - Релігійну організацію "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України", ідентифікаційний код - 25507533, керівник - Качарай Олег Ярославович (а.с.182, т.1).

06.09.2019 державним реєстратором з релігійних питань Салецьким І.О. проведено реєстраційну дію "Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)" (а.с.190, т.1), за результатами якої скасовано реєстраційні дії: включення відомостей про юридичну особу-релігійну громаду парафії смт Вапнярка Томашпільський район єпархії УПЦ до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та реєстрацію змін до установчих документів в частині зміни найменування, місцезнаходження та керівника юридичної особи - релігійної організації "Релігійна громада Святого апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України".

Згодом, 12.09.2019 державним реєстратором Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецьким І.О. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна керівника. А саме внесено такі дані: назва - Релігійна організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України", ідентифікаційний код - 39986060, керівник - Поврозник Сергій Петрович, місцезнаходження: АДРЕСА_1 (а.с.25-29, т.2).

Встановлені судом на підставі поданих у справу доказів обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Вінницької області з відповідним позовом.

Слід відмітити, що у вирішення питання підсудності даного спору господарському суду, суд виходив із спірних правовідносин та суб`єктного складу. Так, спір виник у наслідок реалізації особистих немайнових прав членів релігійної громади, стосується питань участі у створенні та діяльності релігійної громади, зміни канонічного підпорядкування та внесення відповідних змін до статуту, тобто має приватно-правовий характер. Водночас до суб`єктного складу на момент звернення до суду входив позивач як юридична особа та державний реєстратор, а згодом відповідачі як юридичні особи, що дає підстави для віднесення вказаного спору до юрисдикції господарського суду.

Окрім того, слід врахувати ряд правових позицій Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 по справі №910/8132/19, Касаційного адміністративного суду у складі ВС у постанові від 08.11.2019 по справі №807/2297/15, Касаційного господарського суду у складі ВС у постанові від 19.06.2018 по справі №905/3377/15, у яких жодним чином не йдеться про те, що спір щодо зміни канонічного підпорядкування релігійної громади не підлягає розгляду у судах загальної юрисдикції з підстав відокремлення держави від церкви. Натомість навпаки у названій постанові Великої Палати ВС йдеться про те, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади, Велика Палата Верховного Суду вважає, що такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону № 987-ХІІ.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідачів, а також щодо оцінки наявних у справі доказів, суд виходив із такого.

По-перше, для надання оцінки законності наказу Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації №37 "Про реєстрацію статуту релігійної громади (парафії) смт Вапнярка Томашпільського району єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції)" від 02.04.2019, на думку суду, необхідно проаналізувати низку положень чинного на момент прийняття вказаного документа законодавства, які регулюють правовідносини, пов`язані із процедурою прийняття вказаних рішень.

Так, суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення релігійної організації врегульовано Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон № 987-ХІІ).

За змістом статті 7 Закону № 987-ХІІ релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно зі ст. 8 цього Закону релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

За правилами, встановленими статтею 12 Закону № 987-ХІІ відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.

Тобто, законодавець визначив, що рішення про зміну підлеглості релігійної організації має бути відображено у статуті шляхом внесення відповідних змін у порядку, встановленому ст.14 Закону № 987-ХІІ.

Як стверджують обставини справи, відповідачем 2 зміна підлеглості на підставі прийнятого рішення була відображена у новій редакції статуту, який було подано для реєстрації.

Частиною 2 ст. 14 Закону № 987-ХІІ передбачено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації подаються:

1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;

2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються:

1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

Разом із тим сукупність наявних у справі доказів вказує не дотримання порядку реєстрації статуту у новій редакції, як то визначено ч.3 ст.14 Закону № 987-ХІІ.

Зокрема, заяву про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції від імені релігійної громади подав громадянин ОСОБА_16 (а.с.124, т.1), водночас відповідно до рішення загальних зборів релігійної громади (парафії) пгт Вапнярка Томашпільського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви (по восьмому питанню), оформленого протоколом №1 від 02.03.2019 (а.с.37-39, т.1), саме голову парафіяльних зборів ОСОБА_17 було уповноважено звернутися до відповідача 1 для реєстрації статуту та відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень Штуля С.С. як керівника, чи повноважної особи для відповідного звернення щодо реєстрації нової редакції статуту. Дана обставина суперечить положенням п.1 ч.3 ст. 15 Закону № 987-ХІІ.

Також п.1 ч.4 Закону № 987-ХІІ вимагає подати органу реєстрації належним чином засвідчену копію протоколу загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів.

До матеріалів справи додано протокол №1 від 02.03.2019 загальних зборів релігійної громади (парафії) пгт Вапнярка Томашпільського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви, належність засвідчення якого при поданні реєстраційному органу сторонами не оспорюється, разом із додатком №1 "Список членів релігійної громади (парафії) пгт Вапнярка Томашпільського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви, присутніх на загальних зборах щодо зміни підлеглості, внесення змін до Статуту Парафії та перевибори керівного органу" від 02.03.2019. Проте, вказаний додаток містить посилання не на протокол №1, а протокол №3. У свою чергу ні матеріали справи, ні оглянуті в судовому засіданні матеріали реєстраційної справи не містять жодних протоколів зборів під №3.

Таким чином, на думку суду, наданий відповідачу 1 список осіб в контексті названих положень Закону не підтверджує кількість учасників зборів, які оформлені протоколом №1 від 02.03.2019, а тому не відповідає п.1 ч.4 Закону № 987-ХІІ. При цьому суд не враховує та не оцінює подані для реєстрації статуту у новій редакції списки прихожан релігійної громади храму Святого ОСОБА_18 , які не були присутні на загальних зборах релігійної громади 02.03.2019 та підтримують рішення зборів, оскільки такі списки не вимагаються положеннями ч.4 ст.14 Закону № 987-ХІІ.

Окрім того, судом встановлено, що при поданні відповідачем 2 документів для реєстрації статуту у новій редакції ним не було дотримано положень п.2 ч.4 ст.14 Закону № 987-ХІІ. Зокрема, не було подано належним чином засвідчену копію чинної редакції статуту з відміткою про державну реєстрацію, а також оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації. Дані обставини підтверджують оглянуті в судовому засіданні матеріали реєстраційної справи та надані відповідачем 2 копії документів. Так, оглянувши подану на реєстрацію копію статуту в чинній редакції (а.с.97-97, т.1), судом не встановлено такого реквізиту як відмітка про реєстрацію статуту. У п.23 цього статуту відсутні дані щодо реєстрації, водночас оглянутий у позивача оригінал таку відмітку містив. При цьому в порушення вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, дана копія статуту не містить необхідних відміток, які б вказували на її належне засвідчення. Зокрема, правовий висновок щодо засвідчення копій документів міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 08.05.2019 по справі №160/7887/18.

Більше того, відповідач 2 не міг особисто завірити дану копію статуту, оскільки його оригінал знаходиться у позивача і був наданий для огляду в судовому засіданні. Натомість отримані судом листи на вимогу ухвали суду із Державного архіву Вінницької області (а.с.20, 21, т.2) вказують на те, що копії статуту в чинній редакції отримано ОСОБА_19 безпосередньо із архіву.

Також відповідачем 2 у якості додатку до заяви не подано до Управління реєстрації оригінал свідоцтва про реєстрацію статуту від 20.02.1992 №342, що не відповідає тим же положенням п.2 ч.4 ст.14 Закону № 987-ХІІ.

Як встановлено судом, оригінал свідоцтва знаходиться у позивача та був оглянутий в судовому засіданні. Оскільки такий документ існує, а тому мав бути поданий у оригіналі для реєстрації статуту у новій редакції. При цьому про існування вказаного свідоцтва відповідачу 1 було відомо ще з 2015 року, з моменту коли ОСОБА_1 звертався за вчиненням реєстраційних дій про включення відомостей про юридичну особу, що стверджується матеріалами реєстраційної справи.

Посилання представників відповідача 1 на те, що свідоцтво не є обов`язковим документом, на підставі якого у тому числі проводиться реєстрація статуту у новій редакції, оскільки чинним законодавством не передбачено видачу такого документу, судом оцінюються критично. Адже приписи п.2 ч.4 ст.14 Закону № 987-ХІІ вказують на обов`язковість подання такого документи у разі, якщо він видавався. Розглядом справи встановлено, що такий документ видавався і об`єктивно існує, відтак, на думку суду, його наявність в силу закону під час реєстрації змін до статуту є обов`язковою.

Також суд окремо звертає увагу на зміст деяких положень протоколу №1 від 02.03.2019 загальних зборів релігійної громади (парафії) пгт Вапнярка Томашпільського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви, а саме на рішення прийняте по 5 питанню, згідно якого ухвалено змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади (парафії) пгт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, змінити назву релігійної громади на: "Релігійна організація "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" та прийняти статут релігійної громади у новій редакції. У розрізі вказаного питання голоси присутніх на зборах розподілилися наступним чином: "ЗА" - 343, "ПРОТИ" - 343, "УТРИМАЛИСЬ" -343.

В той же час положеннями ч.4 ст.8 Закону № 987-ХІІ визначено, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади.

В даному випадку суд не оцінює правомірність рішень, оформлених вказаним протоколом, оскільки предмет позову не містить таких вимог.

Разом із тим для суду залишається не зрозумілими критерії, якими керувався відповідач 1 щодо визначення кількості осіб загальних зборів (дві третини), які підтримали рішення про зміну підлеглості, а які утримались та були проти. Адже законодавець однозначно визначив критерії для зміни підлеглості саме у кількісному вираженні від голосів присутніх на зборах. Відтак залишити поза увагою чи не перевірити, або не уточнити дану обставину щодо вираження фактичної волі усієї релігійної організації, на думу суду, беззаперечно йде у розріз із приписами ч.4 ст.8 Закону № 987-ХІІ.

Суд вважає, що наведені вище недоліки щодо оформлення документів, повноважності особи, яка подала вказані документі, змісту протоколу загальних зборів є надто очевидними, аби не звернути на них увагу. Відтак наявність вказаних недоліків у процедурі подання документів для реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції беззаперечно та достеменно вказують на відсутність правових підстав для її здійснення.

В даному випадку законодавець у цій же ст.14 вказаного Закону визначив алгоритм дій органу, що реалізує державну політику у сфері релігії. Так, у відповідності до ч.17 ст.14 Закону № 987-ХІІ у разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 цього Закону, релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки. При цьому ч.18 ст.14 цього Закону вказує на те, що у разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз`ясненням причин такого повернення.

З огляду на системний аналіз положень ст.8, 14 Закону № 987-ХІІ, а також на сукупність наявних у справі доказів, суд вважає, що відповідач 1 мав більше ніж достатньо правових підстав для повернення поданих йому на реєстрацію документів.

Натомість залишаючи поза увагою вказані недоліки, відповідач 1 провів реєстрацію статуту відповідача 2 у новій редакції, чим порушив вимоги норм наведеного вище нормативно-правового акту.

Згідно із статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, враховуючи, що оскаржуваний наказ начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Салецького І.М. №37 "Про реєстрацію статуту релігійної громади (парафії) смт Вапнярка Томашпільського району єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції)" від 02.04.2019 суперечить положенням чинного законодавства, на переконання суду, він підлягає визнанню незаконним та скасуванню. У зв`язку із чим позовна вимога у цій частині підлягає до задоволення.

Суд погоджується з поясненнями представника відповідача 1, що за правилами ст.8 ст.14 Закону № 987-ХІІ зміна підлеглості релігійної громади має проводитися на загальних зборах, а не на парафіяльних, оскільки так визначено Законом. Відтак доводи позивача, що зміни у статут, як визначено у попередній редакції статуту (п.22), мають вноситися саме парафіяльними зборами, судом відхиляються

Що стосується посилання представників відповідачів на те, що відповідач 1 є неналежним відповідачем, оскільки як оскаржуваний наказ, так і реєстраційні дії вчинялися реєстраторами Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації, то суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 987-ХІІ для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Водночас відповідно до п.п. 31 п.4 Положення про управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації №135 від 03.04.2013 (із змінами від 11.02.2019) (а.с.91-92, т.1) Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних громад, а також змін і доповнень до них, перевіряє їх відповідність законодавству та видає дублікати статутних документів релігійних громад.

Наведені вище приписи Закону і Положення дають суду підстави вважати те, що відповідач 1 - Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації є належним позивачем за вимогою щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу. Відтак Салецький І.О. підписував вказаний наказ як керівник Управління - юридичної особи, а не як державний реєстратор.

Відносно розбіжностей у найменуванні позивача як релігійної організації за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які містилися у ньому станом на момент звернення з позовом до суду, та за змістом первинної редакції статуту, на що звертав увагу представник відповідача 2, то суд вважає, що вказана невідповідність у найменуванні у різних документам усувається під час оцінки наявних у справі доказів в їх системному взаємозв`язку.

За твердженнями відповідача 2 зміст статуту у попередній редакції вказує на те, що цей статут є статутом релігійної громади (парафії) смт Вапнярка Томашпільського району єпархії Української Православної Церкви, водночас позивачем у справі є Релігійна громада Української Православної Церкви смт Вапнярка Томашпілського району Вінницької області. У зв`язку із чим відповідач 2 дійшов висновку, що вказаний статут не є установчим документом позивача.

Проте, суд не погоджується із таким доводами відповідача 2 і вважає, що вони спростовуються такими доказами. Так, оцінюючи в сукупності п.23 статуту у первинній редакції (а.с.14, т.1), свідоцтво про реєстрацію статуту від 20.02.1992 №342 (а.с.15, т.1), довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-27), рішення про реєстрацію статутів релігійних громад від 20.02.1992 №38, не зважаючи на відмінності назв релігійної громади у вказаних документах, проте з огляду на чітке співпадіння дат реєстрації статуту та відсилання документів один до одного, у суду відсутні сумніви, що усі ці вказані документи стосуються саме позивача. При цьому наявність у назві релігійної громади, що міститься у попередній редакції статуту слів "парафії" та "епархії" лише вказують на її адміністративно-територіальне розташування у церковному устрої і не мають відношення до найменування, що логічно пояснюється змістом типового Статуту про управління Української Православної Церкви (а.с.17-24, т.1). Більше того, відповідачем не надано доказів існування в смт Вапнярка іншої релігійної громади, якій би належали вказані правовстановлюючі документи, оригінали яких до того ж знаходяться саме у позивача.

Щодо тверджень відповідачів про те, що ОСОБА_1 ніколи не призначався і не обирався керівником Релігійної громади Української Православної Церкви смт Вапнярка Томашпільського району, то вони, на думку суду, спростовуються даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань (а.с.26, т.1), яка була чинною на момент звернення позивача з позовом до суду і відповідно до змісту якої саме ОСОБА_1 є керівником цієї релігійної громади. В даному випадку суд виходить із достовірності вказаних відомостей в силу вимог ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно із якою якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

По-друге, надаючи оцінку законності вчинених згодом реєстраційних дій: "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019, номер запису 1 166 120 0000 000617; "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" від 12.09.2019 року, якою внесено зміни до відомостей про юридичну особу позивача (код ЄДРПОУ 39986060), а саме змінено назву місцезнаходження та керівника юридичної особи, суд встановивши, що фактично ці дії були вчинені як наслідок від незаконної реєстрації статуту відповідача 2 у новій редакції, вважає, що вони також підлягають визнанню незаконними та скасуванню. Встановлення у причинно-наслідковому зв`язку незаконності такого елемента як причина у свою чергу спричиняє незаконність породжених причиною наслідків. Водночас скасування такої реєстраційної дії як "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019, номер запису 1 166 120 0000 000617 наразі не є можливим, оскільки вона самостійно була скасована державним реєстратором з релігійних питань з власної ініціативи 06.09.2019 (а.с.190, т.1), а тому господарських спір у цій частині відсутній, що є наслідком для закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Натомість позовна вимога щодо визнання незаконною та скасування реєстраційної дії "Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)" від 06.09.2019 року, якою скасовано реєстраційні дії: включення відомостей про юридичну особу-релігійну громаду парафії смт Вапнярка Томашпільський район єпархії УПЦ до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та реєстрацію змін до установчих документів в частині зміни найменування, місцезнаходження та керівника юридичної особи - релігійної організації "Релігійна громада Святого апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" не підлягає до задоволення, оскільки в даному випадку реєстратор з питань релігій цілком правомірно та обґрунтовано скористався механізмом визначеним ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для виправлення відповідної помилки, виявивши подвійну реєстрацію однієї релігійної громади за різними ідентифікаційними кодами. На думку суду, вказана реєстраційна дія жодним чином не порушує прав позивача.

Під час судового розгляду справи представники відповідачів звертали увагу суду на те, що поданий позивачем в якості доказу протокол парафіяльних зборів №1 від 03.02.2019 (а.с.30-34, т.1) не вказує на те, що це були збори позивача як релігійної організації, оскільки зі змісту протоколу вбачається, що це були збори релігійної організації Святого Апостола Андрія Первозванного.

З даного приводу суд зазначає, що дійсно мають місце вказані розбіжності, проте суд вважає, що його оцінка в сукупності із іншими доказами у справі не спростовує предмет та підстави заявленого позову.

Інші наявні у справі докази, зокрема заяви щодо членства релігійної громади, подані позивачем (а.с.130, т.2 - а.с.85, т.3), судом до уваги не беруться, позаяк не стосуються предмету доказування.

Надані відповідачем 1 заяви свідків (а.с.111-130, т.3) підтверджуються проведення загальних зборів від 02.03.2019 року, проте даний факт жодною із сторін не заперечувався, а обставини, які визнаються учасниками справи в силу вимог процесуального закону не підлягають доказуванню.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Загалом порушення права позивача, на думку суду, полягає у тому, що за наслідками винесення протиправного наказу та вчинення на його підставі реєстраційних дій позивача фактично було позбавлено як релігійну організацію статусу юридичної особи. Тому вирішення спору у визначений судом спосіб, за умови набрання рішенням законної сили, поверне позивача у первісний стан, до виникнення спору, що не позбавляє можливості членів релігійної організації у разі виявлення бажання підтвердити у визначеному законом порядку (ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації») свою волю щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях і у законний спосіб оформити це документально та зареєструвати без виявлених у цьому спорі порушень законодавства. При цьому та ж ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» вказує, що частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). також надає можливість створити.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

Що стосується розподілу судових витрат, то в силу положень ст.129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір розподіляється пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи усну заяву представника відповідача 2 до закінчення судових дебатів про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі, суд в силу ч. 2 ст. 221 ГПК України призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача 2 на 31.01.2020 о 11:30 год., встановивши строк для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу - п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати Наказ начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації №37 від 02.04.2019 про реєстрацію статуту релігійної громади (парафії) смт Вапнярка Томашпільського району епархії Української Православної Церкви (у новій редакції).

3. Визнати незаконною реєстраційну дію "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019, номер запису 1 166 120 0000 000617.

4. Закрити провадження у справі в частині вимоги про скасування реєстраційної дії "Включення відомостей про юридичну особу" від 08.04.2019, номер запису 1 166 120 0000 000617.

5. У задоволенні позову щодо визнання незаконною та скасування реєстраційної дії "Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)" від 06.09.2019 року, якою скасовано реєстраційні дії: включення відомостей про юридичну особу-релігійну громаду парафії смт Вапнярка Томашпільський район єпархії УПЦ до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та реєстрацію змін до установчих документів в частині зміни найменування, місцезнаходження та керівника юридичної особи - релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" відмовити. Витрати зі сплати судового збору за цією позовною вимогою залишити за позивачем.

6. Визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" від 12.09.2019 року, якою внесено зміни до відомостей про юридичну особу позивача (код ЄДРПОУ 39986060), а саме змінено назву місцезнаходження та керівника юридичної особи.

7. Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт. Вапнярка Томашпільського району Православної Церкви України" (вул. Чайковського, 13, смт Вапнярка, 24240, код ЄДРПОУ 39986060) на користь Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області (вул. Островського, 3, смт Вапнярка, 24240;) 2881,5 грн судового збору.

8. Стягнути з Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації (вул. Хмельницьке шосе 7, кімн. 1227, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 38635837) на користь Релігійної громади Української Православної Церкви смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області (вул. Островського, 3, смт Вапнярка, 24240) 2881,5 грн судового збору.

9. Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питань про судові витрати відповідача 2 на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 31.01.2020 о 11:30 год.

10. Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити відповідачу 2 строк п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати відповідача 2 у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів іншим учасникам справи.

11. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

12. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

13. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 31 січня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук . прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Островського, 3, смт Вапнярка, 24240;

3 - відповідачу 1 - вул. Хмельницьке шосе 7, кімн. 1227, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 38635837;

4 - відповідачу 2 - вул. Чайковського, 13, смт Вапнярка, 24240.