open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

Київ

справа №1340/5348/18

адміністративне провадження №К/9901/22621/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу № 1340/5348/18

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Улицький В.З., судді: Кузьмич С.М., Шавель Р.М.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1.Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив:

1.1.визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування з 01 квітня 2018 року та не виплати надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2, як особі льотного складу, а саме фахівцю пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, який є авіаційним рятувальником,

1.2.зобов`язати нарахувати та виплатити заборгованість з надбавок за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу з 01 квітня 2018 року, відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2, як особі льотного складу,

1.3.встановити та нараховувати надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію в розмірі 10% посадового окладу щомісячно згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про зміни до порядку виплат грошової надбавки за особливості проходження служби льотному складу частини».

1.4.Позов обґрунтовано тим, що позивач проходить службу в Збройних Силах України на посаді начальника пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини НОМЕР_1 армійської авіації Сухопутних військ ЗС України. Згідно своїх функціональних обов`язків, які затверджені наказом Міністра оборони України від 29 грудня 2016 року № 736 «Про затвердження Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України» розділ VII пункт 7, протягом всього часу служби постійно виконує польоти в складі екіпажу на виконання пошуково-рятувальних робіт (ПРР) та аварійно-рятувальних повітряних робіт (АРПР) під час проведення польотів, тренувань, навчань тощо. Облік нальоту фіксується в журналі хронометражу у відповідності з плановою таблицею польотів та переноситься в льотну книжку авіаційного рятувальника. Згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 25 квітня 2018 року №207/у/3, військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу з 01 квітня 2018 року, виплачують надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% від посадового окладу з урахуванням надбавки за військовим званням та надбавки за вислугу років.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

2.1.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до переліку посад льотного складу посада начальника парашутно-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини, яку займає позивач, не відноситься. До такої посади належать лише посада начальника пошуково-рятувальної і парашутно-десантної підготовки авіаційної бригади, а тому не нарахування відповідачем ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року та не виплата надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу, як особі льотного складу, здійснювалось правомірно.

3.Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

4.Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 встановити ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року відповідно до рішення Міністра оборони України від 25 квітня 2018 року №207/у/3, як особі льотного складу надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу.

5.Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу з 01 квітня 2018 року, відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2, як особі льотного складу.

6.Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 встановити та нараховувати надбавку ОСОБА_1 за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію в розмірі 10% посадового окладу щомісячно згідно щомісячного наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про зміни до порядку виплат грошової надбавки за особливості проходження служби льотному складу частини».

7.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у військовій частині НОМЕР_1 армійської авіації Сухопутних військ, де авіаційні рятувальники дійсно виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден, приймають участь в цілодобовому чергуванню в системі пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації, виконують чергування в складі екіпажу вертольотів під час польотів авіації району відповідальності, надбавка за особливості проходження служби, як льотному складу їм не виплачується протиправно. Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

ІІІ. Касаційне оскарження

8.Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8.1.В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги наказ Міністерства оборони України від 12 квітня 2004 року № 9, яким затверджено Перелік посад льотного складу, який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден, Авіації Збройних Сил України, військова служба на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, і Єдиних річних норм нальоту годин для нарахування вислуги років на пенсію на пільгових умовах льотного складу авіації, який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден авіації Збройних Сил України. У вказаному переліку відсутня посада позивача. Також суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 15 лютого 2019 року №248/1174. Зазначив, що посада позивача не відноситься до льотних військово-облікових спеціальностей, позивач має спеціальність з бойового застосування парашутно-десантних підрозділів пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації і застосовується на посадах спеціалістів в органах військового управління і військових частинах. За його твердженням, нормативно-правові акти, в тому числі стосовно продовольчого, медичного забезпечення, виплати грошового забезпечення, призначення пенсії, не відносять військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах у пошуково-рятувальній та парашутно-десантних службах (центрах, групах) до осіб льотного складу, а тому і права на встановлення і виплату вказаної надбавки у розмірі 100 відсотків у позивача немає.

8.2.Крім цього, наголошує, що на військову частину НОМЕР_1 покладено обов`язки з пошуково-рятувального забезпечення, а також призначається один вертоліт, який здійснює чергування в системі ПРЗ, але жодного разу вертольоти не виконали польоту за прямим призначенням, тобто обов`язки в системі пошуково-рятувального забезпечення позивач виконував тільки в системі чергування «на землі», а не в польоті.

9.Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо вирішення питання наявності підстав для задоволення його позову, просив судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

10. Підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника парашутно-десантної підготовки і пошуково-рятувальної служби, ВСО-0632003 (бойове застосування парашутно-десантних підрозділів пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації), що підтверджується довідкою від 18 грудня 2018 року за №390/1654.

11.Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22 грудня 2017 року № 617 «Про організацію чергування особового складу в системі пошуково-рятувального забезпечення» позивач допущений до виконання польотів в складі екіпажу пошуково-рятувального вертольота та чергування в системі пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації (ПРЗ), виконання пошуково-рятувальних робіт (ПРР) військовослужбовців пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, рятувальної парашутно-десантної групи (РПДГ), які здали заліки і придатні за станом здоров`я виконувати ПРР.

12.Військова частина НОМЕР_1 листом від 14 червня 2018 року за №389/501 повідомила позивача про те, що, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 квітня 2018 року особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом на посадах льотного складу, установлено надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію в розмірі 10 відсотків посадового окладу (рішення Міністра оборони України від 25.04.2018 №207/у/3) без доведення переліку посад, які мають право на встановлення та виплату даної у військових частинах.

13.Крім цього, вказаним листом позивача повідомлено, що в листі тимчасово виконуючого обов`язки начальника фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 24 травня 2018 року № 116/14/3/631/п з посиланням на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25 квітня 2018 року № 207/у/3 визначаються загальні умови та порядок виплати вказаної надбавки та премії також без зазначення переліку посад, які мають право на встановлення та виплату даної надбавки.

14.Вказана надбавка позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

15.Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10 відсотків посадового окладу, оскільки така надбавка та премія належить йому як особі льотного складу, а саме: фахівцю пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, який є авіаційним рятувальником, звернувся до суду з цим позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16.Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17.Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19.За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

20.Згідно зі статтею 57 Повітряного кодексу України, екіпаж повітряного судна складається з осіб льотного складу, до якого належать особи льотного екіпажу та екіпажу пасажирського і вантажного салону, які під час польоту постійно виконують такі функції: 1) виконання процедур, передбачених керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна; 2) обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту повітряного судна, а також обладнання, встановленого на повітряному судні та необхідного для виконання польотного завдання; 3) забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту повітряного судна та їх обслуговування.

21.Відповідно до частини другої статті 57 Повітряного кодексу України, склад екіпажу визначається залежно від типу повітряного судна, характеристик і тривалості польоту, характеру операцій, для яких це повітряне судно призначене. Склад випробувального екіпажу визначається відповідно до авіаційних правил України щодо проведення випробувальних польотів. Поіменний список членів екіпажу визначається експлуатантом перед кожним польотом.

22.Згідно з частиною 3-4 статті 57 Повітряного кодексу України, мінімальна чисельність складу екіпажу повітряного судна встановлюється керівництвом з льотної експлуатації конкретного типу повітряного судна. Усі члени екіпажу належать до льотного складу.

23.Пунктом 1 наказу Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року №40 затверджено Перелік посад авіаційного персоналу Збройних Сил України, а саме: льотний склад льотного екіпажу повітряного судна (п.1.1) та льотний склад екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна (п.1.2). Зокрема, посада начальника пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби (код 0632) відноситься до льотного складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна, як посада штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп.

24.Відповідно до пункту 2.2. Інструкції про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року №3 (далі - Інструкція) до льотного складу належать: члени екіпажу ПС, а саме: льотний екіпаж ПС та екіпаж салону (пасажирського, вантажного), в тому числі бортові механіки (провідники, радисти, оператори, спостерігачі, перекладачі тощо), персонал штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп; льотно-інструкторський склад; командно-льотний склад; льотно-випробувальний склад; науково-педагогічні працівники і викладачі закладів вищої освіти (далі - ЗВО), посади яких передбачають виконання польотів; курсанти (слухачі) ЗВО, посади яких передбачають виконання польотів.

25.Згідно з пунктом 4.4. вказаної Інструкції, для присвоєння класної кваліфікації авіаційного рятувальника 3 класу, 2 класу і 1 класу, майстра допускаються фахівці пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб, рятувальних парашутно-десантних (рятувальних) груп суб`єктів державної авіації, які відповідають вимогам до рівня підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації авіаційного рятувальника, зазначеного в додатку 3 до цієї Інструкції.

26.Відповідно до Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року №2 (далі - Правила), льотний склад - особи САД ДА (суб`єкти авіаційної діяльності державної авіації), які мають спеціальну підготовку і виконують функціональні обов`язки у складі екіпажу на борту повітряного судна у польоті (пункт 2 розділу І зазначених Правил).

27.До льотного екіпажу ПС (повітряні судна) належать особи льотного складу, які виконують обов`язки з пілотування, навігації, бойового застосування та експлуатації ПС під час польоту у кабіні ПС, а саме: льотчики, льотчики-штурмани, льотчики-оператори, штурмани, курсанти і слухачі ВНЗ, бортові інженери, бортові техніки, бортові механіки, бортові радисти, бортові стрільці (пункт 2 розділу ІІ зазначених Правил).

28.До екіпажу салону (пасажирського, вантажного) належать особи льотного складу, які виконують обов`язки у салоні ПС з обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту ПС, а також обладнання, встановленого на ПС та необхідного для виконання польотного завдання, забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту ПС та їх обслуговування, а саме: бортові механіки, бортові провідники, бортові радисти, бортові оператори (спостерігачі, перекладачі тощо), фахівці штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп, які мають відповідну підготовку та допущені до виконання пошуково-рятувальних робіт (далі - авіаційні рятувальники), а також інші особи авіаційного персоналу, які необхідні для експлуатації ПС, його систем та обладнання у польоті (пункт 3 розділу ІІ зазначених Правил).

VI. Позиція Верховного Суду

29.Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

30.Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31.Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з ненанахуванням та невиплатою позивачу як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді льотного складу з 01 квітня 2018 року надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії в розмірі 10% посадового окладу, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2, як особі льотного складу, а саме: фахівцю пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, який є авіаційним рятувальником.

32.У відповідності до вимог пунктів 1-3, 6 глави 1 розділу 2 Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністра оборони України від 05 січня 2015 року №2, командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №547 від 22 грудня 2018 року, в якому визначено персональний склад екіпажу (льотного складу) для виконання польотів, згідно якого до складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) вертольотів віднесено як авіаційного рятувальника підполковника ОСОБА_1 начальника пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби частини.

33.Згідно з витягом з наказу №618 від 22 грудня 2017 «Про допуск авіаційних рятувальників до польотів та виконання аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) робіт», позивача допущено до виконання польотів на вертольотах Мі-8 всіх модифікацій в складі штатних екіпажів в якості авіаційного рятувальника.

34.Згідно з витягом з наказу №188 від 26 грудня 2018 «Про допуск льотного складу до польотів у 2019 році», позивача допущено до виконання польотів на вертольотах Мі-8, Мі-24, Мі-2 всіх модифікацій в складі штатних екіпажів в якості авіаційного рятувальника.

35.Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02 січня 2019 року №1 «Про підтвердження класної кваліфікації льотним складом частини» позивача визначено вважати таким, що підтвердив класну кваліфікацію «Авіаційний рятувальник майстер» у 2018 році та гідний отримувати на протязі 2019 року, починаючи з 01 січня 2019, щомісячну грошову винагороду за класну кваліфікацію у розмірі 7% від посадового окладу начальника пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби частини підполковника ОСОБА_1 .

36.В матеріалах справи міститься також льотна книжка авіаційного рятувальника ОСОБА_1 , в якій міститься облік польотів позивача по роках та поденно.

37.Наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 №40 затверджено Перелік посад авіаційного персоналу Збройних Сил України. Пункт 1 вказаного Переліку визначає льотний склад авіації Збройних Сил України, до якого відносить льотний склад льотного екіпажу повітряного судна (п.1.1) та льотний склад екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна (п.1.2).

38.Суд апеляційної інстанції встановив, що посада, на якій проходить військову службу позивач, входить до льотного складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна, як посада штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп.

39.Інструкцією про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 05.01.2015 №3 визначено, що до льотного складу належать, зокрема, члени екіпажу ПС, а саме: льотний екіпаж ПС та екіпаж салону (пасажирського, вантажного), в тому числі бортові механіки (провідники, радисти, оператори, спостерігачі, перекладачі тощо), персонал штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп (п.2.2.).

40.Виходячи із системного аналізу вказаних норм права, Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що поняттям «льотний склад» охоплюється як льотний склад льотного екіпажу повітряного судна, так і льотний склад екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна.

41.Отже, посада начальника пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби в силу вимог статті 57 Повітряного кодексу України, наказу Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 №40, Інструкції про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 №3 належить до посад «льотного складу».

42.Згідно з вимогами наказу Міністра оборони України від 29 грудня 2016 року № 736 «Про затвердження Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України» (розділ VIII, параграф 1., пункту 5., абзац 7), позивач як особа льотного складу (авіаційний рятувальник) згідно своїх обов`язків повинен: виконувати польоти у складі екіпажів ПС на виконання ПРР (АРПР) під час проведення тренувань, навчань тощо.

43.Абзацами 16, 17 параграфу 2 розділу І Наказу Міністра оборони України від 29 грудня 2016 року №736 визначено, що авіаційний рятувальник особа, яка допущена до проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування та безпосередньо бере у них участь, має відповідний рівень фізичної, парашутно-десантної, медичної та інших видів спеціальної підготовки і використовує для прибуття до місця надзвичайної ситуації спеціальні авіаційні засоби; авіаційні роботи з пошуку і рятування польоти, під час здійснення яких пошуково-рятувальне повітряне судно (далі - ПРПС) використовується для визначення місцезнаходження об`єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали.

44.Разом з тим, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що накази Міністерства оборони України №№ 2 (зі змінами), 3 (зі змінами), 736 та 40 були видані на вимогу статей 4, 7, 45, 57 Повітряного кодексу України, який регулює всю діяльність авіаційної галузі державної авіації України, а Міністерство оборони України упорядковує цю діяльність своїми правовими актами (наказами).

45.Отже, враховуючи встановлені судами фактичні обставини справи та вищенаведені правові норми, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач є військовослужбовцем, який проходить військову службу на посаді, яка належить до посад льотного складу, у зв`язку з чим має право на надбавку за особливості проходження служби, відповідно до розпорядження Міністра оборони України №207/у/3 від 25 квітня 2018 року.

46.Таким висновкам Верховного Суду кореспондує правова позиція Верховного Суду, висловлена в постановах від 25 жовтня 2019 року по справі №1.380.2019.000894 (К/9901/18698/19), від 06 листопада 2019 року по справі №1.380.2019.000391 (К/9901/22147/19), від 06 листопада 2019 року по справі №1.380.2019.000895 (К/9901/23912/19), від 28 листопада 2019 року по справі №1.380.2019.000532 (К/9901/26158/19), від 05 грудня 2019 року по справі №1.380.2019.000531 (К/9901/23504/19).

47.Щодо доводів відповідача стосовно безпідставного не застосування судом апеляційної інстанції Переліку, затвердженого наказом Міністра обороті України від 12 січня 2004 року за №9, яким визначено посади, які мають право призначення пенсії на пільгових умовах, Верховний Суд зазначає таке.

48.Зазначеним наказом не визначається перелік посад всього льотного складу, який існує в Збройних Силах України, натомість лише встановлює перелік посад, за якими військовослужбовці мають право на обрахунок на пільгових умовах вислуги років для призначення пенсії.

49.За цих обставин, Верховний Суд зазначає про помилкове тлумачення відповідачем норм вказаного нормативно-правового акту та безпідставне поширення його дії на правовідносини, які він не регулює.

50.Щодо доводів касаційної скарги про те, що право на спірну надбавку мають військовослужбовці, які займають штатні посади льотного складу (за льотними військово-обліковими спеціальностями), а посада позивача не є такою та належить до спеціальностей з бойового застосування парашутно-десантних підрозділів пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації, а також щодо того, що позивач виконував обов`язки тільки в системі чергування «на землі», а не в польоті, вертольоти з моменту початку чергування не виконали жодного польоту за прямим призначенням, Верховний Суд звертає увагу на наступне.

51.Виходячи з дослівного тексту та змісту розпорядження Міністра оборони України від 10 квітня 2018 року №207/у/2, спірну надбавку та премію наказано виплачувати з 01 квітня 2018 року військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу.

52.При цьому, вказане розпорядження не містить будь-яких уточнень чи обмежень щодо переліку посад військовослужбовців, на які це розпорядження поширює свою дію, чи, навпаки, не поширює. Також, цим розпорядженням не передбачено вимоги щодо виконання польотів військовослужбовцями, яку відповідач вважає обов`язковою для виплати вказаних премії та надбавки.

53.Водночас, на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд апеляційної інстанції встановив, що позивач допущений до виконання польотів на час виникнення спірних правовідносин, підтвердив льотну кваліфікацію, включений до планів польотів, підтвердження виконання ним нальотів містяться в його льотній книжці та відомостях про наліт авіаційних рятувальників за 2017-2018 роки.

54.Ці обставини відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, не спростовані належними та допустимими доказами.

55.Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

56.За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

57.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

58.За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59.Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

VIІ. Судові витрати

60.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року залишити без задоволення.

2.Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова

Джерело: ЄДРСР 87268163
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку