ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №815/6925/15

адміністративне провадження №К/9901/6992/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року (головуючий суддя -Милосердний М.М., судді - Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області

про зобов`язання внести запис до трудової книжки,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, в якому позивач просив зобов`язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення з 19.10.2015 року з посади начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області за власним бажанням (ст.38 КЗпП України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу від 19.10.2015 №807 відносно звільнення позивача з посади, адже він особисто не скоював порушень службової дисципліни, вказані порушення вчинені керівниками районних ДПІ Миколаївської області, показники роботи ГУДФС в Миколаївській області за перевірений період часу є задовільними, виявлені в ході проведеної перевірки окремі недоліки по організації роботи ГУ ДФС не можуть бути підставою для звільнення позивача з посади.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області внести до трудової книжки ОСОБА_1 Серія НОМЕР_1 запис про його звільнення з посади начальника Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області із зазначенням підстави звільнення станом на час фактичного припинення трудових відносин (19.10.2015).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що фактично з 19.10.2015 між позивачем та Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки в Одеській області фактично припинились трудові відносини (позивачем 02.10.2015 подана заява про звільнення за власним бажанням, працівнику видана 19.10.2015 трудова книжка, відносного нього не ведеться табель робочого часу, позивач 19.10.2015 здав службове посвідчення та 30.10.2015 з ним проведений остаточний розрахунок при звільненні). За таких обставин, суд дійшов висновку, що у разі, коли між працівником та роботодавцем фактично припинились трудові відносини, власник чи уповноважений ним орган, відповідно до положень ч.1 ст.47 КЗпП України та п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №58 (зареєстрований Міністерством юстиції України 17.08.1993 за №110), повинен вчинити у трудовій книжці працівника запис про припинення трудових відносин у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області задоволено.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року скасовано та прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області про зобов`язання внести запис до трудової книжки відмовлено.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_1 не було звільнено з займаної посади за його заявою і він продовжував виходити на роботу, у відповідача були відсутні правові підстави для внесення до трудової книжки позивача запису про його звільнення з 19 жовтня 2015 року. Незалишення позивачем роботи підтверджено копіями наказів Держгірпромнагляду України №44 від 27.07.2015 та №85 від 07.10.2015, якими ОСОБА_1 було відсторонено від виконання повноважень начальника ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області з 27 липня по 24 вересня 2015 року, включно, та з 07 жовтня по 04 грудня 2015 року, відповідно, на цей час його повноваження було покладено на першого заступника. Суд зазначив, що відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

28 квітня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, в якій позивач просив скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що будь-яке обмеження прав громадянина на звільнення за власним бажанням у зв`язку з необхідністю отримання будь-яких додаткових погоджень є порушенням норм Конституції України та використанням примусової праці. Також вважає, що апеляційним судом не було враховано, що службове посвідчення позивачем було здано, посадові обов`язки не виконувались, заробітна плата не виплачувалась, тобто фактично трудові відносини були припинені і необхідно було виключно оформлення припинення цих правовідносин шляхом внесення відповідного запису до трудової книжки позивача. Також скаржник вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на справу №826/13181/15 як на підставу для відмови в позові, оскільки зазначена справа стосувалась зовсім інших обставин та не стосується розгляду цієї.

Відповідачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Відповідач зазначає, що наказ про звільнення позивача повинен видаватись головою Держгірпромнагляду України, однак такий ще не надходив в установленому порядку до територіального управління, що виключає наявність законних підстав для звільнення позивача. Також посилається на обставини продовження позивача виходу на роботу після спливу двох тижнів після написання ним заяви про звільнення. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2012 року працював на посаді начальника ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області.

02 жовтня 2015 року позивачем на адресу керівника Держгірпромнагляду України була подана заява про звільнення за власним бажанням, яка була отримана 05 жовтня 2015 року.

19 жовтня 2015 року позивач здав службове посвідчення, що підтверджується його особистою заявою, яка отримана разом із службовим посвідченням ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області 19 жовтня 2015 року за вхідним №3788.

19 жовтня 2015 року позивач поштою отримав оригінал власної трудової книжки, що підтверджується поштовим конвертом та описом вкладень без зазначення в ній підстави для звільнення.

20 жовтня 2015 року позивач звернувся із заявами на адресу керівника Держгірпромнагляду України та виконуючого обов`язки начальника ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області з вимогою надання розрахунку, які повинні йому були нараховані та виплачені на час його звільнення, також просив внести відповідний запис до його трудової книжки.

23 жовтня 2015 року позивачем була отримана відповідь виконуючого обов`язки начальника ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області №2232/а, згідно якої позивачу повідомлявся розмір нарахованої заробітної плати за вересень та жовтень 2015 року до часу звільнення.

30 жовтня 2015 року з позивачем був проведений остаточний розрахунок шляхом перерахування нарахованої йому суму в розмірі 2104,42 грн на картковий рахунок у банку.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно з ч. 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка працівника є основним документом про трудову діяльність працівника.

Також, згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 "Про трудові книжки" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 №514 трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Порядок заповнення трудових книжок, вкладишів до них, видачі трудової книжки у разі звільнення, чи дубліката трудової книжки, умови зберігання та обліку трудових книжок встановлені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року (далі - Інструкція).

Згідно з положеннями п. 1.1 Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно пункту 2.4 Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу(розпорядження).

Відповідно до п.п. 4.1-4.2. Інструкції, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Пунктом 9 Положення про ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України № 186 від 02.12.2011 (далі - Положення №186) визначено, що територіальне управління очолює начальник, що призначається на посаду за погодженням з Міністром, головою місцевої державної адміністрації, головою Держгірпромнагляду України та звільняється з посади головою Держгірпромнагляду України за погодженням з Міністром.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

З аналізу положень трудового законодавства вбачається, що якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не було спростовано позивачем, після спливу двох тижнів після написання ним заяви про звільнення, він виходив на роботу, що також підтверджено відповідачем. Суд апеляційної інстанції визнав ці обставини підтвердженими наказами Держгірпромнагляду України №44 від 27.07.2015 та №85 від 07.10.2015, якими ОСОБА_1 було відсторонено від виконання повноважень начальника ТУ Держгірпромнагляду в Одеській області з 27 липня по 24 вересня 2015 року, включно, та з 07 жовтня по 04 грудня 2015 року, а також копіями табелів обліку робочого часу за листопад та грудень 2015 року, які було надано до апеляційного суду.

Також Суд вважає обґрунтованим врахування судом апеляційної інстанції тих обставин, що накази про призначення та про звільнення позивача з посади видаються головою Держгірпромнагляду України за погодженням з Міністром і тільки на підставі такого наказу територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеській області може бути внесено запис до трудової книжки.

З огляду на зміст сформованих позивачем позовних вимог, що є предметом розгляду цієї справи, Суд вважає правомірними висновки апеляційного суду щодо відсутності у відповідача на момент виникнення спірних правовідносин законних підстав для внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису про його звільнення з посади начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області з 19.10.2015 за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова