ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 справа № 914/2064/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Імперіал Груп", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключ Телекомунікація", м. Варшава, Республіка Польща

про стягнення 29 033, 38 злотих.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Цебак І.С. - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2064/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Імперіал Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключ Телекомунікація" про стягнення 29 033, 38 злотих.

Ухвалою суду від 09.11.2018 було відкрито провадження у справі № 914/2064/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.12.2018.

Ухвалою суду від 10.12.2018 було зупинено провадження у справі № 914/2064/18 та призначено наступне підготовче судове засідання на 10.06.2019, з метою належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключ Телекомунікація" про розгляд справи № 914/2064/18, шляхом направлення судового доручення про вручення відповідачу документів у порядку, встановленому Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.

Ухвалою суду від 10.06.2019 поновлено провадження у справі № 914/2064/18.

Ухвалою від 10.06.2019 суд зупинив провадження у справі № 914/2064/18 та призначив наступне підготовче судове засідання на 16.12.2019, з метою належного повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключ Телекомунікація" про відкладення підготовчого засідання у справі № 914/2064/18 та про дату розгляду справи по суті, шляхом звернення до компетентного органу Республіки Польща із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів у вигляді відповідного клопотання.

Ухвалою суду від 16.12.2019 поновлено провадження у справі № 914/2064/18. Представник позивача у судове засідання 16.12.2019 з`явився. Відповідач явку уповноважного представника в судове засідання 16.12.2019 не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвалою суду від 16.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.01.2020.

Представник позивача у судове засідання 20.01.2020 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2020 не з`явився, хоча з метою належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключ Телекомунікація" (02-486, ал. Єрозолимске, 214, м. Варшава, Республіка Польща) за його місцезнаходженням про розгляд даної справи, суд звернувся до компетентного органу Республіки Польща із судовим дорученням у порядку, визначеному договором про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, укладеному 24.05.1993 між Україною і Республікою Польща про вручення відповідачу процесуальних та судових документів.

З огляду на те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 20.01.2020 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Імперіал Груп" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключ Телекомунікація" про стягнення 29 033, 38 злотих.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ключ Телекомунікація» (надалі відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Імперіал Груп» (надалі позивач, виконавець) 17 грудня 2013 року було укладено контракт № 17/12/13-1 (надалі - контракт).

Згідно п.1.2. контракту, місцем надання послуг є територія України.

Відповідно до п.2.4. контракту, факт надання послуг у відповідному періоді підтверджується актом приймання передачі, підписаним сторонами.

01 квітня 2014 року між сторонами у справі було підписано акт №1 виконання (здачі - прийняття) робіт (послуг), відповідно до якого відповідач без жодних претензій прийняв роботу від позивача.

Пунктом 3.2. контракту передбачено, що вартість послуг по кожному конкретному факту їх надання визначається за згодою сторін та фіксується актом приймання передачі, підписаним сторонами.

Згідно акту № 1 виконання (здачі - прийняття) робіт (послуг) від 01.04.2014, загальна вартість становить 10 724, 10 PLN (злотих).

Згідно п. 3.3. контракту, строк на оплату послуг становить 5 банківських днів з дня підписання акту приймання передачі сторонами.

Відтак, вартість послуг за актом № 1 виконання (здачі - прийняття) робіт (послуг) від 01.04.2014р. повинна була бути оплачена не пізніше 07 квітня 2014 року.

Відповідно до п. 4.2. контракту, за порушення строків оплати послуг на замовника накладається відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.4. контракту, виплата неустойки (пені) не звільняє замовника від оплати повної вартості послуг, а саме 10 724,10 PLN (злотих).

Пунктом 5.1. контракту передбачено, що контракт діє до 31 грудня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами (Товариством з обмеженою відповідальністю «Ключ Телекомунікація») обов`язків за цим контрактом. Тобто, контракт діє до того часу, поки замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ключ Телекомунікація») не оплатить повну вартість послуг в користь виконавця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Імперіал Груп»).

Позивач неодноразово звертався усно (по телефону) та письмово до відповідача про оплату наданих позивачем послуг, але відповідач отриманих послуг не оплатив. 21.05.2018 позивач направив відповідачу претензію щодо оплати послуг, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Таким чином відповідач не виконує взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг. З метою захисту свого права, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10 724, 10 PLN (злотих). Крім, стягнення основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 1 466, 00 PLN та пеню в розмірі 16 843, 28 PLN.

Позиція відповідача.

Відповідач участі представника у судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не подав, доказів сплати заборгованості не представив.

Обставини справи встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Імперіал Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ключ Телекомунікація» було укладено 17 грудня 2013 року контракт № 17/12/13-1.

За умовами контракту позивач зобов`язується надавати відповідачу послуги: консультаційні; маркетингу; рекламні; посередницькі послуги в торгівлі, а відповідач зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх вартість (п. 1.1 контракту).

Відповідно до п.1.2. контракту, місцем надання послуг є територія України.

Згідно п. 2.4. контракту, факт надання послуг у відповідному періоді підтверджується актом приймання передачі, підписаним сторонами. Щомісячно позивач складає акт приймання-передачі наданих послуг та надає його відповідачу. Відповідач протягом 5 днів з моменту отримання підписує акт приймання-передачі наданих послуг за умови належного виконання позивачем своїх зобов`язань за цим контрактом. В іншому випадку відповідач, протягом вказаного вище терміну, надає позивачу письмові зауваження та заперечення та підписує акт приймання-передачі наданих послуг після повного усунення позивачем допущених порушень. У випадку ненадання відповідачем протягом вказаного вище терміну письмових зауважень та заперечень щодо акту приймання-передачі наданих послуг, такий акт вважається погодженим відповідачем.

01 квітня 2014 року позивачем та відповідачем було підписано акт №1 виконання (здачі - прийняття) робіт (послуг).

Відповідно до п. 3.2. контракту, вартість послуг по кожному конкретному факту їх надання визначається за згодою сторін та фіксується актом приймання передачі, підписаним сторонами.

Згідно акту № 1 виконання (здачі - прийняття) робіт (послуг) від 01.04.2014, загальна вартість становить 10 724, 10 PLN (злотих).

Згідно п. 3.3. контракту, строк на оплату послуг становить 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання передачі.

Таким чином, вартість послуг за актом № 1 виконання (здачі - прийняття) робіт (послуг) від 01.04.2014 повинна була бути оплачена не пізніше 07 квітня 2014 року.

В порушення умов контракту відповідач не здійснив оплати наданих позивачем послуг, в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 10 724, 10 PLN (злотих).

Відповідно до п. 4.2. контракту, за порушення строків оплати послуг на замовника накладається відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Згідно п.4.4. контракту, виплата неустойки (пені) не звільняє замовника від оплати повної вартості послуг, а саме 10 724,10 PLN (злотих).

На підставі п. 4.2 контракту позивачем була нарахована відповідачу пеня в розмірі 16 843, 28 PLN (злотих). Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 466, 00 PLN (злотих).

В результаті зазначеного, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 10 724, 10 PLN (злотих), 3% річних в розмірі 1 466, 00 PLN та пені в розмірі 16 843, 28 PLN.

Обгрунтування підсудності даного спору та підстав застосування норм законодавства України до спірних правовідносин.

Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв`язок із приватноправовими відносинами.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов`язаних з ним законів України та/або своїх зобов`язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

У пункті 7.3. контракту сторонами погоджено, що у випадку виникнення спору між сторонами з питань, що стосуються виконання даного контракту, сторони вирішують його шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спір розглядається господарським судом в порядку визначеного чинним законодавством України.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та положення контракту, даний спір підлягає вирішенню в Господарському суді Львівської області із застосуванням законодавства України.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзиву не подав, доводів позовної заяви не спростував, доказів сплати заборгованості не представив.

За таких обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає обгрунтованою позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 724, 10 PLN (злотих), за надані позивачем послуги згідно контракту від 17.12.2013 № 17/12/13-1, акту від 01.04.2014 №1 виконання (здачі - прийняття) робіт (послуг) та дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За умовами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної Постанови).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, проведений позивачем, вважає його правильним. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 1 466, 00 PLN (злотих) підлягають до задоволення.

Щодо нарахування відповідачу пені, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4.2. контракту, за порушення строків оплати послуг на замовника накладається відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України. Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем, на підставі п. 4.2. договору, за період 07.04.2014 - 26.10.2018, нараховано відповідачу пеню в розмірі 16 843, 28 PLN (злотих). Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені суд вважає, що вказане нарахування проведено з порушенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення в розмірі 1 121, 46 PLN (злотих).

При поданні позовної заяви до суду представником позивача було заявлено до стягнення з відповідача очікуваних судових витрат, зокрема, 28 000, 00 грн. витрат пов`язаних з наданням правової допомоги та 500, 00 грн. поштових витрат та витрат на друк та копіювання.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки до закінчення судових дебатів у справі представником позивача зроблено відповідну заяву, суд встановлює позивачу п`ятиденний строк, після ухвалення рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключ Телекомунікація» (вул. Джерозолімскі, 214, місто Варшава, 02-486, Польща, статистичний номер 146 278 469, КК.З - 0000431265 , індивідуальний податковий номер 522 299 8881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Імперіал Груп» (79056, м. Львів, вул. Гайдучка, 1, код ЄДРПОУ 37655805) заборгованість в розмірі 10 724, 10 PLN (злотих), пеню в розмірі 1 121, 46 PLN (злотих), 3% річних в розмірі 1 466, 00 PLN (злотих).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключ Телекомунікація» (вул. Джерозолімскі, 214, місто Варшава, 02-486, Польща, статистичний номер 146 278 469, КК.З - 0000431265 , індивідуальний податковий номер 522 299 8881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Імперіал Груп» (79056, м. Львів, вул. Гайдучка, 1, код ЄДРПОУ 37655805) 1 497, 56 грн судового збору

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Встановити позивачу п`ятиденний строк, після ухвалення рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат пов`язаних із розглядом справи.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 29.01.2020.

Суддя Манюк П.Т.