Справа № 372/3299/19

Провадження 1-кп-73/20

ухвала

Іменем України

28 січня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора: ОСОБА_4 ,

особи щодо якої подане клопотання: ОСОБА_5

законного представника: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230000809 від 12.08.2019, щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Сміла Черкаської області, українку, громадянку України, офіційно не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму

за підозрою у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , 21.07.2019 близько 10 год. 45 хв., точного часу судом не встановлено, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, а саме в подвір`ї багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , яка також перебувала на території подвір`я, безпричинно почала виражатися нецензурною лайкою та кричати в бік останньої про намір нанесення їй тілесних ушкоджень, після чого почала бігти в напрямку ОСОБА_8 , яка в цей час почала тікати, однак ОСОБА_5 , на відстані близько 20 метрів від входу до подвір`я на територію, наздогнала ОСОБА_8 , та знаходячись позаду неї, вхопила її руками за одяг ззаду, при цьому розірвала його, після чого вхопила обома руками ОСОБА_8 за волосся та потягла до землі, при цьому поваливши її на землю. Потому, знаходячись в положенні стоячи над ОСОБА_8 , яка в цей час знаходилась в положенні лежачи на підлозі, та тримаючи її лівою рукою за волосся, кулаком правої руки нанесла їй не менше десяти ударів в область голови та колінами та ступнями обох ніг нанесла не менше п`яти ударів в область спини та тулуба останньої, після чого нігтями правої руки умисно нанесла садна ОСОБА_8 в області спини та сідниць, таким чином, спричинивши останній тілесні ушкодження, та відпустила потерпілу після зупинення її дій свідком ОСОБА_9 , яка приклавши фізичну силу відтягнула ОСОБА_5 від потерпілої.

Проте уході судовогорозслідування встановлено, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 330 від 23.08.2019, виданого КЗ КОР «ОПНМО», відділенням амбулаторних судово-психіатричних експертиз встановлено, що ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих їй дій не могла та не може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час скоєння інкримінованих їй дій та в даний час страждає на стійке хронічне психічне захворювання шизофренію, параноїдну форму, F 20.00.

За своїм психічним станом ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. На наркотичну чи алкогольну залежність ОСОБА_5 не страждає. Ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено. ОСОБА_5 притаманні виражена інтровертованість, відчуженість, емоційна холодність, зниження чутливості до нюансів міжособистісного спілкування, неадекватність самооцінки з відсутністю здатності до критичної оцінки значення своєї поведінки та вчинків, їх наслідків, сплощеність, монотонність емоційних проявів, негативізм, імпульсивність та недостатність спонукальної функції мотивів на фоні порушень мислення: розпливчатість, різноплановість, амбівалентність та непослідовність суджень з викривлення процесів мислення узагальнення; парадоксальність. Виявлені у неї особливості є проявом її психічного захворювання та такими, які здійснили суттєвий вплив на її поведінку в досліджуваній ситуації.

В судовому засіданні ОСОБА_5 не заперечила щодо факту нанесення нею тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , проте заперечила щодо характеру та кількості нанесених тілесних ушкоджень відповідно до поданого клопотання. Не заперечує щодо необхідності лікування, проте вважає, що лікування може бути проведено амбулаторно, цивільний позов не визнає.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що 21.07.2019 близько 11 год. зранку, вийшла з кватири у двір будинку АДРЕСА_3 , щоб відвести дітей на заняття. Повертаючись додому побачила, що ОСОБА_10 сидить в дворі будинку на лавці та щось голосно кричала. Потерпіла пішла додому та знову повернулась у двір, щоб дати дітям пляшку води. Діти в цей час стояли поблизу виходу із двору із сусідкою ОСОБА_9 . Коли вона підійшла до дітей, ОСОБА_11 почала бігти у її сторону та щось голосно кричати, потерпіла почала втікати, вибігла з двору, ОСОБА_11 наздоганяла її та кричала що вб`є. Догнавши потерпілу, ОСОБА_12 повалила її на землю, почала бити, рвати одяг, поламала окуляри, тримала за волосся. Тривало це 5-7 хв, потім підбігла ОСОБА_13 та відтягнула ОСОБА_12 від потерпілої, і вона побігла додому, була майже повністю голою, одежа була розірвана, викликала поліцію та швидку допомогу. Лікувалась амбулаторно, було нанесено багато тілесних ушкоджень, вирване волосся, струс мозку, синці по всьому тілу. Мигит коли проживала у них в будинку деколи вела себе агресивно, сварилась з родичами, проте на нікого не нападала. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, вказує, що отримала моральні страждання та матеріальну шкоду за пошкоджене майна та понесла витрати на лікування.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що проживає в будинку АДРЕСА_3 . Літом 2019 року, вона перебувала у себе в квартирі, почула з вулиці крик, побачили з вікна, що сусідка ОСОБА_8 іде у двір будинку вся у крові та без одежі. Вийшовши у двір побачила, що там знаходиться ОСОБА_10 , ОСОБА_15 повідомила свідка, що її побила ОСОБА_16 , на потерпілій була розідрана вся одежа та була вся в крові та подряпинах.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що проживає в будинку АДРЕСА_3 . Літом 2019 року, вона відводила дітей на гурток. ОСОБА_8 також вивела своїх дітей, потім вона повернулась, щоб принести води. Коли потерпіла прийшла з водою, свідок та діти були поблизу виходу із двору будинку, ОСОБА_10 , яка в цей час сиділа на лавці в дворі та почала бігти у їх сторону та кричати що вб`є. Всі почали втікати від ОСОБА_12 . Потім вона почула крики ОСОБА_17 , свідок вибігла з двору та побачила, що ОСОБА_18 схилилась над потерпілою та тримала її рукою за волосся. Потерпіла лежала на землі та була майже роздягнута, одежа була порвана. Свідок підбігла до них відтягнула ОСОБА_19 , в цей час потерпіла змогла вирватись та побігла додому. У потерпілої бачила побиті ноги та порвану одежу. Тривало це 3-4 хв. Причини нападу їй невідомі. Анна раніше на нікого не нападала, проте, деколи вела себе агресивно.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що відповідно до висновку експерта №133 від 23.08.2019 у ОСОБА_20 виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, численних саден в області правого ліктьового суглобу з переходом на праве передпліччя, на обох колінних суглобах, в області правого гомілково-ступневого суглобу, синців на лівому плечі, в області правого ліктьового суглобу, на правому передпліччі, на обох колінних суглобах, на лівій гомілці, саден та синців в сідничних ділянках справа та зліва. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) твердого (-их) предмета (-ів) з обмеженою травмуючою поверхнею і відносяться: струс головного мозку до легких тілесних ушкоджень які призводять до короткочасного розладу здоров`я, інші окремо взяті ушкодження - до легких тілесних ушкоджень. Виявленні тілесні ушкодження могли утворитись за обставин та в термін вказаний в ухвалі від 19.08.2019 та в наслідок дій відображених під час проведення слідчих експериментів від 14.08.2019.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 330 від 23.08.2019 ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих їй дій не могла та не може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час скоєння інкримінованих їй дій та в даний час страждає на стійке хронічне психічне захворювання шизофренію, параноїдну форму, F 20.00, потребує застосування примусових заходів медичного характеру госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми діями, спричинила умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілій ОСОБА_8 , вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, у стані неосудності.

В судовому засіданні прокурор просила застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Захисник вказав на достатність застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторного лікування.

Законний представник поклалась на розсуд суду.

Згідно ст.513 КПК України, під часпостановлення ухвалипро застосуванняпримусових заходівмедичного характерусуд з`ясовуєтакі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення ;чи вчиненоце суспільнонебезпечне діяння,кримінальне правопорушенняособою; чивчинила цяособа суспільнонебезпечне діяння,кримінальне правопорушенняу станінеосудності; чине захворілаця особапісля вчиненнякримінального правопорушенняна психічнухворобу,яка виключаєзастосування покарання; числід застосовуватидо цієїособи примусовізаходи медичногохарактеру іякщо слід,то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру .

Проаналізувавши докази, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 скоїла суспільно небезпечні дії, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КК України у стані неосудності.

Враховуючи,що ОСОБА_5 вчинила суспільнонебезпечне діянняі представляєнебезпеку длясуспільства,з урахуваннямхарактеру ітяжкості їїзахворювання,тяжкості вчиненогодіяння,з урахуваннямступеня небезпечностіхворого длясебе таінших осіб,суд приходитьдо висновку,що донеї необхіднозастосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Речові докази не долучались та не досліджувались.

Судові витрати відсутні.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Цивільний позивач, з урахуванням уточнень просила стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 24072,47, моральну шкоду у розмірі 100000 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 6500 грн.

Захисник в судовому засіданні вказав, що цивільний позивач не надала стороні відповідача додатки до позовних заяв, а від так такі письмові докази є недопустимими та не повинні братись судом до уваги. Крім того, відповідач вчинила вказані дії в стані неосудності, тому не може нести цивільну відповідальність за завдану шкоду.

Законний представник в судому засіданні вказала, що частково відшкодувала шкоду потерпілій, ОСОБА_5 не працює, не має ніякого доходу, має утриманні малолітню дитину, яку утримує законний представник, тому заперечує щодо задоволення позову.

Згідно ст. 1186 ЦК України, шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі.

Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.

З поданих документів, вбачається, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,0098 га по АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 на час розгляду справи не працює, суду не надано доказів наявності у неї доходів.

Як встановлено в судовому засіданні, цивільний відповідач ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих дій та завдання шкоди ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 330 від 23.08.2019 страждала та страждає в даний час на стійке, хронічне психічне захворювання шизофренію, параноїдну форму, F 20.00., та не могла та не може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди, з врахуванням ч.ч.1,3 ст.1186 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу, що позов подано саме до ОСОБА_5 , та суду не надано доказів наявності осіб та до них не заявлено позовних вимог, які перелічені у ч.3 ст.1183 ЦК України.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 512 -513 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

В задоволенні цивільного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія ухвали негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1