П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 р.

м.Одеса

Справа № 420/6817/18

Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафних санкцій

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафних санкцій:

- від 08 листопада 2018 року за №254, якою за порушення вимог п. п. 1, 3 ч.3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: розповсюдження продукції на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам (п.1) та розповсюдження продукції без декларації про відповідність (п.3), накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.;

- від 14 листопада 2018 року за №274, якою за порушення вимог п.2 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.05.2018 року №655, накладено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив, про відсутність, з його боку, порушень вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки під час проведення перевірки у нього був наявний сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, серія В №008125, №UA-MI/2-4948-2015, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 25 листопада 2015 року та чинний до 03 вересня 2018 року.

На підтвердження наведених доводів, позивач покликається на п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» від 24 лютого 2016 року № 163 (далі - Технічний регламент №163).

Дана норма передбачає, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. № 332, та введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів вимірювальної техніки вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту протягом строку дії, визначеного у сертифікаті відповідності засобів вимірювальної техніки, затвердженому типу, виданому в установленому порядку до набрання чинності Законом України від 5 червня 2014 р. № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Позивач, ураховуючи, що сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки виданий в установленому законом порядку, до набрання чинності Законом України від 5 червня 2014 р. № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» та до набрання чинності Технічного регламенту №163, вважав, що підстав для притягнення його до відповідальності немає.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи вимоги суд першої інстанції, поділяючи правову позицію ФОП ОСОБА_1 , вважав, що у останнього, був наявний сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки, який був чинним до 03 вересня 2018 року та виданий до набрання чинності Законом України від 5 червня 2014 р. № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також до дня набрання чинності Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки.

Суд дійшов висновку, що в даній спірній ситуації наявні, в сукупності, усі вимоги п.3 Технічного регламенту №163, а тому спірна постанова за №254 є протиправною та підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції зазначив, що суб`єкт владних повноважень помилково ототожнює поняття «введення в обіг» та «дата виробництва». Так, лічильник води, який був предметом перевірки введений в обіг - 25 листопада 2015 року, тобто до дня набрання чинності Технічного регламенту №163.

Щодо спірної постанови №274 від 14 листопада 2018 року, яка прийнята за результатом невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.05.2018 року №655, суд зазначив, що вона прийнята передчасно, тобто до закінчення терміну виконання вказаного рішення, а тому не може вважатися законною та обґрунтованою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу в якій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги складаються наступного.

По - перше, лічильник, який був предметом перевірки, виготовлений 20.04.2018 року, що свідчить про введення його в обіг у 2018 році. Дана обставина свідчить про нерозповсюдження на спірні правовідносини вимог п.3 Технічного регламенту №163.

По - друге, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки стосується лише метрологічної діяльності і його наявність не звільняє від обов`язку дотримання вимог Технічного регламенту №163.

По - трете, спірна постанова №274 від 14 листопада 2018 року прийнята за результатом невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.05.2018 року №655, строк виконання якого був встановлений до 28.10.2018 року, що відповідає вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Позивач , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, продовжує наполягати на своїй правовій позиції, що викладена ним у позовній заяві та зазначає про необґрунтованість доводів апеляції та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

23 січня 2020 року у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції, вислухавши доводи сторін та дослідивши докази, що наявні в матеріалах справи, вирішив, за згодою сторін, продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, на підставі наказу від 14 травня 2018 року № 1146 була проведена планова перевірка характеристик продукції, що розповсюджується ФОП ОСОБА_1 на предмет відповідності Технічному регламенту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 року № 94 (далі - Технічний регламент №94) та Технічний регламент №163.

Найменування продукції яка перевірялась - лічильник води крильчастий ЛК-15Х, 2018, 0138266, адреса: ДП «Новатор», 29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; торгова марка: Novator; артикул (модель): ЛК-15Х, 1 шт.

18 травня 2018 року, за результатами проведеного перевірочного заходу, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складений акт, відповідно до якого виявлені такі порушення вимог законодавства:

- на продукції на засобі вимірювальної техніки не нанесено знак відповідності технічним регламентам, не нанесено знак додаткового метрологічного маркування, продукція не супроводжується копією декларації про відповідність, чим порушено пп. 16, 22, 28, 37, 57, 66, 68 Технічного регламенту № 94; пп. 15, 21, 27, 36, 55, 60, 61, 66 Технічного регламенту №163.

Того ж дня відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 655 (а.с.85), зокрема, обмежив надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності та зобов`язав спільно з постачальниками вжити заходи, необхідні для усунення формальної невідповідності продукції згідно пп. 16, 22, 28, 37, 57, 66, 68 Технічного регламенту № 94, а також пп. 15, 21, 27, 36, 55, 60, 61, 66 Технічного регламенту №163.

Строк виконання вказаного рішення був встановлений до 18 липня 2018 року, який неодноразово продовжувався суб`єктом владних повноважень до 28 жовтня 2018 року, а потім і до 21.01.2019 року (т.1 а.с.113).

11.07.2018 року, на вимогу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, позивач надіслав на його електронну адресу наступні документи (а.с.91-93):

- прибуткову накладну постачальника № СПД-000945 від 11 квітня 2018 року на лічильники холодної води КВ-15 Х 1/2;

- сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, серія В № 008125, № UA-МІ/2-4948-2015, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 25 листопада 2015 року, чинний до 03 вересня 2018 року, який засвідчує, що ідентифіковані належним чином лічильники води крильчасті ЛК, коди УКТ ЗЕД 9028 20 00 10, 9028 20 00 90, які серійно виробляються ДП «Новатор», м. Хмельницький, відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У1740-15, а також вимогам ДСТУ 3580-97, ТУ У 33.2-22987900-012-2003.

Даний сертифікат видано виробнику за рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань, проведених ДП «Хмельницькстандартметрологія» (акт випробувань від 3 вересня 2015 р.).

31 жовтня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області склало протокол № 163 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а.с.103).

08 листопада 2018 року, на підставі даного протоколу, суб`єкт владних повноважень прийняв постанову № 254 про накладення на позивача штрафних санкцій (а.с.104), а саме штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн.

Поряд з цим, 05.11.2018 року відповідач, на підставі відсутності інформації про стан виконання рішення від 18.05.2018 року № 655 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області була проведена позапланова перевірка, яка встановила, що дане рішення не виконане.

Тобто, відсутня будь-яка інформація або документи, що свідчать про вжиті, спільно з постачальником, заходи необхідні для усунення формальної невідповідності продукції п.п. 15, 21, 27, 36, 55, 60, 61, 66 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, №163 суб`єктом господарювання не надані.

12 листопада 2018 року відповідач склав протокол № 168 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а.с.114), а 14 листопада 2018 року, прийняв постанову № 274 про накладення штрафних санкцій (а.с.116) в сумі 17 000 грн..

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що є підстави для її часткового задоволення, з огляду на таке.

Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2012 року (далі - Закону № 2735) визначаються організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України.

Згідно з Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 09.04.2019 року № 295, Головне управління Держпродспоживслужби, відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду, проводить перевірки характеристик продукції.

На підставі абзацу 8 статті 1 Закону № 2735 державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

За правилами статті 3 Закону № 2735 передбачено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

За змістом частини 1 та частини 2 статті 10 Закону № 2735 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735 до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 2735 органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 2735 під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема, інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Вимоги до засобів вимірювальної техніки та розроблений на основі Директиви 2014/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку вимірювальних приладів, встановлений Технічним регламентом № 163.

Згідно з пунктом 3 Технічного регламенту № 163 надання на ринку та/або введення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 року № 332, та введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів вимірювальної техніки вимогам затвердженого цією постановою технічного регламенту протягом строку дії, визначеного у сертифікаті відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, виданому в установленому порядку до набрання чинності Законом України від 5 червня 2014 року № 1314-VІІ «Про метрологію та метрологічну діяльність».

На підставі пункту 16 Технічного регламенту № 163, виробники протягом 10 років після введення засобу вимірювальної техніки в обіг зберігають технічну документацію та декларацію про відповідність.

За правилами пункту 22 Технічного регламенту № 163 виробники, які вважають або мають підстави вважати, що засіб вимірювальної техніки, введений ними в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення засобу вимірювальної техніки у відповідність з встановленими вимогами, його вилучення з обігу або відкликання (в разі потреби). Крім того, якщо засіб вимірювальної техніки становить ризик, виробники повинні негайно повідомити про це органам державного ринкового нагляду, надати детальну інформацію, зокрема про невідповідність такого засобу та всі вжиті коригувальні заходи.

Згідно з пунктом 57 Технічного регламенту № 163 виробник шляхом нанесення знака відповідності ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність засобів вимірювальної техніки усім вимогам, які застосовуються до таких засобів та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності.

Пункт 3 Технічного регламенту №163 унормовує, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 року № 332 та введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів вимірювальної техніки вимогам затвердженого цією постановою технічного регламенту протягом строку дії, визначеного у сертифікаті відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, виданому в установленому порядку до набрання чинності Законом України від 5 червня 2014 року № 1314-УІІ «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Спірним у даній справі є питання, чи розповсюджується дія пункту 3 Технічного регламенту №163 на право реалізовувати позивачу як розповсюджувачу продукції лічильник води, що виготовлений у квітні 2018 року, без нанесення знака відповідності технічним регламентам та без копії декларації про відповідність.

Позивач вважає, що таке право у нього є, адже даний продукт введений в обіг до дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року. Відповідач заперечує, наполягаючи, що введення в обіг продукції відбулося після прийняття вказаної вище постанови.

Суд апеляційної інстанції, досліджуючи обґрунтованість доводів апеляції, встановив таке.

Державному підприємству «Новатор» 25.11.2015 року видано сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу № UA-MI/2-4948-2015, який чинний до 03.09.2018 року.

Цей сертифікат засвідчує, що ідентифіковані належним чином лічильники води крильчасті ЛК, коди УКТ ЗЕД 9028 20 00 10, 9028 20 00 90, які серійно виробляються ДП «Новатор», м. Хмельницький, відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У1740-15, а також вимогам ДСТУ 3580-97, ТУ У 33.2-22987900-012-2003 (а.с.39).

На час видачі вказаного сертифікату був чинним Технічний регламент щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 р. №332, який втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163 (Технічний регламент №163).

Технічний регламент № 163 набрав чинності 15.09.2016 (через 6 місяців після опублікування).

Таким чином, саме з цієї дати позивач набув обов`язку надання на ринку засобів вимірювальної техніки, котрі мали відповідати вимогам Технічного регламенту №163.

Лічильник , ЛК-15Х, який був предметом перевірки, був введений в обіг у 2018 році, а саме: 20.04.2018 року, що підтверджується документами про дату його виготовлення та не заперечується сторонами.

Тобто, вказаний лічильник був введений в обіг після набрання чинності Технічного Регламенту №163, а тому мав відповідати його вимогам.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наявність сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, виданого 25.11.2015 року та чинного до 03.09.2018 року, не вимагало дотримуватись Технічного регламенту №163, який набрав чинності 15.09.2016 року, з огляду на таке.

Так , дійсно, згідно з п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII (який набрав чинності з 1 січня 2016) сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.

Водночас, відповідно до ст.26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР (в редакції, чинній на час видачі сертифікату відповідності, далі - Закон №113/98-ВР) засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов`язковим вимогам нормативних документів з метрології.

Затверджені типи засобів вимірювальної техніки заносяться ЦОВМ до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки у порядку, встановленому нормативним документом з метрології цього органу.

Згідно зі ст.1 Закону №113/98-ВР метрологічна діяльність - це діяльність, яка пов`язана із забезпеченням єдності вимірювань; вимірювання - відображення фізичних величин їх значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів; тип засобу вимірювальної техніки - це сукупність засобів вимірювальної техніки одного і того ж призначення, які мають один і той же принцип дії, однакову конструкцію та виготовлені за однією і тією ж технічною документацією; засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до п.1.4 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, затвердженого Наказом Держкомстандарту України 19 лютого 2002 р. №100 (який був чинним на час видачі позивачу сертифікату відповідності, далі - Порядок №100) сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу видаються на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань вітчизняним виробникам засобів вимірювальної техніки - для офіційного підтвердження відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та їх подальшого серійного виробництва в Україні

Згідно з п.2.7 Порядку №100 термін чинності сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу визначається строком дії результатів державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки, який становить 3 роки. У разі проведення з позитивними результатами наступних державних контрольних випробувань та на підставі протоколу засідання Комісії з метрології оформлюється новий сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу згідно з пунктами 2.2, 2.3 цього Порядку.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 чинного Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII, затвердження типу засобу вимірювальної техніки - рішення призначеного органу з оцінки відповідності, прийняте на основі звіту про оцінку типу, про те, що тип засобу вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам і може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології у спосіб, за якого він, як очікується, забезпечить надійні результати вимірювань протягом визначеного періоду часу.

Отже , сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу лише свідчить про їх відповідність певному затвердженому типу, та видається внаслідок позитивних результатів державних контрольних випробувань. Вказаний сертифікат стосується саме метрологічної діяльності, має іншу правову природу, і його наявність не звільняє виробника від обов`язку дотримання вимог Технічного регламенту.

Слід відзначити, що виробник Державне підприємство «Новатор» звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, де оскаржувало вимоги щодо відповідності лічильника води ЛК-15Х Технічному регламенту №163.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року (справа № 560/429/19), яке набрало законної сили, встановлено, що наявність сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки лічильника води крильчастий ЛК-15Х, виданого 25.11.2015 року та чинного до 03.09.2018 року не звільняє виробника товару виконувати вимоги Технічного регламенту №163.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Варто зазначити, що п.35 Технічного регламенту №163 передбачає обов`язок розповсюджувача, під час надання засобу вимірювальної техніки на ринку та/або введення в експлуатацію, діяти відповідно до вимог цього Технічного регламенту.

Відповідно до п.36 Технічного регламенту №163 перед наданням засобу вимірювальної техніки на ринку та/або введенням його в експлуатацію розповсюджувачі повинні перевірити наявність на засобі вимірювальної техніки знака відповідності і додаткового метрологічного маркування, копії декларації про відповідність і необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації відповідно до пункту 32 додатка 1, що складені відповідно до законодавства про мови, а також дотримання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 19, 20 і 28 цього Технічного регламенту.

У разі коли розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що засіб вимірювальної техніки не відповідає суттєвим вимогам, установленим у додатку 1, та вимогам, установленим у відповідних додатках 3-12, він не повинен надавати такий засіб на ринку та/або вводити його в експлуатацію до приведення засобу вимірювальної техніки у відповідність з установленими вимогами. Крім того, якщо зазначений засіб вимірювальної техніки становить ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробнику або імпортеру, а також органам ринкового нагляду.

Враховуючи викладені правові норми, суд апеляційної інстанції вважає, що ФОП ОСОБА_1 як розповсюджувач продукції, що не відповідає встановленим вимогам, перед наданням її на ринок, повинен був перевірити чи наявні на засобі вимірювальної техніки знаку відповідності технічним регламентам, метрологічного маркування, копії декларації про відповідність і необхідні супровідні документи.

Оскільки, на час проведення перевірки, у ФОП ОСОБА_1 була відсутня копія декларації про відповідність на вимірювальний засіб ЛК-15Х, який був введений в обіг у 2018 році та відсутній знак відповідності технічним регламентам, то постанова ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 08 листопада 2018 року за №254 про накладення штрафу в сумі 8500 грн. є законною та обґрунтованою.

Постанову №274 від 14 листопада 2018 року, яка прийнята ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за результатом невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.05.2018 року №655, колегія суддів вважає протиправною, але за інших підстав, ніж ті, що вказані судом першої інстанції.

Так , рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.05.2018 року №655 було встановлено ФОП ОСОБА_1 таке:

- обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності;

- спільно з постачальниками вжити заходи, необхідні для усунення формальної невідповідності продукції згідно пп. 16, 22, 28, 37, 57, 66, 68 Технічного регламенту № 94, а також пп. 15, 21, 27, 36, 55, 60, 61, 66 Технічного регламенту №163.

Заявою від 07.11.2018 року ФОП Агафонов О. О. повідомив суб`єкта владних повноважень, що на виконання рішення від 18.05.2018 року № 655 обмежив надання продукції на ринку (а.с.110).

Тобто, суб`єкт господарювання виконав першу вимогу контролюючого органу, виконання якої залежало безпосередньо від нього.

Що стосується правомірності обов`язку виконання розповсюджувачем продукції іншої частини рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з п.55-57 Технічного регламенту №163 відповідність засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на нього знака відповідності та додаткового метрологічного маркування, зазначених у пунктах 56 - 61 цього Технічного регламенту.

Знак відповідності повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Виробник шляхом нанесення знака відповідності ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність засобів вимірювальної техніки усім вимогам, які застосовуються до таких засобів та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником.

Суб`єктом владних повноважень не було надано доказів, які б підтверджували, що ФОП ОСОБА_1 є виробником продукції, що перевірялась, або уповноваженим представником виробника такої продукції, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року (справа №804/8878/16), який враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст. 242 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови №274 від 14 листопада 2018 року про накладення штрафних санкцій в сумі 17 000 грн., а, отже, позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування цієї постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції, в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 08 листопада 2018 року за №254 в сумі 8 500 грн. та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №274 від 14 листопада 2018 року про накладення штрафних санкцій в сумі 17 000 грн., слід залишити без змін. Викладення судом апеляційної інстанції інших мотивів для скасування спірного рішення, не свідчить про наявність підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, який вирішив дану вимогу позивача по суті правильно.

Стаття 317 КАС України встановлює, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права, що виразилося у неправильному тлумаченні закону, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи , що позивач за подання позову сплатив судовий збір у мінімальному розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України про судовий збір (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 704,80 грн.), суд апеляційної інстанції не змінює розподіл судових витрат судом першої інстанції.

Відповідно до п.6 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 5 статті 328 встановлює обмеження на касаційне оскарження рішень у справах незначної складності, за винятком якщо:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року, в частині визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 08 листопада 2018 року за №254 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 14 листопада 2018 року за №274 і розподілу судових витрат - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, встановлених частиною 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

Суддя Л.В. Стас

Суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 28.01.2020 року.