ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2020 р.

м. Одеса

Справа № 916/4183/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом ОСОБА_1 ; ( АДРЕСА_1 ) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каса-Бланка" (вул. Тираспольська, 27/29, Одеса, Одеська область, 65020) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення вартості частини майна товариства

За участю представників сторін:

Від позивача: Воробйов А.В. за ордером

Від відповідача: Корой Д.І. по довіреності;

Від третьої особи відповідача: Жуков Т.В. за ордером.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (надалі-Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каса-Бланка» (надалі-Відповідач) про стягнення вартості частини майна товариства пропорційно частці ОСОБА_1 у статутному капіталі вихадячи із вартості майна ТОВ «Каса-Бланка» на момент виключення позивача із складу його участників .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «Каса-Бланка», яке оформлене протоколом № 10 від 11.04.2014р., ОСОБА_1 , було прийнято до складу учасників даного товариства із часткою в статутному капіталі вартістю 36 292,80 грн., що еквівалентно 10% статутного фонду.

08.07.2015р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «Каса-Бланка», на яких було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1/15, зокрема про виключення ОСОБА_1 із складу учасників ТОВ «Каса-Бланка» відповідно до ст. 64 Закону України „Про господарські товариства" за систематичне невиконання обов`язків учасника товариства, а саме неодноразову відсутність на загальних зборах учасників та відмову від участі в прийманні рішень стосовно діяльності товариства, із виплатою належної позивачу частки у статутному капіталі.

Крім того, позивач вказує, що у зв`язку із прийняттям загальними зборами учасників ТОВ «Каса-Бланка» рішення, оформленого протоколом від 08.07.2015р. № 1/15, новим складом учасників товариства були оформлені та підписані зміни № 2 до статуту ТОВ «Каса-Бланка», державна реєстрація яких була проведена 17.07.2015р. за№ 15561050018031052. Отже, в результаті прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Каса-Бланка» рішення, оформленого протоколом від 08.07.2015р. № 1/15, ОСОБА_1 , було виключено із складу учасників даного товариства.

Таким чином, враховуючи факт виключення позивача зі складу учасників відповідача, позивач прийшов до висновку про виникнення у ТОВ „Каса-Бланка" кореспондуючого правам позивача обов`язку виплатити на його користь вартість частки майна товариства, що пропорційна долі позивача у статутному капіталі, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди про інший порядок виконання відповідачем даного зобов 'язання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2015р. було порушено провадження у справі № 916/4183/15 за вищезазначеною позовною заявою ОСОБА_1 .

Крім того, на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 15.10.2015р. за заявою позивача було вжито заходи до забезпечення позову та накладено арешт на майно, належне ТОВ «Каса-Бланка» а саме: на 729/10000 частин будівель та споруд пансіонату «Затока», що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, «Затока» пансіонат (район центральний) загальною площею 116 033 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 138 732 кв.м. за фактичним користуванням.

Перелік будинків та споруд: будинки відпочинку 5 Ч, 5 Ш, 5 Я, 6 Б, 6 Г, 6 Е, 6 Є, 6 Ж, 6 З, 6 И, 6 І, 6 Ї, 6 К, 6 Л, 6 М, 6 Н, 6 О, 6 П, 6 Р, 6 С, 6 Т, 6 У, 6 Ф, 6 Х, 6 Ц (колишні спільні корпуси інвентарні номери 215-245 включно); будинки відпочину 6 Ч, 6 Ш, 6 Щ, 6 Ю, 6 Я (колишні спальні корпуси інвентарні номери 247-251 включно).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2015р. за клопотанням позивача було призначено по даній справі судову економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Яка дійсна ринкова вартість 729/10000 будівель та споруд пансіонату «Затока», що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, «Затока» пансіонат, (район центральний) загальною площею 116 033,00 кв.м., станом на 08.07.2015р.?

- Яка дійсна (ринкова) вартість, активів (майна і в тому числі майнових вимог) ТОВ «КАСА БЛАНКА», відображаються у статтях активу балансу за кодами: 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250 станом на 08.07.2015р.?

Проведення судової економічної експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на час проведення експертного дослідження провадження у даній справі було зупинене.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015р. апеляційну скаргу ТОВ «Каса-Бланка» було задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 15.10.2015р. по справі № 916/4183/15 про вжиття заходів до забезпечення позову було скасовано, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

29.12.2015р. від Одеського НДІСЕ надійшло клопотання про направлення до Одеського НДІСЕ додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи та матеріалів справи №916/4183/15. Для розгляду клопотання судового експерта провадження у даній справі було поновлено згідно з ухвалою суду від 12.01.2016р.

В судове засідання із розгляду клопотання судового експерта, яке було призначено на 27.01.2016р., з`явився представник позивача, документи витребувані експертом не надав, проте надав усні пояснення з яких вбачається що витребувані експертом документи у позивача відсутні та знаходяться у відповідача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини нез`явлення суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. У зв`язку із викладеним, ухвалою суду від 27.01.2016р. матеріали господарської справи №916/4183/15 було направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 28.10.2015р. за наявними в матеріалах справи документами, а провадження у справі було зупинено.

09.09.2016р. до господарського суду Одеської області від Одеського НДІСЕ надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи в зв`язку з ненаданням додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи. У зв`язку з викладеним, провадження у даній справі було поновлено відповідно до ухвали суду від 13.09.2016р.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 28.09.2016р. господарським судом відповідно до ухвали від 28.09.2016р. було витребувано докази по справі, необхідні для визначення ринкової вартості майна ТОВ «Каса-Бланка», від КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації», Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції та Головного управління статистики в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. було залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. було призначено по даній справі судову економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Яка дійсна ринкова вартість 729/10000 будівель та споруд пансіонату «Затока», що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, «Затока» пансіонат, (район центральний) загальною площею 116 033,00 кв.м., станом на 08.07.2015р.?

- Яка дійсна (ринкова) вартість, активів (майна і в тому числі майнових вимог) ТОВ «КАСА-БЛАНКА», відображаються у статтях активу балансу за кодами: 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250 станом на 08.07.2015р.?

Проведення судової економічної експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на час проведення експертного дослідження провадження у даній справі було зупинене.

27.01.2017р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи та надання доступу до об`єкта дослідження. Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2017р. поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2017р. матеріали господарської справи №916/4183/15 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 28.10.2015р.за наявними в матеріалах справи документами.

24.06.2019р. до суду надійшов висновок експерта від 10.06.2019р. №5120/5121 та повернуто справу до суду.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2019р. було поновлено провадження у справі, призначено справу № 916/4183/15 до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Відповідно до поданого відзиву на позов, ТОВ «Каса-Бланка» заперечує проти задоволення позовних вимог із підстав ненадання позивачем доказів фактичного внесення нею частки до статутного капіталу, що, на думку відповідача, позбавляє ОСОБА_1 права на отримання виплати частини майна товариства при виході із нього.

Третя особа заперечує проти задоволення позову, підтримуючи правову позицію відповідача по справі, а також наголошує на тому, що пред`явлення даного позову мало місце до моменту закінчення річного строку із моменту виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, що, на думку ОСОБА_2 , свідчить про передчасність подання позову та відсутність підстав для його задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2019р. провадження у даній справі було зупинене до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/859/17.

У зв`язку із усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2019р. провадження у даній справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2019р. було закрито підготовче провадження по справі № 916/4183/15 із призначенням справи до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні із розгляду справи по суті представник ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники ТОВ «Каса-Бланка» та ОСОБА_2 в судовому засіданні із розгляду справи по суті заперечували проти задоволення позову із підстав, викладених у відзиві та поясненнях.

У судовому засіданні 22.01.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Загальними зборами учасників ТОВ «КАСА-БЛАНКА» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 10 від 11.04.2014р., у відповідності до якого:

п. 1. Виключено ОСОБА_3 зі складу учасників товариства та виплати йому належної частки в статутному капіталі;

п. 2. включено ОСОБА_1 до складу учасників товариства із внеском до статутного капіталу в розмірі 36 292,80 грн.;

п. 3. Здійснено перерозподіл часток учасників у статутному капіталі наступним чином:

ОСОБА_2 - 16,66% статутного капіталу, що складає 60 463,80 грн.;

ОСОБА_4 - 20% статутного капіталу, що складає 72 585,60 грн.;

ОСОБА_5 - 16,66% статутного капіталу, що складає 60 463,80 грн.;

ОСОБА_1 - 10% статутного капіталу, що складає 36 292,80 грн.;

ОСОБА_6 - 36,68% статутного капіталу, що складає 133 122,00 грн.

п. 4. Затвердити відповідні зміни до статуту ТОВ «КАСА-БЛАНКА» та зареєструвати їх у встановленому законодавством порядку.

На підставі рішення загальних зборів засновників, яке оформлене протоколом № 10 від 11.04.2014р., було оформлено зміни № 1 до статуту ТОВ «КАСА-БЛАНКА», у відповідності до яких:

1) пункт 5.2 статуту викладено в наступній редакції:

«Товариство створюється засновниками у такому складі: ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_6 ».

2) Пункт 6.2 статуту викладено в наступній редакції:

«Внески часток кожного засновника у статутному капіталі Товариства складає:

ОСОБА_2 - 16,66% статутного капіталу, що складає 60 463,80 грн.;

ОСОБА_4 - 20% статутного капіталу, що складає 72 585,60 грн.;

ОСОБА_5 - 16,66% статутного капіталу, що складає 60 463,80 грн.;

ОСОБА_1 - 10% статутного капіталу, що складає 36 292,80 грн.;

ОСОБА_6 - 36,68% статутного капіталу, що складає 133 122,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 статуту ТОВ «КАСА-БЛАНКА» в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, протокол № 8 від 26.04.2012, Товариство створюється засновниками в такому складі: ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 .

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 статуту ТОВ «КАСА-БЛАНКА» в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, протокол № 8 від 26.04.2012, із урахуванням змін, затверджених протоколом № 10 від 11.04.2014р., для здійснення та забезпечення статутної діяльності Товариства за рахунок майнового внеску учасників створюється статутний капітал Товариства у розмірі 362 928,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства. Зазначене майно вартістю 362 928,00 грн. складається з:

729/10000 частин будівель та споруд пансіонату «Затока», що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, «Затока» пансіонат (район центральний) загальною площею 116 033 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 138 732 кв.м. за фактичним користуванням.

Перелік будинків та споруд:

будинки відпочинку 5 Ч, 5 Ш, 5 Я, 6 Б, 6 Г, 6 Е, 6 Є, 6 Ж, 6 З, 6 И, 6 І, 6 Ї, 6 К, 6 Л, 6 М, 6 Н, 6 О, 6 П, 6 Р, 6 С, 6 Т, 6 У, 6 Ф, 6 Х, 6 Ц (колишні спільні корпуси інвентарні номери 215-245 включно);

будинки відпочину 6 Ч, 6 Ш, 6 Щ, 6 Ю, 6 Я (колишні спальні корпуси інвентарні номери 247-251 включно).

Також п.п. 13.1, 13.3, 13.5 статуту ТОВ «КАСА-БЛАНКА» в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, протокол № 8 від 26.04.2012, передбачено, що до компетенції загальних зборів засновників відносяться, зокрема:

б) затвердження статуту Товариства, а також внесення змін і доповнень до статуту Товариства;

в) установлення розміру, форми та порядку внесення засновниками додаткових вкладів;

к) прийняття рішень про передачі частки засновника третім особам;

м) виключення засновника Товариства;

н) прийняття до Товариства нових учасників.

З питань, передбачених у підпунктах «а», «б», «м», «п» п. 13.1 статуту, загальні збори засновників приймають рішення у випадку, якщо за це проголосують засновники, які володіють більш ніж 60% відсотками голосів. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники (представники засновників), які володіють у сукупності понад 60% голосів (представники засновників).

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «КАСА-БЛАНКА», оформленим протоколом № 1/15 від 08.07.2015р., було вирішено виключити ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, із виплатою їй частки в статутному капіталі. Підставою виключення її зі складу учасників стали неодноразова відсутність на загальних зборах учасників, відмова від участі в прийнятті рішень стосовно діяльності товариства.

ОСОБА_1 звернулась 01.08.2016р. до ТОВ «Каса-Бланка» із заявою про виплату їй частини майна товариства пропорційно розміру її частки у статутному капіталі виходячи із дійсної (ринкової) вартості майна товариства, проте відповідачем будь-яких розрахунків із ОСОБА_1 здійснено не було, що і стало підставою для звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.ст. 1, 50 Закону України „Про господарські товариства від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Положеннями ст.ст. 6,7 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація товариств проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

В силу положень ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. В свою чергу, положеннями ст. 51 названого Закону установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з положеннями ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону

Положеннями ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із актів цивільного законодавства. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено судом під час вирішення даного спору, загальними зборами ТОВ «Каса-Бланка» було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1/15 від 08.07.2015р., про виключення ОСОБА_1 , яка володіла часткою в статутному капіталі в розмірі 36 292,80 грн., що складало 10% статутного капіталу, зі складу учасників товариства

Таким чином, враховуючи факт виключення позивача зі складу учасників відповідача, а також приймаючи до уваги вищенаведені положення чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку про виникнення у ТОВ «Каса-Бланка» кореспондуючого правам позивача обов`язку виплатити на його користь вартість частки майна товариства, що пропорційна долі позивача у статутному капіталі, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди про інший порядок виконання відповідачем даного зобов`язання.

Слід зауважити, що Закон України «Про господарські товариства» втратив чинність по відношенню до товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю з 17.06.2018р. у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018р.

Згідно з ч.ч. 7 - 9, 12, 13 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна. Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Положення частин восьмої - одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов`язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

Таким чином, положеннями чинного на час вирішення спору законодавства також передбачено обов`язок товариства здійснити виплату учаснику, який вийшов або якого було виключено, частину майна товариства (вартість частки учасника).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

Учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України в чинній редакції). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

Із метою встановлення ринкової вартості майна ТОВ «Каса-Бланка» судом двічі згідно з ухвалами від 28.10.2015р. та від 12.10.2016р. була призначена по даній справі судова економічна експертиза. Первинно призначена згідно з ухвалою від 28.10.2015р. судова економічна експертиза не була проведена з огляду на ненадання відповідачем документів, необхідних для проведення експертного дослідження.

Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 5120/5121 від 10.06.2019р., що виконаний Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали суду від 12.10.2016р., дійсна ринкова вартість 729/1000 будівель та споруд пансіонату «Затока», що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, «Затока» пансіонат, (район центральний) загальною площею 116 033,00 кв.м., станом на 08.07.2015р. складала за припущень і застережень, викладених на стор. 3 висновку - 29 295 515,70 грн. + / - 10%, що еквівалентно 1 350 000 доларів США 00 центів + / - 10%.

Через відсутність в матеріалах справи інформації щодо того, яке саме майно, майнові права і майнові вимоги (склад майна і майнових прав та їх характеристики, зміст майнових вимог) відображаються у статтях активів балансу за кодами: 010, 020, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250, визначити дійсну (ринкову) вартість активів (майна, і в тому числі майнових вимог) ТОВ «Каса-Бланка» станом на 08.07.2015р. не надається можливим.

Тобто, висновком судової експертизи встановлено дійсну (ринкову) вартість лише одного із об`єктів майна, яке належало ТОВ «Каса-Бланка» на праві власності.

В той же час, неможливість встановлення дійсної ринкової вартості інших майнових активів ТОВ «Каса-Бланка» зумовлена ухиленням останнього від надання до суду документів, необхідних для призначення судової експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Із урахуванням викладеного, суд вважає за можливе та правомірне при визначенні частини майна товариства, яка підлягає сплаті на користь ОСОБА_1 , використати висновок судової експертизи щодо визначення ринкової вартості лише одного із належних відповідачу на праві власності майнових об`єктів, зіставивши його із іншими відомостями про розмір майна та майнових прав ТОВ «Каса-Бланка» відповідно до наявного у матеріалах справи балансу.

Так, ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що виплата частки учаснику, що вибув, здійснюється після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства.

Відповідно до наявного в матеріалах справи даних фінансової звітності ТОВ «Каса-Бланка» за 2015 рік, активи товариства на кінець звітного періоду мають наступні показники:

Актив.

Розділ І. Необоротні активи: основні засоби (із урахуванням зносу) - 288,6 тис. грн.

Розділ ІІ. Оборотні активи. Усього за розділом - 211,9 тис. грн.

Пасив.

Довгострокові зобов`язання, цільове фінансування та забезпечення (рядок 1595) - 0 грн.

Розділ ІІІ. Поточні зобов`язання, підсумок (рядок 1695) - 15,9 тис. грн.

Розділ IV. Зобов`язання, пов`язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття (рядок 1700) - 0 грн.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до п. 14.1.138 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 (з наступними змінами та доповненнями) для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

5.1.1. Земельні ділянки

5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов`язані з будівництвом.

5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.

5.1.4. Машини та обладнання.

5.1.5. Транспортні засоби.

5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

5.1.7. Тварини.

5.1.8. Багаторічні насадження та плодоносні рослини.

5.1.9. Інші основні засоби.

Таким чином, об`єкт нерухомості, дійсна (ринкова) вартість якого визначена судовою експертизою, належить до основних засобів ТОВ «Каса-Бланка», у зв`язку з чим, при визначенні частки, яка підлягає виплаті позивачу, суд вважає за правомірне використати вартість основних засобів ТОВ «Каса-Бланка», визначену судовою експертизою, до якої додати балансову вартість інших активів товариства та відняти зафіксовані у балансі відомості про зобов`язання товариства.

При цьому, суд бере до уваги наступні правові висновки.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2019 по справі № 927/352/18 зазначено, що захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У справі Європейський суд з прав людини «Белеш та інші проти Чеської Республіки» вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)."

Верховний Суд у постанові Касаційного господарського суду від 22.01.2019 по справі № 916/400/16 наголошує, що встановивши наявність порушеного права, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

Тобто, незважаючи на неможливість точного визначення ринкової вартості всього майна та майнових прав ТОВ «Каса-Бланка» станом на момент виключення ОСОБА_1 зі складу її учасників, остання не може бути позбавлена права на виплату належної їй частки майна товариства лише із тих підстав, що товариство ухиляється від забезпечення належної ринкової оцінки власних активів.

Отже, загальний розмір майна ТОВ «Каса-Бланка» станом на момент виключення ОСОБА_1 зі складу учасників складав:

29 295 515,70 грн. (ринкова вартість основних засобів) + 211 900 грн. (розмір інших активів за даними балансу) - 15 900 грн. (зобов`язання товариства за балансом) = 29 491 515,70 грн.

Таким чином, загальна вартість майна ТОВ «Каса-Бланка» станом на момент виключення ОСОБА_1 зі складу його учасників становила 29 491 515,70 грн.

Враховуючи розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі, яка становила 10%, суд доходить висновку про виникнення у ТОВ «Каса-Бланка» здійснити виплату позивачу грошових коштів в сумі 2 949 151,57 грн. у зв`язку із її виключенням зі складу учасників товариства.

При цьому, судом відхиляються твердження ТОВ «Каса-Бланка» щодо відсутності доказів внесення позивачем своєї частки до статутного капіталу товариства з огляду на настпуне.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 05.02.2013р. № 1-рп/2013 щодо офіційного тлумачення ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" зазначив про імперативне врегулювання питання щодо строку сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками товариства та щодо дій товариства у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку.

Згідно з ч. 3 ст. 144 ЦК України, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Тобто законом встановлені правові наслідки невиконання учасниками обов`язку щодо внесення вкладів до статутного капіталу та дії, які належить вживати господарському товариству в разі його невиконання. При цьому виключне право на вчинення таких дій мають учасники товариства шляхом прийняття рішень на загальних зборах. Господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від від 28.02.2018 по справі № 923/1106/16.

Господарський суд зауважує, що рішенням про включення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «КАСА-БЛАНКА» (протокол № 10 від 11.04.2014р.) не було передбачено покладення на позивача обов`язку та конкретного строку внесення нею будь-якого вкладу до статутного капіталу товариства, а підставою виключення її зі складу учасників стали неодноразова відсутність на загальних зборах учасників, відмова від участі в прийнятті рішень стосовно діяльності товариства. Такої підстави для виключення зі складу учасників товариства як невнесення визначеної загальними зборами частки до статутного капіталу рішення про виключення відповідача (протокол № 1/15 від 08.07.2015р.) не містило.

В результаті виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства останнім не було здійснено зменшення розміру статутного капіталу.

Викладене свідчить про недоведеність факту невнесення з боку ОСОБА_1 частки до статутного капіталу ТОВ «КАСА-БЛАНКА», оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення товариством дій, які в силу закону мали бути вчинені в результаті невнесення позивачем розміру відповідного вкладу.

Посилання відповідача під час судових дебатів на той факт, що суди мають застосовувати при вирішенні спорів виключено правові позиції, викладені у постановах саме Великої Палати Верховного Суду, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди при вирішенні спорів враховують правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а не лише Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 ГПК України у визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного господарського суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного господарського суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

Тобто, перегляд судових рішень у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду здійснюється лише у випадку наявності підстав для передачі справи на розгляд вказаних палат.

Що стосується посилань третьої особи на те, що станом на момент подання даного позову не сплинув річний строк з дати виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства як на підставу для відмови у позові, то такі твердження спростовуються тим фактом, що строк виконання спірного зобов`язання з боку ТОВ «Каса-Бланка» є таким, що настав з 08.07.2016р., тобто станом на момент ухвалення рішення суду є простроченим більш ніж на 3.5 роки.

Із цього приводу у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2019 по справі № 910/3479/18 зроблено правовий висновок про те, що право на звернення до суду не може бути обмежене, та правове значення має той факт, що на момент прийняття судом рішення має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, чим порушено права позивача.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення пред`явленого позову шляхом присудження до стягнення із ТОВ «Каса-Бланка» на користь ОСОБА_1 вартості частини майна товариства в сумі 2 949 151,57 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення пред`явленого позову шляхом присудження до стягнення із ТОВ «Каса-Бланка» на користь ОСОБА_1 вартості частини майна товариства в сумі 2 949 151,57 грн.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення судової експертизи, за подання позову покладаються на відповідача.

Крім того, з позивача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 43019,27грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КАСА-БЛАНКА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в Державний бюджет України (рахунок № UA90899998031311125600002601, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106) 43019,27грн. (сорок три тисячі дев`ятнадцять грн. 27 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позову.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КАСА-БЛАНКА» (вул.Тираспольська, 27/29, Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 35696567) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) вартість частини майна товариства в сумі 2 949 151,57 грн. (два мільйони дев`ятсот сорок дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна грн. 57 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 43019,27грн. (сорок три тисячі дев`ятнадцять грн. 27 коп.) та витрати на проведення судової експертизи в сумі 31776грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили..

Повне рішення складено 28 січня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов