ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року

Львів

Справа № 817/3305/15 пров. № 857/13257/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Макарик В.Я.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

позивач ОСОБА_1

представник відповідача Вінничук В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (головуючий суддя Недашківська К.М., м.Рівне, проголошено 12:11:55) у справі № 817/3305/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2015 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати Висновок за матеріалами службового розслідування щодо порушення кримінальної справи стосовно позивача від 10.02.2009; визнати протиправними та скасувати накази начальника УМВС України в Рівненській області Голомша Я.Я. №60 від 10.02.2009 та №21 о/с від 10.02.2009 про звільнення позивача з органів внутрішніх справ; поновити позивача на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу автотехнічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Рівненській області.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 - підполковник міліції перебував на службі в органах внутрішніх справ та обіймав посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області. У 2015 році позивачу стало відомо про винесення відносно нього Наказу від 10.02.2009 №60 «Про надзвичайну подію за участю підполковника міліції ОСОБА_1 » та Наказу від 10.02.2009 №21 о/с «По особовому складу», відповідно до яких його звільнено з органів внутрішніх справ за порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ, скоєння вчинку, що підпадає під ознаки злочину і дискредитує звання начальницького складу ОВС України, втрату честі та гідності правоохоронця, грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у неділових стосунках з цивільною особою, за пунктом 66 (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу). Вказує на протиправність таких наказів про звільнення та зазначає, що звільнення з органів внутрішніх справ відбулося виключно на підставі факту порушення проти нього кримінальної справи; службове розслідування проведене неповно та необ`єктивно; у разі порушення проти працівника міліції кримінальної справи його звільнення можливе лише у випадку доведення його вини у скоєнні проступку у судовому порядку, чого на момент звільнення не було; під час службового розслідування у позивача не було відібрано пояснень щодо подій, які мали місце, і які стали підставою для звільнення; позивача не ознайомлено з матеріалами службового розслідування та з оскаржуваними наказами про звільнення у встановленому законом порядку; жодного вчинку, що міг би дискредитувати звання працівника міліції не допускав; звільнення відбулося без попередньої згоди профспілкового органу, членом якого є позивач.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року адміністративний позов залишений без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів начальника УМВС України в Рівненській області Голомша Я.Я. №60 від 10.02.2009 та №21 о/с від 10.02.2009 про звільнення позивача з органів внутрішніх справ та зобов`язання УМВС України в Рівненській області поновити позивача на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу автотехнічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Рівненській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Старшим інспектором ІОС УКЗ УМВС України в Рівненській області підполковником міліції Чопюком Б.Є. проведено службове розслідування щодо порушення прокуратурою Рівненської області кримінальної справи №70/07-09 стосовно старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України, за результатами якого складено Висновок «за матеріалами службового розслідування щодо порушення кримінальної справи стосовно старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_1» від 10.02.2009.

Генерал-майором міліції ОСОБА_3 винесено Наказ «Про надзвичайну подію за участю підполковника міліції ОСОБА_1 » від 10.02.2009 №60 (Наказ №60), яким наказано звільнити старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ, скоєння вчинку, що підпадає під ознаки злочину і дискредитує звання начальницького складу ОВС України, втрату честі та гідності правоохоронця, грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у неділових стосунках з цивільною особою.

Генерал-майором міліції ОСОБА_3 . винесено Наказ «По особовому складу» від 10.02.2009 №21 о/с (Наказ №21 о/с), яким звільнено старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил (з постановленням на військовий облік) за пунктом 66 (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу).

З Висновку службового розслідування вбачається, що 28.01.2009 прокуратурою Рівненської області порушено кримінальну справу №70/07-09 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України відносно підполковника міліції ОСОБА_1 , який обіймає посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області, який є службовою особою та представником влади, що займає відповідальне становище, в повноваження якого згідно функціональних обов`язків входить організація та контроль роботи реєстраційно-екзаменаційних підрозділів області, здійснення контролю за діяльністю підрозділів РЕП по виконанню законів України, нормативно-правових актів МВС України, УДАІ МВС України і УМВС з питань реєстрації ТЗ та видачі посвідчень водія, проведення контрольних перевірок документів, які послужили підставами для реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку ТЗ, а також витрати бланків суворої звітності, номерних знаків та іншої документації, розгляд скарг та заяв, здійснення прийому громадян, посадових осіб по питаннях, що стосуються реєстраційно-екзаменаційної діяльності, здійснення контролю за роботою РЕП по виявленню ТЗ, що знаходяться в розшуку та взаємодію їх з іншими службами міліції, митними органами і Національним центральним Бюро Інтерполу в Україні, виявлення осіб, які позбавлені судами прав керування, а також перевірка громадян по АІС, здійснення реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку авто-мототранспортних засобів, особиста відповідальність за законність прийнятих документів, їх якість та повнота.

У Висновку службового розслідування вказано, що:

« 23.01.2009 підполковник міліції ОСОБА_1 , поєднуючи з вимаганням, отримав від ОСОБА_4 через посередника в якості хабара грошові кошти в сумі 10000 гривень за виконання дій з використанням наданої йому влади: за повернення вилучених підполковником міліції ОСОБА_1 документів на належний ОСОБА_4 автомобіль «Лексус ЛХ-470» та його неоформлення на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів;

28.01.2009 біля 15 год., діючи повторно, підполковник міліції ОСОБА_1 в службовому кабінеті, поєднуючи з вимаганням, отримав від ОСОБА_4 у якості хабаря грошові кошти у сумі 5000 тисяч доларів США, за виконання дій з використанням наданої йому влади, а саме: за сприяння у тимчасовій реєстрації в Острозькому ВРЕР ДАІ УДАІ УМВС України в Рівненській області належного ОСОБА_4 автомобіля «Лексус ЛХ-470» та видачу довідки для постановки даного автомобіля на постійний облік у Прилуцькому ВРЕР УДАІ УМВСУ в Чернігівській області;

По діях підполковника міліції ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України; 28.01.2009 слідчим прокуратури Рівненської області було винесено постанову про затримання ОСОБА_1 , у якості підозрюваного у вчиненні злочину на підставі статей 115, 130 КПК України;

30.01.2009 Рівненським міським судом винесено постанову про продовження строку затримання його під вартою терміном до 15 діб;

05.02.2009 підполковнику міліції ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України;

10.02.2009 до УМВС України в Рівненській області надійшла Постанова про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від займаної посади;

При вивченні питання щодо проведення керівництвом Управління ДАІ УМВС профілактичних заходів, спрямованих на запобігання скоєння особовим складом підрозділу надзвичайних подій було встановлено, що робота в даному напрямку проводиться, однак носить несистематичний та узагальнений характер, поглиблене вивчення причин та умов скоєння надзвичайних подій особовим складом не здійснюється і як наслідок, ці заходи не ефективні, малодієві і не дали позитивного результату».

Резолютивна частина Висновку службового розслідування містить наступне:

«Службове розслідування по факту порушення прокуратурою Рівненської області кримінальної справи №70/07-09 стосовно старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_1 , за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 368 КК України, рахувати завершеним;

За порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ, скоєння вчинку, що підпадає під ознаки злочину і дискредитує звання начальницького складу ОВС України, втрату честі та гідності правоохоронця, грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у неділових стосунках з цивільною особою старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ звільнити;

За невжиття дієвих заходів щодо неухильного виконання вимог міністерства в частині роботи з кадрами, зміцненні дисципліни та законності, слабку особисту роль у профілактиці та запобіганні злочинним проявам, скоєнню особовим складом надзвичайних подій, помічника начальника - начальника сектору кадрового забезпечення УДАІ УМВС майора міліції ОСОБА_8 попередити про неповну посадову відповідність і вказати, що у разі невжиття дієвих заходів по покращенню роботи у цьому напрямку буде вирішуватися питання про доцільність перебування у займаній посаді;

За відсутність контролю за діями співробітників підпорядкованої служби, послаблення вимогливості до підлеглих щодо належного виконання вимог наказів та вказівок МВС України та УМВС по недопущенню надзвичайних подій з участю особового складу заступнику начальника Управління ДАІ УМВС полковнику міліції ОСОБА_6 оголосити догану;

Начальникам МРВ та галузевих служб УМВС: обставини цієї надзвичайної події оголосити підлеглому персоналу під підпис і вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у підпорядкованих підрозділах; поглибити роботу щодо виявлення та звільнення співробітників, які за своїми діловими і моральними якостями не відповідають вимогам сьогодення, своїми діями підривають авторитет органів внутрішніх справ; переорієнтувати діяльність керівного складу усіх рівнів на визначення причин і умов, які сприяють порушенням та на цій основі розгорнути відповідну профілактичну роботу з профілактики та попередження негативних проявів в колективах; негайно здійснити усі можливі заходи щодо усунення причин та умов скоєння працівниками органів внутрішніх справ правопорушень та інших надзвичайних подій; взяти під особистий контроль виконання запланованих заходів з питань зміцнення дисципліни та законності в діяльності органів внутрішніх справ».

На підставі Висновку службового розслідування винесено оскаржуваний Наказ №60, яким встановлено: 28.01.2009 прокуратурою Рівненської області порушено кримінальну справу №70/07-09 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України відносно підполковника міліції ОСОБА_1 ; 23.01.2009 біля 15 год. підполковник міліції ОСОБА_1 , вимагав та отримав від громадянина ОСОБА_4 через посередника в якості хабара грошові кошти в сумі 10000 гривень за виконання дій з використанням наданої йому влади: за повернення вилучених підполковником міліції ОСОБА_1 документів на належний ОСОБА_4 автомобіль «Лексус ЛХ-470» та його неоформлення на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів; 28.01.2009 працівниками Служби безпеки України у службовому кабінеті адміністративного приміщення Управління ДАІ УМВС підполковника міліції ОСОБА_1 було затримано, у зв`язку з вимаганням та отриманням від цього ж громадянина 5000 доларів США за сприяння в тимчасовій реєстрації вказаного автомобіля та видачу довідки для його постановки на постійний облік; ОСОБА_1 28.01.2009 був затриманий у порядку статті 115 КПК України.

В оскаржуваному Наказі №60 також вказано, що підполковник міліції ОСОБА_1 свідомо зрадив інтересам служби, вступив у неділові стосунки з громадянином ОСОБА_4 , отримав від нього винагороду за не оформлення транспортного засобу на майданчик тимчасового тримання автомобілів, за сприяння в тимчасовій реєстрації вказаного автомобіля та видачу довідки для його постановки на постійний облік; основними причинами цієї надзвичайної події стали нехтування вимогами наказів та вказівок МВС України у УМВС щодо недопущення порушень службової дисципліни, слабкої профілактичної роботи та послаблення контролю за діями підлеглих, незадовільне проведення з ними індивідуально-виховної роботи та суттєві прорахунки в управлінській діяльності з боку майора міліції ОСОБА_8 .

Наказом №60 постановлено звільнити старшого інспектора з особливих доручень відділу автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи управління ДАІ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ, скоєння вчинку, що підпадає під ознаки злочину і дискредитує звання начальницького складу ОВС України, втрату честі та гідності правоохоронця, грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у неділових стосунках з цивільною особою.

Наказ №21 о/с є реалізацією Наказу №60, із зазначенням норми, на підставі якої позивача звільнено з органів внутрішніх справ - пункт 66 (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішній справ України.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про міліцію» №565-XII від 20.12.1990 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (Закон України №565-XII), міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до статті 2 Закону України №565-XII основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 3 Закону України №565-XII діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України (частина п`ята статті 18 Закону України №565-XII).

Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» №3460-IV від 22.02.2006 (Дисциплінарний статут) встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно із статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Крім того, згідно з пунктом 66 Постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» №114 від 29.07.1991 (Положення №114), особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Присяга працівника органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, зобов`язує суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.

Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов`язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час припинення правопорушення, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров`я людей; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів внутрішніх справ.

Проаналізувавши наведені норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, колегія суддів наголошує на тому, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Тобто, застосовуючи до позивача такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення №114, відповідач жодним чином не був зобов`язаний обґрунтовувати незастосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція щодо застосування наведених норм законодавства міститься у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року (справа №815/2527/15; адміністративне провадження №К/9901/3779/18).

В основу Висновку службового розслідування була покладена інформація про те, що: 28.01.2009 слідчим прокуратури Рівненської області було винесено постанову про затримання ОСОБА_1 , у якості підозрюваного у вчиненні злочину на підставі статей 115, 130 КПК України; 30.01.2009 Рівненським міським судом винесено постанову про продовження строку затримання його під вартою терміном до 15 діб; 05.02.2009 підполковнику міліції ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 КК України; 10.02.2009 до УМВС України в Рівненській області надійшла Постанова про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від займаної посади.

Відповідно до постанови Рівненського міського суду від 30.01.2009 встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, як старший інспектор з особливих доручень відділу автотехнічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України в Рівненській області, являючись службовою особою 23 січня 2009 року біля 15 години, поєднуючи з вимаганням, отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 10000 грн., в якості хабаря, за повернення вилучених ОСОБА_1 документів на належний ОСОБА_4 автомобіль «Лексус ЛХ-470» та за оформлення вказаного транспортного засобу на майданчик тимчасового тримання автомобілів; 23 січня 2009 року, поєднуючи з вимаганням, отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 5000 доларів США за сприяння у тимчасовій реєстрації належного ОСОБА_4 автомобіля та видачу довідки для постановки автомобіля на облік; 28 січня 2009 року його було затримано по підозрі у вчиненні злочину; даною постановою від 30.01.2009 продовжено строк затримання під вартою ОСОБА_1 до 15 діб.

Суд апеляційної інстанції, оглядаючи матеріали справи, звертає увагу на Подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття від варту від 30.01.2009, в якому вказано, що вчинення ОСОБА_1 вказаних злочинів підтверджується: протоколом огляду місця події згідно якого вилучено попередньо помічені 50 купюр номіналом по 100 доларів США, службове посвідчення ОСОБА_1 , два мобільні телефони; на руках ОСОБА_1 виявлено ознаки хімічної речовини; показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; протоколом виїмки документів в приміщенні Острозького ВРЕР УДАІ УМВС в Рівненській області, документами, що підтверджують службові повноваження ОСОБА_1 .

Крім того в Постанові про відсторонення обвинуваченого від посади від 06.02.2009 вказано, що 23.01.2009 біля 15 год., поєднуючи з вимаганням, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 , через посередника, в якості хабаря грошові кошти в сумі 10000 грн. за повернення вилучених ОСОБА_1 документів на належний ОСОБА_4 автомобіль та не оформлення ТЗ на майданчик тимчасового тримання автомобілів; діючи повторно, 28.01.2009 ОСОБА_1 у службовому кабінеті, поєднуючи з вимаганням, отримав від ОСОБА_4 в якості хабаря грошові кошти в сумі 5000 доларів США за сприяння у тимчасовій реєстрації автомобіля та видачу довідки з постановки ТЗ на постійний облік.

Суд апеляційної інстанції вважає, що того обсягу і змісту документів (інформації), якими володів відповідач при проведенні службового розслідування, було достатньо для притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення №114.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Інструкція №552 не містить прямої вказівки на необхідність відібрання пояснень у особи, відносно якої здійснюється службове розслідування, а містить лише загальне посилання на обов`язок посадової особи при проведенні службового розслідування приймати усі законні заходи по встановленню обставин, вказаних у статті 10 цієї Інструкції: при проведенні службового розслідування повному, об`єктивному і всесторонньому дослідженню підлягають: подія порушення, наявність вини працівника органів внутрішніх справ в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника; характеристика особи; причини та умови, що сприяли скоєнню порушення.

Колегія суддів зазначає, що встановлення факту наявності чи відсутності в матеріалах службового розслідування пояснень позивача в межах службового розслідування, не є можливим, оскільки відповідно до Акта про відбирання на знищення і знищення справ Управління кадрового забезпечення УМВС України в рівненській області від 23.10.2015, знищено матеріали «Наглядової справи з матеріалами службового розслідування №23-09 по факту поруш. крим. справи №70/07-09 стосовно інст. УДАІ ОСОБА_1 »

Апелянт вказує, що його протиправно не ознайомили у встановленому законом порядку з Висновком службового розслідування та з оскаржуваними наказами; про їх існування позивач дізнався лише у 2015 році.

Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на лист УМВС України в Рівненській області від 08.10.2015 «Про результати розгляду звернення» (а.с. 10 том 1) де вказано: «На ваше звернення від 30.09.2015 надсилаємо копію витягу з наказу УМВС України в Рівненській області від 10.02.2009 №21 о/с про звільнення Вас з органів внутрішніх справ України. Також інформуємо, що Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2012 №230 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №541/23073) не передбачено надання особам рядового та начальницького складу ОВС України копій висновків службових розслідувань та наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тому, ознайомитись з висновком службового розслідування та наказом УМВС від 10.02.2009 №60 про притягнення Вас до дисциплінарної відповідальності, Ви можете в робочі дні, попередньо узгодивши це за р.т. 679-326 (ВІОС УКЗУМВС)». В матеріалах адміністративної справи міститься Розписка (а.с. 35 том 1), де зазначено, що трудову книжку НОМЕР_1 від 18.07.1988 та військовий квиток № НОМЕР_2 отримав, витяг з наказу УМВС №21о/с від 10.02.2009 отримав « 12.02.2009» «ОСОБА_1» «підпис». Також, на примірнику Наказу №60 міститься напис: «Ознайомлений: з п. 1 наказу незгідний» «підпис» « 12.02.2009» «ОСОБА_1» (а.с. 38 том 1). Крім того, міститься Висновок експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2015 №1.1-241/15, за висновками якого: рукописний текст про ознайомлення та підпис в Наказі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області №60 від 10.02.2009 виконаний ОСОБА_1 ; рукописний текст та підпис в Розписці від 12.02.2012 виконі ОСОБА_1 (а.с. 116 том 1).

Разом з тим, відповідно до Висновку експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.09.2017 №1.1-190/17 встановлено: рукописні записи цифрового складу « 12.02.2009» в Наказі Управління МВС України в Рівненській області від 10.02.2009 №60 - виконані ОСОБА_1 ; рукописні записи цифрового складу « 12.02.2009» в розписці від 12.02.2009 - виконані ОСОБА_1 .

Окрім того, апелянт вказує, що станом на дату вручення позивачу наказу про звільнення, трудової книжки і військового квитка - 12.02.2009, позивач перебував в ізоляторі тимчасового тримання Рівненського МВ УМВС, а потім у слідчому ізоляторі і доступ до нього без письмового дозволу слідчого був заборонений. Тому, позивач не міг виконати відповідні написи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вирішення питання щодо належного чи неналежного вручення позивачу оскаржуваних наказів підлягає оцінці при розгляді питання щодо строків звернення до суду; натомість, при встановленні правомірності чи протиправності звільнення позивача з органів внутрішніх справ підлягають оцінці обставини, що слугували саме для прийняття таких рішень.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані Накази №60 та №21 о/с винесені правомірно; у відповідача були наявні правові підстави для звільнення позивача з органів внутрішніх справи в порядку пункту 66 Положення №114 - «особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ».

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 817/3305/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

О. І. Довга

судді

І. І. Запотічний

В. Я. Макарик