Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

27 січня 2020 р. Справа № 520/938/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

23.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неналежним контроль Головного управління Національної поліції в Харківській області, ГУМВС України в Харківській області за збереженням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та використанням квартир для задач оперативно-розшукової діяльності;

- визнати неналежним нагляд прокурора Харківської області за дотриманням закону органами внутрішніх справ, прокуратури при прийнятті рішень про негласне зняття інформації з телефонів та комп`ютерів позивача, використання квартир для задач оперативно-розшукової діяльності оперативохранностью спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та використанням квартир для задач оперативно-розшукової діяльності;

- зобов`язати Головного управління Національної поліції в Харківській області, Прокуратуру Харківської області направити позивачу повідомлення про проведення НСРД в разі їх проведення.

Також, 23.01.2020 року позивачем в позовній заяві викладено клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , експлуатацію радіоелектронних пристроїв не побутового призначення, а операторами Інтернет послуг ПрАТ "Київстар", ТОВ "Воля кабель", ТОВ "Макснет", групі компанії під торговою маркою Тріолан надання їм телекомунікаційних послуг; Головному управлінню Національної поліції в Харківській області, Управлінню Служби безпеки України в Харківській області використання квартир для задач оперативно-розшукової діяльності в будинках 195, 195Д, 195 Г , 191А, по вулиці Клочківській, зняття інформації з телефонів позивача, в тому числі з телефонна НОМЕР_1 (Samsung E1081).

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними - залишено без розгляду.

Так, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема - спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Термін "суб`єкт владних повноважень", відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАСУ, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З матеріалів позову встановлено, що спір стосується застосування відносно позивача за його місцями проживання радіоелектронних пристроїв - спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукових заходів, що потягло за собою пошкодження внутрішніх органів позивача; зазначено, що саме незабезпечення відповідачем належного контролю за використанням засобів негласного отримання інформації, де мешкав позивач, спричинило для нього тяжкі наслідки.

Судом встановлено, що позивач фактично оскаржує неналежне здійснення контролю за використанням технічних засобів під час оперативно-розшукової діяльності для здійснення негласного отримання інформації.

При цьому, відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 року № 2135-ХІІ, а саме ст. 2 визначено, що оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 9 зазначеного Закону України, контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється в тому числі Національною поліцією. У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, органи, які здійснюють відповідний контроль зобов`язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спір виник не з приводу реалізації відповідачами управлінських функції як суб`єктів владних повноважень, а з правовідносин, котрі склались при організації останніми виконання функції контролю під час здійснення підконтрольними органами своєї діяльності в рамках КПК України.

З огляду на наведений характер правовідносин, вимоги позивача не належать до юрисдикції адміністративного суду, оскільки не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов`язані із оскарженням бездіяльності відповідачів під час здійснення контролю за виконанням правоохоронних функцій підлеглих органів. Їх розгляд можливий у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, адже процесуальна діяльність посадових осіб правоохоронних органів має свої особливості та не віднесена до сфери управлінської діяльності.

Отже, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними, належить відмовити, оскільки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 19, 47, 170, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 520/938/2020 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними.

Роз`яснити позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача (відповідачів), як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Текст ухвали виготовлено та підписано 27 січня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун