Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 р. Справа № 820/3999/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Фещенко В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до прокуратури Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність прокуратури Харківської області в частині ненадання ОСОБА_1 інформації, а саме: довідки про заробітну плату за останнім місцем роботи позивача в органах прокуратури з урахуванням нових схем посадових окладів відповідних категорій працівників прокуратури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів прокуратури" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури";

- зобов`язати прокуратуру Харківської області надати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати працівника прокуратури Харківської області відносно посади за останнім місцем роботи позивача - прокурора відділу прокуратури Харківської області, за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески, з даними про фактично отримувані виплати та умови оплати праці (процентні показники), з якої позивачу було призначено довічну пенсію за вислугою років, а саме: основний оклад, класний чин, вислуга років, щомісячна премія, доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за особливо важливу роботу, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на соціально - побутові потреби та загальна сума заробітної плати, відповідно змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Ухвалою від 29.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та призначено розгляд справи на 19.06.2018 року о 12:00 год.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не видано довідку про заробітну плату за останнім місцем роботи позивача в органах прокуратури з урахуванням нових схем посадових окладів відповідних категорій працівників прокуратури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів прокуратури" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

14.06.2018 року представником відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з огляду на відсутність нормативно-правового акту Уряду щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», та, як наслідок, відсутність визначення складових заробітної плати, необхідних для здійснення цього перерахунку та їх розмірів, а також змін у законодавстві, пов`язаних з прийняттям 03.10.2017 Закону України № 2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», прокуратура Харківської області, приймаючи рішення про відмову у видачі довідки, діяла правомірно.

Ухвалою суду від 19.06.2018 року зупинено провадження по адміністративній справі №820/3999/18 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №825/506/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/16/18).

Ухвалою суду від 13.01.2020 року поновлено провадження у даній адміністративній справі.

Позивач в судовому засіданні просив суд задовольнити вимоги позовної заяви, додатково зазначивши, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697VII (зі змінами) «Про прокуратуру».

Представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), є пенсіонером органів прокуратури України, перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугою років довічно, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХП, у діючій на час призначення пенсії редакції вказаного Закону, у розмірі 90% від суми заробітної плати.

22.11.2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання нової довідки про заробітну плату за раніше займаною посадою у розрізі складових, на які нараховується страхові внески, із змінами згідно постанови КМУ № 657 від 30.08.2017 року.

Листом від 21.12.2017 року прокуратурою Харківської області повідомлено позивача, що заробітна плата прокурорам і слідчим органів прокуратури нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505» та від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»). Пунктом 1 Постанови №505 затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, розмір надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини. Разом з тим, розмір посадового окладу прокурора відділу прокуратури області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» складає 5 730,00 грн. Загальний розмір заробітної плати прокурора відділу прокуратури Харківської області складає від 22 275,44 грн. до 29 127,12 грн.

Також повідомлено, що з урахуванням положень пунктів 4-3 та 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року всім пенсіонерам буде здійснено перерахунок за нормами цього Закону. Водночас, якщо при обчисленні органами пенсійного фонду розміру пенсії прокурорам-пенсіонерам відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір такої пенсії буде більший, аніж за Законом України «Про прокуратуру», то в такому випадку автоматично, без звернення, за матеріалами пенсійних справ буде переведено пенсію на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач також звертався до прокуратури Харківської області з інформаційними запитами від 15.03.2018 року та від 04.04.2018 року, в яких просив надати ому інформацію про розмір фактично нарахованої за жовтень 2017 заробітної плати прокурору відділу прокуратури Харківської області, що відпрацював повний місяць, з класним чином радника юстиції та надбавкою за вислугою років у 40%, з урахуванням нових схем посадових окладів відповідних категорій працівників прокуратури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №675 та просив надати йому довідку на його ім`я, яка необхідна для надання до пенсійного органу для перерахунку його пенсії.

Листом прокуратури Харківської області від 13.04.2018 року повідомлено позивача що у зв`язку зі зміною структури заробітної плати, а також відсутності нормативно-правових актів щодо відповідності посад в органах прокуратури, надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії до прийняття таких нормативно-правових актів унеможливлюється.

Також зазначено, що на запити позивача від 14.02.2018 № 9494 вх-18 та від 15.03.2018 №5203вх-18 надавалася інформація про нараховану заробітну плату за жовтень 2017 року по посаді прокурора відділу прокуратури Харківської області.

Позивач вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд надаючи оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Згідно із частиною тринадцятою вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон № 76-VIII, яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

За частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на час прийняття постанови № 657, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив.

Крім цього, 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон № 2148-VІІІ, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці ЄСПЛ. Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Сьорінґ проти Сполученого Королівства» (Soering v. United Kingdom) ЄСПЛ зазначив, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» (Rees v. United Kingdom) ЄСПЛ зазначив, що, з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

ЄСПЛ у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland) констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» (Kjartan Аsundsson v. Iceland) від 12 жовтня 2004 року.

У рішенні від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» ЄСПЛ, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку ЄСПЛ дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не відповідно до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

У цьому рішенні ЄСПЛ також вказав на відсутність підстав для висновку про те, що, передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

В Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту. Здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України. Як і політика ціноутворення, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, і забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що Закон № 76-VIII є чинним, а також те, що відповідно до Закону № 1697-VII визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій покладено на Кабінет Міністрів України, беручи до уваги наведені вище правові висновки Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій є помилковими, оскільки саме Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, а наслідки внесення змін до законодавства, що врегульовували правовідносини, пов`язані з пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, не відносяться до компетенції відповідача.

Таким чином, на час прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", з якою позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до органу прокуратури із заявою про надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії за ч. ч. 13 та 18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" 05.11.1991 № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України згідно ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ, яка на момент звернення із заявою та прийняття рішення судом першої інстанції була чинною, позаяк визнана такою, що не відповідає Конституції України тільки з 13.12.2019. При цьому на момент надання відповіді відповідачем Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив.

Наказом від 03 грудня 2003 року № 319/144 Міністерство праці та соціальної політики України й Головне управління державної служби України затвердили Порядок видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2003 року за № 1134/8455; далі - Порядок № 319/144), у якому, зокрема, встановлено форму, зміст та зразок довідки, визначено, які елементи складу заробітної плати належить включати до неї, на підставі якого нормативного положення вона видається і для яких цілей.

Крім того, наказом від 19 липня 2010 року № 195 Міністерство праці та соціальної політики України затвердило Порядок видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, ліквідованих без визначення правонаступника, та були звільнені зі служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, або у разі перейменування (відсутності) посад (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 року за № 675/17970). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що якщо на момент виникнення права на перерахунок пенсії посада, з якої особа звільнена зі служби у зв`язку з виходом на пенсію, відсутня у схемах посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України для відповідного органу державної влади, до якого відряджалися особи для виконання службових обов`язків, довідки видають ці органи державної влади в порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 319/144.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1 "Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670" затверджено форму довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1661/24193).

Так, за наявності права на перерахунок пенсії за вислугу років пенсіонерам органів прокуратури на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ органами прокуратури України визнавалися і застосовувалися вказані вище порядки як універсальні для забезпечення права на перерахунок пенсії за вислугу років пенсіонерам органів прокуратури.

Однак, постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2016 року за № 1020/29150) з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема, абзац третій щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1 та 04 липня 2016 року № 15-2 втратили чинність на підставі постанови правління ПФУ від 17 січня 2017 року № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048).

Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України, Національного агентства України з питань державної служби від 23 березня 2017 року № 454/64 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 767/30635) наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Державної служби України від 03 грудня 2003 року № 319/144 визнаний таким, що втратив чинність. Наказ набрав чинності з 21 липня 2017 року.

Отже, саме на час звернення позивача до відповідача по справі із заявою про видачу довідки - розрахунку суми місячного заробітку для перерахунку пенсії, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури, який обіймає посаду, подібну до тієї, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" приписи нормативно-правових актів, якими затверджувалась форма такої довідки та визначався порядок її заповнення, втратили чинність, а іншого нормативного-правового акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб`єкта видачі відповідної довідки, немає.

Враховуючи викладене вище, а також відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача, у відповідача по справі не було підстав для видачі позивачу відповідної довідки для перерахунку пенсії, у зв`язку з чим відмова в її видачі з одночасним роз`ясненням при цьому суті змін законодавства не порушила прав та законних інтересів останнього.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією, викладеною в рішенні колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16.04.2018 року та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у зразковій справі №825/506/18 (Пз/9901/16/18), яка відповідно до ч.5 ст. 242 та ч.3 ст. 291 КАС України враховується при вирішенні даної справи.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про зобов`язання прокуратури Харківської області надати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати працівника прокуратури Харківської області відносно посади за останнім місцем роботи позивача.

Так, суд звертає увагу на те, що 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2- 3, ст. 12) зі змінами.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону суперечить статті 6, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України.

Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Також, Конституційний Суд України установив такий порядок виконання ухваленого Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019.

Водночас предметом дослідження у вказаній справі є правомірність відмови органу прокуратури у наданні довідки про структури заробітної плати у період, коли норми частини двадцятої ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 1697-VII були чинними та жодним нормативно - правовим актом не було врегульоване питання перерахунку пенсії спеціальної категорії пенсіонерів - працівникам прокуратури.

Так само позивач звертався до прокуратури із заявами про видачу йому довідки на підставі тих нормативних приписів, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

За таких обставин, зміна нормативно - правового врегулювання, в тому числі визнання неконституційним норм Закону, які на момент виникнення спірних правовідносин були чинними, не може мати для суду вирішального значення та містити обов`язок надавати оцінку правомірності відмови відповідача в наданні довідки з урахуванням тих норм Закону, які набули актуальності вже на стадії розгляду справи.

Суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до відповідача із заявою про видачу довідки з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-рп, яким визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, адреса: 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24.01.2020 року.

Суддя Шевченко О.В.