Номер справи місцевого суду: 521/8586/19

Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020 року м. Одеса

Колегія судів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участі секретаря - Чепрас А.І.

з участю: ОСОБА_1 . і її представника

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24 травня 2019 року про відмову у відкритті провадження (одноособово суддя Гранін В.Л.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малиновське об`єднане управління Песійного фонду України в м. Одесі та Комунальна установа «Міський психіатричний центр в м. Одесі» про встановлення факту, що має юридичне значення,

ІІ . ОПИСОВА ЧАСТИНА

23.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою у порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: визнати факт, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 страждав тяжкою хворобою з перших днів свого життя і повинен бути визнаний дитиною-інвалідом до шестирічного віку.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.05.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі.

ОСОБА_1 не погодилась із ухвалою суду від 24.05.2019 року і подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає:

В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що із заяви вбачається спір про право, оскільки «заявник в своїй заяві вказує, що вона оскаржує «заключение ВКК», а тому є спір про право на отримання пенсійного забезпечення у пільговому порядку, крім того, оскаржується висновок ВКК.

Однак вона не оскаржує висновок ВКК (МСЄК), в заяві просить лише встановити факт того, що її син ОСОБА_2 , страждав тяжкою хворобою і повинен бути визнаний дитиною-інвалідом до шестирічного віку, жодного спору про право не існує.

Представники Малиновського об`єднаного управління Песійного фонду України в м. Одесі і Комунальної установи «Міський психіатричний центр в м. Одесі не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.

ІІІ . МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі виходив з того, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, заявнику роз`яснено право звернутись із позовом у порядку адміністративного судочинства (а.с.7,7 зворот).

Колегія суддів погоджується з висновками суду в цій частині з таких підстав.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (ст. 186 ч.1 п.1 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 315 ч.2 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

ОСОБА_1 просила у порядку окремого провадження визнати факт, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 страждав тяжкою хворобою з перших днів свого життя і повинен бути визнаний дитиною-інвалідом до шестирічного віку (а.с.1-4).

Заява ОСОБА_1 , зокрема зазначає, що вона, на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.02.2013 року, є опікуном свого сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка оскаржує «заключение ВКК», в якому зроблений висновок, що медична документація, яка є у КУ «Міський психіатричний диспансер» не дає підстав вважати, що він міг бути визнаний дитиною інвалідом до шестирічного віку, згідно наказу №482 від 04.12.2001 року. Вважає, що зазначений висновок невірний, зроблений на підставі не всіх документів, які потрібно проаналізувати і дати повне заключення (а.с.1).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 05.01.2012 року повторно визнаний інвалідом з дитинства, група перша А, безстроково. За висновком ВКК від 28.12.2017 року, медична документація не дає підстав вважати, що ОСОБА_2 міг бути визнаний дитиною-інвалідом з до шестирічного віку (а.с.22,25).

Відповідно до Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року №917 (далі-Положення), це Положення визначає механізм проведення медико-соціальної експертизи хворих, що не досягли повноліття, і потерпілих від нещасного випадку на виробництві дітей віком від 15 до 18 років, дітей з інвалідністю (далі - діти) з метою встановлення ступеня обмеження життєдіяльності під час взаємодії із зовнішнім середовищем та часу настання інвалідності. При цьому, лікарсько-консультативні комісії (далі-Комісії) функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п.п.1,3 Положення).

Комісії, відповідно до п.7 п.п.1, п.5 Положення, зокрема, визначають: наявність стійкого розладу функцій організму та відповідно можливі обмеження життєдіяльності дитини під час взаємодії із зовнішнім середовищем; категорію "дитина з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю підгрупи А", причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати працездатності (у відсотках) у дітей віком від 15 до 18 років, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві; надають батькам або законним представникам дитини: довідку про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги.

Крім того, згідно із п. 6 Положення, Комісії надають висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

У разі незгоди з рішенням комісії дитина старша 15 років, у тому числі потерпіла від нещасного випадку на виробництві, та/або її батьки чи законні представники мають право протягом місяця після надходження висновку комісії звернутися до центральної комісії Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, центральних обласних, центральних міських у містах Києві та Севастополі (далі - центральні комісії) або до комісії, в якій дитині проводилася медико-соціальна експертиза, чи до Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Рішення комісії може бути оскаржене до суду (п.п.10,12 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.11.213 року №917).

У розумінні ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, можливо у разі, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона, як опікун неповнолітньої дитини, незгодна з висновками МСЕК від 05.01.2012 року та ВКК від 28.12.2017 року і просить суд встановити, що її син мав медичні показання для визнання його дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку (а.с.22).

У встановленому законом порядку (п.6 Положення), Комісії надають висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Питання відкриття провадження у справі окремого провадження вирішуються за загальними правилами, які зокрема містяться у ст. 186 ч.1 п.1 ЦПК України.

Суддя, у тому числі, відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки факт, який просила встановити заявник, встановлюється у визначеному законом порядку, при цьому, суд першої інстанції роз`яснив заявниці право звернутись із позовом у порядку адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2ч.1 КАС України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ч.1 ЦПК України).

ОСОБА_1 яка вважає, що її син ОСОБА_2 , 1991 року народження, страждав тяжкою хворобою з перших днів свого життя і має бути визнаний дитиною-інвалідом до шестирічного віку, вправі звернутись з цього приводу до МСЕК , а у разі незгоди з рішенням МСЕК , вправі оскаржити рішення МСЕК у порядку адміністративного судочинства.

Факт того, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, у даному випадку, не підлягає встановленню у порядку цивільного судочинства, оскільки законом визначений порядок встановлення такого факту на підставі рішення МСЕК, і, оскільки МСЕК перебуває у віданні Міністерства охорони здоров`я України та наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації заявником його права (пенсійного забезпечення у пільговому порядку (а.с.3), мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушене право може бути захищено шляхом звернення зі позовом у порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що з мотивувальної частини ухвали суду слід виключити судження суду стосовно наявності спору про право.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (ст. 315 ч.1 4 ЦПК України).

У розумінні ст. 315 ч.4 ЦПК України, при наявності спору про право, особа не позбавлена права звернутись за захистом порушеного права шляхом пред`явлення позову у порядку цивільного судочинства.

В даному випадку йдеться про спір, який може виникнути у порядку адміністративного судочинства, у разі незгоди особи із висновком МСЕК щодо визначення останнім періоду інвалідності особи.

Підставами для зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ст. 376 ч.1 п.п.1-4, ч.4 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, разом з тим, судження суду щодо спору про право є зайвими, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, з виключенням суджень суду щодо спору про право.

СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення скарги судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника.

І V. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24 травня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі - змінити, виключивши з мотивувальної частини ухвали суду судження суду стосовно наявності спору про право, а в іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 27.01.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська Є.С. Сєвєрова