Ухвала суду від 27.01.2020 по справі № 342/1/19 Городенківський районний суд Івано-Франківської області

open

Головна
Судові рішення
Ухвала суду
Ухвала суду від 27.01.2020 по справі № 342/1/19 Городенківський районний суд Івано-Франківської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 342/1/19

Картка справи

Справа № 342/1/19

Картка справи

Справа № 342/1/19

Провадження № 1-кп/342/24/2020

УХВАЛА

27 січня 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000560 від 13.07.2018 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя республіки АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_2 ), не одруженого, громадянина Республіки Туреччина, який має професійно-технічну освіту, раніше не судимий, не працює, утримується в дільниці слідчого ізолятора Державної установи «Коломийська ВК-41»

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 , потерпіла/ цивільний позивач ОСОБА_5 , представник потерпілої/ цивільного позивача адвокат ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Городенківського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 147 КК України.

До суду потерпіла /цивільний позивач ОСОБА_5 подала письмову заяву про відвід усім процесуальним прокурорам у даному кримінальному провадженні. В заяві покликається на положення Закону України «Про боротьбу з тероризмом», які містять значення термінів «тероризм», «заручник», частково значення терміну «терористичний акт». У заяві вказує, що слідчий, група прокурорів, а також суд в складі судді ОСОБА_1 надають допомогу особі, яка брала участь у вчиненні терористичного акту, відповідальність за який передбачена відповідною частиною статті 147 КК України; при цьому зазначає, що вона, як потерпіла від терористичного акту, який вчинив обвинувачений ОСОБА_8 , не отримала соціальної реабілітації з метою повернення її до нормального життя; її не було перевірено на предмет чи необхідна їй психологічна, медична, професійна реабілітація, правова допомога і житло та працевлаштування, тобто не була призначена та проведена відповідна експертиза чи експертизи, щоби очевидно не встановити наскільки заподіяним терористичним актом, вчиненим ОСОБА_9 , їй заподіяне ушкодження здоров`я, спроможна вона працювати і на яких роботах, може вона продовжувати проживати в житлі, в якому було скоєно терористичний акт, не переживаючи, що можливі спільники ОСОБА_3 чи навіть його родичі з метою, щоби помститися, не здійснять терористичний акт щодо неї та її дітей, який не дали вчинити обвинуваченому ОСОБА_10 . ОСОБА_5 вказує, що Порядок проведення соціальної реабілітації осіб, які постраждали від терористичного акту, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. № 982, включає заходи із психологічної, медичної та професійної реабілітації, працевлаштування, подання правової допомоги та надання житла особам, які постраждали від терористичного акту.

Також зазначає, що під час досудового слідства жодний із слідчих чи процесуальних прокурорів, які брали участь в кримінальному провадженні щодо обвинуваченого у вчиненні терористичного акту ОСОБА_3 , який за попередньою правовою кваліфікацією визначений за ч. 1 ст. 147 КК України, не вжив будь-яких заходів щодо соціальної реабілітації ОСОБА_5 , яка постраждала від терористичного акту, вчиненого ОСОБА_9 ; не бажає вжити таких заходів і суд під головуванням судді ОСОБА_1 . Оскільки судом відмовлено потерпілій ОСОБА_5 в призначенні судової амбулаторної психіатричної експертизи, потерпіла допускає думку за попередню змову про надання допомоги ОСОБА_10 , який брав участь у вчиненні терористичного акту, щоби не розпочати належної кваліфікації вчиненого терористичного акту. Так, за попередньою правовою кваліфікацією вчинений обвинуваченим злочин кваліфіковано за ч. 1 ст. 147 КК України (начебто цей злочин для потерпілої ОСОБА_5 не потягнув будь-яких наслідків, тобто, що їй начебто не є необхідна відповідна соціальна реабілітація), в той же час, у випадку, коли захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, були поєднані з погрозою знищення людей (в т.ч. й заручника), або такі, що спричинили тяжкі наслідки (наприклад, заручнику), кваліфікуються не за ч. 1 ст. 147 КК України, а за ч. 2 ст. 147 КК України.

Потерпіла також вказує, що для правильної кваліфікації більшості злочинів, жертвою яких є людина, її життя та здоров`я, призначається відповідна судова експертиза згідно п.п. 2,6 ч. 2 ст. 242 КПК, проведення якої зобов`язані забезпечити слідчий або прокурор. Згідно ч. З цієї ж статті примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.

Потерпіла зазначає, що усі процесуальні прокурори в кримінальному провадженні стосовного вчиненого терористичного акту щодо потерпілої ОСОБА_5 , яка увесь час вчинення терористичного акту перебувала в заручниках Імар Омера, потерпала від замахів до її убивства, які оцінювала могли бути й реальними, що потягнуло їй психічний розлад, від якого вона лікується досі, є упередженими, бо ці прокурори вирішили будь-якою ціною допомагати обвинуваченому, щоби він не поніс передбаченого законом реального покарання, а обмежився покаранням за первісною правовою кваліфікацією вчиненого ним злочину. Тому такі прокурори усі до єдиного від подальшої участі в кримінальному провадженні підлягають обґрунтованому відводу.

Одночасно потерпіла/ цивільний позивач ОСОБА_5 в заяві вказала про те, що суддя ОСОБА_1 фактично на вимогу прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Івано- Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 також вирішила будь-якою ціною допомогти обвинуваченому ОСОБА_10 уникнути зароблене ним покарання, бо безпідставно відмовилась підкоритись положенням ст. 342 КПК України.

В судовому засіданні 27.01.2020 потерпіла /цивільний позивач ОСОБА_5 та її представник адвокат ОСОБА_6 підтримали заяву про відвід прокурорів, включених до групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні. Представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 вважає, що однією із підстав для відводу прокурора є те, що під час досудового слідства до матеріалів кримінального провадження не долучений відеозапис затримання обвинуваченого, що прокурор, як процесуальний керівник, не сприяв проведенню експертизи обвинуваченої. Крім того, під час судового розгляду обвинувачений неодноразово кричав: «прокурор, корупція».

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання потерпілої/ цивільного позивача заперечив, вважаючи безпідставним. Зазначив, що він згідно постанови є старшим групи прокурорів. Відмова суду в задоволенні клопотання потерпілої /цивільного позивача ОСОБА_5 щодо призначення експертизи потерпілої ОСОБА_5 не може бути підставою для відводу прокурора.

Захисник ОСОБА_7 вважає, що заявляючи безпідставні клопотання про відвід, потерпіла намагається затягнути розгляд даного кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_8 тривалий час перебуває під вартою. Суд задовольняє клопотання прокурора про продовження строку його тримання під вартою, не вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого застави, що обтяжує становище його підзахисного. Такі клопотання прокурора свідчать про позицію сторони обвинувачення. Заявлення відводу усім прокурорам, не конкретній особі - прокурору не передбачене КПК. Визначених ст. 77 КПК України підстав для відводу прокурора потерпілою та її представником не наведено.

Обвинувачений в судовому засіданні відсутній, оскільки видалений з зали засідання за повторне порушення порядку судового засідання, відповідно до ухвали суду від 03.12.2019.

Заслухавши учасників кримінального провадження з приводу заяви потерпілої/ цивільного позивача про відвід прокурорів, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Згідно з положеннями ч.4 згаданої статті - підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.

Згідно ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Порядок призначення прокурора визначає ст. 37 КПК України.

Відповідно до Постанови заступника прокурора Івано-Франківської області від 02.01.2019 про зміну групи прокурорів в кримінальному провадженні № 12018090000000560 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 147 КК України з метою забезпечення розгляду кримінального провадження в розумні строки виникла необхідність збільшити склад групи прокурорів, тому був змінений склад групи прокурорів та створена група прокурорів в складі: заступника начальника відділу прокуратури області ОСОБА_11 , прокурорів відділу прокуратури області ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; начальника Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури ОСОБА_16 та прокурора цього ж відділу ОСОБА_17 . Судовий розгляд розпочатий 31.01.2019 і на даний час не завершений.

В судовому розгляді приймали участь прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Згідно положень ст. 80 КПК України прокурор зобов`язаний заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

В статті 77 КПК України вказано обставини, за яких прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується за ч.1 ст. 147 КК України у вчиненні умисних дій, які виразились у триманні особи, як заручника, з метою спонукання службової особи до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника. Обвинувальний акт затверджений 29.12.2018 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 . До суду зазначене кримінальне провадження поступило 02.01.2019.

Із реєстру матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні вбачається, що 28.12.2018 був складений протокол про надання потерпілому та представнику потерпілого доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, про те, що ОСОБА_8 обвинувачується за ч. 1 ст. 147 КК України потерпілій та її представнику було відомо ще до передачі кримінального провадження до суду, тобто до початку судового розгляду, оскільки були ознайомлені з матеріалами кримінального провадження. Однак, відвід прокурорам був заявлений після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, що суперечить положенням ст. 80 КПК України.

Суд вважає, що незгода потерпілої з процесуальними рішеннями прокурора та процесуальна позиція прокурора під час розгляду кримінального провадження, зокрема позиція прокурора ОСОБА_4 щодо відмови в задоволенні клопотання потерпілої /цивільного позивача ОСОБА_5 про призначення судом амбулаторної судово-психіатричної експертизи щодо потерпілої ОСОБА_5 , - не може бути підставою для відводу прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27,36, 75, 77,80,81 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без задоволення заяву про відвід прокурорів в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 147 КК України , група яких була визначена Постановою заступника прокурора Івано-Франківської області від 02.01.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 87156281

скопійовано

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!