ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2020 р.

Справа № 903/728/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 903/728/19

за позовом ОСОБА_1 , м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД", м. Ковель

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ТзОВ "Кавасакі ЛД", оформлених протоколом №5 від 04.09.2019; визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ТзОВ "Кавасакі ЛД" №6 від 05.09.2019,

за участю представників:

від позивача: Хохлов В.О. - адвокат (ордер серія АС №1001265 від 10.10.2019),

від відповідача: Чуракова Н.М. - адвокат (ордер серія ЗР №82204 від 15.10.2019),

в с т а н о в и в:

16.09.2019 ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою від 16.09.2019 до Господарського суду Волинської області, в якій просить визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів ТзОВ "Кавасакі ЛД", оформлених протоколом №5 від 04.09.2019; визнати незаконними та скасувати рішення загальних зборів ТзОВ "Кавасакі ЛД" №6 від 05.09.2019.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04 вересня 2019 року рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД", яке оформлене протоколом зборів учасників №5 від 04.09.2019 ОСОБА_1 було виключено з числа учасників товариства та автоматично зменшено статутний капітал до фактично внесеного розміру 1 500 000 грн. Рішенням №6 загальних зборів учасників ТзОВ "Кавасакі ЛД" від 05.09.2019 змінено місцезнаходження ТзОВ "Кавасакі ЛД", звільнено ОСОБА_1 з посади директора, прийнято на посаду директора ОСОБА_2 . Вказані рішення зборів позивач вважає незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки порушують корпоративні права та інтереси.

Ухвалою від 17.09.2019 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 16.10.2019, встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 15.10.2019 року.

11.10.2019 відповідач надіслав до суду лист №2 від 10.10.2019, в якому повідомив про те, що ТзОВ "Кавасакі ЛД" отримало ухвалу суду про відкриття провадження у справі, проте позовної заяви з додатками товариство не отримувало.

В судовому засіданні 16.10.2019 представник відповідача звернулась з клопотанням про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з тим, що ТзОВ "Кавасакі ЛД" не отримувало копії позовної заяви з додатками, а тому не мало можливості підготувати відзив на позов. Просила суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи для підготовки відзиву на позов.

Представник позивача проти відкладення судового засідання не заперечив.

Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем додано службовий чек та опис вкладення, які свідчать про виконання позивачем обов`язку, передбаченого п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, та надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою, зазначеною у позовній заяві: м. Ковель , провулок Т.Шевченка, 21А.

Згідно з інформацією із сайту "Укрпошта" відправлення (позовна заява з додатками) не вручене під час доставки: інші причини, та повернуто за зворотною адресою.

Ухвалою від 16.10.2019 суд постановив відкласти підготовче засідання на 30.10.2019; запропонувати відповідачу в строк до 28.10.2019 подати відзив на позов.

28.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 24.10.2019, в якому відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову.

30.10.2019 представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подала клопотання б/н від 21.10.2019 про витребування оригіналів письмових доказів, в якому просить на підставі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України витребувати у позивача оригінали письмових доказів, а саме:

- головну книгу ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- касову ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- прибуткові касові ордери ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- табелі обліку робочого часу ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках та субрахунках ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- картку рахунків 40 та 46, в яких відображено статний капітал в розрізі засновників ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- картку рахунків в яких відображалися обороти або були залишки на рахунках в розрізі контрагентів, засновників, фізичних осіб із вказанням код за ЄДРПОУ для юридичних осіб і ІПН для юридичних осіб ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- облікову політику TOB "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

- документи, які підтверджують значні економічні і господарські показники ТОВ "Кавасакі ЛД" за період з 24.05.2018 року по 05.09.2019 року.

На обґрунтування клопотання представник відповідача посилалася на те, що після ознайомлення та аналізу копій документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, у відповідача виник сумнів щодо фактичного оформлення тих документів, які додані до позовної заяви саме у вказані дати, вказаними особами.

Крім цього, представник відповідача посилалася на те, що відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку вказані отримані грошові кошти в касу товариства повинні були бути внесені на розрахунковий рахунок товариства, відповідно до порядку ведення касової дисципліни, облікової політики та відображені в бухгалтерському обліку товариства.

Зазначала, що у відповідача є реальні сумніви щодо відповідності поданих копій оригіналам документів та наявності у ОСОБА_1 цих доказів, а тому, користуючись правами ст. 91 ГПК України, заявляє це клопотання.

В судовому засіданні 30.10.2019 представник відповідача клопотання про витребування оригіналів письмових доказів підтримала, вважала, що для підтвердження факту внесення грошових коштів ОСОБА_1 у статутний капітал товариства необхідно дослідити вказані письмові докази в оригіналі.

Оскільки відповідач ставить під сумнів фактичне оформлення документів, доданих до позовної заяви, а також факт внесення позивачем грошових коштів у статутний капітал, клопотання відповідача на підставі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України судом було задоволено.

Разом з цим, представник відповідача подала клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 30.10.2019 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів - до 18.12.2019 включно; підготовче засідання відкладено на 20.11.2019; витребувано у позивача - ОСОБА_1 оригінали письмових доказів.

15.11.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву б/н від 15.11.2019, в якій повідомив про те, що з огляду на об`єктивну причину (втрату документів та печатки під час транспортування до аудитора) Джулінський Л.Л. не може надати суду оригінали письмових доказів. Водночас повідомив, що оригінали прибуткових касових ордерів №№ 1-150 від 02.01.2019 по 13.08.2019 будуть надані для огляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.11.2019 представник відповідача подала клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів, які підтверджують факт знаходження документів фінансово-господарської діяльності у ОСОБА_1 , яке судом задоволено.

Представник відповідача подала клопотання про приєднання до матеріалів справи оригіналів письмових доказів, витребуваних у позивача ухвалою суду від 30.10.2019.

Клопотання судом залишено без задоволення, оскільки позивач не надав в підготовче засідання витребуваних ухвалою суду від 30.10.2019 письмових доказів.

Крім цього, представник відповідача заявила клопотання про витребування в органах ДФС відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період 2018-2019 роки щодо сум, нарахованих та/або отриманих доходів і сум нарахованих та/або сплачених податків.

Вказане клопотання було залишено судом без задоволення, оскільки факт отриманих доходів і нарахованих та/або сплачених податків не може підтверджувати факту внесення ОСОБА_1 своєї частки до статутного капіталу товариства.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 20.11.2019 до 17 год. для ознайомлення представником відповідача з письмовими поясненнями позивача від 15.11.2019.

Після оголошеної перерви представник відповідача подала клопотання про призначення у справі експертизи, в якому просить перевірити достовірність письмових доказів, витребуваних у позивача, шляхом призначення судових експертиз: технічної судової експертизи щодо строків виконання квитанцій до прибуткових касових ордерів за №№1-150 за період, починаючи з 02.01.2019 року по 13.08.2019 року, які підписані головним бухгалтером і касиром ОСОБА_5; почеркознавчої судової експертизи щодо достовірності й відповідності підпису ОСОБА_5 у наданих квитанціях до прибуткових касових ордерів за №№1-150 за період, починаючи з 02.01.2019 року по 13.08.2019, справжньому підпису вказаної особи.

Проведення експертизи просила доручити Львівському науково-дослідному експертно- криміналістичному центру МВС України: 79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 24.

Експертам просить поставити наступні запитання:

- чи відповідають строки виготовлення наданих для дослідження оригіналів документів датам, вказаним в таких документах?

- чи виконано підпис ОСОБА_5 однією і тією ж особою у наданих квитанціях до прибуткового касового ордеру та чи відповідає цей підпис справжньому підпису вказаної особи?

Разом з цим, представник відповідача подала клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості подати додаткові докази.

Ухвалою від 20.11.2019 суд постановив підготовче засідання відкласти на 11.12.2019, запропонувати позивачу подати пояснення на клопотання представника відповідача про призначення експертизи у справі в письмову вигляді; клопотання представника відповідача про призначення експертизи у справі вирішити в наступному судовому засіданні; позивачу надати суду витребувані ухвалою суду від 30.10.2019 оригінали прибуткових касових ордерів №№ 1-150 від 02.01.2019 по 13.08.2019 в наступне підготовче засідання 11.12.2019.

28.11.2019 представник позивача подав відповідь на відзив б/н від 28.11.2019, в якій з доводами відповідача, викладеними у відзиві, не погоджується, вважає їх надуманими і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

28.11.2019 представник позивача подав заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких вважає клопотання представника ТзОВ "Кавасакі ЛД" про призначення експертизи безпідставним та необґрунтованим.

10.12.2019 від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву б/н від 06.12.2019, в якому відповідач надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом цієї справи та які складаються із сум витрат із проведенням технічної судової експертизи в сумі 25 000 грн., почеркознавчої судової експертизи в сумі 25 000 грн., науково-правової експертизи в сумі 15 000 грн., а також з суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.; просить відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

Разом з цим, 10.12.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 09.12.2019, в яких відповідач не згоден з викладеним у позовній заяві, у відповіді на відзив, вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 11.12.2019 представник відповідача подала клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів, які підтверджують факт перебування ОСОБА_5 за межами країни в період з 02.01.2019 по 13.08.2019, яке судом задоволено.

Крім цього, в судовому засіданні 11.12.2019 представник відповідача просив залишити без розгляду клопотання про призначення експертизи, подане 20.11.2019.

Усне клопотання позивача про залишення без розгляду клопотання про призначення експертизи від 20.11.2019 судом задоволено, а тому клопотання про призначення судової експертизи, подане 20.11.2019, залишається судом без розгляду.

Разом з цим, представник відповідача подала нове клопотання про призначення експертизи від 10.12.2019, в якому просить перевірити достовірність письмових доказів, витребуваних у позивача, шляхом призначення судових експертиз: технічної судової експертизи щодо строків виконання квитанцій до прибуткових касових ордерів за №№1-150 за період, починаючи з 02.01.2019 року по 13.08.2019 року, які підписані головним бухгалтером і касиром ОСОБА_5; почеркознавчої судової експертизи щодо достовірності й відповідності підпису ОСОБА_5 у наданих квитанціях до прибуткових касових ордерів за №№1-150 за період, починаючи з 02.01.2019 року по 13.08.2019 року, справжньому підпису вказаної особи.

Проведення експертизи просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54, ел. пошта: Indise@ukr.net, (032) 231-76-13;

На дослідження експертизи просить поставити наступні запитання:

- чи відповідають строки виготовлення наданих для дослідження оригіналів документів датам, вказаним в таких документах?

- чи виконано підпис ОСОБА_5 однією й тією ж особою у наданих квитанціях до прибуткового касового ордеру та чи відповідає цей підпис справжньому підпису вказаної особи?

В судовому засіданні 11.12.2019 було оголошено перерву до 13.12.2019 до 11:00 год. для подачі позивачем оригіналів прибуткових касових ордерів №№1- 150 від 02.01.2019 по 13.08.2019.

В судовому засіданні 13.12.2019 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів справи оригіналів прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019, яке судом задоволено, приєднано до матеріалів справи оригінали вказаних документів.

Представник відповідача в судовому засіданні на підставі ст.ст.60, 61, 73-95 ГПК України заявила клопотання про витребування у позивача оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019, посилаючись на те, що у позовній заяві позивач на підтвердження факту внесення коштів до статутного капіталу товариства посилається на квитанції до прибуткових касових ордерів, копії яких додає до позовної заяви; стверджує про те, що позивач не вносив кошти в розмірі 1 500 000 грн. як вклад до статутного капіталу ТзОВ "Кавасакі ЛД".

Оскільки відповідач ставить під сумнів факт внесення відповідачем коштів у розмірі 1 500 000 грн. як вклад до статутного капіталу ТзОВ "Кавасакі ЛД" клопотання представника відповідача про витребування у позивача оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019 на підставі ч.6 ст.91 ГПК України було судом задоволено.

У зв?язку з цим в судовому засіданні було оголошено перерву з 13.12.2019 по 16.12.2019.

16.12.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав пояснення від 16.12.2019 про неможливість виконання ним вимоги суду, посилаючись на відсутність ОСОБА_1 в м.Луцьку з 10 грудня включно по 16 грудня 2019, у якого знаходяться оригінали зазначених квитанцій.

Окрім цього, 16.12.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заперечення від 16.12.2019 на клопотання про призначення експертизи, в якому посилається на те, що клопотання не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні 16.12.2019 представник позивача пояснив, що йому не відомо, коли ОСОБА_1 буде в м.Луцьку.

Представник відповідача клопотання про призначення судової експертизи підтримала.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Разом з цим, призначаючи експертизу, суд відповідно до приписів ст.102 ГПК України надає експерту на дослідження відповідні матеріали.

Згідно з п.п.3.1., 3.2. Інструкції з про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.199, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145, експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об`єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки.

Об?єкт дослідження - квитанції до прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019 не може бути наданий судом, оскільки на вимогу суду оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019 не були надані суду.

Разом з цим, судом враховано, що згідно з поясненнями представника відповідача, відповідач не зможе забезпечити явку ОСОБА_5 в судове засідання для відібрання у неї експериментальних зразків підпису.

За таких обставин суд не вбачає можливості задоволення клопотання представника відповідача та призначення у справі судової технічної та почеркознавчої експертиз.

Клопотання, заявлене на стадії підготовчого провадження, має бути розглянуто на цій стадії відповідно до вимог ст.182 ГПК України, а не під час розгляду справи по суті на підставі ст.207 ГПК України.

Після оголошення судом про те, що клопотання представника відповідача про призначення експертизи залишено без задоволення, представник відповідача в судовому засіданні 16.12.2019 заявила клопотання про повторне зобов`язання позивача надати оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019, яке судом з огляду на приписи ч. 6 ст. 91 ГПК України задоволено.

Ухвалою від 16.12.2019 суд постановив зобов`язати позивача надати суду оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019, закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті на 18.12.2019.

Представник позивача в судове засідання 18.12.2019 не з`явився, про судовий розгляд справи був повідомлений під розписку (а.с. 221, т. 2).

Оскільки підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні, суд розпочав розгляд справи по суті.

Разом з цим, 18.12.2019 на офіційну електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника позивача - адвоката Хохлова В.О., не засвідчене відповідним ключем електронного цифрового підпису (ЕПЦ), про відкладення розгляду справи у зв`язку із захворюванням, яке не взято судом до уваги.

Відповідно до п. 1.5.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України обробці та реєстрації не підлягають електронні документи, у яких відсутній підпис, за яким можливо ідентифікувати відправника.

А тому, такі документи не приймаються судом до розгляду.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" з метою дотримання судом вимог розділу 1.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України на офіційну електронну адресу суду мають надсилатися електронні листи, підписані електронним цифровим підписом (ЕЦП).

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2019 позову не визнала, просила у його задоволенні відмовити.

Згідно із ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Заслухавши пояснення представника відповідача по суті позовних вимог, суд оголосив в судовому засіданні перерву на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 15.01.2020, постановив повідомити позивача про дату, час, місце наступного судового засідання з розгляду справи по суті ухвалою суду на підставі ст.120 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.2020 представник позивача просив приєднати до матеріалів справи оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів, витребуваних судом ухвалою від 16.12.2019.

Оскільки оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1-150 за період з 02.01.2019 по 13.08.2019 надані представником позивача на виконання вимог суду (ухвала від 16.12.2019), після задоволення судом на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України клопотання представника відповідача, який піддавав сумніву факт внесення позивачем частки до статутного капіталу товариства, судом клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів за вказаний період було задоволено. При цьому судом враховано, що до матеріалів справи приєднуються не нові докази, а оригінали доказів, які вже містилися в матеріалах справи.

В судовому засіданні 15.01.2020 було оголошено перерву до 17.01.2020.

В судовому засіданні 17.01.2020 представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подала копію додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.10.2019, копію завдання-доручення від 16.10.2019, копію акта про надання правничої (правової) допомоги від 15.01.2020, копії описів вкладень у цінні листи №4500810537636 від 01.08.2019, №4500810537625 від 01.08.2019.

В судовому засіданні 17.01.2020 представник відповідача просила приєднати ці докази до матеріалів справи.

Клопотання представника відповідача було задоволено частково: приєднано до матеріалів справи копію додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.10.2019, копію завдання-доручення від 16.10.2019, копію акта про надання правничої (правової) допомоги від 15.01.2020 як докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на оплату послуг адвоката; клопотання про приєднання копій описів вкладень у цінні залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач подав відзив на позов 25.10.2019, до відзиву додав докази, перелік яких наведений в додатку до відзиву.

Як передбачено ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідач не обґрунтував неможливості подачі копій описів вкладень у цінні листи №4500810537636 від 01.08.2019, №4500810537625 від 01.08.2019 у встановлені строки на стадії підготовчого провадження.

А відтак судом не приймаються до розгляду як докази копії описів вкладень у цінні листи №4500810537636 від 01.08.2019, №4500810537625 від 01.08.2019 у зв`язку з їх поданням на стадії розгляду справи по суті, перед судовими дебатами, тобто з порушенням встановленого строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 11.05.2017 року фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , провівши установчі збори та оформивши їх проведення протоколом установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю № 1 від 11.05.2017 року, створили юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Кавасакі ЛД» (надалі - ТОВ «Кавасакі ЛД»).

На установчих зборах ТОВ «Кавасакі ЛД» 11.05.2017 було також прийнято рішення про визначення розміру статутного капіталу юридичної особи - 3 000 000 грн. (рівні частки в статутному капіталі по 50% ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ).

Заснування ТОВ «Кавасакі ЛД» відбулося на підставі Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року, втрата чинності якого відбулася на підставі постанови Кабінету Міністрів №367 (367-2019-п) від 27. 03. 2019, згідно з якою був введений новий Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю, що набув чинності 28. 04. 2019.

Оскільки впродовж діяльності ТОВ «Кавасакі ЛД» на загальних зборах учасників не було прийнято рішення про перехід діяльності ТОВ «Кавасакі ЛД» на власний статут, то регулювання діяльності ТОВ «Кавасакі ЛД» продовжує здійснюватися згідно з чинним законодавством і Модельним статутом товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №367 (367-2019-п) від 27.03.2019.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019 «Про деякі питання дерегуляції господарської діяльності» товариства з обмеженою відповідальністю, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту, затвердженого постановою КМУ від 16.11.2011 №1182 і до 18 червня 2019 не перейшли на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого цією постановою, з 18 червня 2019 вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постановою, шляхом обрання варіантів "за замовчуванням".

Як пояснював представник позивача в судовому засіданні, про проведення загальних зборів товариства 04.09.2019, 05.09.2019 ОСОБА_1 стало відомо з копій рішень загальних зборів та протоколів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" № 5 від 04 вересня 2019 та № 6 від 05 вересня 2019, які були ним отримані в Центрі надання адміністративних послуг м.Луцька.

Також представник позивача повідомив, що 04.09.2019 за заявою директора ТзОВ "Кавасакі ЛД" Джулінського Л.Л. приватним виконавцем Шульженко І.С. було відкрито виконавче провадження № 59965684 про стягнення з Фермерського господарства "Кавасакі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" 955 831 грн. 10 коп. та 14 337 грн. 47 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

11.09.2019 ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в електронній мережі Інтернет "Автоматизована система виконавчого провадження" виявив постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження у зв`язку з повним розрахунком на підставі заяви стягувача.

Оскільки, кошти від ФГ "Кавасакі" на рахунок ТзОВ "Кавасакі ЛД" не надходили, ОСОБА_1 вказаної заяви не подавав, то він звернувся за відповідними роз`ясненнями до приватного виконавця Шульженко І.С., який повідомив, що закінчив виконавче провадження на підставі заяви директора ТзОВ "Кавасакі ЛД" ОСОБА_2

04.09.2019 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД", на яких згідно з протоколом № 5 від 04.09.2019 були присутні: учасники товариства - ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі 50%), запрошені: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - представники ОСОБА_2 .

На порядок денний було винесено питання:

1. Про виключення учасника товариства та автоматичне зменшення статутного капіталу товариства.

2. Про уповноваження особи на проведення змін до ЄДР.

По першому питанню слухали голову загальних зборів учасників товариства ОСОБА_2 , який сказав, що учасник товариства, який одночасно є виконавчим органом товариства - директором - ОСОБА_1 відповідно до ст. ст.14, 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не виконує обов`язок із формування своєї частки, оскільки не вніс своєї частки до статутного капіталу товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства, як посадова особа товариства не виконує обов`язки із скликання загальних зборів учасників на вимогу іншого учасника та звітування про діяльність товариства, а тому учасник товариства ОСОБА_2 запропонував виключити ОСОБА_1 з учасників товариства та автоматично зменшити статурний капітал до фактично внесеного розміру 1 500 000 грн.

В протоколі зазначено, що відповідно до пункту 3 ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

По першому питанню загальні збори вирішили виключити ОСОБА_1 з учасників товариства та автоматично зменшити статурний капітал до фактично внесеного розміру 1 500 00 грн.

По другому питанню слухали голову загальних зборів учасників товариства ОСОБА_2 , який запропонував уповноважити ОСОБА_7 , що є уповноваженою особою товариства на вчинення представницьких функцій товариства в державних органах та органах місцевого самоврядування, в тому числі вчинення реєстраційних дій із внесення змін до відомостей в ЄДР щодо товариства та внесення змін до установчих документів товариства та інше, на підставі довіреності від 14.07.2017, виданої директором товариства.

По другому питанню загальні збори вирішили уповноважити ОСОБА_7 провести державну реєстрацію змін до відомостей в ЄДР щодо виключення учасника товариства та автоматичного зменшення статутного капіталу товариства до фактично внесеного розміру 1 500 000 грн.

Протокол №5 підписаний ОСОБА_2 як головою зборів та ОСОБА_7 як секретарем зборів, справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Кушнерук А.Ю. за реєстровими номерами 1876, 1877.

05.09.2019 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД", на яких згідно з рішенням № 6 від 05.09.2019 був присутній учасник товариства - ОСОБА_2 , частка якого в статутному капіталі складає 100%.

На порядок денний було винесено питання:

1. Зміна місцезнаходження товариства.

2. Звільнення діючого директора та призначення нового директора товариства.

3. Про уповноваження учасника товариства на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також реєстрацію змін до установчих документів товариства.

На загальних зборах було прийнято наступні рішення:

-змінити місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" з адреси: 45043, Волинська область, Ковельський район, село Скулин, вулиця Шкільна, будинок 22 на адресу: 45000, Волинська область, місто Ковель, провулок Т.Шевченка, будинок 21 А.

- звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства з 05.09.2019 року. Прийняти на посаду директора товариства ОСОБА_2 з 06.09.2019 з правом першого підпису банківських та фінансово- господарських документів.

- уповноважити учасника товариства - ОСОБА_2 на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також реєстрацію змін до установчих документів товариства.

Рішення №6 підписане ОСОБА_2 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Кушнерук А.Ю. за реєстровим №1886.

Позивач вважає, що рішення, прийняті на загальних зборах 04.09.2019, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки прийняті за відсутності кворуму, з порушенням вимог щодо повідомлення учасника про скликання зборів, а також щодо підстав для виключення учасника зі складу товариства, а тому просить визнати їх недійсними в судовому порядку. Крім цього, позивач просить визнати недійсними наступні рішення загальних зборів, які були прийняті 05.09.2019, після його незаконного виключення зі складу учасників товариства, вважаючи їх похідними.

Вимоги позивача підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Як зазначено судом вище, оскаржуване рішення від 04.09.2019 мотивовано наявністю в учасника товариства ОСОБА_1 простроченої заборгованості із внесення вкладу до статутного капіталу товариства, що згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» стало підставою для виключення його зі складу учасників товариства.

Частиною 2 ст.100 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на час прийняття рішення, передбачено, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275 від 06.02.2018, який набрав чинності з 17.06.2018, передбачає можливість виключення учасника лише у двох випадках: у зв`язку із заборгованістю із внесення вкладу (п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону про ТОВ); у випадку, якщо спадкоємці (правонаступники) учасника (у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі ТОВ становить менш 50%) протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, не подали заяву про вступ до товариства (ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ).

Інших випадків для виключення учасника Закон №2275 від 06.02.2018 не передбачає. Не передбачає таких випадків і Модельний статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019.

Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків, зокрема й щодо внесення вкладів до статутного капіталу. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», діючого на час створення товариства, статутний капітал ТОВ підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Такі ж положення містилися в п. п.15, 22 Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 №1182, на підставі якого ТзОВ «Кавасакі ЛД» діяло на час його створення і до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019, якою затверджено Модельний статут в новій редакції.

17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275 від 06.02.2018, а постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019 затверджено Модельний статут в новій редакції.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства. Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Системний аналіз глави ІІІ Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дає підстави для висновку, що положення статті 15 цього Закону («Прострочення внесення вкладу»), слід застосовувати в контексті невиконання учасником обов`язку із внесення вкладу в зв`язку зі створенням товариства (ст. 14 Закону), яка визначає, що кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Тобто, визначений ст. 15 Закону правовий механізм, може бути застосований виключно у випадку прострочення внесення вкладу чи його частини учасником, що взяв участь у створенні товариства.

Учасник товариства ОСОБА_1 не вніс вкладу до статутного капіталу товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства, що згідно із ст.15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" було підставою для надіслання виконавчим органом товариства письмового попередження про прострочення та надання додаткового строку до 30 днів для погашення заборгованості.

Виконавчим органом - директором товариства до моменту його виключення загальними зборами 04.09.2019 був ОСОБА_1

ОСОБА_1 як директор товариства не надсилав ОСОБА_1 як учаснику товариства такого повідомлення.

Разом з цим, після спливу одного року з часу створення товариства ОСОБА_1 з 02.01.2019 по 13.08.2019 через касу товариства вніс свій вклад до статутного капіталу товариства в розмірі 1 500 000 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів, доданими позивачем до позовної заяви (а.с. 30 - 49, т.1), оригіналами прибуткових касових ордерів (а.с. 60 - 209, т.2), оригіналами квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с. 2-151, т.3).

Ці документи підписані головним бухгалтером товариства (касиром) ОСОБА_5, скріплені печаткою товариства.

Відповідно до п.п.23, 25 Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Відповідач у відзиві на позов заперечує факт внесення позивачем своєї частки до статутного капіталу товариства, посилаючись на те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження цього факту.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на приписи пунктів 23, 25 Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017, позивач належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України довів факт внесення частки до статутного капіталу, оскільки подав належним чином оформлені копії квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с. 30 - 49, т.1), оригінали прибуткових касових ордерів (а.с. 60 - 209, т.2), оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с. 2-151, т.3).

Ці документи, оформлені належним чином, незважаючи на те, що позивач не подав інші бухгалтерські документи, самі по собі свідчать про внесення частки до статутного капіталу товариства.

Інші бухгалтерські документи позивач не подав, посилаючись на їх втрату, на підтвердження чого подав копію оголошення в газеті «Волинь-Нова» за 17.09.2019 №70 (а.с.167, т.1).

Підписи на прибуткових касових ордерах, квитанціях до них, скріплення цих документів печаткою товариства свідчать про те, що бухгалтер ОСОБА_5 приймала кошти від ОСОБА_1 . Доказів, які б свідчили, що підписи не належать ОСОБА_5 , а печатка не належить товариству, в матеріалах справи відсутні.

Водночас, докази, подані відповідачем на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 за межами України з 09.01.2019 по 17.01.2019; з 17.03.2019 по 21.03.2019; з 31.07.2019 по 05.08.2019; факту перебування ОСОБА_5 за межами України з 05.08.2019 по 12.08.2019 не спростовують факту внесення коштів учасником товариства ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства.

Таким чином, надані позивачем докази свідчать про те, що станом на час проведення зборів 04.09.2019, 05.09.2019 позивач самостійно, без попередження виконавчого органа, вніс частку до статутного капіталу товариства.

Таким чином, станом на 04.09.2019 у відповідача не було підстав для виключення позивача з учасників товариства у зв`язку із наявністю заборгованості, оскільки на цей час позивач свою частку вніс.

Оскільки станом на час проведення загальних зборів 04.09.2019 позивач вже не мав заборгованості перед товариством, то голоси, що припадають на його частку, мали враховуватися при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої ст.15 Закону України ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

З огляду на приписи п.1 ч.2 ст.15, ч.2 ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якими передбачено лише два випадки для виключення учасника товариства, та обставина, що учасник ОСОБА_1 не з`являвся на загальні збори 19.12.2018, 29.01.2019, 13.06.2019, не могла бути підставою для виключення його з учасників товариства.

Нескликання загальних зборів ОСОБА_1 - це невиконання ним обов`язку як виконавчим органом товариства (директором), а не як учасником, а тому ця обставина також не могла бути підставою для його виключення зі складу учасників.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто, право позивача на участь в управлінні підприємством є складовою частиною його корпоративних прав як особи, частка якої визначається у статутному капіталі підприємства.

За змістом частин 1 та 2 статті 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначено Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6, 8, 9 ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Підпунктом 26.2. п.26 Модельного статуту, затвердженого постановою КМУ №367 від 27.03.2019, визначено, що виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасникам товариства про проведення загальних зборів учасників не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення.

Згідно з підпунктом 27.1. п.27 цього Модельного статуту повідомлення про загальні збори учасників надсилається поштовим відправленням з описом вкладення*.

Оскільки директор товариства ОСОБА_1 протягом визначеного законом строку не надав відповідь на вимогу про скликання загальних зборів, учасник товариства ОСОБА_2 мав право скликати загальні збори самостійно.

З урахуванням приписів Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, оскільки в Модельному статуті не передбачено інше, повідомити позивача про скликання та проведення загальних зборів 04.09.2019 відповідач мав у порядку, визначеному 26.2. п.26, 27.1. п.27 Модельного статуту, затвердженого постановою КМУ №367 від 27.03.2019, тобто поштовим відправленням з описом вкладення не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснювала, що позивача про проведення загальних зборів 04.09.2019 було повідомлено цінними листами з описами вкладення на дві різні адреси: АДРЕСА_2 (місце реєстрації фізичної особи) та 45043, Ковельський район, село Скулин, вул. Шкільна, буд.22 (місце реєстрації юридичної особи).

На підтвердження надіслання позивачу повідомлень про проведення загальних зборів 04.09.2019 відповідач приєднав відповідні докази до відзиву (а.с.114-115, т.1). В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що до відзиву додано копію квитанції про прийняття поштового відправлення (а.с.114, т.1). З копії цієї квитанції вбачається прийняття кореспонденції на адресу: АДРЕСА_2 (місце реєстрації фізичної особи) та 45043, Ковельський район, село Скулин, вул. Шкільна, буд.22 (місце реєстрації юридичної особи).

На аркуші справи 115 т.1 міститься копія конверта, на якому читається лише адреса відправника Каваса В.С. Копія знята таким чином, що адреса отримувача відсутня. Копія довідки, яка знята на цьому ж аркуші, не дозволяє дійти висновку про те, звідки і від кого повернулось поштове відправлення.

На цьому ж аркуші міститься частина ще одного документа, але оскільки інша частина цього документа відірвана, то з тексту неможливо дійти висновку чи то про надіслання, чи то про вручення повідомлень за вказаними вище адресами.

За таких обставин відповідач не надав суду належних доказів у розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України на підтвердження повідомлення позивача про проведення загальних зборів товариства 04.09.2019.

Інших доказів, які б свідчили про повідомлення позивача у спосіб, визначений підпунктом 27.1. п.27 Модельного статуту, затвердженого постановою КМУ №367 від 27.03.2019, відповідач у встановлені законом строки суду не надав.

Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17 права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

В матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достатні докази в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, якими підтверджується факт повідомлення позивача про проведення загальних зборів 04.09.2019, про їх порядок денний, що є порушенням порядку скликання цих зборів, а також права позивача як учасника товариства з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, брати участь в управлінні товариством, що закріплене в п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Як встановлено судом, позивач не був належним чином повідомлений про час, місце проведення зборів та інформацію про питання, що були винесені на розгляд загальних зборів (порядок денний) 04.09. 2019, незважаючи на те, що на порядок денний зборів було винесено питання про його виключення із складу учасників. А тому він не приймав участі у зборах, не зміг належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного і надати свої пояснення.

Частина 1 статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018, визначає, що загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим законом та статутом товариства.

У статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено перелік питань, вирішення яких належить до компетенції загальних зборів.

Як передбачено цією статтею Закону України №2275 від 06.02.2018 загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Модельним статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019, не врегульовано питання, які питання розглядаються на загальних зборах товариства і який орган приймає рішення про виключення учасника товариства.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Пунктом 24 Модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019, визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статтею 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Модельним статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019, інше не встановлено.

Простої більшості голосів при прийнятті рішення загальними зборами товариства 04.09.2019 не було, оскільки інший учасник товариства - ОСОБА_1 , який станом на 04.09.2019 вніс свою частку до статутного капіталу і якому належить частка в статутному капіталі в розмірі 50%, не приймав участі в роботі зборів.

В процесі судового розгляду представник відповідача посилалася на ч.3 ст.15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зазначаючи, що голос учасника товариства ОСОБА_1 не повинен враховуватись при визначенні результатів голосування.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Згідно з частиною 2 ст.15 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень, зокрема, про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу.

Проте, норма ч.3 ст.15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» при підрахунку голосів не може бути застосована, оскільки при скликанні і проведенні загальних зборів 04.09.2019 правовий механізм, визначений ст.15 Закону, не був дотриманий: виконавчий орган перед скликанням загальних зборів не надсилав письмового попередження про прострочення із встановленням додаткового строку для погашення заборгованості; загальні збори учасників були скликані, а рішення про виключення учасника товариства було прийнято за відсутності надання учаснику товариства додаткового строку для погашення заборгованості.

Окрім цього, станом на час проведення зборів ОСОБА_1 вніс свою частку до статутного капіталу товариства.

Разом з цим, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не передбачено, що у випадку, якщо учасник не вніс своєї частки до статутного капіталу впродовж визначеного законом строку, то він втрачає право голосу.

Таким чином, при проведенні загальних зборів учасників ТзОВ «Кавасакі ЛД» 04.09.2019 було порушено вимоги статтей 15, 32, 33, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки учасник товариства ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення загальних зборів учасників, участі у зборах не приймав, за рішення прийняті на загальних зборах учасників товариства 04.09.2019 не голосував; загальні збори учасників були скликані, а рішення про виключення учасника товариства було прийнято за відсутності надання учаснику товариства додаткового строку для погашення заборгованості, за відсутності простої більшості голосів.

Крім цього, твердження відповідача про невнесення вкладу позивачем жодним чином не спростовують порушення відповідачем вимог ст. 15, 32, 33, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.п.26.2. п.26, п.п. 27.1. п.27 Модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019, допущені під час скликання та проведення загальних зборів учасників товариства 04.09.2019.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Зважаючи на положення статті 167 Господарського кодексу України та статей 29, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів).

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Оскільки учасник товариства ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення загальних зборів учасників, участі у зборах не приймав, за рішення, прийняті на загальних зборах учасників товариства 04.09.2019 не голосував; загальні збори учасників були скликані, а рішення про виключення учасника товариства було прийнято за відсутності надання учаснику товариства додаткового строку для погашення заборгованості, за відсутності простої більшості голосів, вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №5 від 04.09.2019, підлягає до задоволення.

Чинним законодавством не передбачено одночасного визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів товариства, такі вимоги за своєю правовою суттю є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акту, а тому вимога про скасування рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №5 від 04.09.2019, не підлягає до задоволення.

Наведеного правового висновку дійшов й Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 17.07.2018 у справі №916/2386/17.

В позовній заяві позивач просить також визнати незаконними та скасувати рішення загальних зборів ТзОВ "Кавасакі ЛД" №6 від 05.09.2019, на яких були прийняті рішення: про зміну місцезнаходження товариства; про звільнення діючого директора та призначення нового директора товариства; про уповноваження учасника товариства на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також реєстрацію змін до установчих документів товариства.

Позивач зазначає, що рішення загальних зборів ТзОВ "Кавасакі ЛД" №6 від 05.09.2019 є похідними від незаконних рішень, прийнятих на загальних зборах 04.09.2019.

Ті обставини, на які послався позивач на обґрунтування вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом №5 від 04.09.22019, не можуть бути підставою для визнання недійсними рішень №6, прийнятих загальними зборами 05.09.2019, оскільки зміст протоколу №5 від 04.09.2019 та зміст рішення №6 від 05.09.2019 дозволяють дійти висновку про те, що рішення були прийняті на загальних зборах, які проводилися в різні дні, на зборах приймалися різні рішення.

Із змісту рішення №6 від 05.09.2019 не випливає, що загальні збори, які проводились 05.09.2019, є продовженням роботи загальних зборів 04.09.2019.

Тому незаконність рішень, прийнятих на загальних зборах 04.09.2019, не є підставою для визнання недійсними (незаконними) рішень, прийнятих загальними зборами 05.09.209.

За таких обставин позивач в силу вимог п.5 ч.3 ст.162 ГПК України повинен був викласти у позовній заяві обставини, якими обґрунтовує вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства №6 від 05.09.2019; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; навести правові підстави позову, вказавши, яких саме норм законодавства не було дотримано відповідачем при прийнятті саме цих рішень.

У зв`язку з цим вимога позивача про визнання недійсними (незаконними) і скасування рішень загальних зборів товариства №6 від 05.09.2019 не підлягає до задоволення, оскільки позивач у встановленому законом порядку не довів незаконності прийняття загальними зборами товариства рішень №6 від 05.09.2019.

Приймаючи рішення, суд відповідно до ст.129 ГПК України здійснює розподіл судових витрат.

В доповненні до відзиву від 06.12.2019 представник відповідача надала попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та просила при прийнятті рішення покласти їх на позивача. До доповнення до відзиву представник відповідача додала: копію договору про надання послуг №28/11 від 28.11.2019; копію рахунку - фактури №26 від 29.11.2019; копію платіжного доручення №118 від 06.12.2019; копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.10.2019.

В судовому засіданні 17.01.2020 представник відповідача до закінчення судових дебатів подала докази на підтвердження судових витрат, понесених відповідачем: копію додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.10.2019, копію завдання-доручення від 16.10.2019, копію акта про надання правничої (правової) допомоги від 15.01.2020 та просила стягнути з позивача витрати, понесені ТзОВ «Кавасакі ЛД» на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 20 000 грн. та витрати, понесені на оплату вартості науково - правової експертизи в розмірі 15000 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно з п.п.4.1., 4.2. копії договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.10.2019 клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката, що надаються у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях) до цього договору, які є невід`ємною частиною договору , шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.

Пунктом 1.1. додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.10.2019 визначено вартість послуг адвоката в розмірі 20 000 грн.

Надання адвокатом Чураковою Н.М. послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 15.10.2019 підтверджується, зокрема, зазначеним вище договором, копією договору про надання послуг №28/11 від 28.11.2019, копією завдання-доручення від 16.10.2019, копією акта про надання правничої (правової) допомоги від 15.01.2010.

Таким чином, відповідачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України було доведено надання йому професійної правничої допомоги під час розгляду справи №903/728/19.

Доказів, які б свідчили про оплату наданих послуг адвокату, відповідач суду не подав. Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові від 10.12.2019 у справі №922/902/19 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду зазначив, що саме лише неоплата таких витрат не може бути підставою для відмови у її розподілі.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Заперечень на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від позивача не надходило.

З огляду на викладене, заявлені відповідачем до відшкодування витрати в розмірі 20 000 грн. є обґрунтованими, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають до задоволення пропорційно до розміру задоволених позовних.

Щодо витрат на оплату вартості висновку науково-правової експертизи Науково - дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г.Бурчака в розмірі 15000 грн. (надалі - висновок науково-правової експертизи, а.с.30, т.2).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Предметом судового розгляду в справі №903/728/19 є законність прийнятих загальними зборами товариства рішень № №5 від 04.09.2019, №6 від 05.09.2019 та порушення у зв`язку з цим корпоративних прав позивача у справі.

Частиною 1 ст.108 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Поданий відповідачем висновок науково-правової експертизи не стосується ні застосування аналогії закону чи аналогії права, ні змісту норм іноземного права, виконаний на замовлення самого відповідача.

За таких обставин, витрати, понесені відповідачем на оплату висновку науково-правової експертизи в розмірі 15000 грн., не можна віднести до витрат, пов`язаних з розглядом справи №903/728/19, а тому ці витрати не підлягають до стягнення з позивача у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 98, 100 Цивільного кодексу України, ст.ст. 65, 167 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 29, 30, 31, 32, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Модельним статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №367 від 27.03.2019, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" №5 від 04.09.2019, оформлене протоколом №5 від 04.09.2019.

3. В позові про визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" №6 від 05.09.2019 відмовити.

4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" (45000, м. Ковель, провулок Т.Шевченка, 21А, код 41327919) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 1 921 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" (45000, м. Ковель, провулок Т.Шевченка, 21А, код 41327919) 10 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 27.01.2020.

Суддя І. О. Якушева