ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року

Справа № 160/9724/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Прудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа - ФОП ОСОБА_2 , в якій позивач просила суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200190/2 від 06.09.2019р.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що приймаючи спірне рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної позивачем за ціною контракту митної вартості товару, а також необґрунтовано застосував резервний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

27.11.2019 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду третьою особою ФОП ОСОБА_2 подано пояснення до позовної заяви, в якому остання просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вказаного третя особа зазначила, що у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які зазначаються у документах, що відповідно до ч. 2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість. Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів. Відомості з мережі інтернет, знайдені митницею, не можуть бути підставою для відмови декларанту в застосуванні визначення митної вартості за договором. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості немає. Отже, після отримання додаткових документів, наданих в заявах №1 та №2, є всі підстави для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості UA110000/2019/200190/2 від 06.09.2019р. Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55, частини 2 п. 3 ст.64 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Як вбачається з митної декларації (ЕМД UA110150/2019/237936 від 06.09.2019р), що була подана до митного органу з метою випущення транспортного засобу у вільний обіг, позивач зазначив другорядний метод визначення митної вартості (резервний) та самостійно зазначив про сплату митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митницею. Проте подання такої декларації не може вважатися погодженням грошового зобов`язання та позбавляти особу права на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

05.12.2019 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпропетровської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву, у якому митний орган заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного відповідач зазначив, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у означену позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням статусу такої особи; уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

15.10.2019 року від ФОП ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання щодо залучення останньої у справі №160/9724/19 у якості третьої особи без самостійних вимог.

21.10.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2019 року від ОСОБА_1 до суду надійшла уточнена позовна заява, в мотивування якої позивач вказує на те, що останній відомо про те, що ФОП ОСОБА_2 15.10.2019 року направила до суду клопотання щодо залучення у якості третьої особи без самостійних вимог. Також позивач вказує на те, що не заперечує щодо вказаного клопотання, оскільки результати розгляду справи можуть вплинути на її права та законні інтереси.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням статусу такої особи; уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу та третій особі із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

07.11.2019 на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2019 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання щодо усунення недоліків позову, в якому містилось клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/9724/19, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Витребувано у ОСОБА_1 у строк до 02 грудня 2019 року: документи, які підтверджують факт придбання купівлі-продажу (в тому числі банківські документи) автомобілю марки - TOYOTA, модель - PRIUS 1.8і Hybrid, номер кузова/VIN- НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів-1798см3; потужність двигуна - 99кВт, екологічна норма - ЄВРО-5, дата виготовлення - 01.08.2014р. та офіційний переклад цих документів; засвідчений переклад документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару; усі наявні документи, на підставі яких мало місце проведення за позивачем державної реєстрації транспортного засобу автомобілю марки TOYOTA, модель - PRIUS 1.8і Hybrid, номер кузова/VIN- НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів-1798см3; потужність двигуна - 99кВт, екологічна норма - ЄВРО-5, дата виготовлення - 01.08.2014р. та офіційний переклад цих документів. Клопотання ОСОБА_1 про витребування письмових доказів задоволено. Витребувано від Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби у строк до 02 грудня 2019 року: засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відповідь на лист №17/19 від 04.10.2019 (вхідний номер митниці №207/ФОП/1-15 від 07.10.2019р) та інформацію про час його відправлення; розрахунок обов`язкових митних платежів по рішенню про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200190/2 від 06.09.2019р.; підстави визначення митної вартості товару (інформацію спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу); усі документи, що подавались позивачем для митного оформлення автомобілю TOYOTA, модель - PRIUS 1.8і Hybrid, номер кузова/VIN- НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів-1798см3; потужність двигуна - 99кВт, екологічна норма - ЄВРО-5, дата виготовлення - 01.08.2014р., а також ті, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

У період з 09.12.2019 року по 10.12.2019 року, та 16.12.2019 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 для власних потреб придбано згідно договору 1655550 від 21.08.2019р в м. Батумі, Грузія за 3000 дол. США , автомобіль марки - TOYOTA, модель - PRIUS 1.8І Hybrid, номер кузова/VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів-1798см3; потужність двигуна - 99кВт, екологічна норма - ЄВРО-5, дата виготовлення - 01.08.2014. Самостійно звернулась до перевізника "U&G-AGENCY" LLC в порту Батумі, сплатила перевізнику 475 дол. США, який доставив вищезгаданий автомобіль за маршрутом БАТУМІ-ЧОРНОМОРСЬК (Україна).

Як убачається із матеріалів справи, з метою декларування вищезазначеного автомобілю 04.08.2019 позивач звернулась до митного брокера ФОП ОСОБА_3 , яка згідно договору про надання послуг митного брокера №962 від 05.02.2019р, прийняла документи останньої та автомобіль.

Так, митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, а саме: 3 475 дол. США.

04.09.2019 було подано ЕМД №UА110150/2019/237440 з зазначеною митною вартістю 3475 дол. США.

До декларації позивачем були додані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №1655550 від 21.08.2019;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) №1655550 від 21.08.2019;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні №UА 110150/2019/235998 від 29.08.2019;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №69050/ НОМЕР_2 від 21.08.2019;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 24.06.2019;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №11409_В від 23.08.2019;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1414т19 від 02.09.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №962 від 05.02.2019;

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні № НОМЕР_4 від 22.06.2012;

- інші некласифіковані документи avtoastat від 2.08.2019;

- інші некласифіковані документи (картка зняття з обліку) від 21.08.2019;

- інші некласифіковані документи (картка платника податків) від 13.05.2019;

- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №0.0.1444895575.1 від 22.08.2019;

- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №44090665 від 03.09.2019;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UА.013.08878-19 від 29.08.2019;

- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України №FL502494 від 02.02.2018.

В свою ж чергу Митниця, посилаючись на те, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 04.09.2019 №UA110150/2019/237440 згенеровано, в тому числі, форми митного контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.» На підставі аналізу документів прийшла до наступних висновків:

- враховуючи відсутність умов поставки у наданому до митного оформлення рахунку від 21.08.2019 №1655550 товар вважається таким, що постачається на умовах поставки EXW;

- з метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом надано рахунок від 23.08.2019 №11409_В "U&G-AGENCY" LLC на оплату перевезення шляхом Батумі-Чорноморськ. Даним рахунком зазначено, що вартість перевезення за даним маршрутом складає 475,00 дол. США. Проте, в даному рахунку внаслідок відсутності перекладу з грузинської мови, неможливо ідентифікувати платника транспортних витрат та спосіб оплати;

- при аналізі Bill Of Lading від 26.08.2019 №18 інспектор зазначив «у коносаменті №18 від 26.08.2019 зазначено вагу 1000,00 кг, але декларантом заявлено вагу 1277,00 кг. Дані факти впливають на основу оподаткування та кількість митних платежів»;

- при аналізі наданої декларантом інформації з веб сайту перевізника "U&G-AGENCY" LLC за маршрутом БАТУМІ-ЧОРНОМОРСЬК, інспектор митниці зазначив що «Інформація інтернет ресурсів щодо тарифної ставки на перевезення відсутня серед переліку документів, що підтверджують витрати на транспортування».

На підставі означених висновків, інспектор митниці Петруня С.В. відмовив в застосуванні розрахунку митної вартості згідно договору та прийняв рішення про коригування митної вартості UA110000/2019/200190/2 від 06.09.2019р. Інспектор митниці Маковська С.Д. склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00578 від 06.09.2019р

06.09.2019р ФОП ОСОБА_3 подала ЕМД UA110150/2019/237936 згідно ст.55 МКУ з використанням гарантії в сумі 36649,8 грн., до якої долучила тіж самі документи, що і до декларації №UA110150/2019/237440 від 04.09.2019р.

З метою продовження митного оформлення, та додання додаткових документів до ЕМД UA110150/2019/237936 від 06.09.2019р, ОСОБА_1 уклала договір з ФОП ОСОБА_2 про надання послуг митного брокера №233/19 від 16.09.2019.

ФОП ОСОБА_2 в листі №15/19 від 24.09.2019 на ім`я начальника Дніпропетровської митниці ДФС Безсмертного І.І. на підставі пунктів 8 та 9 ст.55 МКУ звернулась із заявою №1 про залучення до ЕМД UA110150/2019/237936 від 06.09.2019р. додаткових документів, скасування рішення про коригування заявленої митної вартості UA110000/2019/200190/2 від 06.09.2019р; винесення рішення щодо визнання заявленої митної вартості в розмірі 3475 дол. США; вивільнення та повернення наданої фінансової гарантії в розмірі 36649,8 грн декларанту.

До вказаної зави були додані наступні документи:

- розписка покупця про отримання 21.08.2019р в м. Батумі грошових коштів в сумі 3000,00 дол США в якості оплати за автомобіль;

- переклад вищезазначеної розписки;

- переклад рахунку №11409_В від 23.08.2019 на оплату транспортування автомобілю за маршрутом БАТУМІ-ЧОРНОМОРСЬК;

- заява покупця ОСОБА_1 про місце придбання автомобілю, її витрати на транспортування авто до порту завантаження та інші витрати поза межами України.

02.10.2019р ФОП ОСОБА_2 , в листі Дніпропетровської митниці ДФС 47/ФОП/04-50-19-01 від 01.10.2019, отримала відповідь на заяву, в якій митний орган повідомив про те, що рішення від 06.09.2019 № UA 110000/2019/200190/2 про коригування митної вартості товарів залишається чинним.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

За приписами частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 320 МКУ, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Судом установлено, що Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 04.09.2019 №UA110150/2019/237440 згенеровано, в тому числі, форми митного контролю «Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

Поставка транспортного засобу вартістю 3000,00 дол. США заявлена до митного контролю на підставі рахунку від 09.08.2019 №1647285, відповідно до п.4.1.1 якого правонабувач ( ОСОБА_1 ).

Враховуючи відсутність умов поставки у наданому до митного оформлення рахунку від 21.08.2019 №1655550 товар вважається таким, що постачається на умовах поставки EXW.

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки, умови поставки EXW передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі).

Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту.

Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом надано рахунок від 23.08.2019 № 11409_В "U&G-AGENCY" LLC на оплату перевезення шляхом Батумі-Чорноморськ.

Даним рахунком зазначено, що вартість перевезення за даним маршрутом складає 475,00 дол. США.

Проте, в даному рахунку внаслідок відсутності перекладу з грузинської мови, неможливо ідентифікувати платника транспортних витрат та спосіб оплати.

Рахунок від 21.08.2019 №1655550 у п.4.1.1 містить інформацію, що покупець повинен забезпечити повну оплату вартості предмету угоди.

У п.4.2.1 зазначено, що продавець повинен передати автомобіль покупцю після оплати його вартості.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ).

Відповідно до п.2 ст.53 МКУ, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Вказані документи до митного контролю не надано, що унеможливлює підтвердження заявленого рівня вартості як ціни, що фактично сплачена, у відповідності до вимог ч.4 ст. 58 МКУ.

Згідно п.10 ст.58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Слід зазначити, що серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.2 ст.53 МКУ).

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (далі - Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до п.2 ст.53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких належать:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості; відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Частиною 7 наказу ДМСУ від 17 листопада 2005 року N 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 р. за N 1428/11708) передбачено, що у випадках необхідності вирішення питань щодо визначення митної вартості посадова особа митного органу може вимагати в т.ч. експертний висновок.

До митного оформлення надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 02.09.2019 №1414т19, яким досліджено модель, марку, тип кузова, об`єм двигуна, країна виробництва та походження транспортного засобу.

Як було установлено судом під час розгляду справи, відомості щодо технічного стану та вартісних характеристик відсутні у наданому висновку експерта.

В той же час надана до митного оформлення інформація з інтернет-ресурсу BidFax.info свідчить про те, що зазначений транспортний засіб було придбано пошкодженим на аукціоні COP ART (USA) за 3150,00 USD.

До митного оформлення заявлено вже відновлений у Грузії транспортний засіб вартістю 3000,00 USD.

Відповідно до вимог статей 135, 138 Кодексу торговельного мореплавства (Закон України від 21.10.1997p.N 590/97-ВР) правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.

Коносамент або інший товаротранспортний (перевізний) документ до митного оформлення не надавався, що є одним із документів які підтверджують митну вартість товарів відповідно до п.2 ст.53 МКУ.

За результатами здійснення митного контролю з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.2-3 ст. 53 МКУ, протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності):

1. за наявності банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3. висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями;

4. копію митної декларації країни відправлення та її переклад. Згідно п. 6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може надати інші додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст. 254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу наданих товаросупровідних документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

На підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості, позивачу надано результат опрацювання надісланих ним 06.09.2019 додаткових документів, а саме: тарифна ставка на перевезення від 05.09.2019 та Bill Of Lading від 26.08.2019 №18.

Відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ письмова вимога органу доходів і зборів може бути направлена у тому числі у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами п.2 ст. 53 МКУ, серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (далі - Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до п.2 ст.53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких належать:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить

- реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Інформація інтернет ресурсів щодо тарифної ставки на перевезення відсутня серед переліку документів, що підтверджують витрати на транспортування.

Окрім того, товаросупровідні документи містять розбіжності щодо вагових показників автомобіля.

Так, зокрема, у коносаменті №18 від 26.08.2019 зазначено вагу 1000,00 кг, але декларантом заявлено вагу 1277,00 кг.

Дані факти впливають на основу оподаткування та кількість митних платежів.

Однак, імпортером не надано підтверджуючих документів щодо способу оплати товару-готівка, часткова/100% передоплата шляхом банківського переказу.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену МКУ та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації (ч. 8, 13 ст. 264 МКУ).

Згідно п. 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Враховуючи те, що строк проведення митного оформлення, передбачений ч. 1 ст.255 було перевищено на час виконання відповідних формальностей відповідно до п .6 ч.2 ст. 255, тобто на період подання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ, митне оформлення буде закінчено у випадку відмови позивача від надання затребуваних або інших документів, в тому числі і на підставі ч. 6 ст.53, або на підставі закінчення 10-денного строку подання таких документів.

З матеріалів справи убачається, що повідомленням декларанта від 06.09.2019 № 06-09 митницю проінформовано про відсутність можливості надати інші додаткові документи.

На підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення.

У органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б).

Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

До товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості -2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару №ІШ 10000/2019/200190/2.

Для моторних транспортних засобів, враховуються відомості, що містяться у товаросупровідних документах та актах про проведення фізичного або митного огляду щодо: марки, моделі, модифікації, типу та маркування кузова, об`єму та потужності двигуна, типу пального, повної маси, вантажопідйомності, фактичного терміну експлуатації, пробігу, технічного стану, комплектації, функціонального призначення.

Ідентифікація кожного транспортного засобу проводиться на основі даних його виробника; визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN конкретного транспортного засобу.

Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням марки та моделі КТЗ, максимально схожих фізичних можливостях та ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД від 13.06.2019 №UA504170/2019/006857 на рівні 8000,00 USD/шт.

У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ).

Відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, виходячи із наведеного суд доходить до висновку, що картка відмови прийнята митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МКУ, у випадку незгоди з рішенням про коригування митної вартості товарів, декларант має право на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом надання гарантій.

Декларант позивача скористався наданим правом і спірний товар був випущений у вільний обіг за МД від 06.09.2019 № UA110150/2019/2379363.

Як було установлено судом під час розгляду справи, позивачем до митниці додаткові документи в порядку ст. 55 МКУ не надходили.

Судом установлено, що відповідь Дніпропетровської митниці ДФС зареєстрована 10.10.2019, автоматично присвоєно вихідний номер 48/ФОП/04-50-19-01 із зазначенням часу 16:24:51. Того ж дня, зазначена відповідь направлена на адресу ФОП ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку.

Розрахунок обов`язкових митних платежів по рішенню про коригування митної вартості товарів від 06.09.2019 № ТТА110000/2019/2001190 складає 36 649,8 грн.

У результаті коригування митної вартості транспортного засобу позивачем було сплачено: 121- мито - 11 453, 06 грн.; 128-ПДВ-25 196, 74 грн. Загальна сума доплати митних платежів - 36 649,8 грн. зазначена у графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації від 06.09.2019 № UA110150/2019/237936 (спосіб платежу - 55).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МКУ, у випадку незгоди з рішенням про коригування митної вартості товарів, декларант має право на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом надання гарантій, крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 307 МКУ.

Митну вартість товару - транспортного засобу скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням марки та моделі КТЗ, максимально схожих фізичних можливостях та ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД від 13.06.2019 № UA504170/2019/006857 на рівні 8000,00 USD/шт.

Таким чином підсумовуючи вище викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200190/2 від 06.09.2019р. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник