ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №756/14224/15-а
адміністративне провадження №К/9901/26327/18
№К/9901/21474/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Єресько Л.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 756/14224/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Генеральної прокуратури України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Аліменка В.О., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.)
І РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому з урахуванням змінених та доповнених позовних вимог, просив визнати незаконними рішення, дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо:
- відмови в ознайомленні всіх працівників органів прокуратури України, яким надавався для ознайомлення наказ колишнього Генерального прокурора України ОСОБА_2. від 04.12.2014 № 9-дц про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015, якою визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу Генерального прокурора України № 9-дц від 04.12.2014 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з метою відновлення ділової репутації серед працівників прокуратури;
- відмови в проведенні перерахунку всіх виплат за період проходження служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по 31.03.2015 та при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, розмір яких зменшився внаслідок невиплати ОСОБА_1 премії в грудні 2014 року через незаконне притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, внаслідок чого йому не нараховано премію за грудень 2014 року, яка повинна бути врахована при всіх подальших розрахунках, у яких застосувався показник середньої заробітної плати, порушення вимог Постанов Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 № 77 при нарахуванні матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у відпустку в березні 2015 року та виплаті ОСОБА_1 грошових коштів, які отримано позивачем у меншому розмірі у зв`язку із вказаними незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Генеральної прокуратури України (матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у січні 2105 року, матеріальна допомога на оздоровлення у березні 2015 року, грошові кошти на щорічну оплачувану відпустку у березні 2015 року, грошові кошти за невикористані відпустки, розрахунки при звільненні на пенсію та інші виплати);
- відмови в проведенні розрахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури, згідно з вимогами ч. 15 ст. 50і Закону України «Про прокуратуру» 1991 року в редакції Законів України № 2171-III від 21.12.2000, № 2663-ІІІ від 12.07.2001, № 2922-111 від 10.01.2002, № 2981-III від 17.01.2002, № 743-IV від 15.05.2003, № 762-IV від 15.05.2003, № 1130-IV від 11.07.2003, № 2105-IV від 21.10.2004, № 2267-IV від 17.12.2004, № 2377-IV від 20.01.2005, № 3108-IV від 17.11.2005, № 3314-ІV від 11.01.2006, № 489-V від 19.12.2006, № 1014-V від 11.05.2007, № 502-VI (502-17) від 04.09.2008, № 2389-VI (2389-17) від 01.07.2010, № 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 № 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010, № 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010, № 2889-VI (2889-17) від 23.12.2010, яка діяла на момент призначення пенсії на підставі цього Закону, ч. 16 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року, в останній редакції, яка діяла до 01.04.2014, відповідно до рапорту Позивача від 18.03.2015 року.
2. Зобов`язати Генеральну прокуратуру України у зв`язку із незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю:
- ознайомити всіх працівників органів прокуратури України, яким надавався для ознайомлення наказ колишнього Генерального прокурора України Яреми В.Г. від 04.12.2014 № 9-дц про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року, якою визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу Генерального прокурора України № 9-дц від 04.12.2014 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
- провести перерахунок всіх виплат за період проходження ОСОБА_1 служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по 31.03.2015 та при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, розмір яких зменшився у зв`язку з невиплатою у грудні 2014 року премії внаслідок незаконного про притягнення до дисциплінарної відповідальності, порушення вимог Постанов Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 №77 при наданні матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у чергову оплачувану відпустку в березні 2015 року:
- розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, яка виплачувалась працівникам Генеральної прокуратури України в січні 2015 року з урахуванням нарахованої Позивачу у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року, яка не була йому нарахована та виплачена через незаконні дії Генеральної прокуратури України - незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- розміру всіх виплат за період проходження ОСОБА_1 служби в органах прокуратури України з грудня 2014 по 31.03.2015, у тому числі виплат на щорічну оплачувану відпустку у березні 2015 року, розмір яких зменшено внаслідок невиплати премії у грудні 2014 року через незаконні дії Генеральної прокуратури України - незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, з урахуванням нарахованої у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року і всіх інших виплат, у яких вона повинна була враховуватись з її врахуванням;
- розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, нарахованої позивачу при виході у чергову оплачувану відпустку в березні 2015 року відповідно до вимог пп. «з» п. 2 Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 №77 з урахуванням виплачених премій за січень-лютий 2015 року;
- розміру всіх інших виплат за період проходження ОСОБА_1 служби в органах прокуратури України з грудня 2014 по 31.03.2015, розмір яких зменшено внаслідок невиплати премії у грудні 2014 року через незаконні дії Генеральної прокуратури України - незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, порушення вимог пп. «з» п. 2 Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 № 77;
- розміру компенсації за невикористані основні та додаткові відпустки та інших виплат, що нараховано ОСОБА_1 при звільненні на пенсію в березні 2015 року з урахуванням всіх виплат за період проходження служби в органах прокуратури України з грудня 2014 року по 31.03.2015 року в повному розмірі, суми, яких було зменшено, внаслідок незаконних дій Генеральної прокуратури України - незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, що потягнуло за собою не нарахування та невиплату премії за грудень 2014 року, порушення вимог пп. «з» п. 2 Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 №77 та виплатити ОСОБА_1 грошові кошти, недоотримані у зв`язку з цим під час проходження служби в органах прокуратури України з грудня 2014 року по 31.03.2015 та при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію.
3) Зобов`язати Генеральну прокуратуру України у зв`язку із незаконними її рішеннями, діями та бездіяльністю врахувати для обчислення розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії в порядку ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року та відобразити при видачі довідки про заробіток для проведення перерахунку пенсії:
- виплачену у вересні 2015 року премію за грудень 2014 року - до заробітку за грудень 2014 року;
- повний розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань після перерахунку з урахуванням премії за рік - до заробітку за січень 2015 року;
- повний розмір матеріальної допомоги на оздоровлення при виході у відпустку у березні 2015 року після перерахунку згідно з вимогами пп. «з» п. 2 Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 №77 з урахуванням премій за січень-лютий 2015 року - до заробітку за березень 2015 року;
- повний розмір виплат на чергову оплачувану відпустку у березні 2015 року після перерахунку з урахуванням нарахованої у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року і всіх інших виплат, у яких вона повинна була враховуватись з її врахуванням, - до заробітку за березень 2015 року;
- повний розмір всіх інших виплат за період проходження ОСОБА_1 служби в органах прокуратури України з грудня 2014 року по 31.03.2015, розмір яких зменшився внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності та порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268, Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 №77 після перерахунку - до заробітку за відповідний період роботи;
- повний розмір виплат за невикористані відпустки та інших виплат при звільнені у зв`язку з виходом на пенсію після перерахунку з урахуванням всіх виплат за період проходження позивачем служби в органах прокуратури України з грудня 2014 року по 31.03.2015 в повному розмірі, суми, яких було зменшено, внаслідок незаконних дій Генеральної прокуратури України - незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, що потягнуло за собою не нарахування та невиплату премії за грудень 2014 року, порушення вимог пп. «з» п. 2 Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 № 77, - до заробітку за березень 2015 року.
4) Провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури, згідно з вимогами ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року в редакції Законів України № 2171- III від 21.12.2000, № 2663-ІІІ від 12.07.2001, № 2922-ІІІ від 10.01.2002, № 2981-III від 17.01.2002, № 743-IV від 15.05.2003, № 762-IV від 15.05.2003, № 1130-IV від 11.07.2003, № 2105-IV від 21.10.2004, № 2267-IV від 17.12.2004, № 2377-IV від 20.01.2005, № 3108-IV від 17.11.2005, № 3314-IV від 11.01.2006, № 489-V від 19.12.2006, № 1014-V від 11.05.2007, № 502-VI (502-17) від 04.09.2008, № 2389-VI (2389-17) від 01.07.2010, № 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 № 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010, № 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010, № 2889-VI (2889-17) від 23.12.2010, яка діяла на момент призначення пенсії на підставі цього Закону, ч. 16 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року, в останній редакції, яка діяла до 01.04.2014, відповідно до рапорту позивача від 18.03.2015 року.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо відмови в проведенні перерахунку всіх виплат за період проходження служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по 31.03.2015 та при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, розмір яких зменшився внаслідок невиплати ОСОБА_1 премії в грудні 2014 року через незаконне притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Зобов`язано Генеральну прокуратуру України провести перерахунок всіх виплат за період проходження ОСОБА_1 служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по 31.03.2015 та при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію, розмір яких зменшився у зв`язку з невиплатою у грудні 2014 року премії внаслідок незаконного про притягнення до дисциплінарної відповідальності:
- розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, яка виплачувалась працівникам Генеральної прокуратури України в січні 2015 року з урахуванням нарахованої Позивачу у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року, яка не була йому нарахована та виплачена через незаконні дії Генеральної прокуратури України;
- розміру виплат на щорічну оплачувану відпустку у березні 2015 року, розмір якої зменшено внаслідок невиплати премії у грудні 2014 року, з урахуванням нарахованої у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року;
- розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, нарахованої позивачу при виході у чергову оплачувану відпустку в березні 2015 року відповідно до вимог пп. «з» п. 2 Наказу Міністерства праці України «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.1996 №77 з урахуванням виплачених премій за січень-лютий 2015 року;
- розміру компенсації за невикористані основні та додаткові відпустки та інших виплат, що нараховано ОСОБА_1 при звільненні на пенсію в березні 2015 року з урахуванням всіх виплат за період проходження служби в органах пробькуратури України з грудня 2014 року по 31.03.2015 року в повному розмірі, суми, яких було зменшено, внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
4. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Генеральна прокуратура України звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення його позовних вимог - без змін.
6. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року.
7. ОСОБА_1 також звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, в якій просив його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, що стосуються виплати грошової допомоги в розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури, згідно з вимогами ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року в редакції Законів України № 2171- III від 21.12.2000, № 2663-ІІІ від 12.07.2001, №2922-ІІІ від 10.01.2002, № 2981-III від 17.01.2002, № 743-IV від 15.05.2003, № 762-IV від 15.05.2003, № 1130-IV від 11.07.2003, № 2105-IV від 21.10.2004, № 2267-IV від 17.12.2004, № 2377-IV від 20.01.2005, № 3108-IV від 17.11.2005, № 3314-IV від 11.01.2006, № 489-V від 19.12.2006, № 1014-V від 11.05.2007, № 502-VI (502-17) від 04.09.2008, № 2389-VI (2389-17) від 01.07.2010, № 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 №2592-VI (2592-17) від 07.10.2010, № 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010, № 2889-VI (2889-17) від 23.12.2010, та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову. В решті - постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. Генеральна прокуратура України надала відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просила залишити її без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
9. Верховний Суд ухвалою від 16.03.2018 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року.
10. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційних скарг у справі № 756/14224/15-а (провадження К/9901/21474/18, К/9901/26327/18).
11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 24.06.2019 року касаційну скаргу у справі № 756/14224/15-а (провадження К/9901/21474/18, К/9901/26327/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Відповідно до п. 1 наказу Генеральної прокуратури України № 9-дц від 04 грудня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за підписом Генерального прокурора України Яреми В. за неналежне виконання службових обов`язків і грубі порушення вимог кримінального процесуального законодавства України та наказів Генерального прокурора України при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014100000000134 на підставі ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст. 8, п. 1 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України старшому прокурору другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України старшому раднику юстиції Мацієвському О.С. оголошено догану.
13. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу Генерального прокурора України №9-дц від 04.12.2014 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
14. 02.09.2015 року позивач звернувся до Генеральної прокуратури України з вимогою приєднати до його особової справи копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року, ознайомити з її змістом всіх працівників прокуратури, яких було ознайомлено з наказом від 04.12.2014 року №9-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; провести розрахунок та виплатити йому премію за грудень 2014 року, провести перерахунок всіх виплат за період проходження позивачем служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по 31.03.2015 року та виплатити грошові кошти, які отримано у меншому розмірі у зв`язку із невиплатою премії за грудень 2014 року та зменшених у зв`язку з цим подальших виплат (матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у січні 2105 року, матеріальна допомога на оздоровлення у березні 2015 року, грошові кошти за невикористані відпустки, розрахунки при звільненні та інші виплати).
15. 07 жовтня 2015 року відповідачем було надано відповідь, що копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року долучено до матеріалів особової справи ОСОБА_1 ; Наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 року №09-дц скасовано п. 2 наказу заступника Генерального прокурора України - начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури від 26.12.2014 року № 2980ц у частині невиплати премії за грудень 2014 року.
16. 30.09.2015 року у касі Генеральної прокуратури України позивачу було виплачено премію за грудень 2014 року.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, передбачено, що премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Таким чином, у зв`язку з тим, що премію за грудень 2014 року нараховано та виплачено ОСОБА_1 у вересні 2015 року, вона не може бути включена у заробіток грудня 2014 року для обчислення виплат, які проводилися, виходячи із середньої заробітної плати, здійснених у січні - березні 2015 року.
18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, скасовуючи п. 2 наказу заступника Генерального прокурора України - начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури від 26.12.2014 року № 2980ц у частині невиплати премії за грудень 2014 року, зобов`язаний був провести перерахунок всіх виплат за весь період проходження позивачем служби в органах прокуратури України за період з грудня 2014 року по 31.03.2015, оскільки виплачена премія за грудень 2014 року за таких обставин відноситься до заробітку саме за грудень 2014 року, та, як наслідок, повинна бути врахована при всіх розрахунках, у яких застосовувався показник середньої заробітної плати за період з грудня 2014 року по 31.03.2015.
19. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача в проведенні перерахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, яка виплачувалась працівникам Генеральної прокуратури України в січні 2015 року з урахуванням нарахованої Позивачу у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року, що не була йому нарахована та виплачена через незаконні дії Генеральної прокуратури України підлягають задоволенню.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі Генеральна прокурату України зазначила, що суд апеляційної інстанції помилково вказав, що відповідач, скасовуючи п. 2 наказу заступника Генерального прокурора України - начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури від 26.12.2014 року № 2980ц у частині невиплати премії за грудень 2014 року, був зобов`язаний провести перерахунок заробітної плати позивача за грудень 2014 року із включенням у даний період премії. На думку касатора, чинним законодавством не передбачено зворотної дії закону в цій частині. Оскільки зазначену премію позивачу нараховано та виплачено у вересні 2015 року, то вона не включається у заробіток грудня 2014 року.
21. При цьому, відповідач наголошує, що розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, про перерахунок якої просить позивач, ніяк не залежить від премії, не виплаченої йому у грудні 2014 року.
22. Інший касатор - ОСОБА_1 в обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що з 29.06.2011 року йому призначено пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції 1991 року, а тому саме з моменту призначення пенсії (а не з моменту фактичного звільнення з органів прокуратури) він набув право на отримання у разі виходу на пенсію за вислугою років грошової допомоги у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури. При цьому, на його думку, закон не встановлює строк, впродовж якого пенсіонер має звільнитися із органів прокуратури.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
24. Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року в справі №826/3392/15 скасовано п. 1 наказу Генеральної прокуратури України № 9-дц від 04 грудня 2014 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
26. Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що п. 1 наказу Генеральної прокуратури України № 9-дц від 04 грудня 2014 року скасований з моменту його прийняття, а тому відповідач, скасовуючи п. 2 наказу заступника Генерального прокурора України - начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури від 26.12.2014 року № 2980ц у частині невиплати премії за грудень 2014 року, був зобов`язаний провести перерахунок заробітної плати позивача за грудень 2014 року із включенням у даний період премії.
27. Судом апеляційної інстанції встановлено, що невиплата премії за грудень 2014 року внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності потягнула за собою зменшення розміру середньомісячної заробітної плати, яка застосовувалась при розрахунку подальших виплат під час проходження служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по 31.03.2015 та при звільненні на пенсію за вислугою років.
28. Так, п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), встановлено, що цей Порядок застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки (підпункт «а»); інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт «л»).
29. При обчисленні середньої заробітної плати, згідно з вимогами п. 3 Порядку №100, включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
30. При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
31. Таким чином, апеляційної інстанції правильно зазначив, що премія є невід`ємною складовою заробітної плати, яка включається до розрахунку середньої заробітної плати в усіх випадках.
32. Згідно з вимогами абзацу 1 п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
33. Відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку № 100 в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
34. За таких обставин, невиплата премії у грудні 2014 року внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності знизила розмір середньомісячної заробітної плати.
35. Підпунктом 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» надано право керівникам органів, у тому числі органів прокуратури, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
36. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у січні 2015 року усім працівникам центрального апарату Генеральної прокуратури України виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань.
37. Однак, при нарахуванні позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, до уваги приймався розмір середньої заробітної плати, виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто за листопад - грудень 2014 року.
38. Таким чином, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, було виплачено в неналежному розмірі.
39. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, яка виплачувалась працівникам Генеральної прокуратури України в січні 2015 року з урахуванням нарахованої Позивачу у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року, яка не була йому нарахована та виплачена через незаконні дії Генеральної прокуратури України, підлягають задоволенню.
40. Судами також встановлено, що у березні 2015 року позивач перебував у щорічній оплачуваній відпустці. Розрахунок грошових виплат на відпустку згідно з вимогами абзацу 1 п. 2, п. 7 Порядку № 100 повинен був провадитися виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
41. Пунктом 7 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством).
42. Водночас, як правильно вказав апеляційний суд, у зв`язку із незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності у грудні 2014 року, позивачу, відповідно до п. 4 Положення про преміювання працівників органів прокуратури, не нараховувалась та не виплачувалась премія за цей місяць.
43. Як наслідок, розмір середнього заробітку для нарахування грошових виплат на відпустку зменшився, оскільки при визначенні розміру середньої заробітної плати для цього не враховувалась премія за грудень 2014 року, а також не враховувались інші виплати за період проходження служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по лютий 2015 року, розмір яких зменшився у зв`язку з невиплатою премії за грудень 2014 року, що потягло за собою зменшення розміру виплат на щорічну оплачувану відпустку.
44. Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок розміру виплат на щорічну оплачувану відпустку у березні 2015 року, розмір якої зменшено внаслідок невиплати премії у грудні 2014 року, з урахуванням нарахованої у вересні 2015 року премії за грудень 2014 року підлягає задоволенню.
45. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проходження служби в органах прокуратури на час звільнення у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років позивачем не було використано 217 днів щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток.
46. Частиною 1 ст. 83 КЗП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки
47. Згідно з вимогами абзацу 1 п. 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.
48. Пунктом 7 Порядку №100 встановлено, що нарахування компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
49. Відповідно, до розрахунку суми виплат враховується період роботи за останні 12 місяців до моменту звільнення, до якого повинні враховуватись усі виплати, що включаються у розрахунок, у тому числі, щомісячна премія за кожен з 12 місяців.
50. Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, позивачу, відповідно до п. 4 Положення про преміювання працівників органів прокуратури, не нараховувалась та не виплачувалась премія за грудень 2014 року, а тому розмір середнього заробітку для нарахування грошових виплат компенсації за невикористані відпустки зменшився, оскільки при визначенні розміру середньої заробітної плати для цього не враховувалась премія за грудень 2014 року, а також враховувались інші виплати за період проходження служби в органах прокуратури з грудня 2014 року по лютий 2015 року, розмір яких зменшився у зв`язку із невиплатою премії за грудень 2014 року, що потягло за собою зменшення розміру виплат компенсації за невикористані відпустки.
51. Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням апеляційного суду, що внаслідок незаконного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності йому не було нараховано та виплачено премію в грудні 2014 року, що потягло зменшення розміру середнього заробітку при розрахунку як за 2 так і за 12 місяців, вплинуло на розрахунок і виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у січні 2015 року, виплат на чергову відпустку в березні 2015 року, виплат компенсації за невикористані основні та додаткові відпустки при звільненні на пенсію за вислугою років, а також усіх інших виплат, в яких застосовувався показник середнього заробітку.
52. З урахуванням всього вище наведеного, з метою відновлення прав на отримання належної заробітної плати суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав про необхідність у перерахунку усіх інших виплат за період проходження позивачем служби в органах прокуратури України з грудня 2014 по 31.03.2015, розмір яких зменшено внаслідок невиплати премії у грудні 2014 року через незаконні дії Генеральної прокуратури України, зокрема незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності.
53. У касаційній скарзі Генеральна прокуратура України посилається на пункт 3 Порядку № 100, відповідно до якого премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Відповідач вважає, що оскільки премію позивачу нараховано та виплачено у вересні 2015 року, вона не може включатись в заробіток грудня 2014 року для обчислення виплат, які проводилися, виходячи із середньої заробітної плати, здійснених у січні - березні 2015 року.
54. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2015 року Генеральною прокуратурою України позивачу було виплачено премію за грудень 2014 року. Вказана виплата була проведена на підставі наказу заступника Генерального прокурора України - начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури від 26.12.2014 № 2980-ц.
56. Апеляційний суд правильно зазначив, що Генеральна прокуратура України зобов`язана була провести перерахунок всіх виплат позивачу за період з грудня 2014 року по 31.03.2015, оскільки виплачена премія за грудень 2014 року за таких обставин відноситься до заробітку саме за грудень 2014 року, та, як наслідок, повинна бути врахована при всіх розрахунках, у яких застосовувався показник середньої заробітної плати за період з грудня 2014 року по 31.03.2015.
57. Стосовно позовних вимог, які стосуються виплати грошової допомоги в розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури, згідно з вимогами ч. 16 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року в редакції Законів України № 2171- III від 21.12.2000, №2663-ІІІ від 12.07.2001, № 2922-ІІІ від 10.01.2002, № 2981-III від 17.01.2002, № 743-IV від 15.05.2003, № 762-IV від 15.05.2003, № 1130-IV від 11.07.2003, № 2105-IV від 21.10.2004, № 2267-IV від 17.12.2004, № 2377-IV від 20.01.2005, № 3108-IV від 17.11.2005, № 3314-IV від 11.01.2006, № 489-V від 19.12.2006, № 1014-V від 11.05.2007, № 502-VI (502-17) від 04.09.2008, № 2389-VI (2389-17) від 01.07.2010, № 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 № 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010, № 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010, № 2889-VI (2889-17) від 23.12.2010, яка діяла на момент призначення пенсії на підставі цього Закону, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про її необґрунтованість з огляду на таке.
58. Відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції до 01.04.2014), прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачувалася грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково - навчальних закладах прокуратури.
59. Законом України від 27.03.2014 року № 1166-УІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі, відповідно до абз. 3 п.п. 3 п. 3 розділу II виключено ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
60. У п. 2 розділу IV Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» визначено, що зміни, передбачені розділами II, набирають чинності з 01.04.2014.
61. Судами встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років 31.03.2015, тобто після втрати чинності ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачала виплату грошової допомоги при виході на пенсію.
62. Доводи апелянта про те, що він з 29.06.2011 отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону, а тому право на отримання грошової допомоги він також набув 29.06.2011, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 у 2011 році оформив пенсію без фактичного звільнення з органів прокуратури, тому права на отримання зазначеної допомоги у нього на той час не виникло.
63. Колегія суддів наголошує, що підставою виплати прокурорам і слідчим грошової допомоги було не набуття права на пенсію як такого (за наявності відповідної вислуги років), а розірвання трудового договору, тобто звільнення з посади за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років, що підтверджується позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 26.11.2013 № 11-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки Пастух 3.1. щодо офіційного тлумачення положення ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв`язку з положеннями п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
64. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачувалась грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів (ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу»). Ця норма була подібною до норми, закріпленої у ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
65. Конституційний Суд України зазначив, що грошова допомога, передбачена ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу», має разовий характер. Право на її одержання пов`язане з певним стажем роботи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв`язку з виходом на пенсію державного службовця (абз. 5 п. п. 2.2 рішення).
66. Таким чином, Конституційний Суд України пов`язує виникнення права на отримання грошової допомоги з припиненням роботи на посаді державного службовця, тобто з фактичним звільненням.
67. З огляду на викладене, грошова допомога у зв`язку з виходом на пенсію не була за своєю суттю соціальною виплатою або пільгою, а тому посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставне.
68. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги в частині виплати грошової допомоги в розмірі місячного заробітку з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури, згідно з вимогами ч. 16 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру».
69. Доводи, викладені у касаційних скаргах, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому підлягають залишенню без задоволення.
70. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
71. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
72. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
73. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Генеральної прокуратури України - залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року по справі №756/14224/15-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
О.А. Губська
Л.О. Єресько
Судді Верховного Суду
